Жив колись такий в далекій Америці музикант, звали його Френк Заппа. І одного разу він видав фразу: «говорити про музику - це все одно що танцювати про архітектуру». Після того цю фразу повторюють всі підряд, маючи на увазі те, що будь-які рецензії на музичні твори, репортажі про концерти і т.д. ніколи не зможуть виразити те, що відчуває людина, коли слухає музику. Разом з тим, кількість репортажів, відгуків та рецензій не зменшується…
далі »
17 коментарі
Як стало відомо адміністрації сайту, в Луцьку планують підтримати акцію до Дня Валентина, цитую:
“Ряд міст.. такі як Київ, Пітєр, Москоу, Одесса, Кишиньов
проводять акцію:
”
«Целующийся Город» - акция 14 февраля
В День Святого Валентина все влюбленные пары Киева приглашаются на акцию Целующийся Город»! Самый массовый поцелуй начнется 14 февраля в 20:00. Приходите со своей второй половинкой на Майдан Незалежності и одновременно с боем курантов на
городских часах начинайте целоваться. Территория: между маленькими фонтанами над ТЦ Глобус. Продолжительность поцелуя не ограничена. Пожалуйста, не обсуждайте акцию вслух, сохраняйте загадочность действа.
”
Деталі:
http://www.westafmob.org.ua/viewtopic.php?t=220
коментарі
“Добре, що я не живу у Києві. Добре, що це була тільки примара молодості. Через те я його не знаю. Можливо я тільки дещо вгадую про нього.”
Ю.Андрухович “Диявол ховається у сирі”
А от ми живемо у Києві. І кожен зі свого боку якось таки його знає. Ми - люди, які колись чи ще зовсім недавно покинули Луцьк з різних на то причин. Хтось збираєтьмя повертатися, а хтось залишиться тут. Але у кожному частинка рідного міста живе. Так от. Чим це не привід створити власну якусь збірку? Звичайно не офіціозне волинське братство, а якесь класне віртуальне земляцтво. Просто створимо власну розсилку листів, “новачкам” підказутимемо, як тут жити і все таке. Можливо, навіть зустрічатимемось в реалі. От така ідея. Признаюсь, не лише моя. Перші “земляки” уже є. Тому перший наш спільний крок - розсилка. Отож, чекатиму реакції у коментах.
37 коментарі
Творчий звіт про участь журналіста з Луцька неформатного у квесті, або бортовий журнал одного екіпажа.
Вступ. Ліричний
Робочий тиждень видався надзвичайно напруженим. Постійні відрядження з міста в місто, зустріч з різними людськими проблемами і постійні перепади нервової діяльності спустошили ту посудину в якій зазвичай булькає, кипить і переливається через край життя. І зараз вона стоїть порожнім стаканом на донедавна багатому пировому столі якраз в той момент, коли Ви занурюєтеся в себе, щоб розібратися, розставити все по поличкам і переконатися, що правильно, у відповідності до законів гармонії і надзвичайно змістовно протікає ваше єдине, скороминуче і бистроплинне життя. І от ви відкриваєте потаємні двері своєї душі і тут така фігня. Здоровенний стіл, накурено, брудний посуд, серветки розписані помадою і посередині столу - сосуд з якого п’ють життя. І чомусь в цей момент сосуд нагадує гранчак в якому на дні щось засохло – чи то вино чи то чай. І залишки того нектару життя уже не можна випити, бо воно втратило всі свої фізико-хімічні властивості, а можна лише споглядати великими очима…
далі »
8 коментарі
Вгадайте, що ж найбільше бракує Луцьку? Підземного переходу! Так вирішило сучасні наші градоначальники. Звичайно ж, у кожному сидить «наполеончик», але ж не задовольняти свої амбіції за рахунок державних коштів. Пам»ятається, ще в роки мого дитинства, колишньому міському голові спадало на думку відправити людей під землю, розритий та перегороджений майдан перед цумом – видовище жалюгідне. Потім схаменулися, помилку зарили разом із грішми. Але старим ідеям – жити! У нас має бути не гірше, ніж у сусідів.. у Києві підземних переходів – купа, та що там казати, навіть у Рівному є :-). Має бути й у Луцьку. Але навіщо?
далі »
15 коментарі
На початок 2007 році клуб “Майдан” запланував досить цікаву і однозначно неординарну програму, яку ми вирішили вам презентувати:
10 лютого - 19-й офіційний День народження гурту Кому Вниз”
13 лютого, “Остання неділя” - виступ російських груп “Alkonost” і “Inside you”
далі »
7 коментарі
(Зачитується сивочолим редактором з келихом шампанського, сидячи в кріслі біля йолочки. Вигляд обличчя “говорящего” має викликати емоцію в слухоглядачитачів, яку можна описати словами: “Як він про всіх нас турбується! Який же він все-таки, молодчина, такі розумні слова говорить!”. Біля ніг “говорящего” сидить неформатний цуцик з сережкою в вусі, символ 2006-го року, збоку на диванчику - юнак, який має розглядатися як внук редактора, юний неформал-панк. Для більшого неформату внук час від часу може покурювати і нецензурно виражатись короткими фразами. Символ Нового, 2007 року, лежить на столі, див. фото)
далі »
4 коментарі
« попередня сторінка · наступна сторінка »
Loading ...