|
Інтерв’ю Виктора Бакуменко
з директором Луганського підприємства «Енергомаш»
Афанасьєвим Олександром Борисовичем
О.Б.: – У моєму баченні в нас в Україні на даний момент склалися дві життєво важливих проблеми. Це екологічна безпека й енергетична залежність. І ці проблеми взаємозалежні. Над рішенням цих проблем наше підприємство працює вже багато років. Основна діяльність підприємства це проектні і будівельно-монтажні роботи, інженерні спорудження, і за рахунок основної діяльності фінансувалися науково-дослідні роботи з розробки технологій з переробки відходів з одержанням енергоносіїв. Довелося створювати команду нестандартно мислячих людей і спільно працювати над цим питанням, благо в мене за плічми багатий досвід: працював головним інженером, потім директором машинобудівного заводу, директором проектно-технологічного інституту й от зараз керівник підприємства "Енергомаш". У двох тисяч другому році удалося одержати позитивні результати. Ми створили перший пілотний зразок енергетичної установки з переробки відходів з 100% переробкою вихідної сировини. В основу даної технології покладений принцип електротермокаталітичного піролізу безперервної дії, де відбуваються необоротні фізико-хімічні зміни вихідної речовини під дією високих температур і обмеженого доступу кисню. Головна перевага піролізу над всіма існуючими у світі технологіями - відсутність забруднення навколишнього середовища.
В.Б.: – Олександр Борисович! Установка з переробки відходів (УПО-1) оцінена на наукових, владних, суспільному рівнях? Технологічній і технічній новинці включене "зелений" світло?
О.Б.: – Зваблюватись не стану. Але перспективи відкриваються дуже гарні. У квітні дві тисячі восьмого року в Києві відбулася виставка "Екологія - 2008", а в листопаду того ж року в столиці проходила міжнародна виставка "Енергоэффективність-2008".Наша установка відзначена дипломами Академії наук України і Міжнародної конференції. У Луганську нас активно підтримали "Громадський контроль", міська рада підприємців, газети "Гривня-Плюс", "Субботний калейдоскоп". На позитивний лад налаштовують і ділові зустрічі з міським головою С.І. Кравченко, головою обласної ради В.М. Голенко. Але фінансування за рахунок держбюджетних засобів по відомих причинах у поточному році досить сумнівно, залишається надія на приватних інвесторів. У перші ж тижні після київської виставки ми підписали договір з німецькою фірмою; одержали передоплату, йде робота. Серйозний інтерес виявляють до нашої розробки й у Російській Федерації.
В.Б.: – Не має чого сказати: діловий підхід. А що ж Київ? Центральні органи влади?
О.Б.: – У теперішній час ми ведемо переговори на різних рівнях з Центральними органами влади, які прямо або побічно зацікавлені в рішенні цих проблем. Але до конкретного рішення питання, тобто фінансування цієї програми ще треба багато працювати. Ми не сидимо склавши руки і готуємо дозвільні документи. Нами отримані затверджені Держстандартом технічні умови на установку (УПО-1). Мінздравом України установка дозволена для виготовлення і застосування. Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи за результатами випробувань підтверджують, що наша установка по всіх параметрах відповідає вимогам "Директиви 2006/76/ЄС Європейського Парламенту і Рад по спалюванню відходів від 4 грудня 2000 р.". Зараз працюємо з мінприродою з метою одержання ліцензії для переробки на нашій установці небезпечних речовин, тобто переробки ядохимикатів і відходів медичних установ.
В.Б.: – Мої щирі вітання! В інших винахідників на одержання цих висновків йдуть роки.
О.Б.: – Так, і в нас пішло на це не менш п'яти років і хотілося б швидше логічного завершення цієї роботи. І зараз це стає актуальним, тому що енергетична криза є фактом сьогодення. В Україні, як і інших європейських державах, пріоритетними напрямками повинні стати енергозбереження, енергоефективність, а також використання поновлюваних джерел енергії. Щорічно в нас споживається близько 200 млн. тонн умовного палива, при цьому видобуток із власних природних джерел складає усього 80 млн. тонн (іншими словами - тільки 40%). Важливим потенційним ресурсом при такому співвідношенні власного виробництва й імпортованої енергетичної сировини може стати переробка відходів за технологією і на устаткуванні "Энергомаш".
В.Б.: – У нашій області? Або в масштабах України?
О.Б.: – Зараз ми говоримо про Україну в цілому. Називаю найбільше перспективні напрямки по переробці поновлюваних відходів, що мають комерційний інтерес для виробництва енергоносіїв:
вуглезбагачення - шлами;
мулів очисних споруджень;
біомаси (відходи рослинництва, лісозаготівлі, деревообробки, тваринництва);
твердих побутових відходів;
промислових відходів.
В.Б.: – Так, це дійсний переворот у взаєминах людини і природи!
О.Б.: – Казати легко, а от зробити... Але це цілком реальна програма. І до того ж, якщо терміново, надтерміново, не втрачаючи ні дня, ми не переступимо до її виконання - земля не витримає такого варварського відношення до себе. Як там ми з Вами визначилися виділити квінтесенцію нашої бесіди, наших мріянь? Без любові до землі і власних енергоносіїв не жити.
В.Б.: – Ви можете до цього щось додати?
О.Б.: – Тільки одне: екологія, турбота про землю, про навколишнє середовище - це є згусток моральних, духовних сил громадян, політичної волі влади і, звичайно ж, технічних, технологічних новинок. Цього не розуміє і не хоче розуміти тільки бюрократ, що бачить тільки свій особистий інтерес, а що потім - його не цікавить, але, найчастіше, від його рішення багато залежить. Кинув пакет у сміттєвий контейнер, забрали цебра сміття, відвезли кудись - от і рішення питання. Це в кращому випадку, а інколи вивіз сміття в посадку або кинув пакет у кювет - от і рішення проблеми. Не проповідується в нас культура поводження з відходами. Виховна робота в цьому відношенні повинна вестися зі шкільної лави. Реклама заполонила всі засоби масової інформації, але в цій рекламі не зустрінеш ні єдиного слова про дбайливе відношення до навколишнього середовища, про наслідки нашої життєдіяльності, про те, що ми залишимо наступним поколінням. Хоча величезні засоби виділяються на екологію - де вони?
В.Б.: – А в що складаються ці самі цебра, відстійники, полігони ТБО, санкціоновані і несанкціоновані сміттєзвалища?
О.Б.: – Цифри жахливі. У мулонакопичувачах очисних споруджень України лежать мільйони тонн мулу. У середньому на кожного міського жителя нашої країни вже сьогодні приходиться по 100 кг мулу з очисних споруджень. Цей самий центнер помножте на 32 мільйона чоловік і одержите - 3,2 млн. тонн. За даними Національної Академії Наук (НАН) України щороку утворюється більш 12 мільйонів тонн твердих побутових відходів (ТБО). Додайте до всіх цих покладів, крім усього іншого небезпечного мотлоху, 90 мільйонів тонн біомаси, 290 мільйонів тонн відходів промислових підприємств... І Ви схопитеся за голову: перед Україною відкривається реальна погроза перетворитися в один великий смітник.
В.Б.: – Але ж має бути вихід?!
О.Б.: – Як один з варіантів: переробка всієї цієї маси відходів за технологією і на устаткуванні нашого виробництва. Вона проста в експлуатації; потрібна тільки електроенергія. Установка працює в комплексі, що собою представляє бункер-збиральник, бункер-живильник, установка УПО-1, пристрій, що відводить твердий залишок (пірокарбон), газоспоживач. Комплекси можуть бути як стаціонарними, так і мобільними; працюють в автоматичному режимі. І, як результат, щорічно можна одержувати до 100 тисяч тонн умовного палива. Це дозволить значно знизити залежність України від зовнішніх джерел енергоносіїв. І, повинний помітити, усе це можна одержувати з поновлюваних джерел.
В.Б.: – Вражає. На скільки ці плани реальні?
О.Б.: – Усі необхідні розрахунки нами підготовлені для уряду. Яка буде реакція? Покаже двох тисяч дев'ятий рік. Дуже хочеться, щоб зміст нашого життя визначався не тільки виборами і нескінченними політичними клоунадами, різнобарвними партійними гаслами, а конкретними справами. Наша земля заслуговує того, щоб її любити, берегти, плекати.
В.Б.: – Вдячний Вам, Олександре Борисовичу, за бесіду. Можу сказати тільки одне: без коментарів! Слово і справа - за владою.
Інтерв’ю проводив Віктор Бакуменко, член НСЖУ, кандидат історичних наук, лідер «Громадського контролю» у Луганській області
Афанасьєв Олександр Борисович
Телефон: (0642) 55-16-18
Бакуменко Віктор Пахомович
Телефон: (0642) 53-77-42
Моб. тел.: (050) 478-35-02
| 
Главная