Третейский суд

Положения постоянно действующего Третейского суда при Всеукраинской организации "Украинская Гильдия Риєлтеров"

Регламент постоянно действующего Третейского суда при Всеукраинской Гильдии Риэлтеров

Список третейских судьев

П О Л О Ж Е Н Н Я

про постійно діючий Третейський суд

при Всеукраїнській громадській організації

"УКРАЇНСЬКА ГІЛЬДІЯ РІЕЛТЕРІВ"

Київ - 2007

Стаття 1. Предмет регулювання

Дане Положення містить відомості про найменування, місцезнаходження постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Українська Гільдія Ріелтерів" (далі - Третейський суд), а також відомості про засновника Третейського суду, регулює порядок обрання голови Третейського суду, процедуру створення, склад, компетенцію органів третейського самоврядування, підстави та порядок припинення діяльності Третейського суду, а також інші питання, які визначають і забезпечують його належну діяльність.

Стаття 2. Цілі створення Третейського суду

Третейський суд створюється з метою надання можливості спрощеного і прискореного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, який забезпечується справедливим, неупередженим та оперативним розглядом і вирішенням цивільних і господарських справ відповідно до встановленої підвідомчості, а також максимальне сприяння врегулюванню спору шляхом укладення мирової угоди.

Стаття 3. Правовий статус Третейського суду

1.Третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворений при Всеукраїнській громадській організації "Українська Гільдія Ріелтерів" (далі -ВГО "УГР") відповідно до рішення З'їзду ВГО "УГР" від 24.11. 2007р.

2.Третейський суд не має статусу юридичної особи.

3.Третейський суд має печатку, кутові штампи, бланки зі своїм найменуванням та емблему.

Надписи на печатці, кутових штампах та бланках Третейського суду містять: "Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Українська Гільдія Ріелтерів'' та "Всеукраїнська громадська організація ,,Українська Гільдія Ріелтерів'' з кодом ЄДРПОУ Засновника - 34942940. На кутових штампах та бланках зазначено місцезнаходження Третейського суду.

Емблема Третейського суду розміщується в центрі печатки, а на бланках - у лівій верхній частині бланку та має наступний вигляд:

4.Третейський суд здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, цього Положення та Регламенту Третейського суду.

Стаття 4. Найменування та місцезнаходження Третейського суду

1.Повне найменування: Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Українська Гільдія Ріелтерів".

2.Скорочене найменування: ПД ТС при ВГО "УГР".

3.Місцезнаходження Третейського суду: Україна, 01030, м.Київ, вул.Чапаєва, буд. 3, кв. 14.

Стаття 5. Засновник Третейського суду

1.Засновником Третейського суду є ВГО "Українська Гільдія Ріелтерів", яка зареєстрована Міністерством юстиції України 19 вересня 2006р. Свідоцтво №2529, код ЄДРПОУ - 34693937.

2.Місцезнаходження ВГО "Українська Гільдія Ріелтерів": 01030, Україна, м.Київ, вул.Чапаєва, буд. 3, кв. 14.

3.Правовий статус ВГО "УГР" визначено Статутом, який затверджено Міністерством юстиції 19 вересня 2006р. Свідоцтво № 2529.

4.ВГО "УГР" бере на себе зобов'язання щодо забезпечення діяльності Третейського суду.

Стаття 6. Голова Третейського суду

1.Голова Третейського суду, як керівник ВГО "УГР", обирається З'їздом ВГО "УГР".

2.Голова Третейського суду, як керівник ВГО "УГР":

- визначає структуру Третейського суду та затверджує Положення про структурні підрозділи;

- призначає та звільняє керівників структурних підрозділів;

- приймає та звільняє працівників Третейського суду, затверджує штатний розпис та посадові інструкції;

- скріплює рішення Третейського суду своїм підписом та круглою печаткою Засновника з написом "Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації ,,Українська Гільдія Ріелтерів'' та "Всеукраїнська громадська організація ,,Українська Гільдія Ріелтерів'' з кодом ЄДРПОУ Засновника - 34693937;

- видає накази, розпорядження та у випадках передбачених Законом "Про третейські суди"ухвали;

- представляє Третейський суд у його відношеннях з іншими організаціями, підприємствами і установами, державними органами, судами та іншими особами;

- організовує діяльність Третейського суду та його структурних підрозділів, виконує функції, передбачені Статутом Засновника, Регламентом та Положенням Третейського суду;

- визначає порядок документообігу, в тому числі зберігання матеріалів справ, розглянутих третейським судом та здійснює котроль за його веденням;

- є розпорядником коштів від третейського збору;

- представляє Третейський суд в його відносинах в Україні та за кордоном.

Стаття 7. Відділення Третейського суду

1.При Третейському суді для найбільш зручного розгляду справи в адміністративно-територіальних одиницях можуть створюватися Відділення, як структурні підрозділи Третейського суду.

2.Відділення підзвітні Голові Третейського суду і їх діяльність регламентується Положенням про Відділення.

3.Місцезнаходження Відділень визначаєються розташуванням третейських суддів за адміністративно-територіальним принципом.

4.Відділення Третейського суду можуть мати печатку, кутовий штамп та бланки, які затверджуються розпорядженням Голови Третейського суду.

Стаття 8. Третейські судді

1.Розгляд справ у Третейському суді здійснюється третейськими суддями, які включені до Списку третейських суддів.

Список суддів Третейського суду затверджується Радою ВГО "УГР" і може змінюватись та доповнюватись відповідно до рішень, прийнятих та затверджених на Раді ВГО "УГР".

2.Не можуть включатися до Списку третейських суддів особи, які відповідно до Закону України "Про третейські суди" не можуть бути третейськими суддями.

3.Третейський суддя за рішенням Радою ВГО "УГР" виключається зі Списку третейських суддів у наступних випадках:

- письмової заяви третейського судді про виключення зі Списку третейських суддів;

- смерті або оголошення його померлим чи безвісно відсутнім за рішенням суду;

- втрати дієздатності чи обмеження дієздатності;

- набрання обвинувальним вироком щодо нього законної сили;

- некомпетентності третейського судді, що виявилась при третейському розгляді справ;

- невиконання третейським суддею своїх повноважень;

- розголошення конфіденційної інформації щодо спорів, які розглядаються третейським судом.

4.Третейський суддя за рішенням Ради ВГО "УГР" може бути виключений зі Списку третейських суддів також у випадку, коли третейський суддя не пройшов кваліфікаційне навчання або підвищення кваліфікації у відповідному навчальному закладі.

Стаття 9. Самоврядування третейських суддів

1.Органи третейського самоврядування Третейського суду створюються для представництва та захисту інтересів третейських судів.

2.Самоврядування третейських суддів Третейського суду здійснюється Президією третейських суддів, що формується у складі відповідно до Списку третейських суддів і збирається з періодичністю не менше, ніж один раз на рік.

3.Позачергове засідання Президії третейських суддів може бути скликане головою Третейського суду або на вимогу не менше 1/3 від загальної кількості третейських суддів.

4.Засідання Президії є правомочним за умови присутності не менше 2/3 третейських суддів, включених до Списку.

5.Президія третейських суддів:

- розглядає питання організації діяльності Третейського суду та його апарату;

- приймає рекомендації за результатами узагальнення судової практики;

- розглядає питання організаційного забезпечення діяльності Третейського суду;

- розглядає питання підвищення кваліфікації третейських суддів і працівників апарату;

- приймає рішення про виключення третейського судді із Списку третейських суддів; - вирішує інші питання, від яких залежить ефективність діяльності Третейського суду.

6.Голова Третейського суду є головуючим на засіданні Президії третейських суддів. Він призначає секретаря засідання Президії.

7.Рішення Президії третейських суддів приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів членів, які брали участь у засіданні, і підписуються головою Третейського суду.

Стаття 10. Підстави та порядок припинення діяльності Третейського суду

1. Третейський суд припиняє свою діяльність:

1.1 на підставі рішення Зїзду ВГО "УГР";

1.2 у разі ліквідації ВГО "УГР";

1.3 за рішення компетентного суду про анулювання реєстраційного свідоцтва Третейського суду;

1.4 з інших підстав, передбачених законодавством.

_______________________________________________________________________________

Р Е Г Л А М Е Н Т

ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

при Всеукраїнській громадській організації

«УКРАЇНСЬКА ГІЛЬДІЯ РІЕЛТЕРІВ»

Київ - 2007

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет регулювання

1.Даний Регламент визначає загальні засади третейського судочинства, юрисдикцію постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Українська Гільдія Ріелтерів» (далі - Третейський суд) порядок та правила звернення до Третейського суду, встановлює вимоги до третейської угоди, регулює порядок формування складу третейського суду, визначає правовий статус учасників третейського розгляду, регулює процедуру вирішення спорів, а також інші питання, пов'язані з вирішенням спорів Третейським судом, відповідно до принципів організації і діяльності Третейського суду, які передбачені Законом України «Про третейські суди». [1]

2.При передачі спору до Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Українська Гільдія Ріелтерів" даний Регламент розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

Стаття 2. Завдання третейського судочинства

Завданнями третейського судочинства є справедливий, неупереджений та оперативний розгляд і вирішення цивільних і господарських справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а також максимальне сприяння врегулюванню спору шляхом укладення мирової угоди.

Стаття 3. Місце третейського розгляду

Місце проведення третейського розгляду визначається Головою Третейського суду з урахуванням усіх обставин справи.

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДОЧИНСТВА

Стаття 4. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи

1.Третейський суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та інших чинних нормативно-правових актів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та нормами звичаєвого права.

2.Якщо спірні відносини не врегульовані законом, третейський суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - третейський суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Стаття 5. Гласність та відкритість судового розгляду

1.Розгляд справ у третейському суді проводиться усно і відкрито. У разі, коли проти відкритого розгляду справи третейським судом висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.

2.Хід судового засідання може протоколюватися секретарем судового засідання, якщо на цьому наполягає хоча б одна з сторін. Протокол підписується секретарем та третейським суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи.

Стаття 6. Мова, якою здійснюється третейське судочинство

1.Третейське судочинство здійснюється державною мовою.

2.Сторона, яка не володіє або недостатньо володіє державною мовою, у порядку, встановленому цим Регламентом, має право робити заяви, давати пояснення, виступати в третейському суді рідною мовою або мовою, якою вона володіє, користуючись при цьому послугами перекладача.

Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються перекладачеві в порядку, встановленому Положенням про третейські збори та витрати, який є додатком до цього Регламенту.

3.Судові документи складаються державною мовою.

Стаття 7. Змагальність сторін

1.Третейське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

2.Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 8. Одноособовий (колегіальний) розгляд справи

1.Справи у третейському суді розглядаються суддею одноособово.

2.За заявою сторони чи рішенням Голови Третейського суду будь-яку справу з врахуванням її категорії і складності може бути розглянуто колегіально у складі не менш ніж трьох суддів.

Стаття 9. Порядок прийняття судових рішень і вирішення питань щодо розгляду справи

1.Судове рішення приймається суддею одноособово за результатами з'ясування усіх обставин справи. Якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів.

2.У такому ж порядку постановляються ухвали з питань, що виникають у процесі розгляду справи.

Стаття 10. Порядок надання документів сторонами. Обмін документами

1.Усі документи, що стосуються третейського провадження (позовна заява, зустрічний позов, відзив на позов, клопотання, пояснення тощо) повинні подаватися сторонами у Третейський суд в кількості не менше 2-х екземплярів.

2.Усі заяви, документи або інші письмові матеріали, що подаються в третейському засіданні, повинні бути передані іншій стороні. Сторонам мають бути передані також висновки експертів або інші документи і докази у справі.

3.Передача документів іншій стороні може здійснюватись учасниками третейського розгляду самостійно, при цьому третейському суду надаються докази такої передачі.

4.Якщо сторони не домовилися про інше, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єрською поштовою службою, чи вручаються повноважному представникові сторони особисто під розписку або в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Стаття 11. Порядок обчислення і сплати третейських витрат

Склад та розмір витрат, пов'язаних з розглядом спору Третейським судом, порядок їх сплати і розподілу між сторонами встановлюється Положенням про третейські збори та витрати, яке є невід'ємною частиною цього Регламенту (додаток).

РОЗДІЛ 3. ТРЕТЕЙСЬКА ЮРИСДИКЦІЯ

Стаття 12. Компетенція суду щодо розгляду цивільних і господарських справ

Третейський суд в порядку, передбаченому цим Регламентом, може розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

РОЗДІЛ 4. ТРЕТЕЙСЬКА УГОДА

Стаття 13. Право на звернення до суду за захистом

1.Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд Третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім справ, які відповідно до ст.12 цього Регламенту не підвідомчі Третейському суду.

2.Спір може бути преданий на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди.

3.Спір може бути переданий на вирішення Третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета із тих самих підстав.

Стаття 14. Форма третейської угоди

1.Третейський суд приймає до розгляду спори за наявності письмової третейської угоди, укладеної між сторонами, яка передбачає можливість вирішення спорів в порядку третейського судочинства.

2.Третейська угода вважається укладеною у письмовій формі, якщо вона міститься у документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою і відзивом на позов, в яких одна зі сторін стверджує про наявність угоди, а інша проти цього не заперечує.

До третейської угоди прирівнюється лист третьої особи, в якому висловлена її згода на участь у третейському розгляді справи і який підписаний третьою особою і сторонами.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

3.У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

РОЗДІЛ 4. УЧАСНИКИ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

Стаття 15. Особи, які беруть участь у третейському розгляді

1.Особами, які беруть участь у третейському розгляді є сторони та їх представники, а також можуть бути треті особи та їх представники.

2.Сторонами в третейському розгляді є позивач і відповідач.

3. Треті особи вступають в третейський розгляд тільки зі згоди сторін третейського розгляду. Для залучення до третейського розгляду третьої особи, крім згоди сторін, необхідна також згода особи, яка залучається.

4.Сторони і треті особи можуть вести справи в третейському суді і брати участь у третейському розгляді як безпосередньо, так і через представників.

5.Повноваження представників сторін мають бути підтверджені відповідними документами або належним чином оформленою довіреністю.

Стаття 16. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги відносно предмета спору

1.Треті особи, які заявляють самостійні вимоги відносно предмета спору, можуть за їх згодою та за згодою сторін вступити у справу третейського розгляду до прийняття третейським судом рішення. Вони користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

2.У разі, якщо третя особа, що заявляє самостійні вимоги відносно предмета спору, вступила у справу після початку судового розгляду, розгляд справи в третейському суді проводиться спочатку.

3.Про вступ в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги відносно предмета спору, виноситься ухвала.

Стаття 17. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог відносно предмета спору

1.Треті особи, які не заявляють самостійних вимог відносно предмета спору, можуть за їх згодою та за згодою сторін вступити в справу третейського розгляду на стороні позивача або відповідача до прийняття третейським судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на права або обов'язки по відношенню до однієї з сторін.

2.Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають процесуальні права і обов'язки сторони, за виключенням права на зміну підстави або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, визнання позову або укладення мирової угоди, пред'явлення зустрічного позову.

3.Про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Третейським судом виноситься ухвала.

4.Вступ або залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Стаття 18. Права та обов'язки сторін

1.Сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.

2.Сторони мають право обирати склад третейського суду для розгляду справи відповідно до третейської угоди та положень цього Регламенту, брати участь в засіданнях з третейського розгляду справи, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, викладати свої доводи і заперечення з усіх питань, що виникають у ході третейського розгляду, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників третейського розгляду, задавати питання свідкам, експертам, заявляти клопотання і відводи, давати усні і письмові пояснення третейському суду, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, знайомитися з протоколом третейського засідання, користуватися іншими процесуальними правами, що забезпечують повноту, всебічність, об'єктивність і відкритість третейського розгляду.

3.Позивач також має право протягом усього часу розгляду справи до прийняття рішення змінити, доповнити або уточнити свої позовні вимоги, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов.

4.Сторони мають право укласти мирову угоду на будь-якій стадії третейського розгляду.

5.Сторони для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані до винесення рішення по справі подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд, якщо у сторони виникає об'єктивна неможливість вчасно подати відповідний доказ.

6.На сторони може бути покладено і інші обов'язки, які забезпечують всебічний, повний і об'єктивний розгляд справи.

Стаття 19. Інші учасники третейського розгляду

Іншими учасниками третейського розгляду, крім осіб, які беруть участь у справі, можуть бути секретар судового засідання, свідок, експерт, перекладач, особа, яка надає правову допомогу.

Стаття 20. Секретар судового засідання

Секретар судового засідання:

• 1) направляє сторонам усі документи третейського суду у справі, якщо сторона сама не направила іншій стороні документи відповідно до ч. 3 ст. 10 цього Регламенту;
• 2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це складу третейського суду;
• 3) веде протокол судового засідання у випадку, передбаченому цим Регламентом;
• 4) оформлює матеріали справи;
• 5) виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи, а також обов'язки відповідно до Положення про Секретаріат Третейського суду.

Стаття 21. Свідок

1.Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

2.Обов'язок щодо забезпечення явки свідка покладається на сторону, яка заявляє про необхідність залучення свідка.

Стаття 22. Експерт

Експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ, процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

Стаття 24. Перекладач

1.Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється третейське судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

2.Перекладач допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Стаття 25. Представник та особа, яка надає правову допомогу

1.Представник та особа, яка надає правову допомогу, залучаються за ухвалою суду на вимогу сторони.

2.Повноваження представника та особи, яка надає правову допомогу повинні бути належним чином посвідчені.

Стаття 26. Відвід і заміна експерта, перекладача або секретаря третейського суду

1.При наявності підстав, які викликають сумнів в об'єктивності експерта, перекладача або секретаря Третейського суду, стороною може бути заявлений їм відвід.

2.Питання про відвід і заміну експерта, перекладача або секретаря третейського суду, порушене за мотивованою письмовою заявою сторони, вирішується складом третейського суду, що розглядає спір.

РОЗДІЛ 5. ДОКАЗИ

Стаття 27. Докази

Доказами у третейському розгляді є будь-які фактичні дані, на підставі яких Третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 28. Засоби доказування

Засобами доказування можуть виступати пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів.

Стаття 29. Обов'язки доказування і надання доказів

1.Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

2.Сторони повинні надавати третейському суду докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях.

3.Якщо подані сторонами докази є недостатніми для всебічного і повного вирішення справи, третейський суд може зобов'язати сторони надати також інші документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, а у разі відмови сторони третейський суд закриває провадження у справі.

4.У разі виникнення у третейського суду сумнівів щодо достовірності поданих доказів він може зобов'язати сторону подати необхідні документи, що підтверджують достовірність доказів, або покласти на сторону обов'язок провести експертизу. У разі відмови сторони від виконання такого доручення третейський суд закриває провадження у справі.

Стаття 30. Оцінка доказів

1.Третейський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному і безпосередньому дослідженні доказів, що є у справі.

2.Оцінка доказів полягає у їх перевірці на предмет належності, допустимості і обґрунтованості вимог та заперечень.

3.Ніякі докази не мають для третейського суду заздалегідь встановленої сили.

4.Сторони зобов'язані обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог та запереченень.

5.Сторони несуть відповідальність за подання завідомо неправдивих доказів.

Стаття 31. Письмові докази

1.Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

2.До письмових документів, що надаються третейському суду, виконаних повністю або в частині іноземною мовою, повинні бути додані їх належним чином завірені переклади на українську мову.

Стаття 32. Речові докази

1.Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.

2.Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Стаття 33. Огляд і дослідження письмових і речових доказів за місцем їх знаходження

1.Третейський суд може провести огляд і дослідження письмових і речових доказів за місцем їх знаходження у разі неможливості їх доставки в третейський суд. Про проведення огляду і дослідження на місці виноситься ухвала.

2.Неявка належним чином повідомлених осіб не перешкоджає проведенню огляду і дослідження.

Стаття 34. Пояснення осіб, які приймають участь у справі

1.Особа, яка приймає участь у справі, надає третейському суду свої пояснення про відомі їй обставини, які мають значення для справи, в письмовій або усній формі.

2.Пояснення, викладені у письмовій формі, додаються до матеріалів справи.

3.Після оголошення пояснень, викладених у письмовій формі, особа має право надати пояснення, а також зобов'язана відповісти на питання інших осіб, які приймають участь у справі, третейського суду.

Стаття 35. Призначення експертизи

1.З метою правильного вирішення спору третейський суд має право зобов'язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що третейський суд виносить відповідну ухвалу.

2.Сторони самостійно за спільною згодою визначають експертну установу чи експерта, який проводитиме експертизу, про що письмово повідомляють третейський суд.

У разі недосягнення згоди з цього питання, третейський суд може за їх згодою самостійно обрати експертну установу чи експерта.

3.У разі ухилення позивача від замовлення проведення експертизи, призначеної третейським судом, і при неможливості розглянути справу на підставі інших доказів у справі, провадження у справі закривається, про що виноситься ухвала.

4.Висновок експерта оголошується у судовому засіданні і досліджується поряд з іншими доказами у справі. За клопотанням особи, яка приймає участь у справі, або за ініціативою третейського суду експерт може бути викликаний у засідання третейського суду для дачі необхідних пояснень.

Стаття 36. Показання свідків

1.Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що відносяться до справи.

2.Обов'язок щодо забезпечення явки свідка покладається на сторону, яка заявляє про необхідність залучення свідка. За клопотанням особи, яка приймає участь у справі, третейський суд може викликати свідка для участі у третейському розгляді.

РОЗДІЛ 6. ПОРУШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО ПРОВАДЖЕННЯ ТА

ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ

Стаття 37. Форма і зміст позовної заяви

1.Позовна заява подається до Третейського суду в письмовій формі.

2.У позовній заяві повинні зазначатися:

а) повне найменування Третейського суду;

б) дата подання позовної заяви;

в) найменування і юридичні адреси сторін, які є юридичними особами, та/або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання сторін, які є фізичними особами;

г) найменування і юридична адреса представника позивача, якщо він є юридичною особою, або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання представника, який є фізичною особою, у випадках, коли позов подається представником;

д) зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;

є) обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

3.До позовної заяви також додаються:

а) третейська угода;

б) квитанція про сплату третейського збору;

Сума третейського збору встановлюється Положенням про третейські витрати і збори, яке є невід'ємною частиною цього Регламенту (див. додаток).

в) документи чи їх копії, що додаються в додатку до позовної заяви.

4. При подачі позовної заяви сторони погоджують склад третейського суду, який розглядатиме справу, про що укладають письмову угоду.

Стаття 38. Ціна позову

1.Позивач зобов'язаний вказати у позовній заяві і обгрунтувати ціну позову.

2.Ціна позову визначається:

а) у позовах про стягнення грошей - стягуваною або оспорюваною сумою;

б) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

3.У позовах, що складаються з декількох позовних вимог, розмір кожної позовної вимоги повинен бути визначений окремо. Ціна позову визначається загальною сумою всіх позовних вимог.

4.Якщо позивач не визначив або неправильно визначив ціну позову, Третейський суд виносить відповідну ухвалу стосовно ціни позову.

Стаття 39. Усунення недоліків позовної заяви

1.Якщо позовна заява подана без дотримання вимог, передбачених у статтях 36, 37 цього Регламенту, Третейський суд надсилає позивачу повідомлення з вимогою протягом 3 днів усунути виявлені недоліки.

2.За клопотанням позивача строк на усунення недоліків позовної заяви може бути продовжений, але не більше ніж на 10 календарних днів.

Стаття 40. Наслідки невиконання позивачем вимог третейського суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а також сплати третейського збору та інших витрат третейського суду

1.Невиконання вимог третейського суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а також несплати третейського збору та інших витрат третейського суду у порядку та розмірі, визначених в ухвалі про відкриття провадження у справі, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, про що третейський суд виносить ухвалу. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

2.Позивач не позбавлений права повторно звернутися до Третейського суду з позовною заявою. При цьому датою подачі позовної заяви буде вважатися дата повторного звернення з позовною заявою відповідно до правил цього Регламенту.

Стаття 41. Вирішення питання про дійсність третейської угоди і підвідомчості справи Третейському суду

Третейська угода та позовна заява з усіма доданими до неї письмовими матеріалами подається голові Третейського суду для вирішення питання щодо дійсності третейської угоди та підвідомчості даної справи Третейському суду.

Голова Третейського суду за результатами розгляду видає ухвалу про розгляд чи відмову розгляду справи у Третейському суді.

Стаття 42. Ухвала про відкриття провадження у справі

1.Ухвала про відкриття провадження у справі виноситься складом третейського суду в якій зазначається:

а) найменування третейського суду, склад суду;

б) номер справи, який присвоюється відповідно до порядку документообігу в Третейському суді;

в) дата прийняття ухвали;

г) найменування сторін;

д) підстави прийняття справи до провадження Третейського суду;

е) ціна позову та предмет спору;

є) розмір третейського збору, визначений відповідно до Положення про третейські збори та витрати Постійно діючого третейського суду при ВГО «Українська Гільдія Ріелтерів»

ж) місце та час проведення першого засідання третейського суду;

з) вимога про надання Відповідачем відзиву на позовну заяву.

2. Ухвала, підписується третейським суддею або складом третейського суду, який виніс цю ухвалу.

3. Копії ухвали направляються особам, які приймають участь у справі, та іншими особам, яких вона стосується в п'ятиденний строк з дня винесення ухвали, або вручаються їм під розписку.

Стаття 43. Відзив на позовну заяву

1.Відповідач повинен надати третейському суду письмовий відзив на позовну заяву.

2.Відзив повинен містити:

а) найменування позивача і номер справи;

б) мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача;

в) докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги;

г) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву.

3.До відзиву, підписаного представником відповідача, додається документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

4.Відзив на позовну заяву направляється Третейському суду та позивачу в строк не менше ніж за 3 дні до першого засідання третейського суду.

5.Якщо відповідач не подає відзив на позовну заяву відповідно до положень цього Регламенту третейський розгляд продовжується, при цьому, неподання відзиву не вважається визнанням позову, якщо інше не встановлено угодою сторін.

6.Якщо Відповідач не подав вчасно відзив на позовну заяву, то склад третейського суду виносить ухвалу про відкладення розгляду третейської справи.

Наслідком невиконання даної ухвали про відкладення третейського розгляду.

Стаття 44. Пред'явлення зустрічного позову

1.Відповідач має право на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення у справі пред'явити зустрічний позов або вимогу до заліку, якщо такий позов або така вимога є підвідомчими Третейському суду та можуть бути предметом третейського розгляду відповідно до третейської угоди.

2.Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.

3.До зустрічного позову пред'являються ті ж самі правила, що і до первісного позову, включаючи вимоги про сплату третейського збору.

4.Сторона зобов'язана надати відзив на пред'явлений до неї зустрічний позов або вимогу до заліку у порядку та строки, встановлені третейським судом.

Стаття 45. Відкладення розгляду справи

1.Третейський суд може відкласти розгляд справи з підстав передбачених даним Регламентом, а також:

а) у випадку необхідності витребувати нові докази;

б) у зв'язку з неявкою в засідання третейського суду особи, яка бере участь у справі, або інших учасників третейського розглядуосіб при відсутності в матеріалах справи повідомлення про вручення йому повідомлення про день розгляду справи;

в) в інших випадках, коли розгляд справи не може розпочатися у зв'язку з наявності обставин, що перешкоджають вирішенню спору по суті.

2.Відкладаючи розгляд справи, третейський суд виносить мотивовану ухвалу.

РОЗДІЛ 7. ВИМОГИ ДО ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДДІВ. ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ. ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДВОДУ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДДІВ

Стаття 46. Вимоги до третейських суддів

1.Третейськими суддями можуть бути особи, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, загальний стаж роботи не менше п'яти років, відповідні ділові та моральні якості.

2.Третейські судді зобов'язані пройти кваліфікаційне навчання, а також не рідше один раз на три роки проходити підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах

3.Третейські судді, які не пройшли кваліфікаційне навчання, а також підвищення кваліфікації, не допускаються до розгляду справ і виключаються із Списку третейських суддів у порядку, встановленому Положенням про Третейський суд.

Стаття 47. Сертифікація третейських суддів

1.Третейський суддя може отримати сертифікат на право самостійного розгляду справ у Третейському суді, що видається Третейською Палатою України.

2.У разі призначення складу третейського суду головою Третейського суду перевага надається сертифікованим третейським суддям.

Стаття 48. Склад та формування третейського суду

1.Третейський розгляд справи здійснюється складом третейського суду.

2.Кількісний та персональний склад третейського суду визначається сторонами, про що зазначається у третейській угоді.

Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

3.Якщо сторони не погодили кількісний та персональний склад третейського суду, то голова Третейського суду видає розпорядження про призначення складу третейського суду.

4.Персональний склад третейських суддів обирається із Списоку третейських суддів Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Українська Гільдія Ріелтерів», який має обов'язковий характер.

5.Якщо спір у третейському суді розгядає троє або більше третейських суддів, то складом третейського суду обирається головуючий шляхом відкритого голосування.

6.При формуванні складу третейського суду необхідно враховувати, що:

а) у разі одноособового вирішення спору третейський суддя повинен мати вищу юридичну освіту;

б) у разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.

Стаття 49. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді

Відвід третейському судді може бути заявлено у випадках, передбачених ЗУ "Про третейські суди".

РОЗДІЛ 8. ВИНЕСЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РІШЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

Стаття 50. Закінчення третейського розгляду справи

Третейський розгляд у справі закінчується винесенням третейського рішення по суті спору або ухвалою про припинення третейського розгляду.

Стаття 51. Закінчення третейського розгляду справи шляхом укладення мирової угоди

1.Третейський суд на початку розгляду справи повинен з'ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу.

2.Сторони мають право закінчити справу укладенням мирової угоди на будь-якій його стадії до прийняття рішення.

3.За клопотанням сторін третейський суд приймає рішення про затвердження мирової угоди. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору.

4.Зміст мирової угоди викладається безпосередньо в рішенні Третейського суду.

Стаття 52. Прийняття рішення третейським судом

1.Після того, як третейський суд прийде до висновку, що всі обставини справи з'ясовані, він оголошує усне слухання справи закритим і приступає до прийняття рішення.

2.Прийняття рішення у справі відбувається на закритій нараді третейського суду.

Стаття 53. Оголошення рішення і направлення його сторонам

1.Рішення оголошується в засіданні третейського суду.

2.Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує п'яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.

3.Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення.

4.У разі відмови сторони одержати рішення третейського суду або її неявки без поважних причин в засідання третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Стаття 54. Форма і зміст рішення

1.Рішення третейського суду повинно відповідати вимогам встановленим ЗУ "Про третейські суди".

2.Рішення третейського суду підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді додається до рішення третейського суду.

3.Підписане рішення третейського суду скріплюється підписом керівника Всеукраїнської громадської організації "Українська Гільдія Ріелтерів" - Голови постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації "Українська Гільдія Ріелтерів" та печаткою постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації "Українська Гільдія Ріелтерів" (див. п.п. 5.2, 5.8.13 Статуту Всеукраїнської громадської організації "Українська Гільдія Ріелтерів").

Стаття 55. Ухвала про припинення третейського розгляду

Третейський суд приймає ухвалу про припинення третейського розгляду у таких випадках:

а) є рішення компетентного суду між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;

б) позивач відмовився від позову;

в) сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;

г) підприємство, установу чи організацію, яка є стороною третейського розгляду, ліквідовано;

д) у разі смерті фізичної особи - сторони;

е) третейський суд є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору.

Стаття 56. Обов'язковість рішення Третейського суду

Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

РОЗДІЛ 9. ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Стаття 57. Виконання рішення третейського суду

1.Рішення Третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

2.Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

3.Виконання рішення Третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа. Порядок видачі виконавчого листа регулюється Законом України "Про третейські суди".

Стаття 58. Примусове виконання рішення третейського суду

1.Рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

2.Виконавчий документ, виданий на підставі рішення Третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

[1] Термін "Третейський суд" використовується при вказівці на суд як на організаційну структуру (організацію). Термін "третейський суд" використовується при вказівці на персональний склад Третейського суду.

СПИСОК

третейських суддів Постійно діючого Третейського суду

при Всеукраїнській громадській організації «Українська Гільдія Ріелтерів»

станом на 24 листопада 2007р.

Голова суду

Судді

Голова Ради

ВГО «Українська Гільдія Ріелтерів» ____________________ Н.В.Шкільова