Відповідь: Згідно з п. 1.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV (зі змінами та доповненнями) податковий кредит – це сума (вартість) витрат, понесених платником податку – резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, в тому числі у зв'язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).

При цьому Законом № 889-IV установлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як заробітна плата. Згідно із визначенням, наведеним у пунктах 1.1 та 1.3 ст. 1 Закону № 889-IV, заробітна плата – це доходи, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Відносини трудового найму регулюються трудовим законодавством, зокрема Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (зі змінами та доповненнями, за текстом - КЗпП). При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу (у штат підприємства), на підставі якого робиться відмітка у трудовій книжці такого працівника про прийняття його на роботу на відповідну посаду.

Таким чином, якщо студент у звітному 2008 р. навчався та працював і отримував заробітну плату (у розумінні цього Закону), а також до податкового органу у 2008 р. на нього надходила інформація за ф. № 1ДФ (ознака доходу 1), то він за наслідками 2008 р. є платником податку з доходів фізичних осіб і право на звернення за податковим кредитом, за умови додержання ним вимог п. 5.3 ст. 5 Закону № 889-IV, має він, а не члени його сім'ї першого ступеня споріднення (в тому числі батьки).

Однак може бути, що студент протягом звітного року одержував доходи від виконання договорів цивільно-правового характеру (разового договору, договору-підряду тощо), які не є трудовими договорами, то в такому випадку члени його сім'ї першого ступеня споріднення мають право на податковий кредит щодо сум, сплачених за навчання такого студента.

Для підтвердження факту, що доходи дитини, одержані від роботи у 2008 р. у шкільному таборі, не є заробітною платою, необхідно звернутися до бухгалтерії школи.

Відповідь: Відповідно до пп. 11.1.1 п. 11.1 та пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями) дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, садового будинку або їх частин (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку, садового будинку або їх частин не перевищує 100 м2.

У разі якщо площа саме такого житлового будинку, садового будинку або їх частин перевищує 100 м2, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 % вартості такого об'єкта нерухомого майна.

Згідно зі ст. 381 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом – Цивільний кодекс) садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведених норм Закону № 889-IV та Цивільного кодексу, для цілей оподаткування житловий або садовий будинок разом із земельною ділянкою (її загальною площею), на якій він розташований, вважається одним об'єктом продажу (садибою).

До доходу, одержаного від такого продажу, слід застосовувати норми пп. 11.1.1 п. 11.1 та пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 889-IV незалежно від кількості договорів (два чи один), якими оформлено (нотаріально засвідчено) купівлю-продаж такого будинку із земельною ділянкою.

У конкретному випадку підлягає оподаткуванню за ставкою 1 % вартість 40 м2 площі житлового будинку та вартість усієї (0,20 га) земельної ділянки.

Відповідь: Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 168) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Під поставкою товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) (п. 1.4 ст. 1 Закону № 168).

У разі якщо плата за оренду здійснюється не грошовими коштами, а товарами (послугами), то зазначена операція підпадає під визначення бартерної. Зокрема, згідно з нормами Закону № 168 термін «бартер» (товарний обмін) розуміють у значенні, передбаченому п. 1.19 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 334) як господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Отже, операція з передання товарів у рахунок орендної плати є об'єктом обкладання ПДВ і підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставкою 20 % бази оподаткування.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону № 168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 %, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідь: Відповідно до вимог Закону № 852-IV ЕЦП за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо ЕЦП підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису та під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення ЕЦП.

ЕЦП – вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

Таким чином, використання надійних засобів ЕЦП ( тобто засобів ЕЦП, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері КЗІ), посилених сертифікатів відкритих ключів (сертифікатів ключів, які відповідають вимогам законодавства України та видано акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчу вальним центром або центральним органом) та застосування криптографічних механізмів шифрування даних, що передаються, є необхідними та достатніми умовами забезпечення конфіденційності та цілісності інформації підсистем подання податкової звітності в електронному вигляді.

Відповідь: Платники податків самостійно визначаються із вибором програмного забезпечення для формування та подання податкової звітності в електронному вигляді. Серед платників податків поширено програмне забезпечення таких програм, як «1С-Бухгалтерія», «Парус», «Бест- Звіт». Використовуються і власні програмні продукти суб’єктів підприємницької діяльності.

ДПА України не визначалося програмне забезпечення для подання податкової звітності в електронному вигляді. ДПА України забезпечує приймання електронних звітів, створених у затвердженому наказом № 242 форматі та підписаних за допомогою надійних засобів ЕЦП, без огляду на те, за допомогою якого саме програмного продукту було створено такий звіт.

Головні вимоги до програмного забезпечення для подання податкової звітності-це відповідність вихідного файла формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків, затвердженого наказом № 242, та накладання ЕЦП відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідь: У платника завжди є змога перевірити на сайті ДПА України (http://www.sta.gov.ua/control/uk/index), чи зареєстровано контрагента платником ПДВ ( чи дійсний індивідуальний податковий номер контрагента – платника ПДВ).

Додатково повідомляємо, що для розширення сервісних функцій для платників розроблено технологією отримання платником за його електронним запитом переліку помилкових індивідуальних податкових номерів контрагентів – платників ПДВ.

Інформацію про нові електронні послуги розміщено за електронною адресою www.dpa.dp.ua на окремому банері «Нова електронна послуга».

Відповідь: Відповідно до п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.97 р. № 166 (зареєстровано в Мін'юсті України 09.07.97 р. за № 250/2054, зі змінами та доповненнями, за текстом – Порядок № 166) дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, оскільки, як визначено п. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник – фізична особа; в інших випадках (особа, визначена як платник ПДВ, крім фізичних осіб) – підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою; а в разі подання декларації в електронній формі – електронним підписом осіб, які підписують декларацію, зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 166 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

З метою визначення відповідальних посадових осіб слід враховувати, що при реєстрації платником ПДВ згідно з Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 01.03.2000 р. № 79 (зареєстровано в Мін'юсті України 03.04.2000 р. за № 208/4429, зі змінами та доповненнями) особа надсилає на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або представник такої особи вручає особисто службовій особі податкового органу реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ, у розділі п'ятому якої зазначаються відомості про відповідальних осіб платника – керівника і головного бухгалтера.

Отже, достовірність даних, наведених у декларації з ПДВ та інших документах, що грунтуються на даних податкового обліку, підтверджується підписами тих відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера), інформацію про яких наведено у розділі п'ятому реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, яку платник ПДВ подає до податкового органу при реєстрації як платника податку.

У разі відсутності керівника юридичної особи на робочому місці з об'єктивних причин (відрядження, лікарняний тощо) податкова декларація може бути підписана особою, уповноваженою установчими документами підприємства виконувати обов'язки керівника на час його відсутності, за умови, що відсутність керівника підтверджено відповідними документами, які подаються разом з податковою декларацією до податкового органу.

Відповідь: Відповідно до пп. 81.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 400/97-ВР (далі – Закон про ПДВ) при вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство – виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. За загальним порядком відшкодування, регламентованим пп. 7.7.1–7.7.2 Закону про ПДВ, передбачається відшкодування суми ПДВ за підсумками двох послідовних податкових періодів, з яких від'ємне значення попереднього періоду повинне враховуватись у складі податкового кредиту наступного періоду.

З метою визначення розміру потенційного бюджетного відшкодування сільськогосподарському підприємству-експортеру необхідно розподілити вхідний ПДВ (податковий кредит) звітного періоду між експортними операціями та іншими операціями, за якими від'ємний підсумок скороченої декларації (визначений на підставі ст. 81 Закону про ПДВ) включається до складу валових витрат згідно з пп. 5.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР. Механізм такого розподілу передбачений Порядком заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 (далі – Порядок № 166).

Завдяки змінам, внесеним наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. № 8 до Порядку № 166, як у загальній, так і в скороченій декларації з ПДВ з'явився рядок 16.5 «для здійснення експортних операцій». Із рядка 16.5 скороченої декларації частина вхідного ПДВ переноситься до рядка 16.5 загальної. Можливість перенесення виникає у разі заповнення рядка 2.1 «експортні операції» скороченої декларації. Суму експортного податкового кредиту розраховують за формулою, що наведена в пп. 5.8 Порядку № 166 та продубльована у тому ж рядку 16.5 скороченої декларації. За цією формулою частина податкового кредиту, яка потрапить до рядка 16.5 загальної декларації звітного періоду, визначається пропорційно питомій вазі частки експортних операцій у загальному обсязі поставок сільськогосподарської продукції. Причому рядок 16.5 і скороченої, і загальної декларації залишиться незаповненим, якщо розрахований за формулою показник виявиться від'ємним (пп. 5.8 Порядку № 166).

Якщо за наслідками податкового періоду, в якому частина податкового кредиту була перенесена до загальної декларації (заповнено рядок 16.5 декларації), сума податку має від'ємне значення (рядок 21 загальної декларації), то така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума податку, розрахована згідно з пп. 7.7.2 Закону про ПДВ, також має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Тобто після переносу частини податкового кредиту із скороченої «сільськогосподарської» декларації до загальної, відшкодування з бюджету сум податку здійснюється в загальновстановленому порядку.

Відповідь: Підпунктом 5.1.9 п. 5.1 ст. 5 Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 168/97-ВР) передбачено звільнення від обкладання ПДВ операцій з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років.

Виходячи з редакції цього підпункту, встановленими критеріями для звільнення від обкладання ПДВ є реалізація путівок на санаторне курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України, а також їх реалізація фізичним особам віком до 18 років.

Звернемо увагу, що зазначена норма поширюється на фізичних осіб віком до 18 років незалежно від того, чи є така особа громадянином України або іноземним громадянином.

З метою застосування пільгового режиму обкладання ПДВ операцій з поставки путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років між дорослими та дитячими путівками має бути відмінна ознака. Якщо путівку призначено для фізичних осіб віком до 18 років, то, як вважає ДПА України, бланк такої путівки повинен мати відповідну позначку: «дитяча» або «фізична особа віком до 18 років». У такому випадку санаторно-курортні заклади чи інші установи при поставках путівок з такими ознаками на користь фізичних осіб віком до 18 років, як безпосередньо фізичним особам (громадянам України чи іноземним громадянам), так і через юридичних осіб (резидентів чи нерезидентів), можуть застосовувати режим звільнення від ПДВ. При цьому якщо поставки таких путівок здійснюються за цивільно-правовими договорами, які не передбачають передачу права власності на такі путівки, то обкладанню ПДВ за повною ставкою підлягає комісійна винагорода.

Якщо відбувається поставка путівок матері та дитині, то для застосування режиму звільнення від обкладання ПДВ у частині лікування та відпочинку фізичних осіб віком до 18 років необхідно окремо в путівці зазначити вартість путівки для дорослих та окремо для дітей.

Щодо терміна «фізична особа віком до 18 років» слід зазначити, що відповідно до Сімейного кодексу правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, а неповнолітньою вважається дитина віком від 14 до 18 років.

Операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичним особам (крім фізичних осіб віком до 18 років) обкладаються ПДВ за загальновстановленими правилами за ставкою 20 % бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 4 Закону № 168/97-ВР.

Якщо поставка путівок на санаторно-курортне лікування здійснюється профспілковою організацією членам профспілки та членам їх родин, такі операції є об'єктом оподаткування і обкладаються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 % (за винятком операцій, передбачених пп. 5.1.9 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР) незалежно від того, здійснюється реалізація таких путівок безоплатно або за повну чи часткову компенсацію та незалежно від джерела сплати вартості путівок. Обов'язок щодо реєстрації профспілкової організації платником ПДВ виникатиме відповідно до статей 1, 2 та 9 Закону № 168/97-ВР при здійсненні цією організацією протягом будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців оподатковуваних операцій в обсягах понад 300 тис. грн. та в інших випадках, передбачених п. 2.3 ст. 2 цього Закону, незалежно від статусу цієї організації: є вона неприбутковою чи госпрозрахунковою (лист ДПА України «Щодо оподаткування ПДВ операцій з реалізації путівок на санаторно-курортне лікування членам профспілки та членам їх родин» від 12.08.2008 р. № 16346/7/16-1517-26).

Якщо путівка надається безоплатно члену профспілки, то база оподаткування визначатиметься за нормами п. 4.2 ст. 4 Закону № 168/97-ВР, згідно з якими при здійсненні операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, не зареєстрованому платником податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції.

Отже, при передачі платником ПДВ санаторно-курортних путівок фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з таким підприємством, виникають податкові зобов'язання.

Як видно з вищенаведеного, велика кількість платників податку по операціях з поставки послуг соціального характеру звільняються від обкладання ПДВ. Поряд з операціями, які звільняються від обкладання ПДВ, як правило, платники здійснюють оподатковувані операції. У цьому випадку не слід забувати законодавчі вимоги, встановлені пп. 7.2.8 п. 7.2 Закону № 168/97-ВР, щодо обов'язкового ведення платником ПДВ окремо податкового обліку операцій з придбання товарів (послуг), які призначаються для їх використання у звільнених від оподаткування та окремо в оподатковуваних операціях. Також окремо ведеться податковий облік операцій з поставки звільнених від оподаткування та оподатковуваних операцій. У ході ведення окремого податкового обліку заклади (установи) охорони здоров'я, у тому числі санаторно-курортні заклади, інші установи, які здійснюють одночасно у звітному податковому періоді звільнені від оподаткування та оподатковувані операції, зобов'язані відповідно до пп. 7.4.2 та 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР проводити розподіл сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у звітному податковому періоді по товарах (послугах), придбаних з метою їх використання в операціях, звільнених від оподаткування та оподатковуваних, між валовими витратами та податковим кредитом залежно від частки використання таких придбаних товарів (послуг) у звільнених від оподаткування та оподатковуваних операціях.

Така категорія платників податку не повинна забувати про необхідність складання звітності за формою № 1-ПП «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності» та подання її у термін, визначений для подання квартальної податкової звітності, до відповідного податкового органу за місцем реєстрації платників податку.