Гермашевський Сергій Миколайович
проректор з соціальної роботи
Год Борис Васильович
проректор з науково-методичної роботи
Павленко Наталія Олександрівна
проректор з виховної роботи
|
Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка
(ПДПУ) створено постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р.
на базі колишнього Полтавського державного педагогічного інституту, який було
засновано в 1914 р. як Полтавський учительський інститут. У липні 1919 р. його
перетворено на педагогічний. У 1918 р. було відкрито історико-філологічний факультет
майбутнього університету (вул. Шевченка 20). У 1920 р. Полтавський педінститут уже
мав три відділення: словесно-історичне, природниче та фізико-математичне.
Лекторський склад – 25 чол. Загальне керівництво інститутом здійснювала рада,
яка складалася з викладачів та студентів. Бібліотека інституту налічувала
2413 одиниць.
|
14 квітня 1921 р. створено Полтавський інститут народної освіти (ІНО) шляхом об’єднання
Полтавського педагогічного інституту та Полтавського історико-філологічного факультету.
У 1921-1922 рр. інститут мав два відділення: природничо-математичне та словесно-історичне.
У 1922-1923 навчальному році було створено факультет соціального виховання зі
спеціалізацією на 3 курсі за такими напрямками: індустріальний (математика і фізика),
суспільствознавчий,сільськогосподарський.
|
У липні 1921 р. Полтавський губвиконком передав для ІНО приміщення колишньої приватної
гімназії Н.О. Старицької (тепер на цьому місці будинок НВК № 6), наприкінці
1923 р. – приміщення 2-ї чоловічої гімназії (тепер старий корпус університету, вул.
Остроградського 2). Згодом будинок колишньої гімназії було відібрано,
а втрату компенсовано передачею ІНО колишньої Полтавської жіночої художньо-ремісничої
школи ім. С.С. Хрульова (ріг вулиць Луначарського та Жовтневої), де до Великої
Вітчизняної війни містився філологічний факультет. У 1922 р. в ІНО працювало
34 викладачі та 18 осіб
адміністративного апарату, навчалося 369 студентів. Широкою популярністю
користувався хор
інституту, яким керував український композитор проф. В.М. Верховинець.
|
24 серпня 1930 р. ІНО перетворено на Інститут соціального виховання, а в 1933 р. –
на педагогічний інститут з фізико-математичним, природничо-географічним, історичним,
філологічним факультетами та дошкільним відділенням. 1931-1932 навчального року при
Інституті соціального виховання почало працювати заочне відділення.
|
У 1936 р. при Полтавському педагогічному інституті створено Полтавський учительський
інститут з мовно-літературним та фізико-математичним факультетами. Напередодні війни в
інституті діяло 15 кафедр, на яких працювали 66 доцентів, 6 старших викладачів і 29
аспірантів. На 4-х факультетах навчалися 1500 студентів стаціонарно та 1400 заочно.
Інститут підготував понад 3500 учителів.
|
21 жовтня 1943 р. Полтавський педагогічний та Полтавський учительський інститути
відновили роботу. Станом на 6 жовтня 1944 р. в них навчалося 397 студентів. 1951 р.
учительський інститут ліквідовано, але навчання в ньому на стаціонарі тривало до 1954 р.,
окремі студенти закінчували інститут ще у 1957 р.
|
У грудні 1949 р. Полтавському педагогічному інституту присвоєно ім’я В.Г. Короленка.
Протягом 1950-х рр. було відбудовано приміщення на вул. Остроградського 2, споруджено
гуртожиток для студентів.
|
У 1977 р. введено до ладу новий 4-поверховий корпус, у 1979 р. закінчено будівництво
третього
гуртожитку на 550 місць, відкрито їдальню та спортивний корпус.
Став до ладу профілакторій на
100 місць. У 1990 р. закінчилося будівництво 4-го гуртожитку. На початок
1990 р. на 6 факультетах
(історичному, філологічному, фізико-математичному, біологічному, початкових класів та
загально-технічних дисциплін) стаціонарного та заочного відділень навчалися 6,5 тис.
студентів. Інститут мав 27 кафедр, на яких працювало 386 викладачів, у т. ч. 5 докторів,
професорів і 140 кандидатів наук і доцентів. Бібліотека інституту (понад 500 тис. од. зб.)
мала три студентські читальні зали та один зал для викладачів.
|
Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка – один із
найстаріших
педагогічних вищих навчальних закладів України, славний своїми освітньо-виховними
традиціями.
Короленківці пишаються тим, що духовну ауру закладу творили видатні вчені й викладачі:
основоположник національної української педагогіки Г. Ващенко, історики Д. Багалій, І.
Рибаков та Н. Мірза-Авакянц, філологи й етнографи М. Сумцов, В. Щепотьєв, І. Майфет,
математик В. Воропай, фізик А. Побєдоносцев, композитор і диригент М. Верховинець.
Протягом понад 90-річної історії в його стінах підготовлено більше 50 тисяч
кваліфікованих
освітян різноманітних спеціальностей, серед яких видатні педагоги сучасності А.
Макаренко (1914-1917 рр.) та В. Сухомлинський (1936-1938 рр.), вчені М. Остроградський
та Ю. Кондратюк, понад 30 письменників, понад 100 заслужених працівників освіти, сотні
відмінників освіти України, а також Герої Соціалістичної Праці, Герої Радянського Союзу,
міністри, академіки.
|
Зусиллями кількох поколінь професорсько-викладацького складу, студентів, співробітників
університет став відомим не лише в межах України, а й за кордонами нашої держави.
|
Про авторитет університету серед вищих навчальних закладів свідчать високі
місця в рейтингах
(зокрема "Золота Фортуна" та "Софія Київська") за різними номінаціями
протягом багатьох років.
У роки незалежності відбулися певні структурні зміни.
Сьогодні університет має 8 факультетів:
історичний, природничий, фізико-математичний, філологічний, технологій та дизайну,
психолого-педагогічний, фізичного виховання та один відокремлений Кримський
психолого-педагогічний факультет (м. Сімферополь), 36 кафедр, успішно пройшов державну
акредитацію, впровадивши ступеневу систему підготовку фахівців, у тому числі
в магістратурі.
Було відкрито аспірантуру з 12 спеціальностей (загальна педагогіка та історія педагогіки,
теорія навчання, теорія і методика виховання, ботаніка, екологія, економічна теорія,
історія України, теплофізика та молекулярна фізика, соціальна філософія та
філософія історії,
українська література, російська література, германські мови) і докторантуру з 2
спеціальностей (загальна педагогіка та історія педагогіки, історія України).
|
Станом на 31 грудня 2006 року навчальний та науково-дослідний процес у ПДПУ
забезпечують 463 викладачі, серед яких 34 доктори наук та професори і
184 кандидати наук та доценти.
|
У складі професорсько-викладацького колективу університету –
дійсний член та член-кореспондент АПН України, 2 заслужені діячі
мистецтв України, 3 заслужені діячі науки і техніки України, 3 заслужені
працівники освіти України, народний художник України, заслужений художник України,
2 заслужені працівники культури України, заслужений артист України, заслужений
майстер народної творчості України, заслужений працівник фізичної культури і
спорту, заслужений тренер України, понад 30 нагороджених знаком "Відмінник освіти
України", заслужений майстер спорту України, 6 майстрів спорту, лауреат
державної премії СРСР.
|
Загальний контингент студентів складає 8508 осіб,
у тому числі 4959 студентів денної, 3446 студентів заочної та 103
студенти екстернатної форм навчання. Університет готує фахівців за
освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр, спеціаліст, магістр на денній,
заочній і екстернатній формах навчання. Підготовка спеціалістів ведеться за
подвійними спеціальностями.
|
Сьогодні ПДПУ розміщується у чотирьох навчальних корпусах, має чотири
гуртожитки на 1300 місць, спортивний комплекс. При закладі діють власний
ботанічний сад, виробничі майстерні, санаторій-профілакторій, в якому одноразово
оздоровлюються 50 студентів.
|
На сьогодні бібліотека університету нараховує 543 тис. томів і є найбільшим
книгосховищем у Полтавській області, має 5 абонементів та 4 читальних зали на
300 місць, відділ раритетних видань. Для зручності студентів створено кабінети
самостійної роботи в гуртожитках.
|
В університеті функціонують музеї історії університету, еволюції природи,
археологічний, українського рушникарства, а також меморіальні аудиторії В.
Короленка, А. Макаренка, В. Сухомлинського, М. Остроградського, Ю. Кондратюка
та ін. У лютому 2006 р. відкрито музей народної артистки України, Героя
України Раїси Кириченко.
|
Серед творчих колективів університету є лауреати міжнародних та всеукраїнських
конкурсів: ансамбль спортивно-бального танцю "Грація" (призер чемпіонатів України,
світу і Європи); український народний хор "Калина", який щорічно гастролює за
кордоном (Росія, Бельгія, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Італія,
Туреччина та ін.); народний ансамбль танцю "Весна"; фольклорний ансамбль
"Жива вода"; камерний хор імені П. Лиманського; вокальні гурти
"1000 років музики" та "Чебрець"; команда КВК "Фіма"
(учасник вищої ліги СНД)
та інші. Щороку відбуваються фестивалі художньої творчості "Студентська весна"
(лише в гала-концерті беруть участь близько 20 колективів і понад 30 сольних
виконавців), конкурси першокурсників "Алло, ми шукаємо таланти!"
та багато інших.
|
В університеті навчаються і працюють близько 60 майстрів спорту України,
6 майстрів спорту міжнародного класу, 1 заслужений майстер спорту України,
серед яких – чемпіонка світу з пауерліфтингу І. Яворська, учасник Олімпійських
ігор у Сіднеї С. Ізмайлов (легка атлетика). Щорічно проводяться спартакіади з
легкої атлетики, змагання на призи ректора акад. В.О. Пащенка з волейболу,
пляжного волейболу, міні-футболу, тенісу, ритмічної гімнастики тощо. Зусиллями
факультету фізичного виховання кожної весни відбувається загальноуніверситетський
день здоров’я. На базі ПДПУ створені й успішно виступають у чемпіонатах
України команди з волейболу (жіноча), футзалу (жіноча), футболу (чоловіча),
гандболу (чоловіча), хокею на траві (жіноча).
|
Університет має розвинену інфраструктуру, яка відповідає основним
напрямкам його діяльності, зазначеним Статутом, і забезпечує підготовку
педагогічних кадрів вищого рівня.
|
|
|
|
Киридон Петро Васильович
перший проректор |