Реферат з архітектури
„ДЗВІННИЦІ ЗАКАРПАТТЯ”.
ПЛАН
Розділ І. Коротка церковна історія
Розділ ІІ. Дерев’яні церкви Закарпаття
Розділ ІІІ. Дзвінниці Закарпаття
Розділ І. Коротка церковна історія
У 1551 р. мукачівським єпископом став Володислав. У 1613р. єзуїти
заснували колегію в Ужгороді та Пряшеві. Намагаючись утримати єдність
церков, українське духовенство ще в 1596 р. підписало Берестейську унію.
Вона стала прикладом для вірних і духовенства східного обряду на
Закарпатті, які 24 квітня 1646 р. в церкві Ужгородського замку визнали
свою єдність із Католицькою церквою. Перехід церков і мирян в унію
відбувався повільно. Запровадження унії сприяло розвитку освіти і
культури, зближувало Закарпаття з європейською культурою тих часів. У
1721 р. Закарпаття було вже повністю греко-католицьким. Тоді в краї
існувало 330 церков, з них 11 були муровані, решта — дерев'яні. Від 1772
до 1809 р. єпископом був А. Бачинський, людина тогочасної європейської
освіти, великий патріот і працівник на ниві української культури.
Зусиллями А. Бачинського на Закарпатті засновано понад 300 народних
шкіл, духовну семінарію, розпочато будівництво єпископської резиденції в
Ужгороді та ін. Плоди подвижницької роботи греко-католицької церкви
стали помітні в 1774 р., коли греко - католицьке єпископство
відокремлено від католицьких церков Угорщини. Тоді на Закарпатті
налічувалося вже 800 церков, а 700 священиків обслуговували 250 тисяч
вірних. Мукачівське єпископство обіймало тоді 13 комітатів Угорщини:
Спіш, Земплин, Ша-рош, Ґемер, Боршод, Абауй Торна, Саболч, Сатмар, Уг,
Берег, Уґоча, Мараморош і гайдуцькі міста (Гайдудороґ, Дебрецен).
Єпархія включала в себе 60 деканатів. Найбільший відсоток вірних у них
становили русини-українці 63,8%, румуни становили 20,9%, угорці - 6,2%.
По смерті єпископа Бачинського з різних причин починається поступовий
занепад Мукачівського єпископства.
У складне становище потрапила Греко-католицька церква після революції
1848р. Угорські шовіністи почали мстити греко-католикам за симпатії до
Австрії. З утворенням Австро-Угорщини посилився угорський вплив на
греко-католицьке духовенство.
Православну віру на Закарпатті поширювали під впливом ідеї московського
„месіаніму” підкріпленої успішним придушенням московським військом
угорського повстання на чолі з Л. Кошутом. Це також сприяло поширенню
москвофільської течії, головними виразниками якої стали Адольф
Добрянський та о. Іван Раковський. Великою мірою внаслідок діяльності І.
Раковського в 1902 р. в селі Іза виникла православна община, очолена
дяком Андрієм Владимиром. На культурному полі москвофільство
провалилося, бо московська мова і література були цілком чужі
закарпатцям, але православний месіанізм вплинув на релігійне життя краю.
Звинувачуючи провідників православ’я у зв’язках з Москвою, угорці
репресували православних з Ізи (Марамороський процес). Під впливом цього
процесу запанували православні настрої в селі Великі Лучки. Народ
побачив, що може мстити угорцям переходячи в православ'я. Цим
-----> Page:
0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] |
