Ви чули, як кішок, собак і навіть кроликів навчають правилам поведінки удома, зокрема, ходити в туалет в строго певному місці, але птахів?.. Так, деяких птахів можна цьому навчити. Як і з іншими тваринами, в цьому необхідне терпіння, послідовність і позитивне підкріплення.

Щебетання гаїчки світлокрилої ( Parus atricapillus, звичайний вид для Північної Америки) зачаровує людей. А для гаїчок спів несе багато життєво необхідної інформації. Коли гаїчка світлокрила насвистує «чик-е-ді-ді» - це може бути попередженням для інших птахів у зграї: неподалік знаходиться хижак.

При плануванні вашого саду з метою привабити птахів суттєвим є розуміння того, як різні пори року впливають на їхнє життя.

Поведінка птахів в сильній мірі регулюється сезонним циклом, особливо змінами світового дня. Подовження днів навесні є спусковим механізмом для початку розмноження птахів, тоді як восени скорочення світлового дня є сигналом для мігрантів, таких як серпокрильці і ластівки, прямувати на південь на зиму.

БАНКИВСКІЙ ПІВЕНЬ (Gallus gallus), птах сімейства фазанових

Довжина самця близько 65 см, самка дещо менше. Для самців характерні високий м'ясистий гребінь на голові, голі щоки і 1 або 2 сережки. Голова, шия, передня частина спини і поясниця півня оранжево-червоні; спина пурпурно-червона; хвіст і нижня сторона тіла блискучого зеленувато-чорного кольору. У курки гребінь менше, забарвлення оперення менш яскраве.

До приходу людей Україна була землею гаїв та лісів, дерева росли на більшій території долинних ландшафтів. Ми знаємо дуже небагато про життя птахів у ті доісторичні часи, та цілком ймовірно, що таких лісових видів як синиці та дятли було досить багато, тоді як птахи відкритих ландшафтів, такі як жайворонки та щеврики, були не такі звичайні і поширені як сьогодні.

Інша назва, котрою послуговуються європейські народи - золотий орел, німецька назва - кам'яний орел. Фінська назва - котка, угорська - szirtisas. З древності на Русі відома також інша назва птаха - халзан.

Це великий (до 85-90 см і масою від 3-х до 6.5 кг), енергійний, рухливий птах. Таксономічно вважається типовим орлом. Має довгі та відносно вузькі крила, потужні лапи з гострими кігтями. Самки помітно більші за самців, але мають однакове темно-буре забарвлення. Задня частина голови та шиї забарвлені у рудуватий колір. Молоді особини мають світлий хвіст з темною смугою. Для виду характерна суттєва морфологічна мінливість в залежності від регіону походження.

Вид поширений у Євразії (від лісотундри до Кавказу), Північно-Західній Африці, Північній Америці. В Україні зустрічається в Карпатах, в Білорусі за даними 1986 р (В.Алешка), відмічена пара птахів у Вітебському районі. Однак, за останнє десятиліття жодної гніздної пари не знайдено в Могильовській, Гроднинській, Мінській областях. Покинув цей птах і територію Прип”ятьського заповідника. Оселяються беркути звичайно в великих лісових масивах, на островах в заболочених місцевосцях. В Карпатах беркути гніздяться у важкодоступних містинах у горах. Гнізда беркутів можуть сягати діаметра 3-х і висоти 2-х метрів. Зручні гнізда використовуються птахами багато років підряд, якщо вони не відчувають загрози або негативного впливу оточуючого середовища. Кожна пара може мати кілька запасних гнізд в межах кормових угідь. В гнізді звичайно 1-2 яйця біло-кремового кольору (з”являються в квітні). Насиджування триває півтора місяці.