Дуля в кишені
ЖУРНАЛІСТИКА
Ми, українці, народ сумирний. І Провидіння, наче догоджаючи нашій вдачі, вмістило нас у відповідний контекст. Поки в сусідів триває чергова кавказька війна, топляться величезні субмарини, палає найвища у світі телевежа, вибухають підземні переходи, повінь заливає тихоокеанські міста, садять-випускають медіаолігархів (або вони самі виробляють якісь дивовижні PR-кульбіти з акціями телекомпаній), – у нас за той же час, ну, хіба на авіашоу літачок спортивний впаде разом із заступником міністра.
У ментально флегматичній країні така ж флегматична журналістика. Десять років тому щось покипіло, попалало, тепер іще димиться де-не-де, а так – ніби цвіллю вкрилось. Авжеж, життя попливло (як завжди, по революціях) не туди, куди нам мріялося. Та чи в тому трагедія, чи радше в тому, як легко і швидко ми погодилися на чужі умови. Хтось із нас тоді кинув фразу: “правильно” продаватися, мовляв, треба вміти... Тепер, мабуть, сам жахається з масштабів втілення того гасла. У споконвічному українському конфлікті “романтиків” із “міщанами” останні перемогли цього разу так миттєво, що й сутички ніхто не помітив.
Тепер ми, мудрі, досвідчені, практичні, дбаємо про хліб щоденний. Живемо зі спокійним усвідомленням того, що по чому, звідки ноги ростуть, хто на кого працює, чого не варто робити і на що не варто зазіхати. Та от що цікаво: більшість адекватно оцінює ситуацію, усвідомлює свою роль – дуля в кишені завжди на місці. Якби ж не той наш флегматизм...
Той флегматизм – чи це не причина, чому український медіаспоживач віддає перевагу московському медіапродукту перед вітчизняним? Адже “журналістика – як секс: її треба хотіти”, – наче відкарбував якось популярний київський телешоумен.
Але стоп! Навіть у нас трапляються одиниці, для котрих це більше, ніж “секс”. Для них це – цвейгівський замок, пристрасть, сильніша за всі людські інстинкти. Навіть за інстинкт самозбереження.
Лише два імені: Мар’яна Чорна та Гія Гонгадзе. Обоє – зі Львова. Обоє – українські журналісти. Обоє – з часткою “немісцевої” крові (Мар’яна – на чверть караїмка, Георгій – наполовину грузин). Обоє – “безрозсудні” пасіонарії. І обоє... Де вони? Кому заважали?
Такі не знають слова “об’єктивність”. Принципово обстоюють своє право на суб’єктивізм. А ми так дорікаємо їм за нього, так тікаємо від нього, що з розгону проскакуємо станцію “Об’єктивізм”, гальмуючи аж на платформі “Кому продатися?”. Де стаємо “газетними кілерами”. Яка вже там об’єктивність...
Так, вони теж не янголи: легко плодять ворогів не лише “нагорі”. Такі дивують або дратують. З таких нишком підсміюються (“з кого сміх – з того люди”?), таким крутять пальцями біля скроні. У Києві їхню “біловоронність” пояснювали “львівськістю”, у Львові – “нерасовістю”. До речі, коли Шевченків “один козак” виявляється на “-дзе”, то куди потрапляють усі “-енки”, “-уки” та “-яки”? Невже в “мільйони свинопасів”?
“-Енки” помірковані, розважливі та хитрі: все перечекаємо, всіх перебудемо, а тоді – “згинуть наші вороженьки, як роса на сонці”. Не гинуть. Століттями чекали, а вони не гинули. Що ж то за хитрість така, невже правий Даль (“хохол хітьор, да глуп”)? Що за баланс підбивається в такій “хитрій” країні? – третя у світі за рівнем корупції, перша в Європі за рівнем СНІДу. Зрештою, перелік наших “досягнень” був би довгим.
А “білих ворон” у нас мало, – тому і так легко висмикувати їх із наших лав, аби налякати решту. Але саме тоді починаємо гуртуватися, згадуємо про “корпоративність”, протестуємо, пишемо обурені листи Самому. І навіть забуваємо про дулю в кишені. А якби не було тих кількох?
... Спантеличено заворушилися завжди незворушні, самовпевнені олігархи, президенти, “поліцаї”, міністри. Подякуймо за це Гії. І сподіваймося, що це не останнє, за що ми йому подякуємо.
Андрій КВЯТКОВСЬКИЙ
|
|
POSTUP - ПОСТУП
|
№158 (602),
23-24 ВЕРЕСНЯ 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·В Україні готувався державний переворот
·Сенчук заблокував рахунки міської ради
ПОГЛЯД
·Міна сповільненої дії
·Дуля в кишені
·Депутати не знають, що і думати
ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·У Башкирію - ЛАЗами
·У воді - нафта, у харчах - нітрати з пестицидами...
·П"ять років "зони" за субсидії
·КІЛЬКА СЛІВ
·Львів здобуває звання кримінальної столиці
·Поштові скрині тепер чиїсь
ПОСТУП З КРАЮ
·Фракції не перестають перегруповуватися
·Візовий шлагбаум до Румунії
·До нас їдуть тисячі хасидів
·Кравченку загрожувала відставка
ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Югославія - в напруженому очікуванні
·Забавки європейських монстрів
·Скандал на Єлисейських полях
ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·ЕКОНОВИНИ
·Битва за бюджет-2001 буде як ніколи жорстокою
·Консультантів і аудиторів змушують розлучатися
·400 найбагатших американців
ПОСТУП В ІСТОРІЮ
·Україна понад усе!
·Замах на Пілсудського під Львівською ратушою
АРТ-ПОСТУП
·Менгір на честь Художника
·Ксенофобія проти Музики
АВТО-ПОСТУП
·Славні львівські автогоншики
·АВТОНОВИНИ
НЕРУХОМІСТЬ У ПОСТУПІ
·Ви придбали приміщення для бізнесу. Що далі?
СПОРТ-ПОСТУП
·У Львові відбулися змагання з дуатлону
·Триває український парад срібних нагород
·Ідею Самаранча розкритикували
·Поезію на Олімпіаді не шанують
POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Яким буде мужчина нового тисячоліття?
|
|
