У режимі чекання

Політичну ситуацію в Одеській області сьогодні можна охарактеризувати як «стан режиму чекання». Регіональні партійні організації здебільшого живуть і працюють за своїм власним азимутом, який часто-густо відрізняється від київського курсу.

Регіональні організації всеукраїнських політичних партій, за винятком Партії регіонів, «Батьківщини», Народної, Комуністичної і Соціалістичної партій не проявляють активності, очікуючи з центру сигналів про активізацію своєї діяльності. Показова в цьому випадку ситуація з партією «Єдиний центр». Її лідер в Одеській області депутат міської ради Андрій Голубов заклопотаний більше пропагандою своєї власної персони, ніж налагодженням роботи первинної організації. Результатом стають «партійні бунти» у первинних осередках. В Ананьївському районі, приміром, члени парторганізації масово пишуть заяви про вихід із «Єдиного центру».

На тлі «партійного анабіозу», в якому перебувають чимало обласних організацій політичних партій, дуже активно працює Партія регіонів. За активної участі регіоналів був відправлений у відставку міський голова Ізмаїла Георгій Дубенко. На їхню думку, керівник міста зробив чимало помилок у керуванні територіальною громадою. Приблизно така само ситуація відбувається і в іншому місті на Дунаї — районному центрі Рені. Члени Партії регіонів (а вони складають більшість у міській раді) планують оголосити недовіру міському голові Євгену Маципудрі, якого депутати обвинувачують у нехтуванні гарантованими Конституцією України правами і свободами громадян та місцевого самоврядування.

До існуючих всеукраїнських політичних партій, які мають центральні органи в Одесі (йдеться про Всеукраїнську партію народної довіри, Партію пенсіонерів, Союз анархістів України) в жовтні додалася ще одна — політична партія «Родіна». Лідер новоспеченого політпроекту, депутат Одеської міської ради, мільйонер Ігор Марков заявив, що його партія була створена на основі Прогресивно-демократичної партії України (колишня «Нова генерація»), яка була утворена в 1999-му та існувала всі ці роки винятково на папері.

Її підтримало четверо депутатів Одеської міської ради, громадські організації «Форпост», «Російський клуб» (депутати міськради свого часу були обрані за списком блоку Наталі Вітренко). Остання повідомила, що Ігор Марков і його прибічники виключені з виборчого списку і тому не мають права представляти блок Наталі Вітренко в міській раді. Але далі гучних заяв справа не рушила.

Які політичні цілі нової політичної сили, що заявила про себе низкою голосних акцій, про які йтиметься нижче? За заявою лідера партії Ігоря Маркова, основним завданням нової політичної сили є «зміна ситуації в країні й попередження того хаосу, до якого Україна йде семимильними кроками». До своїх перших політичних удач партія відносить участь в... роботі другого європейського конгресу підкарпатських русинів у Мукачевому. В заяві «Родіни» наголошується, що партія «послідовно підтримуватиме мужній народ підкарпатських русинів у його справедливій боротьбі».

Організації, що ввійшли до цієї партії, також відзначилися в Одесі розгромом офісу обласної організації «Просвіти» в День партизанської слави, побиттям прихильників усеукраїнського об’єднання «Свобода» Олега Тягнибока. Однак говорити про те, що вона відіграватиме якусь помітну роль у політичному житті країни, вважають в Одесі, можуть хіба що її керівники. Про її існування мало відомо не тільки в Одесі, а й навіть у районах області. Що говорити тоді про інші регіони?

Програмні цілі сформовані за принципом «усього потрохи». Партія виступає за ліквідацію інституту президентства (ймовірно, запозичено в комуністів), «за федеративний устрій України» (відчувається вплив Партії регіонів), агітують за «збільшення державної присутності в стратегічних галузях економіки» (це — гасла соціалістів). Але говорити про практичну реалізацію цих цілей — значить, видавати бажане за дійсне.

Досвіду організаційної роботи в «Родіни», як і в її попередниці — депутатського об’єднання з однойменною назвою — практично немає. Свого часу депутати міськради намагалися двічі ініціювати проведення референдуму за висловлення недовіри міському голові Едуардові Гурвіцу. Обидві спроби виявилися провальними. В Одесі пов’язують це з якісним складом цієї політичної партії, який не має ні досвіду оргроботи, ні навіть елементарного життєвого досвіду.

В Одесі вважають новий політичний проект у вигляді партії «Родіна» тісно пов’язаним із ближнім зарубіжжям. Аргументами на користь цього припущення є такі, приміром, факти, як тісні контакти лідерів нової партії зі співробітниками Генерального консульства Російської Федерації в Одесі, створення «Російського клубу», ініціювання збирання підписів серед мешканців Одеси за створення Російського культурного центру, проведення акції «Я розмовляю російською», активізація відносин з Російською православною церквою (Московського патріархату).