Церква була збудована у 1653 (за іншими даними - у 1656) за наказом гетьмана Б. Хмельницького як родова церква-усипальниця.

Події і персоналії

Історія Іллінської церкви, як і всього Суботова, нерозривно пов'язана з гетьманом Богданом Хмельницьким. Суботів був родовим маєтком Хмельницьких. Тут Хмельницький провів велику частину свого життя, і саме тут, фактично, було народжене козацьке повстання, яке пізніше кваліфікують як визвільна війна українського народу. Коли у 1657 Хмельницький помер, його поховали у Іллінській церкві праворуч від вівтаря. Археологічні дослідження 1970-их показали, що ані труни, ані тіла Хмельницького на місці поховання вже немає, а грунт був неодноразово перекопаний. Існують дві версії про зникнення тіла Хмельницького. Згідно Чернігівського літопису XVIII ст., тіло Хмельницького було викинуте з домовини у 1664 за наказом Чарнецького, обозного коронного польського війська. Існує також легенда, що до захвату поляками Чигирина у 1664 тіло Хмельницького було таємно перепоховано.

Наприкінці XVIII ст. з церкви вивезено іконостас.
Новий іконостас було встановлено у 1824 (не зберігся).

 
Іллінська церква та руїни палацу Б. Хмельницького в с. Суботів. Малюнок П. Сплестера, гравіювання О. Осипова, 1826.
П'ятибанева структура із складним завершенням на даху церкви вважається домислом автора малюнка.

 
Іллінська церква в с. Суботів. Гравюра невідомого художника, 1830.

 
"Богданова церква в Суботові", акварель Т. Шевченка, 1845.

   
Іллінська церква в с. Суботів: зовнішній вигляд і хори. Малюнки Де Ля Фліза, орієнтовно 1850-ті.

У 1869 поруч із церквою збудована дзвіниця і галерея, яка з'єднувала її з церквою.

З приходом радянської влади, в церкві влаштували клуб, пізніше використовували як склад.

Після ІІ світової війни в церкві відкрили музей Богдана Хмельницького.
У 1954 за проетом архітектора І. Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Б. Хмельницькому.

У 1978 архітектором С. Кілессо була завершена реставрація, під час якої була розібрана галерея між церквою і дзвіницею, церква відновлена у первісних формах.

З 1990 церква повернута релігійній громаді.

У 1990-их іконостас було відновлено на основі фотографії 1888 (проект С. Кілессо, різьблення під керівництвом І. Фізера).

У 1995 полив'яну черепицю на даху замінено на червону листову мідь.

Архітектура

Церква збудована в стилі раннього українського бароко, має оборонні риси (товщина стін - до 2 м, бійниці). Складена з каміння і цегли, однонавова, з гранчастою шестистінною апсидою. Накрита двосхилим дахом із заломом. Фасади пам'ятки вирішені лаконично: їх кути закріплені пілястрами, в стінах - невеликі вікна в глибоких амбразурах і уступчасті ніші. Фасад увінчує розкрепований карниз, фриз і підфризовий валик. Західний фасад завершений двоярусним фігурним фронтоном виразного малюнку з волютами, розчленований карнизами і прикрашений сонечками на постаментах. По центру фронтон розділений пілястрою, в першому ярусі розміщені декоративні ніші, у другому - ключевидні бійниці в амбразурах. Об'єм нави перекритий напівциркульним склепінням з розпалубками. Хори підтримуються аркадою на двох опорних квадратних у перетині стовпах, і розкриваються в наву другим ярусом аркади. Хід на хори влаштований в товщі західної стіни.

                 
Іллінська церква і дзвіниця в с. Суботів. Фото 2007.

Версія для друку