Автор – сам колишній моряк-радист, розповідає історію одного морського рейсу, що трапився перед самим Новим роком. Метою було забезпечити країну невід’ємним атрибутом цього свята – мандаринами. Протягом мандрів, як годиться, трапилась безліч історій та пригод, які згодом моряки переповідатимуть безліч разів, трохи прибріхуючи. Тому автор теж дозволяє собі перебільшувати, фантазувати, іронізувати – і розповідати, розповідати, розповідати про рейс, про море, про мандри, життя і кохання... При цьому він раз-по-раз звертається до читача як до уявного, але вдячного слухача та співрозмовника.

А головна інтрига, що тримає у напрузі, – чи встигнуть моряки забезпечити країні свято?

“Шановний автор звернувся до кращих класичних зразків морської прози: батька літератури Гомера з його “Одіссеєю” та давньоскандинавських саг. Плинна структура твору-подорожі щедро здобрена дотепними і цікавими самостійними новелками.

У древніх морська проза мала, крім усього іншого, ще й суто практичне значення – наприклад, заміняла лоції, судовий журнал, звіт перед фрахтувальником, фіксувала важливі для мореходів особливості далеких країн.

Тобто, якщо абстрагуватися від часових ознак, то „Мандариновий шлях” знайшов би своє місце десь поряд із „Одіссеєю” та віршованим звітом Еріка Рудобородого про відкриття Америки”.

Юрій Камаєв

“Сьогодні сонячно” – елегантна і вишукана проза від Ірини Кимличенко. Вас очікують нескінченні блукання старим Львовом, в якому мешкають загадкові богемні персонажі – поет Жорж та його жінки: Нісенітниця, Муза, Івонна... Алегорична історія життя і кохання, заплутані стосунки, дивні вчинки, містичні збіги та зустрічі, легка еротика, зміни ракурсів, настроїв і точок зору у формі потоку свідомості гарантують задоволення найвибагливішому поціновувачу сучасної жіночої прози. Інтриги додає той факт, що, як зізнається сама авторка: “Все написане в книжці правда, правда і ще раз тільки правда. Явні глюки, що прослизають сторінками повісті, цілком реально комусь наснилися і відіграли в житті відповідну роль”.

В повісті “Поки ти створюєш фан-клуби та секти власного імені” літераторка Лала Багірова розмірковує: “Про оточення”, “Про масову культуру та світ”, “Про свята й святість”, “Про шрами від крил та наплічників”, “Про побут прибиральниць спортивних гуртожитків”, “Про естетику та мистецтво”… Тобто про безліч екзистенційних компонентів, з яких складається життя непересічної сучасної молодої людини. А також про зовнішні обставини, що іноді його визначають. Поєднання складників іноді таке ж несподіване і парадоксальне, як і саме життя. Але, поставлені усі разом, питання здатні наблизити нас до відповідей, пошуком яких людина займається завжди.

І, нарешті, у “Поетичному десерті” ми представляємо молоду поетку Вікторію Левицьку, лірика якої іноді бурхлива і пристрасна, а іноді елегійна і сумна до щему, але завжди довершена за технікою виконання і завжди вирізняється несподіваним і вишуканим образним рядом.