Про ім’я. У мене ПРЕКРАСНЕ ім’я! Положинському сподобається (ледве відчутне таке підлабузництво:)). Сашка мене звати.
Про вік.(вибачайте, як не старалася, пожартувати не вдалося. Нехай буде просто і ясно–19. Було б мені, скажімо, трішки більше, ніж за тридцять, тоді б що-небудь видала. Типу 41-баба–знову мандарин, чи ще якась фігня.)
Про недоліки. Я твердолоба. Якщо у когось виникне дика ідея мене роздратувати, у тої людини нічого не вийде. Я рідко злюся. Часом з насолодою займаюся гіперболізацією(гіпербола – стилістичний засіб навмисного перебільшення з метою посилення виразності. Перебільшувати люблю, коротше. А Ви що подумали?..).
Про доліки(ой, блін. Як там треба? Ми ж Донєцкая область. Правильно писати–про переваги). В нижній області спини (ДУЖЕ нижній області) давно відчуваю Щось. З давніх давен люди називають це шилом. І тому енергія з мене так і пре тому більшу частину свого життя прожила в стані кіпішу.
Про місто. Живу я у тому чудовому місті Горлівці, де вечорами небо віддає повним спектром червоного: від насичено багряного до ультра-помаранчевого; а повітря насичене дивними ароматами аміаку. Часом ми наслідуємо їжачків і, тримаючи одне одного за хвостики(знайшовши їх, тобто хвостики, напередодні), блукаємо туманом. Але я люблю Горлівку. Вам би вона теж сподобалася. Приїздіть. Подихаємо, поблукаємо.
Про навчання. Вчуся в не менш чудовому місті Харкові. Вуз мій зветься ХНЕУ(Харківський Національний Економічний Університет).І люди там такі ж: Харизматичні, Хороші, з Характером, Хльові і Хласні. Хвате про «Х».
