|
|
|
|
Конкурс на заміщення посади контент-менеджера |
|
|
|
|
|
|
Експорт новин МФВ (rss v.2.0) |
|
|
|
|
|
|
Форми звітності МФВ та поради щодо їх підготовки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дизайн та DHTML
© Iv Design, 2002 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Програмування
© UPT Soft, 2002 |
|
|
|
|
|
|
Анонси |
|
Новини |
|
ЗМІ про MФВ |
|
Конкурси |
|
Підтримані проекти |
|
Ініціативи |
|
Програми |
|
Операційні проекти |
|
Контакти |
|
Про нас |
|
|
|
ЗМІ про MФВ |
:.. |
|
|
|
Для України всі діти однакові... будуть?
Чи не здається вам, що тваринний світ набагато гуманніший за людський?.. Здорові звичайні собаки ніколи не відвернуться, не зроблять байдужого обличчя і не перестануть гратися із іншим собакою, якщо той собака, наприклад, глухий. Вони не ізолюють його зі свого оточення. І той, інший, ніколи не відчує себе неповноцінним. В людей все набагато складніше...
Діти – справжні квітки життя. Нема нічого кращого у світі, ніж дивитися, як твоя дитина зростає, йде до школи, спілкується з однолітками, досягає успіхів. Але життя для всіх нас – випробування, і для деяких воно по-справжньому безжальне. Донечка чи син з інвалідністю, вадами фізичного та розумового розвитку. В усьому світі зараз для таких дітей запровадежене нове формулювання – "діти з особливими освітніми потребами"(special educational needs -SEN). Як такій дитині навчатися, де, як жити, так, щоб не відчувати себе "не такою"? Через вироблені критерії такі люди діляться на категорії, які не залишають їм вибору. І все залежить вже не від їх бажання, а від "наповнюваності" конкретного закладу. За даними Департаменту медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України, за останні 5 років рівень дитячої інвалідності в нашій країні збільшився на 9,4 %. У 2004 році в Україні було зареєстровано 135773 дитини з особливими потребами віком до 16 років (1,8% від загальної кількості дітей в нашій країні). Жахливі немилосердні цифри. Але ж у законі України "Про освіту" сказано, що УСІ громадяни нашої країни мають право на освіту незалежно від стану здоров’я. Де ж навчаються такі діти?
13 – 14 квітня була проведена міжнародна конференція "Освітня політика щодо інклюзивної освіти: міжнародний досвід та українські перспективи", яка відбулась в рамках проекту Міжнародного Фонду "Відродження" – "Права дітей з особливими потребами на рівний доступ до якісної освіти". На цій конференції представник Міністерства освіти та науки України Галина Лобайчук повідомила таку статистику:
міжнародна конференція почалась
"Зараз у спеціально організованих умовах навчаються більш ніж 64 тисяч дітей дошкільного віку з різними відхиленнями та більш 54 тисяч дітей шкільного віку, які потребують корекції розумового та фізичного стану. Для дітей шкільного віку працює 336 спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів і 60 спеціальних шкіл з подовженим днем, остання цифра постійно зростає за рахунок зменшення інтернатів".
Це все звичайні холодні байдужі цифри, але за кожною одиничкою криється маленька беззахисна людина із своїми почуттями, думками, радощами і сумом. Невже вона настільки відрізняється від нас, що повинна навчатися окремо, в ізольованому місці, не спілкуючись зі звичайними людьми? До чого їй тоді буде прагнути, якщо вона не бачитиме, як живуть інші звичайні люди, як зможе вона після цього навчання адаптуватися в реальному світі? Звичайно, скажете ви: "Це все добре, але чи зможе така дитина навчатися серед здорових дітей?". А відповідь проста :"Так, але, звичайно, до неї повинні бути особливі вимоги та ставлення збоку вчителів та інших учнів". Потрібна інклюзія! А що ж воно є? Щоб відповісти на це запитання, спочатку треба звернутися до терміну "інтеграція", який також дуже важливий у цьому питанні.
Під інтеграцією дітей з особливими освітніми проблемами розуміють їх навчання разом із однолітками у звичайних умовах, введення дітей у регулярний освітній простір. Вже давно в багатьох країнах, наприклад Скандинавії, США, Італії, Австрії та інших, діти з освітніми потребами навчаються в спеціальних класах загальноосвітніх шкіл. Ці країни прагнуть зникнення загальноосвітніх шкіл та спецшкіл для створення єдиної системи, яка б охопила учнів різних категорій.
Інклюзія ж має більш розширене значення, вона залежить від особистого ставлення вчителя до дітей з особливими потребами та досвіду вихователя в адаптації шкільних програм. Але справа не тільки у вчителях, а ще у нашому суспільному ставленні до таких людей. Інклюзія передбачає розуміння державою та суспільством того, що ці люди наділені правами, і вони не повинні бути відокремлені від суспільства.
Більшість країн Західної і Центральної Європи вже встигли провести докорінні зміни у законодавстві та практичному втіленні інклюзивної форми навчання. І нам теж потрібні зміни. Які? На міжнародній конференції представники благодійних фондів та центрів таких країн, як Росія, Молдова, Литва, Киргизія, Азербайджан, Казахстан, підписали меморандум із представниками України. В цьому документі затверджені такі важливі для уряду України рекомендації:
- систематизувати збір статистичних даних, які відповідатимуть міжнародним вимогам, та приєднатись до процесу міжнародної звітності за узгодженими критеріями;
- прийняти філософію інклюзивної освіти на рівні державної політики і закріпити її в законодавчих і нормативно-правових документах;
- розробити Концепцію і Державну програму розвитку інклюзивної освіти, використовуючи рекомендації, які були вироблені в рамках проекту Міжнародного Фонду "Відродження" "Права дітей з особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти";
- почати перетворення всієї системи освіти в інклюзивну, починаючи з дошкільної освіти і закінчуючи професійно-технічною та вищою освітою;
- створити координаційний центр розвитку інклюзивної політики, який би включав представників Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства України у справах сім`ї, молоді і спорту, громадських організацій і батьків дітей з особливими освітніми потребами.
Прислухаються чи ні чиновники до цих рекомендацій... Можливо... Та набагато важливіше, щоб це розуміли ми – звичайні громадяни. Щоб ми зробили все залежне від нас, для того щоб ці люди серед нас почувалися комфортно, не відчували себе ІНШИМИ.
"ХайВэй", 2006.04.19, http://www.highway.com.ua/art.php?id=11047
|
|