Опубліковані на початку тижня дані Держкомстату про те, що у вересні індекс споживчих цін (ІСЦ) збільшився на 1,1% проти серпневого, показують, що порівняно з груднем минулого року ціни зросли вже на 16,1%.

Нагадаємо, що початкові урядові плани на цей рік закладали річне (до грудня 2007-го) збільшення цін на 9,6—9,8%. Ці досить скромні, за нашими поняттями, але дуже високі для більшості розвинених країн Заходу, зокрема країн Євросоюзу, показники було перевищено вже в першому кварталі. Їх довелося переглянути, підвищивши до 15,9% у річному масштабі. Уряд неодноразово переконував, що ці цифри реальні, обгрунтовані й будуть забезпечені активно здійснюваною економічною політикою. Однак більшість експертів вважали, що річна інфляція становитиме близько 20%, а то й дещо перевищить цю межу.

На жаль, якщо мова заходить про інфляцію, втім, як і про інші життєво важливі економічні та соціальні показники, усі недоліки в нас автоматично списуються на незадовільну і провальну діяльність попереднього уряду. А нова влада також відноситиме мінуси своєї діяльності виключно до спадку, що дістався від попередників. Хоча значного поліпшення цінових параметрів можна досягти за послідовного здійснення в країні назрілих економічних реформ і загалом у дотриманні змінюваною владою односпрямованої економічної стратегії.

Невтішні результати

Цінові зміни двох літніх місяців, коли ІСЦ знизився в липні на 0,5%, а в серпні — ще на 0,1%, начебто давали уряду певні підстави стверджувати, що успадковану нібито від минулої влади інфляцію вдалося приборкати. І переконувати, що нові урядові цифри не буде перевищено. Однак це, прямо скажемо, дуже незначне зниження цін (за два місяці — лише на 0,6%) було зумовлено в основному тим, що фрукти та овочі влітку звичайно дешевшають. Можна було сподіватися, що у вересні за рахунок цього сезонного чинника вдасться ще на місяць зберегти зниження ІСЦ.

Однак вересневий індекс дав не зниження, а приріст у 1,1% і поховав можливість вкластися в річну 15,9-відсоткову інфляцію. І буде добре, якщо впродовж трьох місяців, що залишилися, річний ІСЦ не перевищить рубіж у 20%.

Президент в останньому зверненні не забув зазначити, що при нинішньому уряді в нас найвищий рівень інфляції. А Держкомстат, крім показників щомісячної інфляції, паралельно наводить ще цифри зростання споживчих цін до базового періоду — січня 1998 року. Отож, у вересні 2008-го цей індекс становив 384,1%, і можна майже не сумніватися, що наприкінці року він досягне, а то й дещо перевершить 400-відсотковий рубіж.

Повертаючись до вересневих показників, слід зазначити, що основний приріст цін було зумовлено не збільшенням цін на продовольство (зростання на 0,3%), а збільшенням на 3,8% житлово-комунального компонента індексу й особливо — аж на 21,2% за місяць — «освітньої»
складової.

Таке істотне збільшення витрат на освіту (1,73% у споживчому кошику) зумовило 0,4% із загального вересневого приросту в 1,1%. У цьому вересневому «подарунку» батькам витрати на середню освіту зросли на 22,5%, а на вищу — на 27,5%! Певне, щодо цих витрат урядова влада мала у своєму розпорядженні менші можливості зі стримування зростання, ніж стосовно базарних цін на овочі та фрукти.

У житлово-комунальному компоненті споживчих витрат (12,62% усіх споживчих витрат) майже на чверть (на 24,6%) за місяць виросла плата за проживання в гуртожитках. На 12,9% підвищилися ціни на природний і на 14,1% — на зріджений (балонний) газ. А впродовж трьох
місяців року, що залишилися, слід очікувати подальшого істотного збільшення тарифів, пов’язаних принаймні з опаленням і гарячим водопостачанням.

У транспортному компоненті витрат спостерігалося деяке зниження цін — на 1,1%. Воно було зумовлене зниженням цін на бензин у вересні — на 6,0%. Нагадаємо, що в серпні ціни на нього також трохи впали — на 0,6%. Однак за попередні сім місяців року вони встигли зрости на 26,8%. Отже, вересневі ціни до грудня минулого року підвищилися на 18,5%.

Проте основна частина споживчих витрат населення в Україні припадає на продукти харчування — 53,1% (без харчування поза домом — 2,2% та алкогольних напоїв і тютюнових виробів — ще 4,6%). І з огляду на їх значущість цінові зміни по них неминуче привертають найбільшу увагу. У вересні продовольчі ціни загалом збільшилися, за нашими мірками, ненабагато — на 0,3%. Однак із початку року вони виросли істотно — на 21,6%, зумовивши 71% загального зростання споживчих цін. Особливо піднялися ціни на рис — 2,63 разу. Його ціна перевищила 10 грн./кг. Більш як на третину (на 35,5%) підскочили ціни на м’ясо, зокрема, на свинину — на 54,2%, сало — на 79,4.

У вересні найбільше змінилися ціни на овочі, фрукти і яйця, для яких характерні щороку стабільні сезонні зміни. Так, по капусті після зниження в травні—серпні ціни зросли у вересні на 16,2%. По яйцях після зниження в лютому—червні за липень—вересень ціни зросли на 38,9%. За липень—вересень, як і слід було очікувати, істотно впали ціни на яблука, виноград, помідори, цибулю, буряк, моркву. Однак у жовтні ця тенденція щодо більшості плодоовочевих продуктів припиниться, і ціни, як уже нині по огірках, знову почнуть підвищуватися.

Що ж до зростання споживчих цін по регіонах, відповідальність за які стали покладати на губернаторів, то за дев’ять місяців року їхнє найбільше підвищення сталося в АР Крим і Полтавській області — 19,5%, а також у Запорізькій області — на 18,6%. А найменше зростання спостерігалося в менш «заможних» областях: Тернопільській — 10,5%, Закарпатській — 10,6 і Івано-Франківській — 13,9%.

Чого очікувати до кінця року?

Хоча всім, включаючи й нинішню політичну опозицію, дуже хотілося б, щоб урядові інфляційні обіцянки справдилися, сподіватися на це не доводиться. За багатьма компонентами ІСЦ ціни й тарифи точно зростуть. Це стосується, зокрема, тих регіонів, де діють сезонні тарифи на опалення. Влада багатьох регіонів, зокрема й у Києві, планує відчутно збільшити ціни й тарифи на житлово-комунальні послуги і транспорт.

Так, київська влада збирається з листопада підвищити ціни на проїзд у метро «лише» вчетверо, а на інші види міського транспорту — втричі. Хоча звучать запевняння, що це торкнеться не киян, а приїжджих, а кияни, мовляв, зможуть одержувати проїзні на місяць і на рік, і це коштуватиме їм дешевше.

Президент наполегливо пропонує підвищити ціни на газ для населення. Очікується зростання цін на залізничному транспорті. Ніяк не вгамується з підвищенням тарифів київська телекомпанія «Воля-Кабель». З січня вона, судячи з пояснень до рахунків, начебто навіть і не збільшила тарифу на соціальний пакет із 22,0 до 26,9 грн., а лише «скоригувала» його. В останні місяці компанія домагатиметься і, швидше за все, це їй вдасться, чергового «коригування» — шляхом заміни місцями в тарифі цифр 6 і 9 — до 29,6 грн. на місяць.

Навряд чи можна сподіватися на уповільнення темпів зростання цін на продукти харчування. Крім неминучого сезонного збільшення цін на овочі та фрукти, найшвидше, з темпами в 1—2% на місяць дорожчатимуть і більшість інших продуктів харчування. За перші вісім місяців ц.р., порівняно з тим самим періодом 2007-го, середні ціни реалізації сільськогосподарськими підприємствами м’яса і птиці в живій вазі збільшилися на 65,8%, молока і молочних продуктів — на 37,1, яєць — на 50,2, зернових — на 18,0%, насіння соняшнику — у 1,92 разу. І це цінове зростання, що триває місяць у місяць, закладатиме збільшення цін на продукти їх переробки в харчовій промисловості.