Із журнальним варіантом цього еротичного роману читачі вже мали змогу ознайомитися минулого літа завдяки "Роман-газеті". Нині ми пропонуємо до їхньої уваги доопрацьваний автором твір. Він може вразити своєю незвичайністю. Спосіб мислення в авторки дуже своєрідний, як і її надзвичайно цікавий погляд на світ. Помітно, що книгу написано не просто про поета, про його любов і смерть, але й поетом, адже Ірина Кимличенко - автор численних і доволі яскравих поетичних творів. Увесь роман до такої міри насичений любов`ю, що часом навіть губиться межа між поезію і прозою. Але що найцікавіше - так само губиться й межа між любов`ю і ненавістю. Є баато речей, які ненавидять герої роману: буденність, котра вбиває почуття, споживацька мораль суспільства, зневага до мистецтва, самотність людини серед людей... Перелік міг би виявитись значно довшим, якби не так сумно було все це перелічувати. Як герої роману борються з усім, що ненавидять, як відстоюють своє кохання, - читайте в цій книжці. Вона багато над чим змушує замислитися.

Цей роман рекомендуємо тим, хто народився під знаком півня – для зухвалих і задерикуватих. Або й тим, кому цих якостей бракує, щоб мали приклад активного самоствердження. Бо героїня цього роману, провінційна художниця-оформлювачка має півнячі наскоки за єдиний спосіб порятунку а інколи і самоствердження в цьому безглуздому світі.

Вся історія – це гра в богему, часом кумедна, часом драматична, а в цілому – просто зворушлива. Одним словом – півень у вільному польоті.

До жіночих романів у виконанні Ірини Потаніної ми вже нібито звикли. А ось до чоловічих... Це щось нове. І справді – адже роман друкується в новій серії, отже, в ньому неодмінно мусить бути якийсь свіжий струмінь. І він є.

Твори цієї авторки вже добре знайомі нашим читачам. Її героїня – трішки наївна, але страшенно позитивна. Ніколи не хоче ніяких лих, усім бажає добра, але чомусь так виходить, що потрапляє в нестандартні ситуації й ще більш нестандартно з них виходить. Цього, власне, можна було б очікувати й від нового роману. Однак тут знаходимо дещо інше. Точніше, декого іншого. Наприклад, трішки наївного і страшенно позитивного героя, на шляху якого трапляється... фатальна жінка? Пані вамп? Особа з брудним і кримінальним минулим? Такі підозри виникають мало не на кожній сторінці. А якою виявиться героїня роману молодого поета насправді – читайте в цій книжці. Справді несподівано. Як і сама назва – „Чоловічий роман”.

Якщо ви думаєте, що жіночий бокс відбувається виключно на ринзі, то дуже помиляєтеся. За поле бою сучасним жінкам правлять офіси, квартири, кав’ярні та косметичні салони. Частенько сутички відбуваються по телефону або й взагалі заочно. Але наслідки від того не стають менш руйнівними.

Горе переможеним!

Чи існує у світі мета, яка може виправдати подібні засоби? Герої роману мають різні погляди на це питання. А хто з них правий – вирішувати вам, шановний читачу!

Кохання багатогранне й багатолике. Досі нам здавалося, що тільки в першого кохання личко незмінно чисте й наївне. Але, виявляється, й це не так. Перше кохання може втілитися у справжнього монстра, щоб переслідувати й мучити, але від цього не перестає бути найсолодшим спогадом усього життя.

Героїня цього роману – дівчинка-підліток. Назвати її сучасною Лолітою було б надто банально. Зовсім не те й не так вона переживає, що героїня Набокова. Образ зрілого чоловіка, який спокусив її, злився в дівчинки з образом одного кримського селища, в якому вона фактично виросла й сформувалась як тонка, поетична особистість. Отже, й переживання її на тлі дивовижних морських краєвидів та квітучих духмяних хащ - тонкі та поетичні попри весь свій зовнішній цинізм. Залишимо для моралістів роздуми про те, чи варто писати про такі „ненормальні” стосунки. Якщо людина Любила – це все пояснює.

Чи є в наш час місце для почуттів? Калейдоскоп подій – ділові зустрічі, кар’єра, поїздки за кордон, офіційні й дружні вечірки, робота, відрядження, безліч нової інформації... І головне – зміна облич, ніби перетасовування карт: сьогодні ми разом, завтра щось змінюється, виникають у нашому житті нові люди, нові потреби, нові зацікавлення... Чи повинне все це відбиватися на наших почуттях, чи мусить впливати на прихильності, які ми вважали стабільними? Одним словом – чи буває так, щоб Назавжди?

Можливо, час над усім цим замислитися? І що ж ми виявляємо після прочитання нового роману Катерини Хінкулової?

Це тільки здається, що в житті так званої “золотої молоді”, успішних бізнесменів, нової української буржуазії все базується на постійній зміні партнерів. Неправда, що наше життя не залишає світлого сліду! В усі часи, в усіх суспільствах , в усіх соціальних групах зринає постійно одне й те саме: щось недоторканне в душі, яке проглядає крізь бруд сьогодення саме в найгостріші, кризові моменти. Ось у такі кризові ситуації ставить своїх героїв авторка роману, який ви зараз тримаєте в руках. Зупиніться, озирніться навколо! - ніби закликають нас персонажі твору. Чи не втрачаєте ви чогось такого, чого вже не повернете?