14.10.2008
Колегія РВ ФДМУ по Запорізькій області б'є тривогу - вирішення проблем банкрутства господарських товариств потребує нагальних змін до законодавства

На засіданні колегії регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області було розглянуто стан справ з банкрутства господарських товариств, що перебувають в управлінні регіонального відділення, та проблемні питання, які виникають під час провадження справ про банкрутство товариств, у статутних фондах яких є державна частка акцій, або у яких на балансі перебуває державне майно.

На засідання колегії були запрошені начальник Запорізької філії агентства з питань банкрутства С.А. Васильцов, арбітражний керуючий ВАТ "Супутник" О.В. Кляшторна, голова профспілки ВАТ "Український НДІ "Перетворювач" С.Ф. Буряк та інші.

У вступному слові начальник регіонального відділення М.А. Горьовий зазначив, що питання банкрутства вже неодноразово розглядались як на місцевому, так і на державному рівнях, проте надзвичайно гостра проблема залишається невирішеною і донині. Головна причина - недосконале законодавство. А це, як підкреслив Микола Горьовий, дозволяє усіляким ділкам використовувати "законодавчі проріхи" у корисних цілях.

Аналізуючи стан справ з питань банкрутства підпорядкованих регіональному відділенню господарських товариств, вони звернули увагу на головні недоліки законодавства. Зокрема, було зазначено, що відсутність у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" статті про особливості банкрутства господарських товариств, які знаходяться в процесі приватизації, не дає можливості забезпечити обов'язкове звітування арбітражних керуючих перед органом приватизації. В результаті - відсутня повна інформація, яка необхідна для здійснення аналізу стану на підприємствах, що, у свою чергу, унеможливлює своєчасне запобігання фіктивного банкрутства.

В період зупинення провадження справи про банкрутство господарського товариства у зв'язку із обмеженнями, встановленими Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", це майно залишається фактично безгосподарним, оскільки не вирішене питання фінансування на його утримання та збереження. До того ж, відсутність досвіду роботи арбітражних керуючих на керівних посадах підприємств різних галузей економіки зменшує можливість відновлення платоспроможності боржника. Та й під час призначення арбітражних керуючих не завжди ураховуються пропозиції Фонду державного майна України і його регіональних відділень щодо кандидатури на цю дуже відповідальну посаду.

Недосконалий механізм підготовки та надання на погодження проекту мирової угоди не дає можливості зобов'язати керівника боржника та арбітражного керуючого забезпечити підготовку виважених умов мирової угоди.

В процесі ліквідації ВАТ ліквідаторами не здійснюються заходи щодо зупинення обігу та скасування реєстрації випусків акцій, що може призвести до ситуації, коли після ліквідації товариства у обігу залишаються його акції. Крім того, така ситуація не дає можливості завершити процес приватизації ВАТ, в статутних фондах яких є державний пакет акцій, і вилучити їх з державного реєстру корпоративних прав, що є складовою частиною Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

За час приватизації, зазначали виступаючі у своїх доповідях, виникла проблема, коли при формуванні переліків об'єктів державної власності, які підлягають підготовці до приватизації, органами, уповноваженими управляти ними, пропонуються такі господарські товариства, проти яких порушено справу про банкрутство або відповідно до їх фінансового стану вони вже перебувають на межі банкрутства.

Проведення процедури приватизації одночасно з процедурою банкрутства супроводжується значною кількістю невідповідностей, наприклад, таких, як одночасне здійснення функцій управління майном підприємства органом приватизації, з однієї сторони, і розпорядником майна, призначеного рішенням суду - з іншої.

Суттєвим недоліком є і те, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства і прийняття органом приватизації функцій управління майном даного підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині продажу, передачі, здачі в оренду, списання та інше, з однієї сторони, а з другої - відчуження майна розпорядником. Тільки після реалізації плану санації, наголошували виступаючі, доцільно включати підприємства, по яких відкрито провадження справи про банкрутство, до переліку об'єктів, що підлягають підготовці до продажу.

Йшла мова на колегії і про необхідність збереження та ефективного управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, проти яких порушено провадження у справі про банкрутство. Таких в управлінні регіонального відділення - 33 підприємства, з них - три відкриті акціонерні товариства мають у статутних фондах державні пакети акцій.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України об'єкти державного житлового фонду підлягають безумовній передачі до комунальної власності відповідних територіальних громад, але термін передачі не визначено, в результаті чого державне майно роками залишається на балансах підприємств-банкрутів. Непоодинокі випадки і включення в ліквідаційну масу підприємств-банкрутів державного майна.

Значною проблемою стали існуючі розбіжності між Законами України в частині прийняття об`єктів державного житлового фонду (в т.ч. гуртожитків), дитячих дошкільних закладів та інших об`єктів соціальної інфраструктури до комунальної власності. Вони передаються без додаткових умов (відповідно до п. 1 статті 26 Закону України) або виключно за умови прийняття на пленарних засіданнях відповідних рад рішення про надання згоди на прийняття об`єктів у комунальну власність (відповідно до п. 51 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 № 280/97-ВР). Все це, на жаль, не дає можливості вирішити із відповідними територіальними громадами питання прийняття об'єктів державної власності у комунальну власність.

Заслухавши доповіді та пропозиції виступаючих, колегія регіонального відділення прийняла рішення направити листа до Фонду державного майна України з проханням посприяти внесенню змін відповідними державними установами до нормативно-правових актів. Без цього, на думку учасників колегії, вирішити існуючу проблему банкрутства державних підприємств неможливо.