This version of the page http://www.pamjatky.org.ua/DetailedNews.aspx?NewsID=6099 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2009-06-11. The original page over time could change.
Відлуння віків: Новини докладно
Головна
Пам'яткоохоронні організації
УТОПІК
Центр пам'яткознавства
Контакти
«Пам’яткознавчі дискусії»
Наші інтерв'ю
Наш конкурс
Законодавча база
Наукові конференції
Тематичні видання
Тематичні інтернет-проекти
Українські інтернет-проекти
Іноземні інтернет-проекти
Наші партнери
Про проект
Книга відгуків
Пишіть нам
Відвідувачів
Всього: 148451
Присутні зараз: 30
Переглядів сторінки: 770596
<< Перейти до перегляду останніх новин

<< Перейти до архіву новин
     Дата: 28.10.2008
     Джерело: http://zakon1.rada.gov.ua
     Адреса оригіналу статі: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=o1&find=1&typ=1



      Документ дослівно. Закон України № 574-VI вiд 23.09.2008 "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації"
     

     Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

     I. Затвердити Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (додається).

     II. Прикінцеві положення

     1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

     2. Внести зміни до таких законів України:

     1) абзац п'ятий частини другої статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 15, ст. 99; 1998 р., N 49, ст. 301; 2004 р., N 50, ст. 539; 2006 р., N 8, ст. 89) після слів "Закону України "Про приватизацію державного майна" доповнити словами "(крім пам'яток культурної спадщини)";

     2) у Законі України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 39, ст. 333; 2005 р., N 5, ст. 114):

     абзац шостий статті 1 після слова "пам'ятка" доповнити словами "культурної спадщини (далі - пам'ятка)";

     частину першу статті 18 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

     "Пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані".

      У зв'язку з цим абзаци третій - четвертий вважати відповідно абзацами четвертим - п'ятим.

     3. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" ( 2391-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 11, ст. 201).

     Президент України В. ЮЩЕНКО

     м. Київ, 23 вересня 2008 року

     * * * * *

     ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України від 23 вересня 2008 року N 574-VI

     ПЕРЕЛІК пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації

Текст ПЕРЕЛІКУ дивіться на сайті Верховної Ради України



     * * * * *

     від "Відлуння віків":

На жаль, лише наприкінці минулого тижня, з величеним запізненням на офіційному сайті Верховної Ради України був оприлюднений ПОВНИЙ варіант наведеного Закону включно з Переліком пам'яток. Нагадаємо, що він був проголосований 359-ма голосами "за" ще 23-го вересня, а підписаний Президентом Ющенком 14-го жовтня. Розуміючи важливість цього документу, ми знову звертаємо на нього увагу відвідувачів сайту.

Наша оцінка однозначна - маємо логічний результат дивовижно несистемної і халтурної підготовки тексту Закону, що ще не раз тяжко відгукнеться багатостраждальним українським пам'яткам. Проблема не в потрібності чи непотрібності їхньої приватизації, бо це питання фактично вирішене і альтернативи йому немає. Держава яскраво засвідчила власну неспроможність самотужки тримати на плаву 150 тисяч об'єктів культурної спадщини України.

Біда в іншому: приватизаційний процес у такій делікатній царині запускається абияк, без забезпечення належного державного контролю, без створення дієвої державної пам'яткоохоронної вертикалі та, власне, без базового елементу державної пам'яткоохоронної політики - єдиного Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Перелік об'єктів з Закону № 574-VI лиш посилює тривогу. В ньому ПОВНІСТЮ ВІДСУТНІ цілі історичні зони, густо насичені найрізноманітнішими архітектурними пам'ятками (наприклад, Новгород-Сіверський район на Чернігівщині включно з однойменним містом). Інші зони представлені коли більш-менш вичерпно (Київ, Одеса, Львів, Севастополь), коли відверто випадковим набором пам'яток (Ніжин, Глухів та ін.).

Між тим, пункт 3 Закону проголошує: "Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини". Тобто, ніхто нікого не чекатиме, поїзд пішов і ремонтувати паровоз доведеться, у кращому випадку, на повному ходу підручними матеріалами.

Нам цей процес добре знайомий, ми діти авралу і їздили так ледь не всю свою історичну ретроспективу. От тільки яка частина дорогоцінного вантажу на цей раз "доїде" до кінцевої станції? Адже ж веземо не дрова і не залишки утилізованого майна (як би це декому не здавалося). Веземо ресурс універсального суспільного значення і, водночас, засадничо невідновлюваний.

Різною мірою, але можна надати нового імпульсу економіці, політиці, навіть нематеріальній культурі. А от матеріальну спадщину минулого можна лише втратити - вона реінкарнації не піддається.

Сила її в автентиці, у справжньості, у неповторності. Тож, раз втративши оригінал, "відроджувати" потім старовину новозбудованими подобами - себе дурити. Лише себе, бо "люди" давно знають різницю між оригіналом та імітацією. І різницю в вартості між ними знають також, якщо вже про приватизацію говоримо ...

Здається, усвідомлення цього виявилося заскладним для нинішнього українського суспільства. Звідси й плоди.