Державна податкова адм╕н╕страц╕я в ки╖вськ╕й област╕

Структура апарату ДПА в Ки╖вськ╕й област╕

Кер╕вництво ДПА в Ки╖вськ╕й област╕

Графiк прийому керiвництвом ДПА в Ки╖вськiй областi

Ки╖вщина ╓ одним з найдревн╕ших центр╕в людсько╖ цив╕л╕зац╕╖ (згадаймо залишки Трип╕льсько╖ культури на дн╕провських кручах, а деяк╕ вчен╕ вважають що саме на наш╕й територ╕╖ б╕льше 6 тисяч рок╕в тому була утворена перша у св╕т╕ держава, яка простягнулась в╕д нин╕шньо╖ Черкащини до ╤ванк╕вського району област╕), багатьом з ╖╖ м╕ст ╕ селищ вже б╕ля тисяч╕ ╕ б╕льше рок╕в, але свою ╕стор╕ю, як самост╕йний рег╕он, вона розпочала не дуже давно.

Ки╖вська область утворена 27 лютого 1932 року постановою позачергово╖ шосто╖ сес╕╖ Всеукра╖нського Центрального Виконавчого Ком╕тету ╕ в цьому роц╕ столичн╕й област╕ виповнилось 77 рок╕в.

В╕д ╕нших областей Укра╖ни область в╕др╕зня╓ться тим, що в н╕й в╕дсутн╕й оф╕ц╕йний адм╕н╕стративний ╕ економ╕чний центр (Ки╖в-столиця Укра╖ни), що форму╓ певну специф╕ку життя в рег╕он╕ ╕ дещо познача╓ться на робот╕ нашо╖ служби.

Нин╕ Ки╖вщина - одна з пров╕дних у кра╖н╕ з виробництва промислово╖ ╕ с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, в н╕й набули значного розвитку ╕ невиробнич╕ галуз╕ - медицина, осв╕та, культура, наука, спорт.

Територ╕я Ки╖вщини становить 28,2 тисяч╕ квадратних к╕лометра ╕ по площ╕ займа╓ 6-е м╕сце серед областей Укра╖ни. На 1 лютого 2008р. в област╕, за оц╕нкою, проживало 1735,7 тис.ос╕б.

В област╕ 25 район╕в, 25 м╕ст (з них 11-обласного п╕дпорядкування), 29 селищ м╕ського типу, 1131 с╕льських населених пункти, 607 с╕льрад.

Найв╕ддален╕ша територ╕альна одиниця област╕ √ м╕сто Славутич, до якого в╕д нас майже 250 км, розм╕щений в межах Черн╕г╕всько╖ област╕. А щоб д╕статися на роботу до Чорнобильсько╖ АЕС та об▓╓кту ⌠Укриття■ жителям Славутича доводиться дв╕ч╕ перетинати державн╕ кордони Укра╖ни та республ╕ки Б╕лорусь. На територ╕╖ област╕ знаходиться горезв╕сна зона в╕дчуження, в межах яко╖ неможливе проживання та зд╕йснення господарсько╖ д╕яльност╕. На територ╕╖ зони плану╓ться збудувати найб╕льше в Укра╖н╕ сховище рад╕оактивних в╕дход╕в м╕стк╕стю 55 тис.м³, яке почне д╕яти через два роки. Кошти на його буд╕вництво нададуть м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖. У 2006 роц╕ почалось буд╕вництво над 4-м блоком Чорнобильсько╖ АЕС об▓╓кту ⌠Укриття - 2■ , яке буде одн╕╓ю з найб╕льших споруд у св╕т╕ варт╕стю до 700 млн. дол. США.

Кр╕м того, сутт╓ва частина територ╕╖ област╕ знаходиться в зон╕ рад╕ац╕йного забруднення ╕ б╕льше половини ╖╖ населення, як постраждал╕ в╕д насл╕дк╕в авар╕╖ на ЧАЕС, користу╓ться в╕дпов╕дними п╕льгами при сплат╕ податку з власник╕в транспортних засоб╕в, плат╕ за землю, державного мита.

Значного розвитку набули наука ╕ осв╕та. На територ╕╖ Ки╖вщини працюють 3 вузи III - IV р╕вн╕в акредитац╕╖ ╕ 18 - I-II р╕вн╕в, 7 наукових ╕ науково-досл╕дних заклад╕в, що займаються проблемами с╕льськогосподарського виробництва, майже 800 шк╕л, л╕це╖в, г╕мназ╕й.

В област╕ збережено мережу л╕кувальних заклад╕в. На даний час в рег╕он╕ медичну допомогу надають: 9 обласних л╕карень, 7 диспансер╕в, 25 центральних районних л╕карень, 10 м╕ських л╕карень, 6 районних л╕карень, 52 д╕льнич╕ л╕карн╕, 662 фельдшерсько √ акушерськ╕ пункти. Продовжу╓ться посл╕довна робота щодо розвитку нев╕дкладно╖ медико √ сан╕тарно╖ допомоги на засадах с╕мейно╖ медицини. У 2007 роц╕ створено та обладнано ще 22 амбулатор╕╖ загально╖ практики с╕мейно╖ медицини, загальна ╖х к╕льк╕сть становить 190.

Обласний драматичний театр ╕мен╕ П.К. Саксаганського, б╕ля 850 будинк╕в культури ╕ клуб╕в, б╕льше 900 б╕бл╕отек дають можлив╕сть жителям област╕ прилучитися до надбань культури. В област╕ працю╓ 15 державних музе╖в, 56 дитячих шк╕л естетичного виховання. У 2007 роц╕ започаткована програма ⌠Шк╕льна б╕бл╕отека■. Сьогодн╕ вона да╓ перш╕ результати: шк╕льн╕ б╕бл╕отеки отримали нов╕ надходження. Це позитивно вплива╓ на як╕сть навчання д╕тей.

Ки╖вська область входить у десяток найб╕льш ╕ндустр╕ально розвинутих областей Укра╖ни. Основн╕ галуз╕ промисловост╕ √ електроенергетика, х╕м╕чна ╕ нафтох╕м╕чна промислов╕сть, харчова промислов╕сть. Область ма╓ ╕ розвинене с╕льськогосподарське виробництво. П╕дпри╓мства област╕ також займають одне з головних м╕сць на Укра╖н╕ по випуску продукт╕в харчування.

Найр╕зноман╕тн╕шу продукц╕ю виробляють промислов╕ п╕дпри╓мства - с╕льськогосподарську техн╕ку, екскаватори, автомоб╕л╕, шини для с╕льгоспмашин ╕ автомоб╕л╕в, посуд, одяг, взуття, скловироби, буд╕вельн╕ матер╕али, продукти харчування та ╕нше. Серед них чимало таких п╕дпри╓мств, аналог╕в яким у кра╖н╕ нема╓. Частка Ки╖вщини у випуску промислово╖ продукц╕╖ становить 3 в╕дсотки до загальноукра╖нського виробництва.

Основу промислового потенц╕алу област╕ становить понад 330 великих ╕ середн╕х п╕дпри╓мств. Загальнодержавне значення мають Казений завод порошково╖ металург╕╖ (м. Бровари) √ виробництво чавуну, стал╕ та феросплав╕в, ТОВ ⌠Хенкель Баутехн╕к■ (м. Вишгород) - виробництво сухих буд╕вельних сум╕шей, ЗАТ ⌠Росава■ (м. Б╕ла Церква) - виробництво гумових шин, покришок та камер, ВАТ ⌠Ветропак ⌠Гостомельський склозавод■ (м. ╤рп╕нь) - виробництво ╓мностей ╕з скла, найб╕льший у ╢вроп╕ ВАТ ⌠Ки╖вський КПК■ (м. Обух╕в) - виробництво паперу та картону, ТОВ ⌠Пластик карта■ м. Вишгород (виробництво вироб╕в з пластмаси) та ╕нш╕.