У звітному турі нашу аматорську команду екзаменував лідер Групи С клуб КСК, який до матчу з нами мав у графі "поразки" гордий нуль. Наша команда отримавши підсилення у захисті у особі Андрія Сидорчука планувала позитивно скласти цей важкий іспит. З перших хвилин стало зрозуміло, що у команді суперників грають якщо не професіонали з міні-футболу, то напівпрофесіонали як мінімум. Спокійно розпочавши матч ФК КСК щохвилини нарощував тиск на оборонні редути нашої команди. Впевнена комбінаційна гра плюс величезна технічна перевага потихеньку розпочали розхитувати наш надійний захист на чолі із Віталієм Сайчуком. Що могли протиставити гравці нашої команди у таких умовах супернику? Лише організовану та акуратну гру у обороні та стрімкі контратаки, керуючись принципом: "Порядок б’є клас!". На жаль темп, заданий суперником та перевага у класі ставили лише одне запитання у цьому матчі: Наскільки вистачить сил та уваги в гравців "Райзу" утримувати цей самий порядок у захисті? Суперник із першим голом затягувати не став. Грамотно розіграна комбінація завершилася точним ударом у створ наших воріт – 0:1. Серія замін у нашій команді серйозних змін у гру не внесла. Суперники продовжували свій натиск своєю незмінною стартовою п’ятіркою, а наша команда цілком була зосереджена на обороні власних воріт. Усі спроби зачепитися за м’яч та створити небезпеку біля воріт суперника присікалися грамотними діями їх гравців. Потихеньку оборона нашої команди розпочала давати тріщині, що призвело і до поступового збільшення рахунку на користь команди КСК. Після того як рахунок став 0:3, суперники випустили на поле менш мастеровитих гравців (мабуть справжніх працівників фірми КСК) чим відразу скористалися наші гравці. В одній із атак філігранний пас Віталія Сайчука замикав у один дотик Владислав Срібний, але чудово зіграв воротар суперників та це дозволило відстрочити гол лише на декілька секунд. Точним ударом у дальній кут після розіграшу кутового Владислав Ніжинський подарував примарну надію нашій команді на інтригу у цьому матчі 1:3.
 

Наша команда на піднесені кинулася у атаку і мала декілька нагод скоротити відставання до мінімуму. В одному з епізодів після подачі кутового Сергієм Сердеженком м’яч потрапив рикошетом від  захисника суперників у хрестовину воріт ФК КСК. Можливо у цей момент скориставшись втомою суперника нашій команді треба було б спробувати зачепитися за нічию, методом дуже акуратної гри в обороні та стрімких ефективних контратак, натомість ФК "Райз" кинувся у бій з відкритим забралом і отримав перед самою перервою 4-го м’яча у свої ворота.

Окремо треба сказати про суддівство цього матчу та брутально грубу гру суперників. Зі сторони чітко було видно, що команда КСК мала і так велику перевагу над нашою командою і не потребувала ніякої сторонньої допомоги у цьому матчі, тим більше допомоги арбітра. Але молодий рефері цього матчу вважав інакше (або ж був таким же аматором у своїй справі як і ми). Програючи єдиноборства команда КСК завжди застосовувала тактику дрібного фолу. Ігор прямою ногою, ігор руками (зо 4 рази за гру), коробочок, блокувань у виконанні суперників арбітр впритул не бачив. Така щедрість арбітра була розцінена деякими особливо недальновидно-різвими гравцями команди суперників як вседозволеність і завершилася у другому таймі ефектним стрибком із арсеналу покійного Брюса Лі прямою ногою у нашого захисника Віталія Сайчука. Лише тоді арбітр наляканий особливою увагою до цього моменту організаторів турніру та можливістю підтасовки на полі розщедрився на жовту картку гравцю-"каратисту", хоча порушення явно тягнуло на вилучення з поля.

Правду кажучи не суддя в результаті став головною причиною нашої поразки, велика перевага у класі нашого суперника. Шкода але попри прагнення наших футболістів треба констатувати, що ФК "Райз" не було що протиставити команді КСК. Втім, для нашої команди не треба робити з цієї поразки трагедії, навіть попри те, що звітна поразка практично не дає змоги вийти ФК "Райз" в наступний раунд на цьому турнірі.