Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, народний депутат України, член депутатської групи «Народна Самооборона» Геннадій Москаль звернувся до Першого заступника Голови Верховної Ради України О.Лавриновича, заступника Голови Верховної Ради України М.Томенка, голів Комітетів ВР І.Калєтніка, В.Швеця, А.Гриценка, О.Єфремова, О.Омельченка та голів фракцій Верховної Ради України з депутатським зверненням наступного змісту:

«До Комітету Верховної Ради України по боротьбі із організованою злочинністю і корупцією Службою безпеки України надіслано ряд листів за підписом Тимчасово виконуючого обов’язки Голови Служби безпеки України В.О. Наливайченко.

Згідно п.12 ст.85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належать «призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України».

Згідно п.4 ст.106 Конституції України «Президент України вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України».

У грудні 2006 року згідно п.14 ст. 106 Конституції України Президент України В.Ющенко вніс до Верховної Ради України подання про звільнення І.В.Дріжчаного з посади Голови Служби безпеки України. Відповідно до п.12 частини першої ст.85 Конституції України Верховна Рада України прийняла постанову «звільнити Дріжчаного Ігоря Васильовича з посади Голови Служби безпеки України згідно з поданою ним заявою». Постанову Верховної Ради України було опубліковано в газеті Верховної Ради України «Голос України» № 245 від 26.12.2006 року.

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України» № 709 від 10 грудня 1997 року, в якому сказано, що «цей Закон регулює порядок тимчасового виконання обов'язків осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України». Перелік даних посад зазначений у Конституції України, і їх кількість обмежена конституційною нормою.

Згідно ст.2 Цього Закону, «пропозиція щодо кандидатури, на призначення якої на посаду необхідна згода Верховної Ради України, або щодо кандидатури, яку призначає на посаду Верховна Рада України за поданням Президента України, вноситься Президентом України до Верховної Ради України не пізніше як у двотижневий строк із дня звільнення з посади особи, яка займала цю посаду».

У двотижневий термін до Верховної Ради України подання Президента України на призначення Голови Служби безпеки України не надходило.

З 22 грудня 2006 року Президент України вніс до Верховної Ради України дві кандидатури на призначення Голови Служби безпеки України – В.Короля та В.Наливайченка.

У лютому 2007 року Верховна Рада України розглянула кандидатуру народного депутата України В.Короля на призначення Голови Служби безпеки України, який не набрав необхідної кількості голосів (при конституційній нормі 226 голосів).

2 вересня 2008 року Верховна Рада України розглянула подання Президента України «Про призначення В.О.Наливайченка Головою Служби безпеки України». За кандидатуру В.О.Наливайченка не проголосував жоден з народних депутатів, зареєстрованих 2 вересня 2008 року у Верховній Раді України. У двотижневий термін Президент України повинен був подати нову кандидатуру, однак станом на 26.11. 2008 року Президент України цього не зробив.

Згідно п.1 Закону України «Про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України», якщо слідувати букві даного закону, то з 26 листопада (з моменту офіційного оприлюднення постанови Верховної Ради України про звільнення І.Дріжчаного) виконувати обов’язки Голови Служби безпеки України повинен був перший заступник, але не більше ніж місяць, тобто до 26 січня 2007 року.

На мої два депутатські звернення щодо надання мені копії наказу про призначення В.О.Наливайченка на посаду в.о. Голови Служби безпеки України В.О.Наливайченко так і не надав відповіді.

30 березня 2007 року Президент України своїм Указом присвоїв В.О.Наливайченко ІІ ранг державного службовця, де зазначено: «Наливайченку Валентину Олександровичу першому заступнику Голови Служби безпеки України – керівнику Антитерористичного центру при Службі безпеки України...”.

На Інтернет-виданні «Українська правда» від 14.03.2007 року опубліковано статтю «Безголовість СБУ не вадить», у якій зазначено, що «начальник прес-служби, прес-секретар Служби безпеки України Марина Остапенко наголошує на успішній діяльності відомства за відсутності голови. Про це вона повідомила на брифінгу в середу. З її слів, СБУ виконує свої обов'язки успішно. «Ми можемо виконувати свої обов'язки і це робимо», - заявила Остапенко.

При цьому вона повідомила, що відсутність голови СБУ все-таки відчутна для відомства.

«Звичайно, відсутність голови відчувається, але не настільки, щоб заважати ефективній роботі СБУ», - сказала вона.

Крім того, Остапенко підкреслила, що указу про призначення Валентина Наливайченка на посаду в.о. голови СБУ поки немає.

«Указу про призначення в.о. голови Служби безпеки України Наливайченка поки немає, він є першим заступником (голови), він виконує обов'язки голови, оскільки є старшою посадовою особою", - підкреслила Остапенко.

28 лютого Ющенко повторно запропонував Раді кандидатури Володимира Огризка й Віктора Короля на посади міністра закордонних справ і голови Служби безпеки України відповідно.

22 лютого Рада відмовилася призначити Огризка міністром закордонних справ, а Короля - головою СБУ».

Посилання Службою безпеки України на Закон України «Про Статут Збройних Сил України», у якому зазначено: «цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини)».

В.О.Наливайченко не є військовослужбовцем, а державним службовцем ІІ рангу, на якого розповсюджуються норми Закону України «Про державну службу». У розділі 2 Закону України «Про Статут Збройних Сил України» сказано: «Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

У разі неможливості виконання службових обов'язків у зв'язку з відбуттям за межі гарнізону, через хворобу та з інших поважних причин командир (начальник) для виконання цих службових обов'язків призначає одного із заступників. Якщо штатний заступник відсутній і ніхто не був призначений командиром (начальником), командування бере на себе старший за посадою, а у разі відсутності старшого за посадою - старший за військовим званням, про що доповідає старшому командирові (начальникові)».

Посилання Служби безпеки України на Закон України «Про Статут Збройних Сил України» спрямоване вигородити незаконне присвоєння В.О.Наливайченком статусу в.о. Голови Служби безпеки України. Голова Служби безпеки України не відбував за межі гарнізону, не перебував на лікарняному та не був відсутній з будь-яких інших поважних причин, як зазначено в Законі України «Про Статут Збройних Сил України», та існувала пряма можливість тимчасово виконувати обов’язки Голови Служби безпеки України одним із заступників.

Голови Служби безпеки України вже немає з 22 грудня 2006 року, майже 2 роки.

Така ситуація призводить до того, що Служба безпеки України почала деградувати, співробітники масово звільнятимуться з військової служби, більш того, в останній час, працівниками Служби безпеки України скоєно цілу низку серйозних кримінальних злочинів, більше ніж за 17 років незалежності України.

За два роки «керування» В.О.Наливайченко та прес-служба СБУ зробили безліч офіційних заяв у засобах масової інформації, які я вирішив перевірити, ряд із них просто анекдотичного змісту.

Так, на Інтернет-виданні «Українська правда» була розголошена інформація наступного змісту: «СБУ спіймала зловмисника, що готував замах на Павленка».

Служба безпеки попередила замах на голову Житомирської облдержадміністрації Юрія Павленка. Про це в п'ятницю повідомляє «Комерсант-Україна», посилаючись на самого Павленка. За словами губернатора Житомирщини, про замах, який готувався на нього, він довідався близько двох місяців тому від співробітників СБУ, які отримали відповідний сигнал.

«У той момент мене це мало цікавило. Чесно кажучи, ніколи було цим займатися: це був мій перший місяць роботи (губернатором Житомирської області)", - розповів Павленко.

Подробиць проведення спецоперації по запобіганню терористичного акту Павленко не знає.

За його словами, попередження, отримане ним від СБУ, він сприйняв "радше як застереження, ніж реальність" і навіть не посилив охорону.

«У мене охорони немає. Не користуюся. Тому і підсилювати не було чого», - сказав він.

Губернатор Житомирщини переконаний, що погрози на його адресу не пов'язані ані з бізнесом, тому що в нього «бізнесу немає в принципі», ні з політикою, ні з особистими мотивами. «Я сприймаю це як чиєсь баловство», - заявив Павленко. «Усе закінчилося добре - і слава богу», - зазначив також губернатор Житомирщини. Як відомо, про те, що СБУ попередила замах на одного з губернаторів, заявив у четвер в. о. голови відомства Валентин Наливайченко.

«У лютому ми одержали дуже серйозну інформацію щодо залучення криміналітету і погроз на адресу одного з керівників облдержадміністрацій», - заявив він. При цьому Наливайченко не уточнив, хто з губернаторів міг стати жертвою замаху, мотивувавши це тим, що не погодив з цією особою можливість оприлюднення такої інформації.

"Злочин було розкрито, людина, яка готувала його, затримана, вилучена».

Надаю результати мого власного депутатського розслідування: «У лютому-березні 2007 року Черевко Віктор Миколайович, 1979 р.н., який відбував покарання у ВК № 73, яка розташована у с.Райкі Бердичівського району, звернувся до УСБУ в Житомирській області та адміністрації виправної колонії із інформацією про те, що особа чеченської національності готовить замах на голову обласної державної адміністрації Житомирської області Ю.Павленка. При цьому засуджений Черевко В.М. надав номер мобільного телефону, яким користується чеченець.

Перевіркою даної інформації займалися співробітники УСБУ в Житомирській області. У ході перевірки встановлено, що власник номеру телефону, який надав Черевко В.М., не є особою чеченської національності, а водієм ВАТ «Попільнянський кар'єр» с.Миролюбівки Попільнянського району - Остапенко Микола Олександрович, 1984 р.н., уродженець смт Попільня.

Також встановлено, що Остапенко М.О. перебував у інтимних стосунках із жінкою, з якою познайомився через листування та з якою листувався засуджений Черевко В.М. Після того як останній дізнався, що Остапенко М.О. перебуває у інтимних стосунках із вищевказаною жінкою, то він вирішив помститися саме шляхом звернення до органів УСБУ в Житомирській області про готування замаху на Ю.Павленка, надавши правоохоронцям номер мобільного телефону Остапенка М.О.

Після проведених заходів співробітниками УСБУ в Житомирській області перевірку інформації, яка надійшла від Черевка В.М., щодо приготування замаху на вбивство на голову обласної державної адміністрації Житомирської області Ю.Павленка, закінчено та закрито за спростуванням (не підтвердженням інформації). Черевко В.М. на даний час відбуває покарання ВК № 71, яка розташована у м. Коростені».

Крім того, СБУ влаштовує провокації, які не вписуються в жодні рамки здорового глузду та Законів України «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про контррозвідувальну діяльність».

Наводжу тільки один характерний факт: «02 листопада 2007 року, приблизно о 18 годині 40 хвилин, до чергової частини Сімферопольського МУ ГУМВС України в Автономній республіці Крим з телефону, невстановленого на цей час, надійшов анонімний телефонний дзвінок від невстановленої особи, яка повідомила про можливу наявність у автоматичній камері схову № 37 вокзалу станції Сімферополь грошей та зброї.

За результатами огляду місця події встановлено, що в приміщенні автоматичних камер вже знаходилися працівники слідчо-оперативної групи УСБУ в АР Крим, які пояснили, що проводять там оперативно-пошукові заходи.

Черговий на вимогу працівників СБУ відкрив скриньку № 37. За наслідками огляду було виявлено: корпус бойової протитанкової кумулятивної гранати РКГ-ЗЕМ з вибуховою речовиною ТГ-50 (суміш тротилу та гексогену) вагою 434 грама, рукоять з ударно-спусковим механізмом до неї без запалу, два вибухових пристрої малої потужності (вибухові пакети), що містять по 30 грам димного пороху, димова шашка, всі промислового виробництва, а також пакетик з порошком білого кольору у кількості 5,459 грама з сумішшю особливо небезпечної наркотичної речовини діацетілморфін (героїн) та наркотичної речовини моноцетілморфін. Крім цього в камері схову знаходилася листівка звернення до мешканців АРК, що має заклики не визнавати українську владу в Криму та до сепаратизму. Лист був адресований на ім'я Костя Книрик, підписаний від імені Леоніда Савіна, в якому містяться вказівки щодо дестабілізації громадського порядку в АР Крим. Після огляду працівниками СБУ скриньку знову було зачинено. В такому стані вона і знаходилася до прибуття членів СОГ ЛВ на ст. Сімферополь.

Книрик Костянтин Сергійович 14.08.1989 р.н., громадянин України, проживає в АРК, м. Бахчисарай, вул. Самійленко 32, свою причетність до предметів, вилучених 02.11.2007 року в автоматичній камері схову вокзалу ст. Сімферополь, через ЗМІ заперечив і пояснив, що у листопаді 2006 року він був обраний керівником Бахчисарайської районної організації «Євразійський союз молоді».

03.11.2007 року йому на мобільний телефон 8-050-23-47-066 зателефонував невідомий чоловік, який назвався Валерієм і повідомив, що йому на ім'я Книрика Костянтина в м. Москва надіслана посилка з фінансовою допомогою на діяльність організації, яка знаходиться в автоматичній камері схову вокзалу ст. Сімферополь камера № 37, зачинена на код «В 528». Також незнайомець передавав привіт від Леоніда, але не пояснив від якого. Книрик К.С. зателефонував керівнику міжнародної організації «Євразійський союз молоді» Зарифуліну Павлу, що мешкає у Москві, і розповів йому про дзвінок особи, що назвалася Валерієм.

Зарифулін П. відповів, що ніякої посилки на адресу Книрика К.С. ніхто з м. Москва не посилав і телефонний дзвінок від «Валерія» є провокацією, і він з цього приводу надасть коментар журналістам Інтернет-агентства «Росія-3».

Після цієї розмови по телефону Книрик К.С. вирішив, що телефонний дзвінок йому від Валерія - це дійсно провокація і забирати посилку йому не потрібно».

Голослівні заяви про затримання двох вбивць М.Курочкіна, встановлення винних, які погрожували В.Балозі фізичною розправою, про «відмивання брудних коштів» Ю.Лужковим, виявлення організаторів та керівників злочинної виборчої компанії «Вавилон» та інші заяви, що розповсюджуються СБУ в ЗМІ, не знайшли свого підтвердження.

За 2 роки керування Службою безпеки України В.О.Наливайченко вказав лише на одну правду – про інцидент з викраденням у нього гаманця в готелі «Hyatt».

Останній факт, що обурює мене та громадськість, полягає у використанні СБУ для дискредитації народних депутатів України свого штатного провокатора, тричі судимого Е.В.Коваленка, який відомий, як в Україні, так і за її межами, і який використовувався у 2004 році СБУ для дискредитації кандидата в Президенти України Віктора Ющенка та організування маршів по місту Києву під фашистськими лозунгами. В той час названі події призвели до великого громадського розголосу.

30 квітня 2005 року Е.В.Коваленко зібрав 37 осіб і розгромив наметове містечко під стінами КМДА, за що був заарештований і притягнутий до кримінальної відповідальності, після відбування покарання в подальшому використовується СБУ, як провокатор.

Оцінку співробітництва СБУ з фашиствующим елементом повинна дати Верховна Рада України, оскільки це відкритий виклик країні, яка найбільше постраждала від фашизму за роки Другої світової війни.

У зв’язку з викладеним,

ВНОШУ ПРОПОЗИЦІЇ:

1. Терміново розглянути в комітетах Верховної Ради України нову редакцію Закону України «Про Службу безпеки України» з врахуванням вимог ПАРЄ № 1402 (1999р.) та № 1713 (2005р.).

2. Створити у Верховній Раді Україні тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування заяв В.О.Наливайченка та Т.Ю.Дурдинця щодо звинувачень деяких народних депутатів України у корупції, контрабанді, рейдерстві, зловживанні службовим становищем та інших злочинах.

3. Верховній Раді України звернутися до Окружного адміністративного суду міста Києва стосовно бездіяльності Президента України щодо внесення ним до Верховної Ради України кандидатури на призначення Голови Служби безпеки України, а також звернутися до Окружного адміністративного суду міста Києва про заборону В.О.Наливайченко вчинення певних дій – незаконного привласнення і використання статусу «Тимчасово виконуючого обов’язки Голови Служби безпеки України».

4. Звернутися до Президента України з вимогою про звільнення В.О.Наливайченка з посади першого заступника Голови Служби безпеки України, а також про звільнення з посади заступника Голови Служби безпеки України Т.Ю.Дурдинця.

5. Розглянути дані питання в комітетах Верховної Ради України”.

Джерело: "Народна самооборона"