|
|
Храми і монастирі
Церковна історія
Богословіє
Філософія, культура
Православний погляд
Православіє і педагогика
Молодіжне служіння
Церква і суспільство
Порада мирянину
Суспільство про Церкву
Церква і держава
Міжконфесійні відносини
Розколи
Єресі та секти
Подія
Ювілей
Дата
Люди Божі
|
|
|
|
Ресурси
Нове у мережі
Періодичні видання
Православний ефір
Релігійна статистика
Электронная лавка
Бібліотека
|
|
|
|
| Сергій БАРШАЙ. Храм-пам’ятник козацької слави |
14.07.05
Козацька битва 1651 року під Берестечком увійшла в історію України як одна з її найгероїчніших і найтрагічніших сторінок. У пам’ять про загиблих у тій війні на початку ХХ ст. в Берестечку було розпочато зведення величного Свято-Троїцького собору. Проте повністю роботи по його будівництву завершуються лише в наші дні. |
 | | |
Мрію спорудити храм-пам’ятник героям берестечківської битви у самому місті стало можливим здійснити лише після того, як волинські землі відійшли від складу Польщі. Проте перші практичні кроки на цьому шляху вдалося зробити лише на початку ХХ ст. Тогочасна володарка Берестечка була вороже налаштована до православних, а тому і відмовилася продати необхідну земельну ділянку для побудови храму. Через це місцева православна парафія вирішила звести собор, розібравши для цього свій старий храм, який, до того ж, перебував тоді в аварійному стані.
— Перший камінь був майбутнього собору був закладений 1910 року – розповідає нинішній настоятель Троїцького собору протоієрей Димитрій Петрущак. – Розпочиналося будівництво масштабно, була залучена велика кількість людей, але невдовзі почалася Світова війна і місто переходило з рук у руки. Коли цими землями заволоділи австро-німці, то вся цегла, що була заготовлена для будівництва (а це мільйони штук) пішли на мощення доріг. Мало того, для цього всередині храму було розібрано колони та пілони. На цьому будівництво було призупинено.
Роботи відновилися після війни і завершилися аж у 1930-х роках. У ті часи ця частина Волині знову опинилася у складі Польщі. Тому влада не дозволила зводити православний храм повністю за проектом, оскільки тоді він став би вищим за сусідній костел. Через це стіни нового собору стали вдвоє нижчими, аніж це передбачалося, і сам храм набув немовби зрізаного і непропорційно приземкуватого вигляду.
З 1960-х років і до початку 1990-х Свято-Троїцький храм зовсім не діяв. Після відновлення богослужінь нова громада відразу стала думати і про відтворення храму у його первісному задумі. Невідомо, скільки б до цього готувалися, але допомогла розпочати роботи одна досить неприємна обставина, що сталася незабаром.
— У 1995 році була сильна снігова зима – продовжує розповідь настоятель. – Оскільки дах наш був досить пологий і занедбаний, тієї зими від великої кількості снігу він провалився. Після цього нам уже не залишалося нічого іншого, як приступати до здійснення своєї мети – відтворення собору у його повному задумі.
Силами місцевих віруючих було повністю розібрано стелю і розпочато будівництво. Навіть незважаючи на загальну економічну кризу та невелику кількість місцевого населення, роботи ніколи не припинялися. Згодом на допомогу прийшла столична влада, за сприяння якої відтворення одного з найбільших українських храмів сьогодні уже майже завершено. | | | | |
Усі внутрішні оздоблювальні роботи сьогодні лише попереду, але навіть у ці нелегкі роки, коли собор перетворився на суцільний будівельний майданчик, він все одно не закривався. Богослужіння і сьогодні звершуються тут у бічному вівтарі.
Всесвітньо відомим Берестечко стало після великої трагічної битви, що відбулася на берегах річки Стир поблизу цього міста 1651 року між військами Богдана Хмельницького і Яна Казимира ІІ польського короля. Битва відбувалася з 18 по 30 червня. На боці Богдана Хмельницького і українських козаків виступав також Кримський хан Іслам-Гірей ІІІ, який у вирішальний день битви, зрадивши козаків і захопивши в полон Богдана Хмельницького, втік з-під Берестечка. Кілька тисяч наших предків, які мужньо боролися за свою свободу, залишилися лежати на берегах Стиру.
Сучасне Берестечко є чи не найменшим серед міст України. Загальна кількість місцевого населення не сягає і двох тисяч. Жителі Берестечка сьогодні чекають кращих часів, коли відродиться економіка і запрацюють їхні підприємства. Але навіть попри усі негаразди місто завжди матиме те, що в нього ніхто ніколи не зможе забрати – славне минуле. Саме тут на берегах Стиру запорозькі козаки явили приклад мужності і самопожертви. Тепер Берестечко може пишатися ще й тим, що тут збудовано – без перебільшення – одне з найкращих храмових творінь в усьому православному світі.
Відтепер Троїцький собор став не лише пам’яткою героям битви під Берестечком. Він став символом народної волі і цілеспрямованості. Минуло майже сто років, поки храм набув довершеного вигляду. Але скільки задля цього покладено зусиль місцевої небагатої громади – може знати лише Господь. І саме Господь воздасть усім тим, хто не жаліє своїх сил для зведення цього просторого Божого дому. А вся православна українська земля прикрасилася сьогодні ще однією чудовою спорудою, що символізуватиме собою прагнення віруючої людини все своє найкраще і найкрасивіше присвячувати своєму Творцеві. |
|
• Сергій БАРШАЙ. Святиня православного Білогір’я
• Сергій БАРШАЙ. Форпост Православ’я на заході України
• Сергій БАРШАЙ. Святиня Брянського Придесення
• Сергій БАРШАЙ. Храм Пресвятої Богородиці на берегах Хоролу
• Сергій БАРШАЙ. Гетьманська усипальниця
• Cергій БАРШАЙ. Древня кафедра Волинських єпископів
• Сергій БАРШАЙ. Православна оаза Галичини
• Сергій БАРШАЙ. Успенський кафедральний собор Одеси
• Cергій БАРШАЙ. Православний форпост Львова
• Cергій БАРШАЙ. Святиня Червоної гори
• Сергій БАРШАЙ. Святиня православного Приазов’я
• Cергій БАРШАЙ. Святиня київської Деміївки
• Сергій БАРШАЙ. Перлина православної Золотоноші
• Cергій БАРШАЙ. Волинська кузня православного духовенства
• Сергій БАРШАЙ. Православна обитель у Мгарському лісі
• Сергій БАРШАЙ. Бункерний храм – пам’ятка невинним жертвам
• Сергій БАРШАЙ. Свято-Микільський храм у Радомишлі
• Сергій БАРШАЙ. Студентський храм на честь свв. Кирилла і Мефодія в Умані
• Сергій БАРШАЙ. Благовіщенський собор Харкова
• Сергій БАРШАЙ. Лядовський монастир у скелях над Дністром
• Сергій БАРШАЙ. Свято-Успенський собор Канева
• Сергій БАРШАЙ. Полковий храм на честь Олександра Невського у Хотинській фортеці
• Сергій БАРШАЙ. Спасо-Преображенський собор у Прилуках
• Сергій БАРШАЙ. Острог – захисник православного люду
• Сергій БАРШАЙ. Свято-Анастасіївський собор у гетьманській столиці
• Сергій Баршай
• Сергей БАРШАЙ. Православие в земле Суоми
• Сергій БАРШАЙ. Один православний відсоток
• Сергей БАРШАЙ. В духовной брани с эпидемией страсти
|
|
|
|
|
|