Моніторинг судових спорів комунальних служб зі споживачами виявив цілий букет, як невірного застосування, так і прямі дії суддів не у якості суддів, а у якості адвокатів комунальних служб. Ми вважаємо, що це – результат тиску ( в тому складі і корупційного) на судову гілку влади виконавчою гілкою влади та органами місцевого самоврядування, яким підконтрольні комунальні служби. Мета проста - отримання комунальними службами надприбутків шахрайським шляхом за ненадані комунальні послуги та уникнення будь якої відповідальності зі своєї сторони.

Дивує, навіщо суддям таке додаткове навантаження. Зараз і так складність справ виросла на порядок вище, чим раніш було. Наприклад, простий побутовий спір при розірванні шлюбу вирішував питання розділу простирадл навпіл. А зараз чоловік та жінка можуть акції крупного підприємства ділити. А у кримінальних справах буквально вирішується доля людини. А це великий моральне навантаження на суддю.

А тут злочинні комунальні служби, які системно та навмисно у корисних цілях п’ять років поспіль порушують Цивільний Кодекс України, чотири року поспіль порушують Закон України «Про житлово-комунальні послуги» почали перевантажувати суди проблемами, які повинні вирішувати самі.

Тому рішення Пленуму Верховного суду України про заборону місцевим судам приймати до розгляду позови комунальних служб до громадян-споживачів, якщо відсутній укладений між ними згідно з вимогами законодавства письмовий Договір на надання комунальних послуг – річ просто необхідна. (А може місцеві суди справяться самі?). Ось приклади судових справ і судових рішень.

2.2. Неправомірне застосування Ст.68 та інших статей ЖК УССР.

2.2.1. Додаток №3. (Позов ЛМКП «Теплокомуненерго» до Ільчук Н.О.). Додаток №4. (Довідка про неякісне опалення, яке не сплачується навіть при адміністративних відносинах). Додаток №5. (Рішення Артемівського районного суду м.Луганська від04.12.2008р. по справі №2-2351/08, суддя Зінченко Т.О.).

Позов, а, головне, Рішення суду ґрунтується тільки на Ст..68 ЖК УССР, хоча відповідач є власником квартири, а не її наймачем у Позивача чи у держави.

В принципі, нові закони, що мають вищу силу над старими, - не протирічать ЖК УССР. Вони тільки уточнюють, що сплачувати за послуги треба, якщо є докази фактів їх надання-отримання за бажанням та згодою споживача. А головним документальним доказом цього є обов’язковий договір, що затверджує всю процедуру надання-отримання житлово-комунальних послуг, та відповідальність сторін.

Але фактів отримання послуг Позивач не надав, чим було порущено Ст..60 Цивільного Процесуального Кодексу України (ЦПКУ). Відповідач надав довідку. Що послуги були такої якості, при якій вони сплаті не підлягають. Але суд прийняв рішення, порушуючи статтю Ст..60 ЦПКУ («суд не може взяти до уваги заявм відповідача, що отримано неякісні послуги»)- стягнути за неякісні послуги повний тариф (у якісних грівнях). Що фактично звучить, як6 «Суд не бере до уваги докуметальні докази Відповідача, незважаючи на те, що нема ніяких докуметальних доказів Позивача, окрім його побажань отримати оплату рахунків».

Також судом не визнається право не отримувати нав’язаних послуг, бо відповідач заявив що у послугах  нема потреби (бо вони неякісні).

А також судом застосовано «винахід» - термін «житлові правовідносини» (!?). Які сам і охарактеризував: «Відповідач не сплачує за послуги теплопостачання. (незважаючи на те що вони неякісні).

Для судді Зінченко - ні ЦКУ ні Закон України «Про житлово-комунальні послуги», ні ЦПКУ - не діють?

2.2.2. Додаток №6. (Позов МКП «Жилсервіс» до Куркіной В.П.) Додаток №7. (Довідка про відсутність заборгованості). Додаток №8. (Рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 30.12. 2008р. по справі №2-5362/08, суддя Сторожук Т.А.).

Суд виносить Рішення про стягнення заборгованості порахункам, що «намалював юрист МКП. В той же час, коли є довідка бухгалтерії МКП по відсутність заборгованості.

Також наявний факт про «заочне складання протоколу».

Питання:

«1. Яким чином довести до судді та судового виконавця Ст.60. Конституції України?

2. Чи почати використовувати преамбулу «Загальної декларації прав людини» про те, що народ має право на повстання проти тиранії?

3. Чи хтось навмисно доводить народ до такого стану судовими рішеннями?»

2.3. Адвокатська діяльність суддів на користь комунальників.

Додаток №9. (Позов МКП «Жилсервіс» до Сичовой Л.О.) Додаток №10. (Скарга Голові Артемівського районного суду м.Луганська на дії судді  по справі С-2-35-03/08).

У час засідання було не ясно, чи то суддя веде справу, чи то не суддя ,а другий адвокат МКП «Жилсервіс». «Перлом» рішення судді було визнання поважною причиною неявки до суду Позивача МКП «Жил сервіс» того, що їх представник Медведєв (не хворий, не вагітний) просто знаходиться у себе на роботі.

Таким чином суддею Селезньовой суд «опущено» нижче плінтуса» у ЖЕКу.

А факт затягування справи наводить на підозру про системне використання практики «заочного складання протоколів» у Артемівським районнім суді.

Просимо взяти цю справу під контроль!!!

2.4. «Винаходи» суддів з подачі МінЖКХ.

Додаток №11. (Позов ЛМКП «Теплокомуненерго» до Алексєвой Є.О.). Додаток №12. (Зустрічний позов Алексєєвой). Додаток №13.(Рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 17.11..2008р. по справі №2-2715/08, суддя Головіна Т.М.). Додаток №14 (Апеляційна скарга. Справа №580 Луганського Апеляційного суду?).

Тут присутній весь «букет судових помилок. І застосування ЖК УССР, і порушення  ЦПКУ, і не звертання уваги на те, що відповідач є неналежним відповідачем перед Позивачем.

Також особливо треба звернути увагу на те, що суддею до відповідача неправомірно висувалися вимоги доказати факт відсутності послуг, зпираючись на Ст..204 ЦКУ. Безумовно право чин є правомірний, але це тоді коли він вчинений (договір – укладений). Але ж правочину нема!

Ця справа була під контролем правозахисників Луганська і суддєю було визнано, шо без договору – нема обов’язків. Але суддею (при чому без заяви юриста Позивача) було знайдно геніальний винахід. А саме формулювання: «фактично між сторонами склалися договірні відносини».

Просимо взяти цю справу під контроль!!!

2.5. Саме це формулювання дало нам підставу вважати, що на суди робиться тиск на рівні МінЖКХ. Бо подобне формулювання використовують суди у інших областях.   

2.5.1. Додаток №15  (Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 26.11.2008р. Справа №2-4813/2008. Суддя Лутай. Позивач Довбуш Г.Я.. Відповідач КП «Міська служба єдиного замовника»).

У цій справі суд вирішує, « оскільки між сторонами не укладений договір на надання житлово-комунальних послуг, то відсутні всякі зобов’язання між ними щодо надання та оплати житлово-комунальних послуг, а так само і відповідальність за не виконання зобов’язань».

ДУЖЕ ВІРНО. Тому що сфера ЖКХ вийшла за законодавче поле, де відсутні обов’язки обох сторін, що є катастрофою для країни.

 Але.

2.5.2. Додаток №16  (Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 28.11.2008р. Справа №2-5194/2008. Суддя Натовська Л.О. Віповідач Довбуш Г.Я.. Позивач КП «Міська служба єдиного замовника»).

У цій справі позивач та Відповідач помінялися містами. І той же суд приймає вже інше рішення, буцім то ЦКУ та Закон УкраЇни «Про житлово-комунальні послуги не діє.

Та з формулюванням: «Відповідачі своїми діями підтвердили наявність між ними та виконавцем послуг фактичних договірних правовідносин внаслідок яких у відповідачів виникли обов’язки по сплаті фактично отриманих послуг». І це – без договору і без фактів. (Судами помилково береться за доказ наявності договору оплата споживачами послуг, але не по рахункам комунальних служб, а меншої суми.  Але це споживачами робиться не за договором, а за своїм побажанням, бо їх гроші, куди хочуть туди і платять. І з цього факту  договір НЕ  підписується і обов’язків платити за ненаситним побажанням комунальників з цього НЕ виникає.  Якщо хтось злидню кинув п’ятак сьогодні, з цього не виникає обов’язків кидати йому гроші і завтра, та ще й не п’ятак, а скільки він хоче).

Ось так закон, як дишло один і той же суд повертає куди він хоче.

2.6. Вірні рішення суддів.

2.6.1. Додаток №17.   (Рішення Слав’яносербського районного суду від 29.09.2008р по справі №2-881/08. Позивач ОКП «Кампанія «Луганськвода». ВідповідачЯщенко В.Д.).

2.6.2. Додаток №18.   (Рішення Попаснянського районного суду від 20 липня 2007р. по справі №2-780/07. Позивач ОКП «Компанія «Луганськвода». Відпвідач Турчинова І.І.).

2.6.3. Додаток №19.   (Рішення Попаснянського районного суду від 22 липня 2008р. по справі №2-1020/08. Позивач ОКП «Компанія «Луганськвода». Відпвідач Турчинова І.І.).

Таким чином судді цих судів показали комунальним службам, що порушення закону судами не підтримуються.  Зараз ці суди «розвантажені не природними для судів справами – вирішувати проблеми комунальних служб з-за їх недбалості до закону.

                                          ІІІ. ВИСНОВКИ.

Проведення позачергового пленуму Верховного Суду України по піднятим питанням вкрай необхідно. Бо виявлено, що тиск на судову гілку влади робиться на всеукраїнському рівні. Хоча принциповість місцевих судів поставила би все на свої місця, але, як видно – їм треба допомогти. Або порушення законодавства стане українським звичаєм у судах.

Це доказує нерепрезентативне інтерактивне опитування, проведеногонами. Наугад по телефону було набрано сорок номерів та надано запитання: « Чи здивуєтесь ви, якщо десь у Мухотараканському районному суді буде прийнято рішення, що два жди два дорівнює п’яти?»

Тридцять п’ять респондентів відповіло: «Не здивуємось». Робить висновки самі.