Размер шрифта
Версия для печати
Комментарии (0)
Послать ссылку другу
Закарпаття характерне не тільки своїм розмаїттям національного складу населення але й різноманітністю віровизнань. Традиційними церквами на Закарпатті залишаються Греко-католицька і Православна церква. Третє місце за поширеністю складає Реформатська церква. Про становище реформатів на Закарпатті, про їх віровизнання дізнаємося з інтерв’ю з реформатським пастором американського походження Джорджем Девайсом.
Также на эту тему
- Кардинал Гузар: «Не дай Боже тішитися з чужої біди»
- «Господь иногда и через ослов действует». Беседа о Рождестве, кризисе и политиках (Фото)
- Протестующие и протестанты. "Донецкий" раскол в УПЦ КП
Пастор Джордж приїхав в Україну на початку 90-тих. З 1992 по 1995 рік вчився в університеті Шевченка в Києві на спеціальному факультеті російської мови для іноземців. В 1996 році працював в селі Доброве з ромським населенням при місії угорської Реформаторської церкви в Закарпатській області. З 1998 року проживає із своєю дружиною і трьома дітьми в Мукачевому і працює в українській Реформатській церкві цього міста.
- Українці не дуже полюбляють місіонерів, особливо з-за кордону. Вони говорять: навіщо нам ці місіонери і чого вони нас можуть інші учити, якщо у нас християнство дуже давнє, понад 1000 років...
- Я не претендую на те, щоб сказати, що я все знаю. Навпаки, вважаю, що я дуже багато чого навчився саме в українців. Але ми завжди повинні вчитися один від одного. Людина яка думає, що все знає – дуже бідна людина. Ознака мудрості – це коли людина знає, що вона ще багато чого не знає.
- Розкажіть про Реформатську церкву, де вона поширена в Україні?
- Реформатська церква досить поширена в Україні, хоча спільноти все ж невеликі. Так в Києві маємо церкву Святої Трійці, а ще церкви в Одесі, в Харкові, в Херсоні і в багатьох інших містах. Нажаль, та Реформатська церква, яка раніше існувала і діяла в Україні майже повністю зникла після другої світової війни і лише в Рівному і Степані (Рівненської області) залишилися дві маленькі громади. Але найбільше поширена Реформатська церква все-таки на Закарпатті: тут налічується більше 110 угорських реформатських громад. В Угорщині - це історична церква, яка з'явилися на початку XVI століття і налічує більше 2 мільйонів віруючих. Також на Закарпатті є 4 громади української Реформатської церкви: в Мукачеве, в Ужгороді, в Сваляве і у Вишково.
- На Закарпатті часом говорять, що Реформатська церква - це мадярська експансія з боку угорців задля намагання «мадяризувати» українців. Чи так насправді?
– Не думаю. Навпаки, міг би сказати, що угорське населення Закарпаття (три четвертих яких складають саме реформати за віросповіданням) самі відчувають тривогу через те, що серед закарпатських українців поширюється крайній націоналізм. Насправді угорського населення мало - близько 200 тисяч осіб і вони бояться, що українці їх можуть в чомусь звинувачувати і дискримінувати. Тому вони вважають, що добре, якщо людям знайомі їх традиції та вірування. Однак немає такого, щоб вони поширювали свою віру серед українців. Більше того, етнічні угорці внаслідок економічних труднощів покидають Україну і виїжджають до Угорщини, або на Захід. Але це вже інша проблема.
Зрештою, Реформатська церква – це не угорська церква. Реформатська церква - офіційна церква в Голландії, Швейцарії, Шотландії, одна з офіційних церков в Угорщині, в ПАР, в США, в Канаді, на Філіппінах, в Японії - по всьому світу є реформаторські церкви. А найбільша Реформатська церква - в Нігерії.
- Чим відрізняється Реформатська церква, скажімо, від католицької, яка найбільше поширена на заході України?
- Реформатська церква була вигнана з Римо-католицької церкви. Із самого початку вона складалася з людей, які хотіли реформувати церкву і повернути її до Слова. Наша церква відкидає багато релігійних традицій і спирається тільки на Одкровення Боже, який він дав нам в Слові, в Біблії. У нас високий рівень богослов’я; згідно нашого світогляду ми бачимо цілий світ, як Божий світ, що існує ради слави Божої і в якому має поширюватися влада Божа над всім творінням.
- Реформатський рух часто пов'язують з ім'ям Жана Кальвіна. Не всі в Україні знають, хто такий Кальвін, хоча в цьому році в світі відзначається 500-літній ювілей його народження.
- Кальвін народився у Франції, хотів стати священиком, але його батько волів, щоб він став юристом. Коли Кальвін навчався в Парижі, він познайомився з ученням реформації, яка тільки-но починалася поширюватися від Мартина Лютера. Кальвін таки став священиком, але змушений був втекти з Парижа до Женеви і там став там пастором. Заслуга Кальвіна в тому, що він систематизував учення реформації, а головна його праця називається «Настанови в християнській вірі». Нажаль, в Україні є ще дуже багато неправильних уявлень про Кальвіна. Кальвін не був диктатором, як пишуть, він був священиком, вчителем і підкорявся управлінню міського секретаріату. Він вважав, що священик не повинен все вирішувати, і підкорявся пресвітерам, яких обирали з громади. Так само Кальвін вважав, що люди повинні підкорятимуться міській владі.
- Чим кальвіністи відрізняються від протестантських церков нового покоління -баптистів, п’ятидесятників, харизматів?
- Кальвіністи насамперед дотримуються конфесійного християнства. Вони визнають так само, як католики і православні апостольський, цареградський та афанасіївський символи віри; приймають всі рішення церковних соборів, що відбулися до роз'єднання римо-католиков і православних. Реформати ніколи не виходили з церкви. Їх вигнали тільки за те, що вони хотіли виправляти помилки та надуживання священників. Доречи, рух реформації мав місце і в російській Православній церкві. Кирило Лукаріс, російський патріарх, був реформатором. Він теж написав ісповідання віри згідно з Реформатським віровченням, яке вважається повністю реформатським. Але його вигнали з церкви так само як Кальвіна чи Лютера на Заході. Відмінність лиш в тім, що К.Лукаріс не міг поширювати свої ідеї в суспільстві.
- Ви приїхали сюди з сім'єю й проживаєте в Україні не в кращих економічних обставинах. Що спонукає вас до такої місії?
- Бог. Окрім Бога нічого. У 1992 році я відчував покликання приїхати до України, щоб поширювати ідеї реформації. Я побачив, що тут немає добре сформованого поняття християнства, яке стосується всіх сторін суспільного життя. Це заподіює багато проблем, які є сьогодні. Так, принаймні, мені видається. Причому, нівелюється саме поняття бути християнином. Адже християнство стосується всіх сторін нашого життя.
- Напевно ви скажете і про корупцію - іноземці завжди наголошують на цьому, хоча українці вже якось звикли…
- Це дуже сумно, і дуже важко для самих українців. Для нас, американців, трішки легше, тому що ми можемо в різний спосіб уникнути корупції. Але як, наприклад, громадянам України отримати належну медичну допомогу не заплативши хабара? А побори в навчальних закладах, на дорогах, в різних державних інстанціях? Дуже складна обстановка. Це, на жаль, принижує і знищує народ. Нам дуже шкода, що люди настільки не поважають один одного, вимагаючи хабарів. Це ж ваші українські люди і ви їх пригноблюєте. І це свої. Для нас, американців, дивно: у нас країна побудована іммігрантами - всі чужі, але ніхто такого не робив би.
- Не обдирав би своїх?
- Та не лише своїх, але й чужих. Люди поважають і цінують один одного. Це також перекликається із вченням Кальвіна. Кальвін був один з перших, хто почав наголошувати на цінності кожної особистості, кожної людини. Це власне те, що, на мою думку, комунізм тут знищив. При комунізмі кожна людина настільки цінна, наскільки вона може допомагати системі. Тоді людина не мала жодної особистої цінності, тому можна було вбити 20 млн. своїх громадян і в цьому не було жодної проблеми. Для кальвіністів кожна людина має цінність, тому що кожна людина створена по образу Бога і належить Богові. Тому ми не маємо права брати хабарів у людей, бо Бог нам дав те, що ми маємо, і дав нам силу все здобувати своїми вміннями. Отже, коли беремо хабарі - то не лише крадемо у людей, але й у Бога крадемо.
- Як виникла українська реформатська громада в Мукачеве?
- Все почалося із змішаних угорсько-українських сімей: вони ходили в угорську церкву, але українці нічого не розуміли, оскільки там все ведеться на угорській мові. Тоді попросили, щоб я з ними почав працювати російською мовою. Я почав біблейську частину і ми збиралися кожного тижня, спочатку 8 чоловік. Коли у нас вже було 40 осіб тоді вирішили зареєструватися. Зараз ми шукаємо українського реформатського пастора, тому що це не дуже добре, що я американець займаюся всією роботою пастора. Краще, щоб була місцева людина, яка б хотіла здійснювати пасторське служіння. Крім того, є проблеми з приміщенням для української церкви: нажаль наш договір закінчується в липні і, наскільки ми розуміємо, власник не хоче поновлювати цей договір.
- Ваша дружина також допомагає вам у служінні?
- Так, вона працює і багато допомагає. Ми започаткували курси англійської мови, які вона проводить для вчителів англійської мови, щоб допомогти їм краще навчати. Крім того, ми налагодили роботу з жінками, які чекають першу дитину. Ми почали курси для вагітних і для їх чоловіків. Дуже важливо, щоб чоловік також знав, як доглядати за дитиною. Це програма не нова. Навіть дружина президента Катерина Ющенко ініціювала подібні програми на всеукраїнському рівні. У нас правда немає стільки можливостей, як у дружини президента, але багатьом сім’ям в Мукачеве ми можемо допомогти. В цьому проекті активно працюють четверо жінок: одна жінка з угорської реформаторської громади, одна - з римо-католицької церкви, моя дружина і ще одна з жінка з нашої спільноти.
До речі, наші діти ходять в місцевий садок, а наша старша донька почала навчання за американською системою освіти. Моя дружина вчителька. За нашої системою можна навчатися вдома. Крім того, кожні три роки ми їдемо в США на декілька місяців – як правило з початку вересня до початку грудня. Тоді діти будуть вчиться в американській школі, а в Україні відвідуватимуть українську школу.
- Як ви думаєте, християнство в Україні розвиватиметься за західним зразком чи все-таки залишатиметься у візантійських традиціях?
- Це важке питання. Моє бажання, щоб українці пізнали дійсного Бога і вчилися поклонятися йому так, як він цього хоче - не за традиціями, а згідно його велінню, тому що він Бог, а не наші традиції, не наші поняття, тому ми повинні поклонятися тільки йому. Передбачити майбутнє дуже складно, я не знаю що може трапиться. Наш світ стає більш секулярний і на Заході, і на Сході. Зараз християнство найсильніше розвивається в південній частині земної кулі – в Африці, в Південній Америці.
Я вважаю, що українці дуже розумні люди, вони достатньо освічені, але у них впродовж багатьох років не було відкритого доступу до інформації. Я сподіваюся, що коли люди матимуть цей доступ, то вони почнуть шукати правду. А якщо людина щиро шукає правду, то Бог обов’язково їй відкриє.
Інтерв’ю записав Андрій Мева
Комментарии
добавить свой комментарий