| Рецензія Максима Крака (15:46:41 13.02.2006) | |||
|
|||
"єврейські лідери в Україні відмовляються від діалогу і поводять себе неадекватно.як результат -- Щокіни і Тягнибоки як платні (чи ні) провокатори, які приносять шкоду як українській, так і єврейській справі".
Згоден на 100%, що закритість за сучасних умов не пасує нікому (в т.ч. єврейським лідерам) + розв’язує руки провокаторам. Проте повторюю запитання: які саме "єврейські лідери" маються на увазі?! Рабінович? Левітас? Блайх? Асман?.. Не варто забувати, що не тільки на двох українців припадає три гетьмани. На двох євреїв теж припадає троє лідерів!!!
В принципі, я міг би переговорити з Йосипом Зісельсом (голова Ваада України), Олександром Найманом (голова декількох структур) або Віталієм Нахмановичем (нині - незалежний інтелектуал, хоча й має до когось відношення, але ретельно приховує...). Але боюсь, що інші лідери (яких по три на двох!) легко заперечать лідерство цих персон та їхнє право представляти єврейську громаду України!
"якщо пан Литовченко зуміє посадити за стіл діалогу єврейських діячів і -- скажімо -- активістів Літфоруму буде дуже добре."
Знов питання: наскільки "Літфорум Романа Кухарука" представляє українську громаду?! Наскільки я розумію, "Літфорум" до певної міри презентує думку молодої генерації мислячої української інтелігенції. Але ж це - обмежена частина української громади, а не вся громда! Але як тоді зацікавити єврейських лідерів до виходу на диспут з "Літфорумом"?! Вони скажуть: "Шкурка вичинки не варта!" - і що їм можна заперечити?!
Отже, якщо виходити з аспекту репрезентативності, можна було би влаштувати, мабуть, лише дискусію у форматі "Канигін versus Литовченко" - бо добродій Крак (якщо це не сам Кухарук?!) відверто визнає себе "нефахівцем" з єврейського питання. Та й тут є проблема: хто такий Литовченко для Канигіна?!
| Заглобі (копія Патріоту) (08:12:45 13.02.2006) | |||
|
|||
Можеш довести, що Ющ - не маріонетка - спробуй.
Патріотик має рацію.
Прикольна сторінка!
Хоча і непрофесійно.
А бобрам на Дніпрі не житиметься краще (шутка).
| вадимові (22:10:44 11.02.2006) | |||
|
|||
давай драйву -- ми підхопимо.
тримайся
| тимурові (22:09:37 11.02.2006) | |||
|
|||
гарно дискутуєш -- але з Канигіним. я не є спеціалістом з єврейства. цікава думка -- не значить істинна. єврейські лідери в Україні відмовляються від діалогу і поводять себе неадекватно.як результат -- Щокіни і Тягнибоки як платні (чи ні) провокатори, які приносять шкоду як українській, так і єврейській справі.
якщо пан Литовченко зуміє посадити за стіл діалогу єврейських діячів і -- скажімо -- активістів Літфоруму буде дуже добре.
| До Патріота (00:15:43 11.02.2006) | |||
|
|||
Це не круто - це тупо.
| Ой, друзяки (00:14:00 11.02.2006) | |||
|
|||
Нуднувато якось у вас, і розмова така собі кволенька тече - немає імпульсу, немає драйву. Треба ворушитися - життя минає. Маємо написати і сказати щось гідне і вічне.
| цікавинки (16:51:18 10.02.2006) | |||
|
|||
http://www.bobry.net/rus/articles/id305/
Прикольна сторінка! Спробуйте.
| Рецензія Максима Крака (15:29:39 10.02.2006) | |||
|
|||
"В книзі є чимало глибоких спостережень: “У той час, як християни святкують всезагальну добру волю у свої святі празники, євреї святкують історичні воєнні перемоги над своїми ворогами-неєвреями”..."
Цікаво, під час яких свят євреї святкують історичні воєнні перемоги над ворогами?! Рош га-Шана? Початок календарного року, суд Бога... Йом Кіпур? Судний день, затвердження Божого вироку... Сукот? Пам’ять про подорож Синайською пустелею... Сімхат-Тора? Танці з Торою... Ханука? Свято очищення Бейт-Амікдаш - Божого Храму... Пурім? Свято порятунку єврейського народу від знищення у Вавілонському полоні... Песах? Свято в пам’ять виходу з Єгипту... Шавуот? Свято отримання пророком Моше перших скрижалів...
То де тут воєнні перемоги?!?!?! І якщо решта "винаходів" Дюка настільки ж достовірна, то його книга навдяр чи варта паперу, на якому написана.
"Разом з тим книгу варто прочитати. Вона могла б стати також предметом зацікавленого діалогу і толерантної дискусії, якби таке було можливим. На жаль, поки що це зі сфери фантастики. Принаймні єврейські діячі в Україні до такого діалогу і дискусії не готові."
Чрму шановний Максим Крак робить такий висновок? Хто конкретно з єврейських лідерів не готовий до такого обговорення? Хто конкретно відмовив п. Максимові у ньому?
І що - Максим Крак є "українським лідером", який вестиме дискусію?! І якщо не він - тоді хто з українських лідерів займатиметься цим?!
Не розумію...
| Дружньо, майже закохано, Кухарукові (11:04:05 06.02.2006) | |||
|
|||
Ох, Кухарук! Такий собі павук,
А обплітає слова силою серця.
Повірте, мухи тануть із лиця!
«Розкольник» спілки, повний «аморал»,
Жіноче серце мимохідь інтригував!
І, певно, склав він конкуренцію старцям,
Що вже не здатні на митця або самця.
Паук-редактор так несамовито
На купі гною нове висіває жито,
І вродять вірші буйними ланами,
Із пестощів такого невгамовного Романа.
| тимурові (08:43:24 04.02.2006) | |||
|
|||
хай автору буде соромно. при передруці в журналі "Скоропис" відредагуємо.
| Галині (08:42:25 04.02.2006) | |||
|
|||
полегше на поворотах.
як мовив Пушкін -- "Хвалу и клевету приемли равнодушно и не оспоривай глупца"
| Рецензія Анатолія Удодика (16:50:17 03.02.2006) | |||
|
|||
Красно дякую п. Анатолію за рецензію! Але... тільки одне "але": оскільки там забагато "ашіпак" та "ачєпьяток", чи можу я надіслати на "Літературний форум" відредагований (суто граматично) варіант рецензії для розгляду й, можливо, подальшої заміни тескту? Бо не я один прочитав рецензію, і вже є конкретний відгук, що стосується саме граматичного аспекту тексту, вивішеного в Мережі:
http://www.litforum.net.ua/showthread.php?t=202&page=4&pp=15
"Прочитав... І вважаю, що навіть "член "Літературного форуму", очолюваного Романом Кухаруком", не повинен робити у тексті, виставленому для прочитання у Мережі, стільки синтаксичних та пунктуаційних помилок! Та чорт із тим синтаксисом, як накажеш розуміти таку фразу:
Цитата:
І ще одне. Вважати євреїв, буддистів, мусульман – це трохи образливо для представників великих світових релігій. Нехай це навіть фантастично – гіпотетично і в найкращому сні". (Олександр Левченко)
| відповідь Володимиру Мельнику на рецензію до книжки "Вірші двох сестер" (12:41:29 02.02.2006) | |||
|
|||
Чи все життя ви на дивані,
Вас не проймеш навіть майданом.
У синю небесінь нащо летіти?
Багнюку краще унизу місити.
О, дали б мені в руки шкворня,
Я б вправилась вельми моторно,
Та гендерний той шовінізм так заважає,
І не дає розквітнути жінкам в державі.
| коту (23:22:55 01.02.2006) | |||
|
|||
ще не березень, а ти вже з наліпками. певне, валер`янки нализався. того й замакітрилось. кухарук -- критик, це точно. стань критиком і ти.
сервус.
| Літфорум - це "Совкова Бююрократія" (15:23:44 01.02.2006) | |||
|
|||
Роман Кухарук, це критик Лотунський!!! Увага! Обережно!
| галині (12:06:29 01.02.2006) | |||
|
|||
все в людині. людина має жити не напоказ, а для себе. і українцем бути для себе. це не егоїзм -- навпаки. якщо людина щаслива, то і поряд з нею теж будуть щасливі. себе збудувати важко. але треба. людина -- найбільша цінність -- її талант, слово, душа.
щодо Лусти -- ти мене не почула. шкода. він щасливий, бо самореалізувався. для того, щоб щось з того лишилось на вічність -- треба попрацювати і зробити крихітну книжечку. але його вечір -- це психологічний тест для всіх, світоглядний урок.
у Достоєвського в одному романі є герой, який за місяць до смерті -- сподіваною, знаної -- читає книжку. нащо? все одно помре. а насолода читанням? в кожну хвилину вкласти енергетику дії, слова, себе -- в цьому щастя самореалізації.
| петрові (23:40:29 30.01.2006) | |||
|
|||
гарний текст. майже як вірш. і правда.
коли ми їдемо в реґіони і кажемо своїм колегам -- ми приїхали до вас вас почути -- вони дивуються. коли ми кажемо. що в нас немає вікового, мовного і жанрового цензу -- це просто шокує. нам потрібен патріотизм землі. я ніколи нікому не нав`язую свої погляди, але відстоюю право україномоного українця на вибір. його поки що немає.
толерантність і вміння слухати і почути -- ось що головне.
| Ось-такє собі... отримав одного разу...про Україну... (12:38:31 30.01.2006) | |||
|
|||
Я - украинец
Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак... На моем столе не лежит
"Кобзарь", а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не желто-голубая. Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал
на русском языке. Я - украинец?
Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые
женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь. Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на
плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты.
Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я - украинец.
Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю
патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат
страховку, этим людям - они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне
никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском...
А еще мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой сын родится здесь.
Я - украинец.
----
(с) К. Перцовский, студент
| Романові (10:42:55 30.01.2006) | |||
|
|||
Так це важко зробити, але треба формувати суспільну думку, бо це основа перетворень на краще. Треба, щоб говорити українською мовою стало елітно, "престижно".
Так, це підвладно тільки людині, що прагне вдосконалюватись, я маю на увазі перейти від такої звичної російської (я із російськомовного середовища і все життя спілкуюсь російською) до рідної української і не паплюжити її суржиком. Кожного дня даю собі обіцянку заговорити з Босом, коли щось запитає, укр., але кожний день починаю з російської...
Вчорашнє. Я про Петра Луста, все таки я вважаю, коли людина "вже з базару", то не варто їй в кошик підкидати камінчики. Це може бути корисне для того, хто ще йде "на базар". Але ж що ми знаємо про тривалість життя? Може дідусь Петро ще років 10-15 буде творчо працювати, а молоді які ще тільки на базар - зчахнуть. Це так - думки.
| галині (20:39:18 27.01.2006) | |||
|
|||
дуже гарні думки. лузіну знаю давно. вона досить рафінована, начитана, романтична і цілеспрямована особа. те що в неї -- не бестселлери. на жаль. коли я кажу -- бестселлер, я маю на увазі -- щоб читач змушений був читати. такі твори є -- романи,історичні речі,але їх треба розкрутити. це можливо зробити за двох умов: мати інформаційний простір і професійних журналістів, які б мислили українською культурою, були готові до неї, жили нею.зараз цього немає. наш простір окупований зарубіжною попсою і тому там нам нема місця. поки українська еліта безвідносно до віку, мови і т. ін. не усвідомить своїх шкурних інтересів і не почне їх відстоювати -- нічого не буде. кожна іноземна книжка в нас -- це вкрадені у нас гроші. от.