Ви дивитеся журнал fish_ua Увійти Створити рахунок у LiveJournal Дізнайтеся більше
так треба
[entries|archive|friends|userinfo]
fish_ua
[
портфліо
|
fish-shtuchki
]
[
про мене
|
і що вам там треба...
]
[
стара
|
брудна білизна
]
Links
[
Links:
|
Читанка - онлайн-бібліотека дитячої літератури
Літературний клуб 99
]
(без теми)
[квітень. 23-є, 2009|06:13 pm]
Хотіла б собі завести на голові зачіску типу патлатий хлопчисько. Мені б личило, та й за віком - рік-два - і уже з косічками буде якось не тойвотно. Але шось заважає. Я справді жодного разу не була у перукаря. Я довго думала: чому? Але тепер знаю. В дитинстві у мене був діафільм з віршиком. по-моєму, Міхалкова. Там хлопчик боявся лікаря і вмовив приятеля прикинутися собою. Приятель замінив хворого. а лікар заміну прохавав і нагодував чувака апельсинами. А мораль там була про те, що лікарі прикольні і боятися їх - просто смішно. А останній рядок - увага - був:
- Парикмахеры - вот кого надо бояться!
Отакі травми дитинства. Дивіться, що дітям даєте читать.
Посилання
17 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 22-е, 2009|10:52 am]
[
Tags
|
кумедні оказії
]
Обрізаючи фотки "славетних запоріжців" (онлайн-енциклопедія, що її наш вуз робить), згадала недавній випадок, котрий свідчить: це ще не межа. Була у мами в гостях. Мама історик. І вона схотіла показати мені презентацію нашого села Новозлатопіль, що її робила для якихось там поважних випадків. Дивлюсь впівока (нудно, але не показувати ж мамі, що мені пофіг до її кількаденної праці). І раптом натикаюся... на Юрія Левітана, отого диктора, що оголошував війну. І сентиментальний до саплєй підпис про те, як він тут народився й бігав босоногим хлоп"ятком. - Це шо, правда?! - Та нє. І то не я ставила. То в сільраді вирішили, що презентація недостатньо презентабельна і вирішили ДОПИСАТИ кілька славетних людей, які нібито тут народилися.
От вам "прості сільські люди".
Посилання
11 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 21-е, 2009|03:29 pm]
Люблю, коли їздити додому випадає не самій, а з кимось із знайомих залізничниць. Дуже милі жінки. Штампований язик тут же підсовує слівце "прості", але я добре знаю, яка це насправді помилка, вживати це слівце щодо сільських жінок. Які вони насправді хитрі і кручені бувають. Але залізничниці мені подобаються. Нехай говорять вони здебільшого про одне й те саме - коли зарплатня, хто кого на роботі підсидів, ганчірки та черевички. З ними затишніше, ніж без них. А от чоловіки-залізничники мені не подобаються. Єдине, про що вони вміють говорити - це переповідати дуже старі масні анекдоти.
Посилання
спробувати спіймати
Юка Гаврилова надіслала
[квітень. 17-е, 2009|08:08 am]
Шановне панство. Запрошуємо всіх небайдужих на безпрецедентну подію. Вперше Письменник судиться з Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі (НЕК). Перше слухання відбудеться в Окружному суді міста Києва 21 квітня о 15:30 за адресою: вулиця Десятинна 6/8. Лауреат Шевченківської премії Олесь Ульяненко подав позов до суду проти НЕК, яка визнала «порнографічним» його останній роман «Жінка його мрії». Оскільки бюрократи з НЕК в своїх діях вправно користуються адміністративними важелями, тільки присутність достатньої кількості вільних, незаангажованих людей в залі на судових засіданнях допоможе розгляду справи по суті і винесенню справді законного, а не скроєного за лаштунками вердикту. з повагою і сподіванням на підтримку
додаткова інформація: справа № 2А-2943/09/2670 cуддя - Арсірій Руслан Олександрович адвокат - Веремієнко Олег Ігорович
Журналісти можуть потрапити до суду без оформлення будь-яких документів - як звичайні слухачі по справі і бути присутніми у залі суду. Головне - мати при собі паспорт або посвідчення особи. Але якщо вони збираються під час засідання проводити фотозйомку і аудіозаписи, їм потрібно оформити для цього клопотання у двох примірниках на їм'я голови суду, де слід вказати № справи і прізвище судді, який справу веде. Потім це клопотання зареєструвати в канцелярії суду хоча б у день засідання. Другий примірник (для контролю) залишити в себе. Зазвичай реєстрація таких паперів проводиться в канцелярії з 9.00 до 13.00 щодня. Отже, якщо його подати у день судового засідання - з ранку і до 13.00, то воно буде підписано головою в будь-якому випадку. Клопотання пишеться в довільній формі на ім'я голови суду.
Юка Гаврилова, літагент
рецензія на роман http://ukr.mediaport.ua/statiy/15342
ланки на історію проблеми: http://www.telekritika.ua/brynykh/2009-02-12/43770 http://vsiknygy.net.ua/index.php?module=reportage&id=796 http://www.radiosvoboda.org/Content/Article/1496785.html http://news.kh.ua/kharkov/9232-pervuyu-pornoknigu-ukrainy-izdali-v-xarkove.html
про позов до суду: http://www.telekritika.ua/news/2009-03-23/44513
Посилання
29 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 16-е, 2009|10:55 am]
[
Tags
|
читане
]
То що ж сказав Едвард Лір про Юлю Тимошенко? Ось і відгадка:
Посилання
8 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 15-е, 2009|06:17 pm]
[
Tags
|
99
]
В ЖЖ прибуло 99-ківців. Знайомтеся: Сана Праєдгарденссон, sana_sson. Надзвичайно начитана і освічена дівка. Улюблений письменник - Пруст, улюблений поет - Лорка, також любить футбол; виховує старезну кицьку, подаровану настаящщим Цоєм; пише довжелезний роман з божевільною кількістю персонажів; освітню систему України сприймає вкрай скептично; до українізації ставиться ще скептичніше, хоча часто пише українською; створила зрозумілу тільки вузькому колу систематизацію характерів; доволі уїдлива; малює прикольні абстракції і робить коллажі; ростить разом з Барлігом прекрасну Антоніну.
Тепер ви розумієте, наскільки це особлива людина? Френдьте бігом, не пошкодуєте!
Посилання
8 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 15-е, 2009|06:07 pm]
progenes запитує цікаве, позаяк у неї коло читачів специфічно освічене, то їй буде користь, якщо я запитаю тут, у себе: Чи будете ви їсти генетично-модифіковані організми, а якщо ні - що вас зупиняє?
Посилання
12 невтішних спроб|спробувати спіймати
Наваяла
[квітень. 15-е, 2009|12:40 pm]
Надумала показати останні свої сайти.
Це сайт людей, що займаються організацією весіль, корпоративів, свят. всяких. універсально. з вигадкою. На сайті є прихований прикол: картинка парочки міняється, там є навіть весільні панки і закохані клоуни, тільки їх видно не одразу, треба секунд 20 побути на сторінці.
Це інтернет-магазин хендмейду. Веде його відома вам Катя Бабкіна.
Посилання
12 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 14-е, 2009|07:25 pm]
[
Tags
|
скани книг
]
На цьому тижні поповнила Читанку книжкою Отфріда Пройслера Водяничок (там же про малу бабу Ягу і Привиденя). З"ясувала, що баба Яга і Водяничок були зачитані до дір (певна, що у нас на Читанці ця книжка буде хітом), а от Привиденя прочитала вперше. Думала, чому. Заледве згадала: назва мене лякала, тому й обминала щоразу. Хоча іронія яка: Крабата я тоді прочитала, а оце було таки страшно на той вік.
А ще виклала товсте видання Едварда Ліра
І ось вам загадка. Серед лимериків у цій книзі я знайшла один про Юлю Тимошенко. Хто перший знайде, що Едвард Лір сказав про Тимошенко? Коменти приховую!
Посилання
4 невтішних спроб|спробувати спіймати
династії
[квітень. 10-е, 2009|11:59 am]
У нас в селі дуже хороша лікарка-стоматолог. Вона веде приватну практику, але лікуватися у неї коштує значно дешевше, ніж у місті. Не знаю, чому, справу свою вона справді знає, постійно їздить по всяких конференціях, купує найновіше обладнання і медикаменти. На те, щоб відкрити свій кабінет, у неї пішло багато сил, а зараз іде багато сил на роботу, клієнтура у неї широка, їздять із сусідніх сіл, районів... Так от. У неї є дочка. Років 12 їй, мабуть. І майбутнє цієї дитини уже вирішене: вона має продовжити справу матері і ніяких варіантів. І я на це дивлюся і мене трохи лякає така безваріантність. А якщо дитина не матиме до того ні хисту ні охоти? А якщо у неї до іншого талант виявиться? І я розумітиму дитину, яка впреться: чому я повинна? у мене інший шлях. І чудово розумітиму маму, яка збудувала надто велику систему, щоб забезпечити дочці саме таке майбутнє. Неправих не буде. хотілося б, щоб усі шматки пазла склалися, але ж так не завжди буває.
Посилання
7 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 7-е, 2009|12:44 pm]
[
Tags
|
наваяла
]
Кілька років тому я намалювала сайт. Сьогодні його координаторка Соломія показала мені ОЦЕ. Забавно. Перекладене російською за допомогою якоїсь рути все, навіть самі тексти, навіть коментарі у форумі. Цікаво, кому це потрібно було і навіщо?
Клон:
Оригінал:
Посилання
24 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 6-е, 2009|04:24 pm]
Люди, підкажіть, шо робити. У мене на джімейл приходять листи і спам. Листи, як годиться листам, отримую я, а спам іде у відповідну папку. Якщо щось зі спаму випадково потрапляє у листи, я його помічаю як спам і воно більше мене не турбує. Єдиний виняток - листи від такого собі Юрія Сиротюка про партію Свобода. Я ставлюся цілком спокійно до існування такої партії і вони, мабуть, молодці, що так активно в усьому беруть участь, але новини їхні мені до одного місця. Але я не можу їх позбутися! Я кидаю в спам, через чверть години приходить свіженький лист. Я і цей у спам - пофіг. Що робити? Чому не спрацьовує?
Посилання
23 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 6-е, 2009|02:29 pm]
[
Tags
|
скани книг, читане
]
Сьогодні додала книжечку ще одного культового для мене автора - Монтейру Лобату. Казки тітоньки Настасії. Це просто народні казки Бразилії, які герої потім обговорюють і оцінюють, але все одно кльове. Але у мене запитаня: а хтось має його "Орден жовтого дятла"? Може хтось готовий відсканити? Я мала колись страх порепану і без хвоста, а тепер уже і без хвоста не маю. Книжка була чудова. Особливо я любила той розділ, де все сімейство вирішило завести собі власного Піноккіо, кожен намалював ескіз, за яким його треба вирізати, кинули жеребок і виграв найстраховидніший малюнок) А як кортіло хоч колись у житті спробувати оті загадкові жабутикаби. Як вони там були описані - то це якийсь райський плід, не менше.
Посилання
4 невтішних спроб|спробувати спіймати
Про Останню Барикаду в Харкові.
[квітень. 6-е, 2009|01:11 pm]
[
Tags
|
фестивальні звіти
]
Повернулася з Харкова, вчора півдня проспала (о цей противнющий харківський вокзал! Сісти нема де, термінал не працює, а гугнява диспетчерка номери поїздів оголошує так, ніби працює атлічна, ще й висить у всіх приміщеннях) Але поїздка була чудова. Дякую ТМ і Криштопі за чудовий ранок: блукання містом, стихійні декламування улюблених віршів у дрібненькому вуличному кафе на площі поезії; дякую Бринизам і Тані тридцять четвертій за чудовий день: розмови під піцу про боротьбу між футболом і шахами в окремо взятій душі, посиденьки в готелі, коли можна тихенько сидіти і слухати, і тобі затишно й добре; і всім решті з Донієм на чолі дякую за чудовий вечір. Це було весело і трохи стихійно, щось таке могло бути б у нас з 99-ківцями, якби ми організовували вечірку самі для себе. хіба що без цицьок, а було багато цицьок - фотографічних і живих. І так названих одностатевих поцілунків. Бо це була вечірка, присвячена заборонам у мистецтві - взагалі благодатна тема, гріх було не зробити. Доній модно вміє декламувати швидким речитативом. Поваляєва чудесна була зі своєю сметаною, що вона її еротично поїдала на сцені. Настка Манцевіч - просто текстик сподобався. Полежака славно виступив. А от Коробчук якийсь дохлуватий цього разу був і читав нудно і не пойми шо. Вікторія Стах читала - не знаю, що, чомусь саме не її виступі дуже погано було чути. А я хотіла, бо за уривками розмов мало бути цікавеньке. Ушкалов не читав взагалі. Типу розкаявся, сім"ю завів. Ще була незнайома мені дівчинка із цицьками, її по ходу читання стьобали, вона, здається, хотіла гарно при цьому вигинатися, але тоді загубила би рядок, з якого читала, тому зрештою вигинатися не стала а просто собі стала в звичну сутулу позу "письменник на сцені" і читала. Тільки я зовсім не пам"ятаю, що. Мабуть, таки задивилася на цицьки. Ульяненко - правильний еротичний письменник, тому що писав про відчуття хлопа, а не дівки, як чомусь роблять неправильні еротичні письменники. Половина учасників чомусь починала виступ із того, що не розуміє, як тут опинилася. Оце мені шкода було, ну хоч би підіграли чи шо, почали з того що гірко каються або навпаки злостно посміхались би: забороняйте, мовляв, забороняйте. Хо-хо-хо. Хоча нє, Хо-хо-хо - це не демонічно, Санта Клаус. А у Бриниха, який читав на попередньому заході, цілком добрий письмовий суржик, але абсолютно жахлива, неправильна вимова. Йому просто необхідно провести кілько годин у лінгафонному кабінеті із кількома касетами суржику. Бо то ж тіки так кажицця, шо воно легко, бери одне слово по-руському, вторе - по-українському, а воно ж попробуй шото вслух сказати - і зразу всьо понятно.
Шо було на Барабашова не знаєм, бо задовго спим та бухаєм, а фотки такі у нас як і в вас, поцілуйте за це ось куди нас.
Посилання
10 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 2-е, 2009|04:32 pm]
В суботу, післязавтра, їду в Харків на Барикаду (не виступати, просто так, єслі шо). Не хочеться півдня швендяти самій-саменькій, хто ще там лазитиме, хто б компанію склав?
Посилання
9 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[квітень. 2-е, 2009|01:31 pm]
Нікому не треба 3-4 чорних кошенят?
Посилання
13 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[березень. 31-е, 2009|02:49 pm]
іграшка від est_: він мені дає 5 слів, я маю додати прикметник "ідеальний" і витумачити. ідеальна вишивка... це коли спід зовім без вузликів і переходів. У мене портрети без вузликів, але з переходами, хоча я й знаю, як пропускати нитку спереду під хрестиком, я цього не роблю. Мої вишивані портрети точні і хороші, нащо їм бути ще й ідеальними?
ідеальний кумир... взагалі-то кумирів мати не дозволено. Але по-правді ми їх все одно маємо. На когось же треба орієнтуватися в житті, поки ростеш? А дитині як розуміти, що є добре, якщо не наслідувати когось із старших? Єдине, що в кумирі шкідливого - так це некритичність його сприйняття, його незмінність. Тому нехай ідеальний кумир буде неідеальним. Нехай буде такий, з якого можна вирости, і він не образиться.
ідеальна гримаса... усмішка)
ідеальний фрукт... кримський персик. Пахнючий такий, знаєте, і щоб на губах чухалось як від скловати.
ідеальний номер... вісім. після першого класу, мама пообіцяла вчительці, що займатиметься зі мною письмом. І я мусила писати ті дурні літери і цифри. Віімка - єдиний значок, що не викликав у мене огиди, він таким елегантним розчерком пишеться! Ніякого напруження.
ідеальні діти...
питайте. ті, яким усе цікаво знати
ідеальний відтінок... має мох
Посилання
5 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[березень. 30-е, 2009|06:16 pm]
[
Tags
|
читане
]
до Читанки перечитую Кира Буличова "Дівчинка з Землі". Ну, оте: "Тайна третьей планетьі". Після Даррела все виглядає інакше, паскудніше. Ось ці космозоологи провалюються у печеру піратів, зламали амортизатор, набили синці. І що ж вони, біжать до кліток перевіряти, чи всі тварини живі? нє, усі перевіряють, в якому стані улюблений корабель. Про тварин взагалі згадають нескоро.
Посилання
4 невтішних спроб|спробувати спіймати
(без теми)
[березень. 30-е, 2009|06:12 pm]
збіса хочеться бути хорошою. Це написано на одному боці медалі. на іншому - його номінація: здається, я чиню комусь зло.
Посилання
4 невтішних спроб|спробувати спіймати
Снимшеєся
[березень. 30-е, 2009|09:53 am]
[
Tags
|
снимшеєся
]
Вчора бачила дуже смішний сон про поразку. Починається з того, що мене якимсь обманом затягли на якесь реаліті-шоу. Збагнувши, куди потрапила, ставлю ультиматум, що я нічо робить не буду, або мене відпускають, або я ні до кого не виходжу і нічого не роблю, тільки ще й вимагаю, щоб мене справно годували. Якийсь час так і минає, я тішуся зі свого нахабства, їм, читаю книжки, бачу, як якісь дівчата в сусідній кімнаті хвилюються за якісь бали, хто скільки набрав... Зловтішаюся: а мені пофіг. Але наприкінці вони таки заставили мене дещо зробити. Вони попросили прочитати настільки дурацький і абсурдний текст, що я це зробила. А прочитати треба було: "Я - генерал! Я - капітан! Я - Амундсен! Я - Вільгельм Тель!"
