До ювілею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує кіновідеофотодокументи, що можуть бути використані при підготовці ювілейних вечорів, наукових конференцій, тематичних "круглих столів", семінарів, телепередач, а також в організації виставок, поповненні експозиції музею чи веб-сторінки, дослідженні історії вузу.
У фондах архіву зберігаються понад 400 фотодокументів, 155 кінодокументів та 14 відеодокументів, що висвітлюють навчальний процес і наукову діяльність колективу університету, будівництво і відкриття нових корпусів, вступні іспити і студентське життя, урочисті збори і свята, інші події з історії вузу.
Невелика кількість фотодокументів дорадянської доби це - зображення будівлі одного з найстаріших вузів України, співробітників біологічної та епідеміологічної лабораторії при університеті під час роботи (друга половина ХІХ ст.), групи студентів університету на відпочинку (1907), групи викладачів (1915). Знімки довоєнного періоду - головний корпус університету (20-40-х рр. ХХ ст.), професор університету В. Фін під час занять із студентами в лабораторії, студенти-відмінники геолого-географічного факультету під час занять. Ряд фотодокументів свідчать про руйнування які одержала будівля університету під час німецької окупації в роки Другої світової війни, її відбудову і урочисте відкриття в 1949 р. Більшість фотознімків належать до періоду 1950-1990 рр. Наприклад, є цікавою світлина де викладачі і студенти слухають виступ П. Ю. Шелеста під час зустрічі у вузі (1968). Університет за часу незалежної України представлений близько 20 фотодокументами (по 2001 рік включно).
Серед кінодокументів - кінофільми "Імені великого кобзаря" (1959), "Найвища нагорода" (1959), "Вероятность Сильвестрова" (1974) "Кольцо Юпитера" (1982) та "Несущий факел" (1983), присвячений 150-річчю університету, цілий ряд кіножурналів, кіносюжетів і телесюжетів (1944-2001) - інтерв'ю викладачів, посвячення в студенти, лекції, екзаменаційні сесії, студентські загони, наукові дослідження, вшанування найстаріших вчених, нагородження вузу, художня самодіяльність, тощо.
Для відбору необхідної аудіовізуальної інформації та оформлення замовлень на виготовлення копій з документів запрошуємо відвідати архів, співробітники якого нададуть Вам кваліфіковану консультацію і допоможуть відібрати необхідні документи.
Наша адреса:
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24,
Тел./факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13).
Електронна адреса: mail@tsdkffa.archives.gov.ua
1 грудня 2008 р. виповнюється 95 років від дня народження видатного українського композитора, класика оперно-симфонічної музики ХХ ст., державного і громадського діяча, Народного артиста СРСР (1960), депутата Верховної Ради УРСР Георгія Іларіоновича Майбороди (1913-1992).
У ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного зберігається 63 кінодокументи, 27 фотознімків і близько 120 звукозаписів, які відображають творче, громадське і особисте життя великого майстра.
Серед кінодокументів - кінофільм "Георгий Майборода" (1982) та однойменний фільм (1983) про життєвий і творчий шлях композитора: на репетиціях, під час записів своїх творів, на батьківщині в с. Пелехівщина Глобинського району Полтавської області, під час інтерв'ю. В сюжетах з кіножурналів, фрагментах з кінофільмів та окремих кіносюжетах (1956-1990) показано участь Г. І. Майбороди у конференціях, з'їздах, урочистих зборах, ювілейних вечорах, творчих зустрічах, відзначення його урядовими нагородами тощо. Заслуговує на увагу також кіножурнал "Радянська Україна" (1971) про творчий вечір Г. І. Майбороди, на якому присутні мати композитора та його брат Платон.
Серед фотодокументів (1946-1983) - знімки Г. І. Майбороди за роботою, під час з'їздів і ювілейних вечорів, зустрічей з українською та зарубіжною творчою інтелігенцією, на відпочинку, значна кількість портретів за різні роки.
Фонозаписи (1963-1980) дають змогу почути живий голос Г. І. Майбороди під час його виступів на сесіях Верховної Ради УРСР, з'їздах Спілки композиторів УРСР, конференціях, ювілейних вечорах відомих діячів культури. Творча спадщина Г. І. Майбороди широко представлена звукозаписами його творів у виконанні провідних музикантів, співаків і творчих колективів, зокрема, відомими операми "Милана", "Ярослав Мудрий", "Арсенал", "Тарас Шевченко". Колекцію фонодокументів, що зберігаються в фондах архіву, доповнює авторський концерт композитора за участю Державної хорової капели УРСР "Думка" (1963).
Всіх, кого цікавлять аудіовізуальні документи про життя і творчість відомого українського композитора, запрошуємо відвідати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного. Ви матимете змогу замовити копії документів для використання їх в організації документальних виставок, творчих зустрічей, вечорів пам'яті, створенні кінофільмів, теле- і радіопередач; ілюстрування публікацій тощо.
Наша адреса: 03110, м. Київ-110, вул. Солом'янська, 24.
Читальний зал архіву працює щодня (крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
Тел./факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13).
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
До 110-річного ювілею Національного технічного університету України "КПІ" Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує кіновідеофотодокументи, що можуть бути використані при підготовці ювілейних вечорів, наукових конференцій, тематичних "круглих столів", семінарів, телепередач з історії учбового закладу, а також в організації виставок, поповненні експозиції музею чи веб-сторінки.
У фондах архіву зберігаються близько 400 фотодокументів, майже 100 кінодокументів та 4 відеодокументи, що висвітлюють навчальний процес і наукову діяльність колективу університету.
Невелика кількість фотодокументів дорадянської доби це - зображення одного з найстаріших вузів України (заснованого у 1898 р., як Київський Політехнічний інститут імператора Олександра ІІ), студентів механічного та інженерного відділення інституту, викладача Є. Патона. Світлини (1924-1992) показують викладачів та студентів, під час лабораторних досліджень та випробувальних робіт, участь у освоєнні цілинних земель тощо. З них близько 50 фотознімків 1924-1925 років відображають створення і випробування планерів студентами авіаційного факультету та членами планерної секції Авіаційного науково-технічного товариства КПІ.
Серед кінодокументів - кінофільми "Ми з політехнічного" (1963), "Ровесники" (1966), "Вони з 41-го" (1981), "Аспиранты" (1987), цілий ряд кіножурналів, кіносюжетів і телесюжетів про життя студентів, проблеми підготовки спеціалістів, нагородження вузу, традиційні зустрічі випускників тощо. Спеціальний випуск кіножурналу "Кінотиждень 12/107" (1929) присвячений урочистому святкуванню 10-річчя електротехнічного факультету КПІ.
Для відбору необхідної аудіовізуальної інформації та оформлення замовлень на виготовлення копій документів запрошуємо відвідати архів, співробітники якого нададуть Вам кваліфіковану консультацію і допоможуть відібрати необхідні документи.
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24,
тел./факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13).
Електронна адреса: mail@tsdkffa.archives.gov.ua.
29 квітня 1918 р. на Всеукраїнському хліборобському конгресі, організованому Українською демократично-хліборобською партією, Павла Скоропадського було урочисто проголошено Гетьманом нового державного утворення - Гетьманату. Період гетьманщини, який проіснував сім з половиною місяців, був насичений подіями надзвичайної історичної ваги: саме в цей час незалежну Українську державу вперше в її історії визнали провідні держави Європи.
У Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України зберігаються документи, які відображують події, пов'язані з діяльністю гетьмана П. Скоропадського.
Це документи Ради Міністрів Української Держави 1918 р. (ф. 1064), Верховної слідчої комісії УНР з розслідування діяльності уряду Скоропадського (ф. 1125), Головної квартири Гетьмана всієї України і військ козацьких (ф. 2469), Народного міністерства закордонних справ УНР (ф. 2592), Міністерства закордонних справ Української Держави (ф. 3766), особового фонду Стелецького Бориса Михайловича - генерала, начальника штабу гетьмана П. Скоропадського (ф. 4547), Українського вільного університету в м. Празі (Чехословаччина) (ф. 3859). Ці фонди були розсекречені протягом 1990-1992 рр.
Серед документів - накази, грамоти, доручення гетьмана П. Скоропадського, закони, постанови Ради Міністрів Української Держави. Особливий інтерес представляє оригінальна грамота гетьмана П. Скоропадського про передачу управління державною владою Дорошенку П. Я. у випадку власної неспроможності керувати державою. Також представлені фотографії П. Скоропадського, біографічний нарис, упорядкований О. Маляревським, рукопис генерала Стелецького Б. М. "Гетьман Павло Скоропадський. Спогади про події на Україні в 1918 р. Від Грушевського до Петлюри", уривок із статті німецької газети, в якій надруковане інтерв'ю з П. Скоропадським, брошури з віршами М. Левитського, які мають дарчі підписи П. Скоропадському. Також виявлені документи, що дають уявлення про діяльність Інформаційного бюро особистої канцелярії гетьмана.
Співробітниками архіву було проведено виявлення документів, на основі яких складено тематичний перелік. Цей перелік стане в нагоді науковцям, викладачам, аспірантам та студентам, усім тим, хто цікавиться новітньою історією України.
За детальною інформацією звертатися до сектора публікації документів відділу використання інформації документів ЦДАВО України.
Тел. 275-76-11.
Перемога радянського народу над нацистською Німеччиною - подія, яка назавжди закарбувалася в історії людства. Ця Перемога була здобута ціною мільйонів людей. Про важкі роки війни можна дізнатися з документів, що зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (далі ЦДАВО України).
У радянські часи багато архівних документів, з ідеологічних міркувань, було закрито для дослідників. Із зміною політичного режиму в країні почалося масове розсекречування документів. Так, на початку 90-х років, історики отримали доступ до зовсім невивчених документів про найкровопролитнішу війну.
Період Великої Вітчизняної війни в ЦДАВО України досить широко представлений документами, які було створено в результаті діяльності Рейхскомісаріату України, Штабів імперського керівника (рейхсляйтера) Розенберга для окупованих Східних областей та Західних областей і Нідерландів, німецьких військово-польових судів, військових частин, Генерал-комісара Волині і Поділля, штабу начальника поліції безпеки і служби для окупованих Східних областей та інших німецьких установ, які діяли на Україні в період німецько-фашистської окупації. Документи висвітлюють нелегке життя українського населення в окупованих областях, примусове відправлення українців, росіян, білорусів на роботу до Німеччини. Серед документів: накази, розпорядження, вказівки Рейхскомісара України, оголошення про здачу продуктів, списки культурних цінностей, вивезених з України до Німеччини, рапорти командирів військових частин німецько-фашистської армії про нальоти радянських бомбардувальників, напади партизанських загонів на німецькі військові частини. Взагалі документи охоплюють різні сторони діяльності німецьких окупантів на Україні.
Документи архіву відображаються також діяльність Організації українських націоналістів, Української повстанської армії в роки Великої Вітчизняної війни. У фондах зберігаються: копії наказів, розпоряджень окремих частин УПА та осередків ОУН, Акт проголошення Української держави від 30 червня 1941 р, звіти про заснування та діяльність місцевих осередків ОУН в Західних областях України, інформації, повідомлення про бойові дії відділів УПА, відомості про організацію армії, військову підготовку та ін.
У ЦДАВО України зберігається фонд Української республіканської надзвичайної комісії зі встановлення збитків та злочинів, заподіяних німецько-фашистськими загарбниками та фонд Управління по поверненню устаткування, майна і цінностей при Раді Міністрів УРСР. Документи цих фондів містять інформацію про збитки в народному господарству УРСР.
Події Великої Вітчизняної війни також представлені архівними колекціями. В них зібрано документи про партизанський рух на Україні, матеріали щодо діяльності українських націоналістів та керівників УПА, листи радянських громадян, вигнаних до Німеччини та ін. Зберігається також колекція мікрофотокопій документів німецько-фашистської окупаційної адміністрації і командування вермахту, що діяли на тимчасово окупованих східних територіях.
Велику допомогу дослідникам у пошуку цих документів надасть видання із серії "Більше не таємно" - "Архіви окупації. 1941-1944 рр.", яке було упорядковано Н. Маковською, директором ЦДАВО України. Обов'язком сьогоднішнього покоління істориків є вивчення та надання цим документам належної оцінки для більш глибокого розуміння причин, цілей, характеру та наслідків війни.
У ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного зберігається понад 211 кінодокументів, понад 100 звукозаписів, більше 80 фотознімків, що розповідають про життєвий і творчий шлях, громадсько-політичну діяльність видатної української актриси, народної артистки СРСР Наталії Михайлівни Ужвій.
Серед них кінофільми - "Наталія Ужвій" (1959, реж. С. Параджанов), "Наталья Ужвий" (1978, реж. М. Джинджиристий), "Наталія Ужвій. Доля" (1991, реж. Л. Михалевич) створені українськими кінематографістами на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка, Укртелефільмі, Київнаукфільмі на основі фрагментів з фільмів та вистав, спогадів рідних, колег і відтворюють життєвий шлях, суспільне життя актриси. Значний інтерес представляють фільми-спектаклі за участю Н. Ужвій - "Чому посміхалися зорі" (1966) за п'єсою О. Корнійчука, "Поступися місцем" (1970) - В. Дельмара. В сюжетах з кіножурналів, кінофільмів та окремих кіносюжетах (1935-1985), крім фрагментів з різних вистав за участю актриси, показано її участь у конференціях, з'їздах, урочистих зборах, ювілейних вечорах, творчих зустрічах, гастролях, під час нагородження її урядовими нагородами та виступів перед виборцями.
В фотодокументах (1908-1986) знайшла відображення державна діяльність Н. Ужвій та робота у справі боротьби за мир, також світлини показують участь актриси у ряді вистав Київського українського драматичного театру імені І. Франка та її портрети різних років.
Фонодокументи архіву зберегли живий голос Наталії Ужвій в доповідях, виступах, зверненнях і привітаннях на об'єднаних пленумах творчих спілок України, на ювілеях, творчих вечорах, а також спогади актриси. Крім того, архів зберігає записи радіовистав 10-ти п'єс у виконанні Н. Ужвій та провідних акторів київських театрів, художні читання народної артистки.
30 березня виповнюється 85 років від дня народження українського кінорежисера, кінодраматурга, заслуженого діяча мистецтв (1976), лауреата Республіканської премії ім. Я. Галана (1979), учасника Великої Вітчизняної війни Анатолія Олексійовича Слісаренка (1923-1997).
У фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного зберігається 60 кінофільмів, створених режисером на студії Укркінохроніка (1950-1985).
З цими кінодокументами всі бажаючі можуть ознайомитися і замовити копії в ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
за адресою:
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24.
Читальний зал архіву працює щодня
(крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
Тел./факс: (044) 275-37-77
(довідки за телефоном: 275-11-13).
* * *
1. ЦВЕТУЩАЯ УКРАИНА. 1950, 6 ч. Арх. № 1543.
2. СПАРТАКИАДА СУВОРОВЦЕВ. 1951, 2 ч. Арх. № 1556.
3. В НОВІЙ КАХОВЦІ. 1952, 2 ч. Арх. № 214.
4. ПАМ'ЯТІ ВЕЛИКОГО ПИСЬМЕННИКА. 1952, 1 ч. Арх. № 292.
5. ДЕРЖАВНИЙ АНСАМБЛЬ ТАНЦЮ УКРАЇНСЬКОЇ РСР. 1952, 1 ч. Арх. № 360.
6. ПЕРШОТРАВЕНЬ 1952, 2 ч. Арх. № 1002.
7. ХУДОЖНИКИ ЗАКАРПАТТЯ. 1953, 1 ч. Арх. № 967.
8. ПЕРЕБУВАННЯ АНСАМБЛЮ ПІСНІ І ТАНЦЮ КОРЕЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ АРМІЇ. 1953, 1 ч. Арх. № 972.
9. КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКОВСКАЯ ЭЛЕКТРО МТС. 1954, 1 ч. Арх. № 1082.
10. ТВОРЧІСТЬ ЮНИХ. 1954, 1 ч. Арх. № 1098.
11. ПРАЗДНИК ВЕЛИКОЙ ДРУЖБЫ. 1954, 6 ч. Арх. № 1692.
12. ПЕРШОТРАВЕНЬ 1955 р. У КИЄВІ. 1955, 2 ч. Арх. № 1200.
13. УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА. 1955, 9 ч. Арх. № 1300.
14. Я НАЛЕЖУ ЛЮДСТВУ. 1964, 2 ч. Арх. № 3033.
15. НАШ ХЛІБ. 1965, 2 ч. Арх. № 3644.
16. ПОСЕТИТЕ НА АВТОМАШИНЕ УКРАИНУ. 1966, 1 ч. Арх. № 3486.
17. ПУТЕШЕСТВИЕ ПО ДНЕПРУ. 1966, 1 ч. Арх. № 3645.
18. ГОРЯЧЕЕ ДЫХАНИЕ. 1966, 2 ч. Арх. № 4003.
19. ЦВЕТЫ ДЛЯ ВСЕХ. 1966, 1 ч. Арх. № 4169.
20. ДНЕПР. 1966, 1 ч. Арх. № 4961.
21. ТОВАРИШ ТРАКТОР. 1967, 2 ч. Арх. № 3936.
22. ДНІПРОВСЬКА БАЛАДА. 1967, 2 ч. Арх. № 3939.
23. ЗАВЖДИ ЖИВИЙ. 1967, 2 ч. Арх. № 3940.
24. ВАСИЛЬ ПОРИК. 1967, 3 ч. Арх. № 3941.
25. НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ УКРАЇНИ, ЕКСПО-67. 1967, 1 ч. Арх. № 4013.
26. УКРАЇНА, РІК 1967. 1967, 6 ч. Арх. № 4317.
27. СТЕПАН ШКУРАТ. 1968, 2 ч. Арх. № 4198.
28. ТОБІ ДОПОВІДАЄМО, ІЛЛІЧ. 1968, 1 ч. Арх. № 4500.
29. ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ЭФФЕКТ ОРОШЕНИЯ. 1968, 3 ч. Арх. №4714.
30. МОЛОДЦІ. 1969, 2 ч. Арх. № 4346.
31. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ЇХНІ ІМЕНА. 1969, 1 ч. Арх. № 4400.
32. ПОБРАТИМЫ ВАСИЛИЯ ТЕРКИНА. 1971, 1 ч. Арх. № 4954.
33. БЕЗСМЕРТНА МИТЬ. 1971, 1 ч. Арх. № 4971.
34. ДИАЛОГ С СЕКРЕТАРЕМ РАЙКОМА. 1971, 2 ч. Арх. № 4980.
35. ПЯТЬ ГЕРОИЧЕСКИХ ЛЕТ. 1971, 3 ч. Арх. № 4999.
36. ВОЛНОВАХСКИЕ ДОРОГИ. 1971, 4 ч. Арх. № 6131.
37. ВО ИМЯ МИРА И ДРУЖБЫ. 1973, 2 ч. Арх.№ 5424.
38. РОМЕНСКАЯ МАДОННА. 1973, 3 ч. Арх. № 5433.
39. КРИМСЬКІ ЗОРІ. 1973, 2 ч. Арх. № 5773.
40. ГЕНЕРАЛ ПЕТРОВ. 1973, 2 ч. Арх. № 7881.
41. СЕРДЦЕ СОЛДАТА. 1974, 3 ч. Арх. № 5780.
42. ЛЕТИТЕ, АИСТЫ, ЛЕТИТЕ В РАСКУ. 1974, 2 ч. Арх. № 6000.
43. ПЯТЬ ПЕСЕН О КОММУНИСТАХ. 1975, 6 ч. Арх. № 6278.
44. КРАСНОЗВЕЗДНАЯ ЮНОСТЬ. 1975, 2 ч. Арх. № 6892.
45. НЕРУШИМОЕ БРАТСТВО. 1976, 1 ч. Арх. № 6279.
46. С ЛЕНИНЫМ В СЕРДЦЕ. 1976, 3 ч. Арх. № 7197.
47. МИНА-22. 1979, 3 ч. Арх. № 8448.
48. ЖИВИ, ЧЕЛОВЕК. 1980, 6 ч. Арх. № 8559.
49. МАРИЯ С МАЛОЙ ЗЕМЛИ. 1980, 6 ч. Арх. № 8560.
50. СЛУШАЙТЕ, СЛУШАЙТЕ БЕТЮКА. 1981, 3 ч. Арх. № 8412.
51. ПРИГОВОРЕННЫЙ К РАССТРЕЛУ. 1981, 3 ч. Арх. № 8817.
52. НЕ ТРОНЬ МЕНЯ. 1981, 4 ч. Арх. № 8964.
53. КАКАЯ МАРЬЯ БЕЗ ИВАНА. 1981, 1 ч. Арх. № 9297.
54. НЕСТАРІЮЧЕ СЕРЦЕ ПОЕТА. 1982, 3 ч. Арх. № 9208.
55. МОЙ ДОМ - ОДНА ШЕСТАЯ СВЕТА. 1982, 7 ч. Арх. № 9407.
56. ПУТЬ К ХЛЕБУ. 1983, 2 ч. Арх. № 9397.
57. СВЕТ НАШЕЙ ЖИЗНИ. 1983, 2 ч. Арх. № 9529.
58. Я СЕРДЦЕМ ВИЖУ ВАС. 1983, 2 ч. Арх. № 9673.
59. БАЛЛАДА О ЛЕСНОМ ФРОНТЕ. 1984, 6 ч. Арх. № 9682.
60. ЗАЖГИ СВОЮ ЗВЕЗДУ. 1985, 3 ч. Арх. № 10093.
14 лютого 2008 року виповнюється 100 років від дня народження державного і політичного діяча Петра Юхимовича Шелеста (1908-1996). До цієї дати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує свої документи, які можуть бути використані для організації документальних виставок, конференцій, ілюстрування публікацій, створення фільмів і телепередач тощо.
У фондах архіву зберігається понад 280 кінодокументів (кінофільми, кіножурнали, окремі кіно і телесюжети; 1952-1972 рр.), більше 100 фотодокументів (починаючи з 20-х рр.) і близько 65 звукозаписів, що відображають державно-політичну діяльність П. Шелеста на посадах члена ЦК КПУ та першого секретаря Київського обкому КПУ (1954-1957), секретаря ЦК КПУ, голови Бюро ЦК КПУ з промисловості та будівництва (1962-1963). З липня 1963 р. П. Шелест - перший секретар ЦК КПУ, з 1966 р. член Політбюро ЦК КПРС, член Президії Верховної Ради СРСР; у 1966-1972 рр. - член Політбюро ЦК КПУ та член Президії Верховної Ради УРСР.
Серед кінодокументів присвячених П. Шелесту переважну більшість складають сюжети у кіножурналах "Радянська Україна", "Молодь України", а також сюжети в кінофільмах та окремі кіносюжети. В найбільш ранньому кінофільмі (1952) "День в танковом училище им. М. В. Фрунзе" зафіксовано П. Шелеста під час виступу на урочистих зборах, присвячених сотому випуску курсантів училища.
Промови, доповіді і виступи П. Шелеста на з'їздах КПУ та ЛКСМУ, колгоспників та письменників УРСР, на республіканських нарадах і урочистих зборах, мітингах тощо, зберегли для дослідників фонодокументи архіву.
Для ознайомлення з архівними документами та відбору необхідної аудіовізуальної інформації, оформлення замовлень на виготовлення копій пропонуємо відвідати архів, що знаходиться за адресою:
03110 м. Київ, вул. Солом'янська ,24
Тел/факс: (044) 275-37-77
Довідки за тел(044) 275-11-13
Електронна адреса: tsdtff@archives.gov.ua
* * *
|
П. Шелест під час служби в Радянській Армії. 1936-1937 рр.
Од. зб. 0-209888 |
|
Група співробітників Київського авіаційного заводу № 473 на маївці в лісі. Зліва направо: льотчик Ситніков (2-й), директор заводу П. Шелест Ю. (3-й), льотчик-випробувач Лук'янов (5-й), головний інженер Руденко (6-й). Київ, 1951 р.
Од. зб. 2-77496 |
|
П. Шелест 17 квітня 1959 р.
Од. зб. 2-54263 |
9-го лютого - 90 років від дня підписання у Брест-Литовську мирного договору між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною). З цієї нагоди у Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України) було проведено виявлення документів та складено тематичний перелік.
Виявлені архівні документи охоплюють кінець 1917 р. та початок 1918 р. Це документи Народного міністерства закордонних справ Центральної Ради (ф. 2592), Української Центральної Ради (ф. 1115), Ради Народних Міністрів УНР (ф. 1063), Ради Міністрів Української Держави (ф. 1064), Державного контролю УНР (ф. 3690), Міністерства іноземних справ Української Держави (ф. 3766). Частково документи відклалися в особовому фонді Шелухіна С. П. (ф. 3695) та фонді Організації українських націоналістів в таборі військовополонених у м. Венцлярі, Німеччина (ф. 4382).
Більшість виявлених архівних документів тривалий час перебували на секретному режимі зберіганні, і були розсекречені впродовж 1990-1992 рр. Після розсекречення, великий масив документів став доступний для дослідників. На сьогоднішній час деякі документи ЦДАВО України, що відображають події в Брест-Литовську 1918 р., уже запроваджено до наукового обігу (Українська Центральна Рада: Док. і мат.: У 2 т. / НАН України, Ін-т історії України, ЦДАВО України. - К.: Наук. думка, 1997. - т. 2; Притуляк П. П. Брестський мир у світлі невідомих документів ЦДАВО України // Архіви України. - 1998. - № 1-6. - С. 41-44).
Виявлені документи можуть бути використані в науковій та культурно-просвітній роботі істориками, політологами, викладачами, аспірантами та студентами, всіма хто цікавиться історією України.
Ознайомитися зі згаданими документами можна в читальному залі архіву, який працює щодня, крім суботи та неділі з 9-00 до 18-00 години. За інформацією звертатися до відділу використання інформації документів ЦДАВО України. Телефон 275-12-33.
До ювілею державного і політичного діяча в Україні В. Щербицького, Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує аудіовізуальні документи із своїх фондів. Це, понад 850 кінодокументів, 120 фотодокументів, близько 200 фонозаписів про діяльність В. Щербицького (з 1957) на посадах члена президії та секретаря ЦК КПУ, (1961-1963; 1965-1972) - голови Ради Міністрів УРСР, кандидата до президії ЦК КПРС; члена Політбюро ЦК КПУ (з 1966) та ЦК КПРС (з 1971), першого секретаря ЦК КПУ (1972-1989).
Серед кінодокументів про В. Щербицького - сюжети в 279 кіножурналах ("Радянська Україна", "Україна сьогодні", "Молодь України", "Піонерія", "Сільське господарство України", "Україна спортивна", "Людина і прогрес"); 374 окремих кіно- і телесюжетів та понад 200 сюжетів в кінофільмах, а також кінофільм "Вместе с Отчизной" (1978) створений до 60-річчя з дня його народження.
Доповіді, виступи, промови В. Щербицького на сесіях ВР України, партійних з'їздах, конференціях і нарадах, зборах АН УРСР, господарського активу, органів народного контролю та органів Держстандарту та інше зберегли для дослідників фонодокументи архіву.
З цими кінофотофонодокументами всі бажаючі можуть ознайомитися і замовити копії в ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного за адресою: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24. Читальний зал архіву працює щодня (крім суботи та неділі) з 9 до 17 години. Тел/факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном).
* * *
|
Голова Ради Міністрів УРСР В. Щербицький під час зустрічі з льотчиком-космонавтом СРСР П. Поповичем. Київ, жовтень 1962 р.
Од. зб. 0-175257 |
|
Голова Ради Міністрів УРСР В. Щербицький під час прийому Прем'єр-міністра Канади П. Трюдо. Київ, 21 травня 1971 р.
Од. зб. 0-151224 |
|
Перший секретар ЦК Компартії України В. Щербицький саджає дерево під час комуністичного суботника. Київ, 15 квітня 1975 р.
Од. зб. 0-223308 |
|
Зустріч першим секретарем ЦК Компартії України В. Щербицьким президента Міжнародного олімпійського комітету лорда М. Кілланіна. Київ, 22 липня 1980 р.
Од. зб. 0-185104 |
|
Член політбюро ЦК КПРС, перший секретар ЦК Компартії України В. Щербицький в день свого 65-річчя. Київ, 17 лютого 1983 р.
Од. зб. 0-199648 |
До 140-річного ювілею Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує аудіовізуальні документи, що можуть бути використані при підготовці творчих зустрічей, ювілейних вечорів, телепередач з історії театру, а також в організації виставок, при створенні музею театру, поповненні вже існуючої експозиції чи веб-сайту.
У фондах архіву понад 2 тис. фотознімків та близько 130 кінодокументів, що висвітлюють творчу та професійну діяльність колективу театру.
Фотодокументи (1931-1995) це, насамперед, галерея портретів провідних акторів в ролях, сцени із спектаклів, зустрічі з глядачами, гастролі тощо.
Серед кінодокументів - кінофільми "Три сестри" (1960), "Танцует В. Калиновская" (1971), "Чтобы танец стал музыкой" (1976), "Одержимость" (1977), "Волшебники танца" (1978), "Перевоплощения" (1980), "Суфлер" (1981), "Гизела Цыпола" (1985), "Лидия Забиляста" (1986), "Життя - як день" (1992); фільм-балет "Лесная песня" (1971), цілий ряд фільмів-концертів різних років за участю солістів Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка.
Кіно- і телесюжети (1944-1994) висвітлюють - традиційні збори трупи, роботу над виставами, прем'єри, гастролі; дають можливість побачити і почути корифеїв вітчизняної опери народних артистів: З. Гайдай, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинського, М. Роменського, Ю. Кипоренко-Даманського у сценах із вистав. Спеціальний випуск кіножурналу "Радянська Україна" (1968) присвячений святкуванню 100-річчя театру.
Для відбору необхідної аудіовізуальної інформації і оформлення замовлення на виготовлення копій з архівних документів пропонуємо відвідати архів, що знаходиться за адресою:
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24,
тел../факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13).
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua.
* * *
|
Учасники постановки опери С. Гулака-Артемовского "Запорожець за Дунаєм" у Київській державній академічній опері. Зліва направо: В. Йориш, О. Петрусенко, В. Манзій, Копнін, Долгова, Цинєв. Київ, 30-і рр. ХХ ст.
Од. зб. 0-162066 |
|
Артистка Київського театру опери і балету З. Гайдай в ролі Татьяни в опері П. Чайковського "Євгеній Онєгін". Київ, 1935 р.
Од. зб. 2-27237 |
|
Будинок Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. Травень 1944 р.
Од. зб. 0-16644 |
|
Артисти Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченко на прийомі у маршала Г. Жукова. Справа наліво стоять: Л. Герасимчук, С. Сергеєв, Р. Разумова, Г. Жуков, Ю. Кіпоренко-Даманський, А. Васильєва, К. Минаєв, Н. Частій. Берлін (Німеччина), липень 1945 р.
Од. зб. 0-162259 |
|
Український композитор М. Скорульський та перша виконавиця ролі Мавки - артистка Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченко А. Васильєва в день прем'єри балету "Лісова пісня". Київ, 1946 р.
Од. зб. 0-183635 |
Од. зб. 2-25705 |
22 березня виповнюється 165 років від дня народження видатного українського композитора, диригента, педагога, основоположника української класичної музики Миколи Віталійовича Лисенка. До цієї дати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує свої документи дослідникам творчості композитора, організаторам творчих зустрічей та вечорів із вшанування пам'яті, авторам теле- і радіопередач, всім зацікавленим громадянам. Творча спадщина Миколи Лисенка широко представлена у фонодокументах. У фондах архіву зберігається близько 750 звукозаписів його творів (опери, пісні, інструментальна музика тощо) у виконанні провідних музикантів, співаків, творчих колективів. Серед кінодокументів присвячених композитору кінофільми - "Певец народа" (1962 р., Київнаукфільм), "І струни Лисенка живії..." (1967 р., Укркінохроніка), зняті до 120-ї та 125-ї річниць від дня його народження; ряд кіносюжетів про родину композитора та вшанування пам'яті Миколи Лисенка в Україні. |
|
16 фотопортретів Миколи Лисенка, близько 30 знімків його рідних та урочистих заходів з нагоди ювілеїв композитора у с. Гриньки та у Києві доповнюють колекцію документів, що зберігається в фондах архіву. Наша адреса:
|
Од. зб. 0-94947 |
* * *
29 січня - День пам'яті Героїв Крут. Подія, що сталася 91 рік тому і сьогодні привертає увагу громадськості. Упродовж всієї новітньої історії України дослідники намагаються відтворити достеменну картину цієї події, а також дати неупереджену виважену оцінку її причинам та наслідкам. У нагоді їм стають архівні документи.
В Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного зберігається кілька світлин, які вже неодноразово з'являлися на шпальтах газет та в інтернет-виданнях. Це фотознімки, на яких зафіксовано похорон, що відбувся у березні 1918 р. у м. Києві з метою перепоховання загиблих у братській могилі на Аскольдовому кладовищі. Слід згадати також і про фотографію, на якій зображено коменданта оборони Бахмача Аверкія Гончаренка.
Надзвичайно важливими з точки зору реконструкції бою під Крутами є спогади його свідків, що збереглися у фонодокументах. Ці документи надійшли до архіву наприкінці 2007 року у колекції, яку за життя зібрала відома правозахисниця, учасниця руху шістдесятників, лауреат премії ім. Василя Стуса, Державної премії ім. Тараса Шевченка Надія Світлична.
Цю колекцію звукозаписів включено до Державного реєстру культурних цінностей. На них чекає комплекс робіт, пов'язаних із їх консерваційно-профілактичним обробленням, розшифруванням і описанням, кінцевої метою якого є введення нових аудіоджерел до наукового обігу.
Однак вже сьогодні, при попередньому прослуховуванні, архівістам вдалося з'ясувати, що в одному із фонозаписів зафіксовано спогади учасника бою під Крутами, а саме коменданта оборони Бахмача Аверкія Гончаренко.
* * *
|
Гончаренко Аверкій - підполковник армії УНР, начальник оборони на ст. Крути (тепер Чернігівська область) 1918 р.
Од. зб. 0-190130 |
|
Похорон студентів, які загинули в бою на станції Крути 30 січня 1918 р. Київ, 10 (23 березня) 1918 р.
Од. зб. 2-154209 |
|
Похорон студентів, які загинули в бою на станції Крути 30 січня 1918 р. Київ, 10 (23 березня) 1918 р.
Од. зб. 2-148530 |
|
Похорон студентів, які загинули в бою на станції Крути 30 січня 1918 р. Київ, 10 (23 березня) 1918 р.
Од. зб. 2-153853 |
25 листопада виповнюється 50 років від дня смерті видатного кінорежисера, сценариста, документаліста, письменника, художника, педагога; одного з основоположників українського кінематографа, зачинателя жанрів авторського кіно і кіноповісті; теоретика мистецтва Олександра Петровича Довженка (1894-1956).
У фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного зберігається близько 70-ти кінодокументів, понад 130 фотодокументів та 4 звукозаписи про життя і творчість відомого кінорежисера.
Серед кінодокументів - кінофільми: "Олександр Довженко" (1964 р., реж. Є. Григорович), "Я належу людству" (1964 р., реж. А. Слісаренко), "Олександр Довженко" (1982 р., реж. О. Самолевська), "Я, Довженко...", "Наш Довженко" (1983, 1984 р., реж. О. Машкара); "Птицы летят надо мною", "Веління часу", "Я немов напророчив собі гірку долю" (1984, 1985, 1989 рр., реж. О. Косінов); "Сповідь перед Учителем" (1995 р., реж. Р. Сергієнко) та окремі кіносюжети про великого майстра.
Творчість кінорежисера представлена фільмами "Арсенал" (1928 р.), "Освобождение украинских и белорусских земель от гнета польських панов и воссоединение народов-братьев в единую семью" (1940 р.), "Буковина - земля українська" (1940 р.), "Битва за нашу Радянську Україну" (1943 р.), "Победа на Правобережной Украине и изгнание немецких захватчиков за пределы украинских советских земель" (1945 р.).
Фотодокументи відображають життєвий і творчий шлях кінорежисера, починаючи з 1911 року, його роботу, участь у подіях суспільно-політичного характеру. Колекцію доповнюють фотопортрети О. Довженка та його рідних.
Фонодокументи зберегли для нащадків живий голос Олександра Довженка.
З цими кінофотофонодокументами всі бажаючі можуть ознайомитися і замовити копії в ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного за адресою:
вул. Солом'янська, 24, Київ 03110
Читальний зал архіву працює щодня (крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
Тел/факс: 38 (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 38 (044) 275-11-13).
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
До цієї дати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує свої документи, які можуть бути використані для організації документальних виставок, конференцій, створення фільмів і телепередач, ілюстрування публікацій тощо.
У фондах архіву зберігається близько 50 одиниць обліку кінодокументів та 474 одиниці обліку фотодокументів зазначеної тематики. Це кінофільми, кіножурнали, окремі телесюжети і світлини, що відображають історію будівництва і роботи ЧАЕС, події під час аварії на атомній електростанції та ліквідацію її наслідків.
Найбільш інформативно насиченими є кінофільми, перелік яких додається.Для відбору необхідної аудіовізуальної інформації і оформлення замовлення на виготовлення копій з архівних документів пропонуємо відвідати архів, що знаходиться за адресою:
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24.
Читальний зал працює щодня
(крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
тел./факс: 38 (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 38 (044) 275-11-13).
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
1. БІЛЬ І МУЖНІСТЬ ЧОРНОБИЛЯ. Кінофільм, 1986, 3 ч. Режисер І. Гольдштейн.
2. МИ-КРО-ФОН. Кінофільм, 1986, 2 ч. Укркінохроніка. Режисер Г. Шкляревський.
3. РАДИАЦИОННЫЙ ЩИТ КИЕВА. Кінофільм, 1986, 4 ч. Київнаукфільм. Режисер Ю. Тищенко.
4. ЧЕРНОБЫЛЬ. ХРОНИКА ТРУДНЫХ НЕДЕЛЬ. Кінофільм, 1986, 6 ч. Укркінохроніка. Режисер В. Шевченко.
5. РАДИАЦИЯ. ЛИНИЯ ЗАЩИТЫ. Кінофільм, 1987, 2 ч. Національна кінематека України. Режисер І. Пономарьов.
6. ПУНКТ СПЕЦИАЛЬНОЙ ОБРАБОТКИ. Кінофільм, 1987, 2 ч. Київнаукфільм. Режисер В. Кравчук.
7. РАДИАЦИОННЫЙ ЩИТ КИЕВА. ФИЛЬМ ВТОРОЙ. Кінофільм, 1987, 2 ч. Київнаукфільм. Режисер Ю. Тищенко.
8. ЗОНА. Кінофільм, 1988, 2 ч. Укркінохроніка. Режисер М. Мамедов.
9. ПРАВО НА ПРАВДУ. Кінофільм, 1989. Укркінохроніка. Режисер Г. Шкляревський.
10. ТЕНЬ САРКОФАГА. Кінофільм, 1989, 3 ч. Укркінохроніка. Режисер Г. Шкляревський.
11. ТРИЗНА. Кінофільм, 1991. Укркінохроніка. Режисер В. Шестопалова.
12. ЧЕРНОБЫЛЬ: АЗБУКА ВЫЖИВАНИЯ. Кінофільм, 1991, 2 ч. Київнаукфільм. Режисер В. Гнений.
13. СІМ СЛЬОЗИН. Кінофільм, 1992. Укркінохроніка. Режисер Ю. Терещенко.
14. ГІРКА ПРАВДА ЧОРНОБИЛЯ. Кінофільм, 1992. Укркінохроніка. Режисер В. Шестопалова.
15. СТЕПЕНЬ РИСКА. Кінофільм, 1992, 3 ч. Укркінохроніка. Режисер В. Шестопалова.
16. СМЕРТЕЛЬНА ХМАРА ЧОРНОБИЛЯ. Кінофільм, 1992. Укрвідео, Укртелефільм. Режисер А. Лоскутов.
17. ЧОРНОБИЛЬ. ТРИЗНА. Телефільм, 1993, 7 ч. Укртелефільм. Режисер Р. Сергієнко.
18. ЧОРНОБИЛЬ. ПІСЛЯМОВА. Телефільм, 1996, 6 ч. Укртелефільм. Режисер Р. Сергієнко.
У ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного зберігається понад 280 кінодокументів (кінофільми, спецвипуски, кіножурнали, окремі кіно- і телесюжети), більше 300 фотознімків і близько 30 звукозаписів, що розповідають про життєвий і творчий шлях, громадсько-політичну діяльність видатного українського письменника, державного і громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці, академіка Олександра Євдокимовича Корнійчука.
Серед них кінофільми - "Письменник, громадянин трибун" (1961 р.), "Олександр Корнійчук" (1970 р.), "Солдат миру" (1975 р.) створені українськими кінодокументалістами на основі ретроспективної документної інформації і відтворюють життєвий шлях, основні віхи творчості драматурга, його суспільне життя. Значний інтерес представляють фільми-спектаклі за п'єсами О. Корнійчука - "В степах України" (1952 р.), "Чому посміхалися зорі" (1966 р.), "Платон Кречет" (1972 р.).
Фотодокументи відтворюють початок творчого шляху драматурга: письменник під час навчання, з випускниками Київського інституту народної освіти, з членами літературної організації комсомольських письменників України "Молодняк". В фотодокументах знайшла відображення державна діяльність О. Корнійчука та робота у справі боротьби за мир. Окремі знімки зафіксували письменника в роки Великої Вітчизняної війни. Ряд фотодокументів відображають участь драматурга в постановці вистав за його п'єсами в різних театрах країни.
Фонодокументи архіву зберегли живий голос О. Корнійчука - виступи на сесіях Верховної Ради УРСР, на з'їзді письменників і пленумі Спілки письменників УРСР, на ювілеях, творчих вечорах, мітингах. Крім того, архів зберігає записи радіо вистав майже всіх п'єс О.Корнійчука у виконанні провідних акторів київських театрів.
Всіх, кого цікавлять аудіовізуальні документи про життя і творчість відомого українського драматурга запрошуємо відвідати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного. Ви матимете змогу замовити копії документів для використання їх в організації документальних виставок, творчих зустрічей, вечорів пам'яті, теле- і радіопередач; ілюстрування публікацій тощо.
Наша адреса:
03110, м. Київ-110, вул. Солом'янська, 24.
Читальний зал архіву працює щодня
(крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
Тел./факс: 38 (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 38 (044) 275-11-13)
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує свої документи про видатного українського поета, мистецтвознавця, академіка Максима Тадейовича Рильського, що можуть бути використані в організації документальних виставок, творчих зустрічей, вечорів пам'яті, теле- і радіопередач; ілюстрування публікацій, тощо.
Понад 160 кінодокументів архіву розповідають про життєвий і творчий шлях українського поета. Серед них кінофільми - "Наш Рильський" (1967 р.), "Добра і правди син" (1969 р.), "Обличчям до зорі" (1975 р.), "Голосіївська осінь Максима Рильського" (1985 р.) та ряд сюжетів з інших документальних фільмів і кіножурналів та окремі кіно- і телесюжети.
Близько 160 фотодокументів висвітлюють творче, суспільне і особисте життя М. Рильського, серед них - знімки поета на фронті і на відбудові Хрещатика, під час з'їздів і ювілейних вечорів, зустрічей з українською та зарубіжною творчою інтелігенцією, відвідання рідного села Романівки, на відпочинку, значна кількість портретів за різні роки.
Фонозаписи дають змогу почути живий голос М. Рильського під час його виступів на з'їздах письменників, конференціях, ювілейних вечорах відомих діячів культури. Крім записів документального характеру широко представлені записи художніх творів у виконанні автора. Всього більше 60-ти фонодокументів.
Для відбору необхідної аудіовізуальної інформації і оформлення замовлення на виготовлення копій з документів архіву пропонуємо відвідати наш архів, що знаходиться за адресою: 03110, м. Київ вул. Солом'янська, 24.
Читальний зал архіву працює щодня (крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
Тел/факс: 38 (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 38 (044) 275-11-13)
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
Головна сторінка | Nota Bene | Генеалогія | Новини | Публікації | Архіви в Україні | Архіви в світі | Контакти | Карта порталу
Copyright © 2009 - Державний комітет архівів України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@archives.gov.ua