Покровська церква, 1896

Фото Олени Крушинської, 2001 р.

Церква в Дяговій, збудована в стилі історизму, виглядає заважкою і завеликою. З нею пов'язаний епізод під час подорожі Чернігівщиною мистецтвознавця, академіка Григорія Логвіна, про який можна прочитати у спогадах Віктора Вечерського. Тільки от, на відміну від пам'ятки в сусідньому Городищі, церква в Дяговій викликала у Логвина зовсім протилежні почуття... Втім, не наважуся цитувати його відверті слова на цій сторінці. Читайте вищезгадану статтю.

Зате цілком гармонійними є поширені в селі "малі форми" дерев'яного зодчества, а саме колодязі, оформлені неабиякою фантазією.

[В.Д.Віроцький, А.А.Карнабіда, В.Г.Киркевич. Монастирі та храми землі сіверської. К., Техніка, 1999 р. с. 218]: Село Дягова Менського району вперше згадується під 1671 р. Наприкінці ХІХ ст. тут мешкали 2058 жителів, і для них руками невідомих будівничих була споруджена дерев'яна одноверха Покровська церква. Вона є пам'яткою архітектури і діючим храмом. Це хрещата у плані одноверха церква з традиційною для ХІХ ст. дзвіницею в три яруси, що увінчується високим шатровим верхом.

[В.Г.Киркевич. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. К., Техніка, 1999 р. с. 44]: У 1896 р. в с.Дягова Менського району Чернігівської області була зрублена з сосни Покровська церква в стилі історизму, врубки - "ластівчин хвіст". Вона обшита дошками, хрестова у плані, з прирубами між гілками основних об'ємів. Фасади північної та південної гілок завершуються шпилями. Церква одноверха, двозаломна, з куполом на восьмигранному барабані, перекритому плоским плафоном. Фасади декоровані трикутними сандриками, розвиненими зубчастими та ламаного обрису карнизами. В інтер'єрі всі зруби з'єднуються між собою шестикутними прорізами, тому церква сприймається водночас і як хрестова, і як тринавна. На стінах притвору зберігся монументальний масляний живопис.

[ПГА, т.4, с.312]: Сооружение в формах "историзма".
Срублена из сосны, врубки - "в ласточкин хвост", обшита досками, крестовая в плане, с прирубами между ветвями основных объемов. Фасады южной и северной ветвей завершаются щипцами.
Сооружение одноверхое, двухзаломное, с куполом на восьмигранном барабане, перекрытом плоским плафоном. В остальных объемах перекрытия плоские, в прирубах сделаны арочные перекрытия.
Декор фасадов составляют треугольные сандрики, развитые зубчатые и ломаного очертания карнизы.
В интерьере все срубы сообщаются между собой при помощи больших шестиугольных прорезей, поэтому сооружение воспринимается одновременно и как крестовое, и как трехнефное. На стенах притвора сохранилась монументальная масляная живопись. Памятник представляет интересное сочетание украинских народных традиций и профессиональных приемов конца XIX в., отразивших направление поисков "русского стиля".

© 2007, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)