Найкращі університети об'єднали свої зусилля

Договір про широкомасштабну співпрацю між КНУ ім. Т.Шевченка та НТУУ “КПІ” було укладено 28 січня на спільному засіданні Вчених рад двох університетів. Угоду про спільні дії в освітній, науковій, інноваційній сферах, напрацюванні моделі дослідницького університету, розбудові органів студентського самоврядування, профспілкового руху, автономії університетів та ін. скріпили своїми підписами ректори: від КНУ ім. Т.Шевченка – академік НАН України Л.В.Губерський, від НТУУ “КПІ” – академік НАН України М.З.Згуровський. Укладення договору про співпрацю між двома університетами – гуманітарного та технічного профілю – це данина поваги до спільних аспектів історії, відкриття нових, ще більш потужних можливостей покращення навчального процесу, поглиблення спільних наукових досліджень та спільних міжнародних проектів.

У засіданні взяли участь та виступили: В.М.Литвин – голова ВР України, голова Наглядової ради КНУ ім. Т.Шевченка, віце-президент НАН України; В.С.Журавський – заступник голови КМДА, заступник голови Наглядової ради НТУУ “КПІ”; В.І.Полохало – голова Комітету ВР України з науки і освіти; Л.С.Сачков – голова ЦК профспілки працівників освіти і науки України; М.В.Стріха – заступник міністра освіти і науки України; О.М.Яцунь – голова Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України, А.М.Гуржій – представник КМ України та ін.

Вітаючи присутніх, ректор КНУ ім. Т.Шевченка Л.В.Губерський назвав акт укладення угоди, що засвідчує багаторічну співпрацю і дружбу двох університетів, подією надзвичайною. Спираючись на досягнуті домовленості, впевнений він, високопрофесійні колективи двох ВНЗ досягнуть нових вершин у галузі освіти, науки, міжнародного співробітництва, тож попереду велика наполеглива робота.

У своєму виступі ректор НТУУ “КПІ” М.З.Згуровський подякував керівництву КНУ за простягнуту руку дружби щодо подальшої спільної роботи. Він зазначив, що європейські університети відіграють помітну суспільну роль у своїх країнах, здійснюючи експертне оцінювання проблем освіти і науки, людського капіталу тощо. У НТУУ “КПІ” та КНУ працюють наукові школи зі 100-річною історією, вони є орієнтирами, на які мають бути покладені основи розбудови нашого суспільства. Завданнями спільної діяльності на найближчий час Михайло Захарович вважає відпрацювання певних орієнтирів у науці й освіті, інноваційній сфері, моделі дослідницького університету, автономії університетів, тісну співпрацю з НАН України, посилення ролі на міжнародній арені, вдосконалення студентського самоврядування тощо. М.З.Згуровський сподівається, що завдання, які вирішуватимуть КНУ й НТУУ “КПІ”, піднімуть значення інтелекту та знань у суспільному розвитку держави.

“Судячи з настрою та кількості присутніх, активних позицій керівників університетів, скріплена угода матиме суспільно важливе значення”, – зауважив В.М.Литвин у своєму виступі. “Ніхто не береться прогнозувати, яким буде світ завтра. Але, без сумніву, він буде жорстокішим, прагматичнішим, не додасть спокою, – продовжував він. – Нині Україна переживає критичний етап: 20% кризи спричинили зовнішні чинники, 80% – внутрішні проблеми та відсутність довіри до влади”. Далі Володимир Михайлович поділився своїм баченням, що Україну не варто відтворювати на рівні 70–80-х рр., а потрібно робити ставку на інновації, що забезпечать її просування вперед. І тут важливого значення набуває співпраця з дослідницькими університетами, які визначатимуть “ритм і темп усього нашого життя”. Зокрема, завдання ВНЗ, на думку В.М.Литвина, – підготувати молоду людину, щоб вона себе реалізувала і була успішною у цьому житті. Політик упевнений, що Україна зберегла високу якість освіти і науки, яка має бути затребуваною. Поєднання зусиль усіх продуктивних сил країни допоможе у вирішенні завдань, що стоять нині перед Україною.

В.С.Журавський у своєму виступі поділився, що в угоді прописані конкретні кроки, які допоможуть університетам рухатися в напрямі автономії. Університети мають стати інтелектуальними центрами України, вважає він. Масштабною та безперешкодною, яка відповідає духові часу, – так охарактеризував угоду В.І.Полохало. Він упевнений, що законопроекти, які готують комітети ВР, мають поєднувати інтереси науки, освіти і держави. Л.С.Сачков побажав ВНЗ у своїй діяльності виходити на той шлях, який знайде визнання в суспільстві. М.В.Стріха зауважив, що укладення угоди – це відповідь освітянської спільноти викликам сьогодення. Україна має шанс вийти на нові рубежі, спираючись на освіту і науку, переконаний він.

Підсумовуючи, М.З.Згуровський ще раз наголосив, що науковці повинні осмислити виклики сьогодення і запропонувати перетворення, які мають здійснювати законодавчі й виконавчі органи, адже в розвинених країнах саме університети напрацьовують політику держави на перспективу. Його доповнив Л.В.Губерський: “Підписавши угоду, колективи наших університетів взяли на себе велику відповідальність. Дай, Боже, нам це виконати – за участю уряду, міністерства, профспілок – готувати фахівців, розвивати науку, працювати на благо України”.

Н.Вдовенко