This version of the page http://fish-ua.livejournal.com/?skip=20 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2009-07-17. The original page over time could change.
так треба
так треба [entries|archive|friends|userinfo]
fish_ua

[ портфліо | fish-shtuchki ]
[ про мене | і що вам там треба... ]
[ стара | брудна білизна ]

Links
[Links:| Читанка - онлайн-бібліотека дитячої літератури Літературний клуб 99 ]

(без теми) [червень. 23-є, 2009|01:26 pm]


Інформація - текстом:

27 червня о 17.30 в рамках "Країни мрій" на одній з літературних сцен "Курінь"
"Русалячі вірші" читатимуть:
Галя Ткачук, Оля Воробей, Оксана Самара, Олена Максименко, Олеся Мудрак,
Юлія Стахівська, Оксана Луцишина, Тетяна Савченко, Світлана Богдан,
Вікторія Черняхівська
Посиланняспробувати спіймати

(без теми) [червень. 23-є, 2009|12:19 pm]
[Tags|99]

Цієї неділі виступали з 99-ківцями у якомусь єврейському культурному центрі.
Що було цікавого?
1) на виході з кожної кімнати у них якісь штуки, схожі на вуличні термометри. Сана сказала, що там всередині мають бути шматки з Тори. Зависли на запитанні: чи будь-який шматок із ТОри для цього годиться, чи тільки визначений?
2) коли читав Барліг, один хлопець сказав, що його мізки цього вже не витримують і вийшов.
3) Сана помстилася і втекла на свіже повітря, коли культурні євреї стали дивитися мультики.
4) там знову була справжня публіка, а не літератори
5) коли майже всі розійшлися, я зманила те, що залишилося (Ганошенка) їсти японське морозиво. Воно зелене і з чимсь гострим.
6) а потім здибала Черемську і таки віддала їй книжку про кубинського колобка для музею. Виявляється, у них в харківському літературному музеї буде якась виставка, присвячена колобкам. Правда, круто?
Посилання15 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 22-е, 2009|02:26 pm]
у мене попередні півтора тижні були такі цікаві... якісь люди замовили казку про нічний горщик. Юка Гаврилова запропонувала мені спробувати. слово "какашки" і далі по списку вживати можна. аби було не тільки пізнавально, але смішно і взагалі без башні.
І це кльово! бо зазвичай у дитячих казках так багато всього не можна... хоча завжди, коли читаєш справжню дитячу класику, помічаєш, що там раз по раз трапляється все, чого "не можна". Але, в кожному разі, хуліганити так весело!
Я так підозрюю, хоч книга і дитяча, вони розраховують насамперед на дорослих, які купуватимуть її чисто поржать. Типу як ота, відома про Кротика. З такого розрахунку я і писала, і фішки зіграли! Днями я вже взнала, що мій варіант таки взяли. Буде книжка. тільки буде вона не у нас. буде російською і англійською, все, що я написала, перекладатимуть. А чи вийде українською, тобто, в оригіналі - це питання. Там видавець є, тут ше нема, треба шукати. і яке це щастя і полегшення, що шукати цього разу вже не мені!
А художник у них, кажуть, той, що малював картинки до кальварійського Подерв"янського.
Посилання16 невтішних спроб|спробувати спіймати

вчорашнє осяяння [червень. 22-е, 2009|10:17 am]
ми всі вийшли з гоголівського носа
Посилання36 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 18-е, 2009|09:29 am]
іду через ринок ковбасним рядом (не за ковбасою, просто так коротше). Бачу дядька-ковбасника, який чистить собі манікюр здоровецьким ножем.
Паскуда. А потім ним же ковбасу людям різатиме.

Позаяк знаю, що такі пости включають в людях непереборне бажання розказати про знайомого свого знайомого, що працює на ковбасній фабриці і ніколи не їсть ковбасу, коментарі відключаю. Ми ж проти банальних рішень, так?
Посилання

придумала політичний анекдіт [червень. 18-е, 2009|09:09 am]
Ющенко читає промову: "Я, чинний Президент України..."
Йому підказують: "Вікторе Андрійовичу, Ви не чинний, Ви - поточний!"
Посилання1 невтішна спроба|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 16-е, 2009|04:25 pm]
Чеську нескладно читати. Я колись викладала карти з чеськими написами, я 95% легко прочитувала в дитинстві.
Але... я чеську би вивчила тільки за тим, щоб перекласти українською "Anička Skřítek a Slaměný Hubert". Це така штука... мрія перекладачів. Як Алісу Керола, її можна перекладати не один раз, бо вся ця казка побудована на грі слів.
Але я зустрічала тільки російською.
Але оригінал в мережі знайти - проблема. Не заведено у культурних країнах тримати тексти книг у мережі, їх заведено продавати у крамницях.
Але Мармулєтка каже, є шанс знайти її десь у букіністиці. Якщо десь побачите - свисніть, га?
Посилання22 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 15-е, 2009|08:17 am]
у п"ятницю ходила в театр на Романтиків. Впереше побачила, що воно за молодняк у нашому ТЮГ. Так шкода, що сезон закривається саме тоді, коли з"являється час.
Але цей запис про людей, а не про театр. За півгодини до вистави прийшла, купила квиток, тоді думаю: якось неприкольно самій. Хто тут поблизу може бути? О. Цапліна поряд живе. Видзвонила її, зманила піти зі мною на виставу. Двічі передзвонювала, бо Ірця і без лімітованого часу має дар спізнюватися. Зрештою вона приходить сердита і каже, що я замість фрази "ну де ти лазиш" їй маю подякувати, що вона погодилася мене супроводжувати.
Отаке вредне, га?
Але на вистави її брати з собою таки варто. Вона така сприйнятлива, сміялася так щиро. Решта наших - чи б я покликала Юрка, чи Барліга, чи Діму - всі би задерли носа і крутили ним, естети нещасні.
Посилання20 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 13-е, 2009|10:41 am]
люди, майже безнадійно, але... ніхто з вас курсом Запоріжжя-Ковель не збирається їхати?
Посилання4 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 12-е, 2009|02:34 pm]
вчора ввечері забила на вулиці здорову тарантулиху з павучатами на пузі. кілька павучат втекли.
боюся цих тварючок.
Посилання32 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 10-е, 2009|07:32 pm]
Що я найбільше не люблю в Києві - так це художник Тартаковський в метрі.
ці картінки... вони такі огидні.
Посилання28 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 9-е, 2009|03:22 pm]
Позавчора була пригода. Годині в 11-й подзвонив якийсь хлопець. Ніби помилився, але потім подзвонив знову - признавсь, що знічев"я дзвонить навмання з метою з кимсь познайомитися. Ну, ок. Балакали до 2 ночі про комп"ютерні ігри, де він працює. Вчора він подзвонив знову, я подумала... і не стала брати слухавку.
Нормальна би дівка вирішила: як романтично! Базікала б із ним щовечора, потім домовилася зустрітися... А мені такий груз це все.

Але пишу я не для того, щоб похвалитися своєю асексуальністю. А тому, що мені під час розмови пару разів здалося, що мене розігрують. Хлопець підозріло поцікавився, чи я письменниця, коли я сказала, що збираюся на Країну Мрій поїхати. Потім спитав, чи це нічо, шо він по-рускі. При тому, що я після першої фрази перейшла на російську, а спитав він це через дві години.
Скажіть чесно, це хтось із вас поскубався? Бо я стаціонарний телефон більше ніде не світила.
Посилання26 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 5-е, 2009|03:24 pm]

Я знаю, Ви - добрі. Заберіть мене від цієї злої Таньки!
Посилання24 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 4-е, 2009|07:51 pm]
чому ігор з картами так багато, а правила гри в шахи одні-єдині?
можна було б, наприклад, скомбінувати гру в шахи з морським боєм. Кожен гравець записує собі десь, де він розставив "міни". І в певний момент замість ходу він може сказати: "вибух" - і показати свою картку з "мінами". І всі фігури, що стоять на позначених клітинах (скажімо, крім короля), прибираються з дошки. І чужі, і свої. І ситуація на дошці різко міняється.

Не обов"язково таке. Просто дивно, чому правила тільки одні?
UPD виявляється, є інші правила. накопала їх дотупними мовами, читаю. Прикольно!
Посилання25 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 3-є, 2009|06:30 pm]
Щось не пам"ятаю, показувала чи ні. Шикарний сайт, де зібрано старі рекламні та агітаційні плакати. Як не зайду - не можу відірватися.
http://www.allposters.com/-st/Vintage-Art-Posters_c2152_.htm



Посилання5 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 3-є, 2009|06:15 pm]
Всі ми, майже всі ми, якщо запитати, скажемо: "Та чхать я хотів, що сусіди подумають! У мене своя голова є".
Так, ми не конформісти. Але є речі,де конформізм зведений мало не в норму етикету. Я не про ті випадки, де справді йдеться про етикет...
А про отаке, наприклад: сміх.
Коли сміятися - особиста справа кожного. Але коли ти сидиш у кінотеатрі, скажімо, і в якийсь момент душевно розреготався - єдиний з усього залу, - тобі стає незручно. І всі оглядаються: хто там такий сміхотун?
Або в компанії. Хтось пожартував, всі усміхнулися, а хтось один засміявся від душі. Незручна ситуація.

Для мене нотки конформізму ще часті у тому, що я НЕ купую.
Мені, скажімо, давно страх як хочеться вкинути 50 копійок в один із тих автоматів, які випльоують чи то стрибучу кульку, чи то жуйку. Щось яскраве таке. Але дивлюся на ці штуки і проходжу мимо. Із думкою: ну що ти, маленька? Оце дивитимуться всі, як ти граєшся.
Або в парку під час свят мені часом кортить купити оте дурнувате хмарисько з цукру на паличці. Але я цього не роблю.
Посилання9 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 1-е, 2009|07:42 pm]
Щойно прийшла пачка авторських примірників червневого номеру "Ангелятка". Не чекала, що їх буде стільки)
Тому семеро батьків невеличких дітей зможуть отримати від мене по штучці. Киянам завезу 27 на Країну Мрій. А кому б іще?
Посилання9 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [червень. 1-е, 2009|07:11 pm]
Сьогодні, купуючи сік на роботу, побачила жуйки дєцтва - Love is...
Ага, купила, не втрималася.

"Кохання - це...
знати, коли йому потрібно побути на самоті"

Це мій дамоклів меч, він знову мене знайшов.
Посилання7 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [травень. 29-е, 2009|02:10 pm]
А у нас після Останнього дзвоника була традиція робити День туриста. Всі класи, з першого по десятий, отримували маршрут, за яким треба було найпершим прийти в одну точку. Під час відпочинку треба було вигадати якусь імпровізовану програму (імпровізовану, бо не готувалися, як завжди, два тижні і не вчили дурнуваті "слова", а все самі видумували на ходу). Танець лебедят у пачках із лопухів, вистави якісь кумедні... Ще треба було зібрати дорогою всякі коряги, схожі на звірів або людей, насмикати лікарських рослин. Уже на місці прибуття - зварити обід у казані і пройтися "туристичною стежкою" (для старших). Туристична стежка - то напнуті між деревами мотузки, по яких треба ходити з карабінчиком, "купини" з шматків старих коліс і таке інше. Це було найкраще з усього, що змогли придумати в нашій школі.
Осбливо мене перла "стежка". Якось, ще класі в другому, я наступного дня поперлася в лісок, сподіваючись, що усі мотузки і купини лишилися на місці, і я зможу досхочу на них полазити, навіть без карабіна. Дарма мріяла, ясно, що інвентар уже спочивав до наступного року в школі.

Упродовж перших трьох років ми ще два тижні ходили на екскурсії, і це теж було прекрасно. З четвертого класу починалася "практика" - відпрацювання на шкільній ділянці і у колгоспі, але ці перші три роки! Ми ходили в лісок, у степ, на ставок, на ферму, де корови і свині, на птахоферму. За собою носили торбинки з їдлом. І де би не були, їсти поверталися у лісок.
Зараз я можу при всякій нагоді вибратися з друзями на пікнік, але це не те, такого кайфу, як тоді, сподіватися лишається хіба що як отих мотузків зі "стежки".
Посилання3 невтішних спроб|спробувати спіймати

(без теми) [травень. 28-е, 2009|10:21 am]
по-моєму, метафору прекрасного з колючками набагато краще за троянду втілює сова. Так хочеться погладити. Але кусається.
Посилання17 невтішних спроб|спробувати спіймати

navigation
[ viewing | 20 entries back ]
[ go | earlier/later ]

Реклама

Налаштувати

Реклама

Налаштувати

Реклама

Налаштувати