Надія єєєеее..

Останнім часом все частіше мені трапляються молоді викладачі, що проводять семінари. Так от, проаналізувавши їхній рівень, можна виділити 3 основних типи:

1. Ніякі - предмет викладання не знають, викладати не вміють, займаються цією діяльністю

а) заради грошей (ґґ);

б) заради самостверждення (тому хамовиті);

але частіше: в) і те, й інше.

2. Такі собі - у предметі розбираються у рамках методички, але хоч не злобні. Толку з таких малувато, але хоч нервів не псують.

2. Отакенні )) - ерудовані, активні, сучасні: як у методах викладання, так і в охопленні предмету; змушують думати, працювати над нестандартними проблемами, зацікавлюють у вивченні предмету. При цьому уміють створити дружню атмосферу при збереженні дисципліни. І головне - повага. Більшість поєднує викладацьку діяльність із іншою роботою чи власним бізнесом. Можливо, це стає на заваді більш активній науковій діяльності, але зате вони не зацікавлені здерти якомога більше “грошової маси” зі студента на сесії.

І дуже хочеться вірити, що ці кращі не залишать викладання.. Є надія.

Filed under Щось | Tags: викладачі, Моя країна, ОДЕУ, студенство | Comments (17)