коментарів переглядів: 229 обсудити на форумі  
2008-12-17 09:10:27
Валерій Баранов (БЛ) та Олександр Стоян (ПР) про майбутнє і сьогодення України в контексті новоутвореної коаліції


Світлана ОРЛОВСЬКА: Сьогодні до дискусії ми запросили народних депутатів від фракції БЛ Валерія Баранова. Доброго вам ранку. Валерій БАРАНОВ: Доброго ранку. Світлана ОРЛОВСЬКА: І від фракції ПР Олександра Стояна. Доброго ранку. Олександр СТОЯН: Вітаю. Світлана ОРЛОВСЬКА: Поговоримо про майбутнє і сьогодення України в контексті новоутвореної коаліції. Чи зможе вона ефективно працювати, а відтак забезпечити нормальне функціонування держави, робочі місця, ухвалення бюджету на наступний рік? Як діятиме опозиція далі? Як довго планує залишатися в опозиції? А найголовніше, відкинувши фракційну і партійну приналежність, спробуємо отримати відверті відповіді наших гостей, як низько падатиме гривня і що робити людям? Пане Валерію, я вам як учаснику коаліції першому поставлю запитання, чи здатна ця коаліція ефективно працювати, оскільки вже говорять, що це коаліція 2 з половиною фракцій. У ПР вважають, що ця коаліція недовго протримається. Ксенія Ляпіна також говорить про серйозні розбіжності всередині вашого партнера по коаліції – НУ-НС. На що ви розраховуєте? Валерій БАРАНОВ: Я считаю, что система власти, которая существует сегодня в Украине, недееспособна, и она показала это за 17 лет своего существования. И Европа нам сказала о том, что никогда мы не попадем в Европу, в ЕС, если мы не проведем необходимые системные реформы, о которых давно говориться, и которые провели все страны бывшего соцлагеря. Это административная реформа, это децентрализация власти, внедрение самоупрваления и многое, многое другое, о чем сказано и пересказано. Так вот, этого у нас не произошло по причине кризиса управления, неспособности, слабости управленческих кадров, поскольку на популизме люди приходят к власти и не способны ничего изменить. Поэтому Украина сегодня 135 место в мире имеет по инвестиционной привлекательности. На фоне всего этого добавился еще и кризис международный колоссальный. И результатом всего этого безобразия стало то, что парламент не работал, потому что у нас было по партийной системе избрано несколько лидеров, и они имели свои войска, и между собой они вели конфликты. Их трое у нас таких основных участников этой войны. И все государство от этого страдало. Поэтому мы приняли решение, что нам нужно объединяться в любом формате. Я был уверен, что объединиться ПР и БЮТ. И это было бы очень правильно, с моей точки зрения. Если не думать о будущем и интересах лидеров этих фракций, а думать о государстве, которое смотрит, ну когда же вы там между собой договоритесь, чтобы принимали соответствующие законы, улучшали нашу жизнь. Мы объединились и сказали, ну давайте же будем работать. Люди с нас смеются. Стыдно на улицу выходить с депутатским значком. Поэтому мы объединились не в тому виде, как была раньше коалиция, когда писали, что мы вместе будем то-то, то-то делать. В принципе, мы объединились, чтобы избрать председателя ВС. И в любом деле важен конечный результат. Вот вы обратите внимание, мы избрали Литвина председателем – ВС работает, принимает законы, и ПР голосует вместе с нами по законам, которые не требуют дискуссии, потому что они понимают, что сегодня эти законы нужно принимать. Нужно закрывать свой рынок, нужно максимально поддержать своего производителя, что нужно было делать, кстати, еще 10 лет назад. Поэтому избрание председателя ВС стало каким-то объединительным шагом. И это хорошо. Світлана ОРЛОВСЬКА: Пане Олександре, Олександр Лавринович говорить про те, що немає справжньої коаліції у ВР. Чого ви очікуєте від цієї коаліції? І якщо відкинути ці заяви, якщо пропоновані закони будуть спрямовані на благо всієї країни, ПР буде ж підтримувати, буде голосувати. То навіщо усі ці розмови про коаліцію? Працюйте, ухвалюйте закони тощо. Олександр СТОЯН: Я сьогодні їхав у машині і ще встиг почитати газету «Сегодня». Я вчора почув президента. І мені навіть не хочеться говорити зараз про коаліцію, хочеться говорити про інше. Про те, що 80 млрд. дефіцит бюджету. Що тепер, виявляється, і пенсії пенсіонери будуть отримувати по якомусь окремому списку, будуть день визначати. А це 14 млн. І уявіть собі, як ці пенсіонери будуть отримувати пенсію. Більше того, кажуть, що спочатку отримають інваліди, а потім інші. Не отримують зарплату вчителі і лікарі. По вашому ж радіо я чув зранку передачу, з Луганськом у вас був прямий зв’язок, і відти повідомили, що тисячі людей звільняються. Світлана ОРЛОВСЬКА: Так, і 72 населених пункти хочуть, щоб визнав уряд депресивними на Луганщині. Олександр СТОЯН: Ось де трагедія українського народу. А все це, що ми кажемо про коаліцію, я би сказав… Є одна людина, яка колотить державу. І я про це сміливо скажу. Це президент. Бо він дуже не хотів коаліцію ПР і БЮТ. І дійсно, як колега Баранов сказав, це була би непогана коаліція, можна було домовитися. Він казав – я за демократичну коаліцію. А коли почали об’єднуватися, він став проти цієї коаліції. Він нічого не хоче. Як не дивно, президент - гарант конституції, а він дестабілізує політичну ситуацію, а звідси дестабілізація і економічної і соціальної ситуації. Оце прикро. А що стосується коаліції, то я скажу думку, яка може піти врозріз з моєю політичною силою. Мені доводилося по життю 15 років у тій чи іншій іпостасі працювати з Литвином – і в КДУ, і в Мінвузі, і в АП. І я навіть сьогодні дещо дивуюся, що ця людина взяла на себе таку велику відповідальність спробувати об’єднати парламентаріїв і якось очолити цей процес по виводу України з кризи. Тому я би вважав, що нам треба сьогодні не рахувати 213, 226 чи скільки, а нам треба, що якщо де-юре є коаліція, а вона де-юре є, тому що більшість проголосувала, то дійсно треба голосувати за ті закони, які би вивели державу з кризи. Більше того, 22 закони ПР направлені до ВР, вони зареєстровані, у тому числі моїх 8 законів лежать соціальні важливі. Комітету соцполітики цілих 15 законів. Ось що нас повинно об’єднати. Тому коли мій колега Лавринович каже, чи довго проіснує ця коаліція, якщо арифметичну частину, вона ніколи не буде мати 226, тому що президент вже залишився президентом 30 чоловік НУ. 30 чоловік у партії. Оце він ними буде керувати. Бо він не хоче, щоб була стабільність у державі. Бо якщо далі піти, то він не хоче Тимошенко. Це всі розуміють, про це вже говорили. Тому я думаю, що в цій ситуації наша політична сила, пройде ще певний час, і ми будемо нормально голосувати. Я переконаний, що Литвин як людина, яка вміє керувати парламентом, усе зробить, щоб працювала ВР, щоб приймалися закони в інтересах громадян України. І за це нам будуть вдячні всі. Тому я особисто, підкреслюю, проти того, щоб сьогодні рахувати, з’ясовувати, а треба працювати. Світлана ОРЛОВСЬКА: Лідер ПР Віктор Янукович сказав, що якщо через 100 днів ситуація не зміниться на краще, він виведе людей на вулицю. Я не хочу нічого говорити, але якщо нічого не зміниться на краще, то людей не потрібно буде виводити – вони самі вийдуть. Але все ж таки, навіщо це нагнітання ситуації. Олександр СТОЯН: Я можу цю тему розкрити. Ви знаєте, я був 12 років головою ФПУ, і мені в критичній ситуації доводилося не виводи, а очолювати стихійні виступи громадян України. 1996 рік уряд Павла Лазаренка, коли колосальна була заборгованість із зарплати, по пенсіях, 1,5 млн. людей по всій Україні вийшли одночасно. І ми тоді вийшли з конкретними вимогами. Що сьогодні ми спостерігаємо? Сьогодні, 17 грудня, починається перший етап виступів трудящих по всій Україні. Вимоги – робочі місця, нескорочення робочих місць, вчасні виплати зарплати. І безумовно, якщо за 100 днів, і це мав на увазі Янукович, коли казав, уряд нічого не зможе зробити, то будуть стихійні бунти. А бунт - це стихійний виступ. Ми не хотіли б, щоб були бунти. Ми б хотіли, що якщо люди і вийдуть, щоб вони вийшли з програмними, з цілеспрямованими положення про підвищення рівня зарплати, збереження робочих місць тощо. І ПР готова очолити ці стихійні виходи. Якщо цього не буде, а люди вийдуть, я боюся, що це буде на грані громадянської війни. Тому ми не погрожували, ми попередили уряд: за 100 днів вирішіть проблему. Не вирішите, люди самі вийдуть. А ПР як політична сила, безумовно, може цей процес стихійний очолити. Світлана ОРЛОВСЬКА: Пане Валерію, напередодні у Ющенка заявили, що Україна може вийти з економічної кризи, лише змінивши прем’єр-міністра, а не завдяки створенню коаліції. І навздогін запитання. Напередодні на одному із засідань прем’єр Юлія Тимошенко говорила, що тепер її мета – до нового року ухвалити бюджет 2009 (це ми можемо тільки вітати), але також ухвалити програму діяльності уряду. Тобто, так важливо ухвалити програму діяльності уряду? Ми розуміємо, що це індульґенція на рік. І взагалі, навіщо? І ваша реакція на те, щоб змінити прем’єр-міністра, і це буде вихід з економічної кризи. Валерій БАРАНОВ: Ничего удивительного, поскольку главная задача АП заключается в смене премьер-министра. И других функция я вообще у этого органа не вижу. И мое глубокое личное убеждение, что нам нужно, проводя административную реформу, ликвидировать институт президентства в Украине как никому не нужный, источник всех интриг и всяких заколотов. Мне понятна эта позиция. И она мне, кстати, совершенно неинтересна. Что касается деятельности правительства. Я глубоко не удовлетворен деятельностью правительства. И то, что мы вошли в эту коалицию, скажем так, это не значит, что мы в едином порыве завтра полностью одобряем и хлопаем в ладоши. Я и наша фракция, которая в своей программе записала, говорим о том, что сегодня правительство действует бессистемно, нет никакого плана стратегического развития, нет никакой антикризисной программы. И это хаотическое, броуновское движение вряд ли может дать какой-то результат. Я так понимаю, что при правительстве должен был немедленно быть создан мозговой центр и специалистов-профессионалов по направлению. Этот центр должен работать круглосуточно. Должна быть определена программа действий конкретно. Потому что любая программа у нас в Украине, я ее сразу уже представляю в виде того документа, который назывался «Украинский прорыв», которая не выдерживает никакой критики. Это набор первомайских лозунгов – улучшать, развивать, укреплять. Здесь правительство должно было выйти к нам на ВС и сказать: мы видим первоочередные действия вот такие. Для этого нам нужно принять вот такие законодательные акты. Мы приглашаем всех, кто здесь в зале сидит – очень умные, мудрые, дают всем советы к нам в этот мозговоый штаб. Давайте вместе все это готовить, круглосуточно голосовать, принимать решения и выходить из кризиса. Но этого же не происходит. Я смотрю повестки дня, то там закон… Ну не буду никакой закон обижать, но они совершенно не первоочередные, эти законы. Вот хорошо… Олександр СТОЯН: Ну чому не першочергові. Президент подав як першочергово про захист кажанів. Мабуть, він боїться, що почнеться голодомор, і люди почнуть поїдати кажанів, тому треба їх захищати. Валерій БАРАНОВ: Ну есть у нас такие удивительные вещи. Мне было приятно, что когда мы избрали Литвина председателем ВС, во-первых, ВС начал в 10 утра работать. Раньше у нас приходил Яценюк, говорил, здравствуйте, товарищи, перерыв. І кудись пішов. Поэтому мы сегодня хотя бы работаем. И Литвин нам сказал: дайте свои предложения о первоочередных законах, которые надо принять. Мы теперь даем свои пожелания – вот это, вот это. И это учитывается вместе со всеми руководителями фракций. Т.е. еще раз говорю, правительство и сегодня работает бессистемно. Никаких устранений причин наших проблем не происходит. Я об этом говорю открыто и достоверно. Світлана ОРЛОВСЬКА: Що треба зробити? Можливо, справді змінити прем’єра? Або принаймні поміняти очільників певних міністерств? От фракція Литвина як вважає? Я розумію, що ви скажете, про кадри непотрібно, потрібно працювати. Але все ж таки відбудуться певні кадрові зміни. Кого б ви змінили? БЛ на що б претендував? Валерій БАРАНОВ: Общество давно говорит о том, что нам надо сменить всю политическую элиту. А для этого нам нужно принять закон об отмене партийных выборов. На местных уровнях это мажоритарная система. В ВС – 2-палатный парламент, часть по партийным спискам открытым, часть по мажоритарным. И вот тогда у нас отпадут эти вожди наши, которые считают себя пупами земли, а мы все страдаем, на них глядя. И тогда мы сможем сформировать профессиональное правительство, а не по партийным квотам. Світлана ОРЛОВСЬКА: А що робити поки що? Бо тоді, тоді, а зараз? Валерій БАРАНОВ: Сйчас нужно нам объединиться всем вместе – кто в позиции, кто в оппозиции… Олександр СТОЯН: Я хочу доповнити, кого треба поміняти. Як тільки призначили новий уряд, і в уряді появився Пинзеник, я на другий чи на третій день давав інтерв’ю: з’явився Пинзеник – чекайте біди. Бо я з ним працював ще в 1994-1995, 1997 роках, коли він був міністром фінансів, віце-прем’єрів. Пам’ятаєте, 10 тис. була інфляція? Я тоді вже знав, що ця людина нездатна. Він вміє схеми малювати, лекції читати, а займатися фінансами не вміє. Більше того, от дивіться, що відбувається. Дивлюся вчора, сидить там Стельмах і щось малює собі… Світлана ОРЛОВСЬКА: Сьогодні, до речі, президент проводить робочу нараду із Стельмахом і Пинзеником, Олександр СТОЯН: Так, він весь час за собою водить Стельмаха. Чому ні разу президент не сказав на адресу Стельмаха? Бездарна людина. Долар росте, росте, росте і ніякої оцінки немає. Більше того, ми ж хотіли заслухати Стельмаха. Нічого подібного. А Стельмах – це кандидатура президента, він призначає і звільняє. Чому ми не можемо заслухати цю людину? Яка ж політика державна фінансова? У світі долар падає. Я чомусь думаю, що там, мабуть, є інтерес президента. Валерій БАРАНОВ: Так президент тоже в парламент отказался прийти. Мне нравится эта ситуация – пусть они там сами. Я не понял, а кто первое лицо в государстве? Кто за все несет… Олександр СТОЯН: Треба думати дійсно, кого персонально міняти і кого притягувати до відповідальності за той безлад, який є в нашій економіці, в нашій соціальній сфері і у фінансовій сфері. Світлана ОРЛОВСЬКА: Стельмах напередодні сказав, що якщо люди почнуть повертати депозити, то курс зміцниться до 6 грн. Натомість ми бачимо, що курс збільшується і збільшується, навіть не буде повторюватися. Ви вважаєте, якщо змінити Стельмаха на цій посаді, то курс долара стабілізується? А що робити людям в умовах такого курсу гривні? Це просто жах! Що робити? Олександр СТОЯН: Якби я був міністр фінансів, я сказав би, що робити. Вчора до мене звернулися громадяни, до речі, із Запорізької області. Виявляється, закінчився термін, коли вони здавали свої гроші в банк, вкладники, думали копійку заробити. І пішли в банк (не хочу називати його, він і так уже впав, цей банк), пішли отримувати свій вклад – рік пройшов. А вони кажуть: ми вам не даємо ні копійки. І ці люди подають в суд. І суд, безумовно, приймає рішення на користь цієї конкретної людини. Вони йдуть з рішенням суду, а їм кажуть: а в нас грошей немає, ми не дамо. Ось що робиться! Забрали в людей гроші. Раз надурили, коли забрали, пам’ятаєте заощадження. Другий раз тепер забрали гроші, підняли тарифи. Треба проводити прозору державну політику. Ось що треба робити. Повинна бути програма державна дійсно. Світлана ОРЛОВСЬКА: Що робити людям? Зі зміною Володимира Стельмаха зміниться, зміцниться одразу курс долара чи ні? Валерій БАРАНОВ: Нет, конечно, просто от смены Стельмаха может измениться политика НБУ. Но я бы на своем лично месте никому бы не доверял в этой ситуации, поскольку непрогнозируемое правительство, непрогнозируемые действия. Я бы, имея какие-то лишние деньги, я бы их никуда не понес, а держал бы их дома на всякий случай. Світлана ОРЛОВСЬКА: Їх вже немає у людей. Сьогодні в нашому ефірі слухачка поставила запитання, я пообіцяла, що на «Родео» поставлю його нашим депутатам. Вона дзвонила з Донецька, не представилась. Люди справді зараз дуже обурені. Зараз маємо інформацію, що на запорізьких підприємствах наприкінці січня – на початку лютого 2009 року звільнять 1,5 тис. людей. А слухачка сказала про те, що на ВВС прозвучала інформація про те, що в Донецьку один з олігархів відкриває підприємство з переробки вугілля, і вугілля буде завозитися з Австралії. І слухачка поставила питання – нам що, своїх шахтарів в землю заривати чи що? Поясніть, що відбувається взагалі? Валерій БАРАНОВ: Здесь сложно комментировать, поскольку мне эта информация неизвестна, кто откуда будет завозить. Мы сейчас будем развеивать мифы или слухи, а может, это правда. Не зная этой ситуации, невозможно ее комментировать. Поэтому я бы не взял на себя смелость рассказывать, кто там в Донецкой области чего собирается производить. Світлана ОРЛОВСЬКА: Я пообіцяла, я поставила запитання. Але в контексті того, що люди втрачають роботу, їм просто нічим годувати дітей. А далі ситуація буде ще гіршою. Всі це прогнозують. Олександр СТОЯН: Дійсно, це велика соціальна проблема, в тому числі і проблема шахтарів. Я багато років пропрацював на Донбасі, в мене там мама похована у Горняку, Селідовський район. Працювала в шахті. І 98% людей живе за рахунок шахти. Немає шахти – вимирає місто. І моє містечко, в якому я вчився, Гірник, практично вже вимерло. Залишилося старі, тощо. Я вважаю, що безумовно, відповідаючи на ваше запитання, чи на запитання з Донецька, наш вітчизняний бізнесмен, ті, хто володіють підприємствами, повинні все робити, щоб в першу чергу працювали наші шахти. Якщо немає, то створення нових робочих місць. І тут є декілька пропозицій. Якось в одній з передач я казав уже про те, що треба, щоб кредити МВФ йшли не на банки, їх понад 200, які зараз продають валюту і накручують колосальні гроші. Потім вони обвалять долар, зроблять його дешевше. Але накачали собі мускули – мішки гривнями. Я вважаю, що ці гроші повинні йти на створення робочих місць. Зокрема, я пропоную створення майстерень по ремонту одягу, побутової техніки. Їх немає, а це 3-4 робочих місць. Але дати пільгові кредити. 200-300 тис. грн. достатньо для того, щоб це зробити. Далі. Фермерські господарства, за що виступає часто БЛ, підтримка їх. Навіщо завозити з-за кордону м’ясо, коли можна своє виробляти? Громадські роботи і багато чого іншого. Тобто, зараз в першу чергу, у зв’язку з тим, що запрацювала ВР… Світлана ОРЛОВСЬКА: Тобто, гроші МВФ спрямувати на створення робочих місць? Олександр СТОЯН: Треба створити державну програму зайнятості, перекваліфікації робочих людей і багато чого іншого. СЛУХАЧ: Здравствуйте. Сергий, Киев. Еще в Библии написано, что по делам судить надо о людях, а не по их разговорах. А 17 лет все депутаты вместе со Стояном чем занимаются? Ничем не занимаются. Типа работают они во всяких комиссиях своих и комитетах. К чему мы пришли? Здравоохранения нет. Экономика развалена. Среднего класса нет. Обороны нет. Политика непонятная, тоже нет. Энергетики нет. Банковская система развалена. Культура доходит. Вот ваши дела, г-да депутаты. А теперь к людям. Неужели вы не понимаете, ни ПР, ни НУ, ни БЮТ не приведут нас к лучшему. Голосуйте за совершенно других, выходите на улицу, и голосуйте за Тягнибока и… Світлана ОРЛОВСЬКА: Давайте не будемо агітувати, за кого голосувати. Люди самі зроблять висновки, коли будуть опускати виборчі бюлетені у скриньки. Валерій БАРАНОВ: Мне абсолютно понятно, что человек нервно так рассуждает. Они прав в том, и я глубоко убежден в том, что у нас нет отдельных недостатков. У нас все делается неправильно. И к этому руку приложили все, кто был у власти 17 лет независимой Украины. Это наша беда и проблема. Это кризис управления. И я бы не стал навешивать ярлыки – кто, чего. И главное беда Украины – это непрофессиональное управление. И то, что там у Тягнибока… Давайте, если бы он прославился где-то в бизнесе, в управлении тысячами людей и как антикризисный менеджер… Світлана ОРЛОВСЬКА: Тобто, ми говоримо про управлінську кризу? Валерій БАРАНОВ: Да. Это глубокий экономический кризис. Не нужно тут кого-то конкретно обвинять. Мы это должны пройти. Это эволюция. От коммунизма к развитому обществу с рыночной экономикой – мы болезненно это должны перейти. И это общество наше должно пережить. По-другому не получится. Олександр СТОЯН: Безумовно, я несу відповідальність частково, як і мої колеги-депутати. Але мені є про що людям сказати. Я вже казав, що мені доводилося і акції протесту проводити. Моїх є понад 50 законів як автора, які подавав ці закони. Я в комітеті соціальної політики, куди не хочуть люди йти. Але тут в чому проблема? Проблема в тому, що дійсно у нас за всі 17 років не було політичної стабільності в державі. Мінялися уряди, мінялися президенти. Одних знімали, інші самі уходили. І у зв’язку з тим, що не було стабільності політичної, у нас немає і чіткої економічної політики, як нам розвиватися. І в нас зовсім немає, я це підтверджую як голова комітету соціальної політики і підкомітету соціальної політики, у нас зовсім немає політики соціального розвитку держави. А якщо цього немає, то є стихійність. Одне робиться, друге робиться, третє робиться, там урвали, там взяли. І знову підкреслюю, коли МВФ дає 16 млрд. начебто на подолання економічної кризи, а ми бачимо, що їх немає, і той же Пинзеник, про якого вже казав, сказав, є банківський егоїзм. Як це можна так сказати, коли банкам дали гроші, а вони їх використовують не на підтримку вітчизняного товаровиробника. Світлана ОРЛОВСЬКА: Йшлося, що буде стабілізовано курс гривні. Олександр СТОЯН: Безумовно, але ж він не стабілізувався. А не стабілізувався курс гривні – це означає, що обвал іде і в економіці. А це іде обвал і в експортерів наших тощо. Тобто, я ще раз хочу підкреслити, треба, щоб ми дійсно знали, які ми хочемо проводити реформи, хто їх проводити. Щоб люди не боялися, політики не боялися вищого рангу, що сьогодні він при владі, завтра його знімуть. У нас поки що йде боротьба всіх політичних сил, підкреслюю, за крісло, а не за інтереси людей. От звідси і маємо те, що сказав радіослухач. СЛУХАЧ: Доброе утро. Владислав, Харьков. Вот та ситуация, которая сейчас творится в стране, она очень негативным образом влияет на людей, которые взяли кредиты в банках, которые подписали договоры с лизинговыми компаниями. В частности, я таким являюсь. Лизинговые компании, банки почему-то не хотят признавать ту ситуацию, которая сложилась, форс-мажорным обстоятельством, хотя по логике всей это видно. Как быть в этой ситуации, подскажите. Конкретно скажите, как признать ее форс-мажорной? Как нам из этой ситуации выходить? Я вам честно скажу, чтобы выплатить лизинговые платежи, я посчитал, мне надо в месяц проехать 36 тыс. км. Это нереально. Валерій БАРАНОВ: Всем будет в этой ситуации нелегко. И одного рецепта никогда не будет. Кто-то брал кредиты, кто-то их не брал. Кто-то брал в лизинг оборудование и технику. И это было очень правильно, потому что другого способа развивать бизнес и зарабатывать просто не существовало. Мы все попали сегодня вот в такую ситуацию. Кто-то больше, кто-то меньше. Вы знаете, что мы приняли ряд законов, которые ограничивают права банков, которые дают возможность заемщикам вести с банками осторожную борьбу. Но здесь нужно договариваться с банками. Я знаю немало примеров, когда банки дают каникулы т.н. кредитные, когда временно не гасится тело кредита, платятся только проценты. И здесь не получится так, что все проиграют, а банки расцветут. Банки тоже будут в большой проблеме, в большой беде. Здесь нужно вместе выкарабкиваться. У нас не будет один победитель, а все остальные проигравшие. Все будут проигравшие в этой ситуации. Вы правильно говорите, оказались все в такой. Главная беда в чем? В том, что нет единого центра решения всех этих назревших проблем. Вот каждый спасается сам, как может. Вот это очень печально. И нет правительственной программы действий. Вот была бы она, под нее написана программа законодательных актов, и мы бы сразу в ВС их бы принимали. Ну не может же ВС себе законы придумывать, КМ себе, президент себе. И каждый в разные стороны. И движения в целом не существует. Вот это называется кризис управления. Это наш крест, который мы с вами несем 17 лет. Світлана ОРЛОВСЬКА: Ви дуже гарно сказали – броунівський рух. СЛУХАЧ: Доброе утро. Почему кредит МВФ отдали банкам? По идее, лучше было бы отдать заемщикам, чтобы они погасили свои обязательства перед банком, и открыли новый кредит тем же заемщикам, только не под 20%, а под 5%? Валерій БАРАНОВ: Очень хорошая идея. Мне кажется, так поступать нельзя. Ну как это, взяли кредит и роздали тем, кто взял? А тем, кто не взял, не будем раздавать? А отдавать будем все вместе? Поэтому это, конечно, несерьезно. Я глубоко убежден, что нужно было этот кредит 1) направить, допустим, на ЖКХ – на строительство, реконструкцию газопроводов, котельных, трубопроводов, дорог. Т.е. мы заняли бы своих людей, мы заняли бы коммунальное хозяйство. Мы бы тех, кто поставляет туда сырье, материалы, металл, поддержали. 2) Нужно было эти деньги отдать как НДС невозвращенный. Это бы пополнило оборотные средства предприятий, они бы смогли производить свою продукцию, продавать ее, зарабатывать деньги и платить зарплату. А так у нас сфера материального производства осталась без штанов, без оборотных средств, в долгах перед банками, а банки опять получили эти деньги. Я не понимаю, как это может происходить. Вот здесь именно роль нашей ВР заключается в том, чтобы пригласить на свое заседание, вызвать тех, кто за это отвечает, спросить с них, либо их освободить, если это в наших полномочиях, либо им ордена вручить. Но к нам Стельмах не идет. Президент к нам не идет. Обратите внимание, кто же тогда в государстве первая личность? Кто за все в ответе? Олександр СТОЯН: Єдина форма, коли дають кошти – це кошти через банк. Але це не означає, що дали тобі ці кошти, і банкір уже є власником цих коштів. Я би зробив таким чином, і до речі, моя пропозиція була, я десь її озвучував, даються кошти банку, який повинен профінансувати державні підприємства, або не тільки державні, бо зараз мало державних підприємств, а підприємства діючі під державні замовлення за 2 умов. 1 умова – не скорочуються робочі місця. Це підприємство отримало від банку кредит, не скорочує робочі місця і не зменшує рівень зарплати. Тоді б працювали, те, що колега правильно сказав, ті підприємства, які нам потрібні, ті галузі, які нам потрібні. Наприклад, дати машинобудуванню кошти – це означає, що ті, хто працюють в машинобудуванні, будуть брати те, що виробляє металургійна промисловість. Або дати кошти, я вже казав, на село фермерам, вони будуть брати хімію, добрива і багато чого іншого. Тобто, створити під кожний мільярд доларів, який дається кредиту в банку, конкретну програму. Тобі даємо на підтримку фермерів. Тобі даємо на підтримку середнього бізнесу. Тобі даємо на підтримку вітчизняних товаровиробників. Але, знову ж таки, виставляючи умови. А сьогодні просто дали банкам для стабілізації гривні. А що вийшло? Валерій БАРАНОВ: Они купили доллары. Олександр СТОЯН: А вони купили долари. Валерій БАРАНОВ: Я прошу прощения, что перебиваю. Настало время, нужно закрыть границы. Немедленно в части поставки в Украину продукции, которая у нас производится. В первую очередь, продукты питания. Світлана ОРЛОВСЬКА: Щоб підтримати власного товаровиробника? Валерій БАРАНОВ: Конечно. Вы обратите внимание, в этом году в Украине закрылось 60 мясокомбинатов. Закрылось большинство частных, малых, небольших пекарен, в которых работали сотни тысяч людей и производили качественную продукцию. Сегодня наш товаропроизводитель пищевой практически остановился. В это время нам везут из Польши колбасу, из Турции хлеб и всякую другую гадость, которую есть нельзя.