This version of the page http://www.state-gov.sumy.ua/docs/zapitannya_vidpovid.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2009-01-22. The original page over time could change.
Рубрика «Запитання – відповіді»


Рубрика "Запитання – відповіді"

14.01.09

Я  інвалід ІІ групи внаслідок загального захворювання , маю 40 років страхового стажу. Чому мені за кожен рік понаднормативного стажу роботи виплачують по 2,84 грн. замість 4,70 грн?
(П.М.  Циганій  Білопільський район)
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а, починаючи з01.07. 2008 р. мінімальний розмір пенсії визначений на рівні 544 грн. За кожен повний рік страхового стажу понад 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з чинним законодавством розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  становив: з 01.01.2008 р. – 470 грн., з 01.04. 2008 р. – 481 грн., з 01.07. 2008 р. – 482 грн., а з 01.10. 2008 р. – 498 грн.
Доплату в сумі  4,70 грн. з 01.01. 2008 р. та 5,44 грн. з 01.07. 2008 р. отримують пенсіонери, основний розмір пенсій яких перевищує мінімальний розмір пенсії.
Оскільки основний розмір вашої пенсії, обчислений на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. №654 з урахуванням вашого страхового стажу 41 рік  4 місяці 16 днів та заробітної плати за період з 01.09. 1993 р. по 31.08.1995 р., становив з 01.01. 2008 року 281,70 грн., а з 01.10. 2008 р. – 316,92 грн., відповідно і доплата за кожен рік понаднормативного стажу становила з 01.01. 2008 р. 2,82 грн. (281,70 х 1% = 2,82 грн.) та з 01.10. 2008 р. – 3,17 (316,92 х 1% =  3,17 грн.)  Підстав виплачувати Вам за кожен рік понаднормативної роботи по  4,70 грн. немає. 

Я працювала санітаркою в тубкабінеті з 1971-го по 1995 р. Чому мені відмовляють у перерахунку мого стажу роботи у подвійному розмірі?
 (М.М. Савченко Сумський район)
Згідно із Законом України  «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10.07. 2003 р.№1110-ІV (набрав чинності з 15.08. 2003 р.) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) із лікування осіб,  заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, в патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» протитуберкульозні заклади охорони здоров’я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз (протитуберкульозні диспансери, лікарні, відділення, кабінети, науково-дослідні інститути, денні стаціонари, санаторії тощо).
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки на момент набуття чинності змінам до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ви не працювали, для зарахування вам періодів роботи в тубкабінеті районної лікарні в подвійному розмірі підстав немає.

13.10.08
Чи включається в довідку про доходи для одержання кредиту в банку одноразова матеріальна допомога, виплачена працівнику на підставах, обумовлених колективним договором?
О.Волкова, м.Охтирка.

Довідка про дохід для отримання кредиту служить оцінкою платоспроможності позичальникаі гарантієюзабезпечення кредиту, видається роботодавцем за вимогою працівника на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату.
Форму довідки про доходи затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 27 серпня 2004 року № 192.
До довідки про дохід (середню заробітну плату) у відповідності до п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок), затвердженого постановою №100 від 8 лютого 1995 р., включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки; премії, які не мають одноразового характеру; індексація тощо.
Виплати, які носять одноразовий  характер, у тому числі одноразова матеріальна допомога, яку отримала дописувачка, не можуть бути включені в довідку як нарахована заробітна плата (п.4 Порядку). Такий вид доходу в довідці може бути відображено як інші нарахування у тому місяці, коли ця допомога була нарахована, з припискою „одноразова матеріальна допомога”.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати, у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідальність за достовірність даних, внесених до довідок про дохід (середню заробітну плату), несе посадова особа (головний бухгалтер або фізична особа), яка підписала довідку.
У випадку встановлення факту завищення доходу для отримання кредиту може бути порушено кримінальну справу відносно особи, яка підробила документ (ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України) та особи, яка цей документ використала (ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України).

02.10.08
Я народився 3 січня 1939 року. Згідно з довідкою архіву відпрацював у колгоспі: в 1949 році – 38 трудоднів, в 1952  - 30 , 1953 – 72, 1954 – 70, 1955 – 104, 1956 – 242, 1957 – 374, 1958  – 557, з квітня по червень 1962 - 83 трудодні. До стажу роботи при призначенні пенсії мені враховано 6, а не 9 років. Чому ?
Олексенко В.І. , Білопільський район.
          
Роз’яснюємо, що з 01.01.2004 року введений в дію Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон).
Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Згідно із статтею 56 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується робота на підставі членства в колгоспах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При цьому  при обчисленні стажу роботи в колгоспах за період після 1965 року, якщо  член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.  Мінімум трудової участі в колгоспі встановлювався згідно з Уставом колгоспу.
Працюючими в колгоспі вважалися неповнолітні діти, котрі особисто перебували в трудових відносинах з колгоспом, а не епізодично допомагали батькам. Такі особи мали бути зараховані до членів колгоспу з виконанням постійних обов’язків або отримували наряди на виконання певної роботи, їм особисто нараховувалися трудодні.
В разі не підтвердження членства в колгоспі, період роботи в малолітньому віці зараховується шляхом за кількістю фактично відпрацьованих трудоднів поділених для визначення числа місяців роботи на 25,4 (кількість робочих днів в місяці, визначена в середньому за рік при шестиденному робочому тижні). Після досягнення 14-річного віку як неповнолітньому час роботи в колгоспі до 1966 року зараховується календарно.
З огляду на вищевикладене, стаж Вашої роботи в колгоспі склав 6 років     2 місяці 19 днів, а саме: 68 трудоднів за 1949, 1952 рр.: 25,4 = 2 місяці 18 днів; 01.01.53– 30.10.58 (день призову на військову службу) = 5 років 9 міс.30 дн.;
З 15 квітня  по 15 червня 1962 р. = 2 місяці 1 день (стаж зараховано відповідно до пункту 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р.          № 837, згідно з яким у тих випадках, коли в поданому документі про стаж не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця).

Працюю прибиральницею в сільраді з 2004 року на 0,5 ставки. Чи маю право на матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, премії, а також на надбавку за вислугу років?
Л.Линок, Путивльський район.
Оплата праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету, у тому числі прибиральника сільської ради, регламентується статтею 98 КЗпПУ, де зазначено, що оплата праці цієї категорії працівників здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Так, наказом Міністерства праці України від 02.10.96 №77 "Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" та наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.01.2008 №11 "Про внесення змін до наказу Міністерства праці України від 02.10.96 №77" визначено, що місячний оклад прибиральника службових приміщень установлюється на рівні мінімального розміру заробітної плати затвердженого діючим законодавством. Крім того, працівникам, які використовують дезинфікувальні засоби в роботі, встановлюється доплата в розмірі 10 відсотків місячного окладу.
Зазначеними нормативними актами працівникам, зайнятим обслуговуванням органів місцевого самоврядування, передбачено виплату матеріальної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку та преміювання, які проводяться відповідно до умов визначених коллективним договором і положенням про преміювання працівників виконавчого апарату сільської ради.
Слід зазначити, що згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників аппарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та від 12 травня 2007 р. №700 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України" такі видатки здійснюються в межах асигнувань на оплату праці затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів.
Виплату надбавки за вислугу років зазначеній категорії працівників чинним законодавством не передбачено.

Маю посвідчення дитини, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи. Чи повинні мені виплачувати  підвищену стипендію?
К.Кривенко, Ямпільський район.
Підвищена стипендія виплачується на підставі посвідчення встановленого зразка відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - Порядок) та відповідних довідок.
Підвищену стипендію потерпілим дітям виплачують відповідно до пункту 4 частини третьої статті 30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи":
- яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, на підставі посвідчення жовтого кольору серії „Д” та вкладки до посвідчення;
- які після досягнення повноліття матимуть підстави отримання категорії 2 потерпілих від Чорнобильської катастрофи - на підставі посвідчення жовтого кольору серії „Д” та  відповідно до завіреної копії довідки згідно з додатками №№ 3 та 4, виданою Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
- які після досягнення повноліття будуть мати підстави для отримання категорії 3 потерпілих від Чорнобильської катастрофи - на підставі посвідчення жовтого кольору серії „Д” та  відповідно до завіреної копії довідки згідно з додатками  №№ 5 та 6 Порядку, яка видається державними адміністраціями за місцем проживання;
- які після досягнення повноліття будуть мати підстави для отримання категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи на підставі посвідчення жовтого кольору серії „Д” та  відповідно до завіреної копії довідки згідно з додатком № 7 Порядку, яка видається державними адміністраціями за місцем проживання.
Відповідно до частини другої статей 20, 21 та 22 вказаного закону:

  1. неповнолітнім дітям (до 18 років) померлих громадян, віднесених до категорії 1 та 2, та категорії 3 - з числа учасників ліквідації наслідків аварії на чорнобильській АЕС, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, на підставі довідки згідно з додатком №2 Порядку, яка видається державними адміністраціями за місцем проживання.
Відповідно до частини другої статті 20 вказаного закону:
- неповнолітнім дітям (до 18 років) громадян, віднесених до категорії 1.
Дітям, народженим після 26 квітня 1986 р. від батьків, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 2 та 3, виплата підвищеної стипендії відповідно до зазначеного вище Закону не провадиться.
Постраждалим особам, які навчаються на платних відділеннях навчальних закладів, у тому числі й за контрактом, де не передбачено стипендію взагалі, та в аспірантурі, підвищену стипендію не виплачують.

Маю ІІ групу інвалідності з дитинства, мій батько при житті мав статус  інваліда війни. Чи маю право на встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”?
К.Лантух, м.Суми.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чинність Закону поширюється на дружин померлих інвалідів війни.
Діти, які стали інвалідами до досягнення повноліття, мають право на встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність вищевказаного Закону, за умови встановлення причинного зв’язку смерті інвалідів війни  з захворюванням, каліцтвом, пораненням, одержаним під час захисту Батьківщини, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби.    
Враховуючи вищевикладене, для видачі дописувачці посвідчення члена сім’ї померлого ветерана війни необхідне документальне підтвердження причинного зв’язку смерті її батька з захворюванням, каліцтвом, пораненням, одержаним під час захисту Батьківщини, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби. 

Хто може примусити роботодавця виплатити працівникам підприємства заборговану заробітну плату?

Правом прийняти рішення, яке б у примусовому порядку стягувало з підприємства належні його працівникам кошти, відповідно до ст. 124 Конституції України наділені лише суди.
У питаннях про стягнення з підприємства належної працівникам заробітної плати частиною 2 ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутись до суду з цих питань у будь-який термін.
Громадяни, які звертаються до суду з позовом про вирішення трудових спорів, звільняються від сплати державного мита та відшкодування судових витрат.
Функцію забезпечити виконання рішень суду про стягнення заборгованої заробітної плати виконують державні виконавці Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Органи державного контролю, зокрема територіальна державна інспекція праці, мають право давати керівникам підприємств приписи на усунення порушення законодавства про оплату праці, притягати їх до адміністративної відповідальності за невиконання цих приписів, складати та направляти на розгляд суду протоколи про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оплату праці.
Органи прокуратури мають право порушувати справи про притягнення керівників підприємств до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 175 Кримінального кодексу.

Чому на сина-студента після досягнення ним 18-ти років мені зменшили допомогу як одинокій матері, яку я одержувала у мінімальному розмірі? В.Кононенко, Сумський район.

Відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога на дітей одиноким матерям призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї у розрахунку на одну особу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На дітей, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах виплата такої допомоги продовжується на підставі довідки навчального закладу – до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років.
Прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років на 2008 рік встановлено в таких розмірах: з 01.01.2008 – 663,00 грн.; з 01.04.2008 – 678,00 грн.; з 01.07.2008 - 680,00 грн.; з 01.10.2008 – 701,00 грн. Після досягнення особою 18 років, вона набуває статусу працездатної особи. Прожитковий мінімум для працездатних осіб становить: з 01.01.2008 – 633,00 грн.; з 01.04.2008 – 647,00 грн.; з 01.07.2008 – 649,00 грн.; з 01.10.2008 – 669,00 грн. Отже, згідно з чинним законодавством, мінімальний розмір допомоги у квітні поточного року (у місяці досягнення 18-тиріччя) становив 203,40 грн., а у травні вже – 194,10 грн.


В квітні місяці батько моєї  дочки ( батьківство було встановлене ) помер у віці 44 роки в місцях позбавлення волі. В призначенні пенсії у разі втрати годувальника  дитині відмовили. Чи вірно  це і на яку допомогу має право моя дитина ? О.Андреєва, С.-Будський район.

Пенсійне забезпечення громадян в Україні регулюється Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до статті 36 цього Закону пенсія у разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності. Зокрема, для призначення пенсії по інвалідності особі віком старше 32 років необхідно мати трудового стажу 5 років   ( стаття 32 Закону ).
Згідно із статтею 18-1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” право на допомогу на дітей одиноким матерям мають  вдова та вдівець з дітьми, мати ( батько ) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію у разі втрати годувальника.
На жаль, для призначення пенсії у разі втрати годувальника дитині підстав немає через відсутність у годувальника необхідного 5–річного страхового стажу 
Заявниця з померлим шлюб не укладала і статусу вдови або  розведеної не набула, тому не має права і  на державну соціальну допомогу як одинокій матері  на дочку замість пенсії у разі втрати годувальника.

Чи користуються медсестри інфекційного та туберкульозного відділень районної лікарні пільгами по обчисленню стажу роботи? Н. Безсмертна, м. Кролевець. 

Відповідно до Закону України „Про внесення змін до статті 60 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 10.07.2003 року  час роботи в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу у подвійному розмірі.
До закладів охорони здоров’я, час роботи в яких зараховується до стажу в подвійному розмірі, крім спеціалізованих протитуберкульозних чи інфекційних закладів (лікарень, диспансерів), відносяться протитуберкульозні відділення, кабінети, кабінети інфекційних захворювань, науково-дослідні інститути, денні стаціонари тощо.При цьому на пільгове обчислення стажу застосовується як при визначенні права на пенсію за віком, так і на пенсію за вислугу років. Такою пільгою користуються всі працівники зазначених вище закладів охорони здоров’я, незалежно від займаної посади чи професії.

Після війни  в 1951-1956 роках, як і всі діти,  я з матір’ю  працювала в колгоспі, але документів, які б підтверджували роботу,  не  маю, архівні дані про трудову участь колгоспників  за вказаний період  в колгоспі не збереглися. Яким шляхом можна встановити факт роботи? М.Дудко, Конотопський район.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій  за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Зокрема,  стаж роботи, який дає право на трудову пенсію, за час роботи в колгоспі до 1965 року,  у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи (незалежно від причин відсутності необхідних документів), встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, колгоспі або в одній системі.
До речі, працюючими в колгоспі вважалися неповнолітні діти, котрі особисто перебували в трудових відносинах з колгоспом, а не епізодично допомагали батькам. Такі особи мали бути зараховані до членів колгоспу з виконанням постійних обов’язків або отримували наряди на виконання певної роботи, їм особисто нараховувалися трудодні.
Підтвердження трудового стажу на підставі показань свідків здійснюється органами Пенсійного фонду.

Маю 11 дітей,  у 1982 році мені присвоєне почесне звання „Мать-героиня”. Чи маю я право на одноразову винагороду  як багатодітна мати? В.Линник, Великописарівський район.

Указом Президента України „Про одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України „Мати-героїня” від 25 грудня 2007 року №1254/2007 з 1 січня 2008 року засновано  одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України „Мати-героїня”. Пунктом 3 Указу Президент України доручив Кабінету Міністрів України розробити порядок виплати одноразової винагороди зазначеним матерям-героїням, однак на сьогодні такий порядок не затверджений.
Одночасно повідомляємо, що така винагорода  виплачується всім жінкам, яким присвоєно почесне звання „Мати-героїня” відповідно до Закону України „Про державні нагороди України”.
Виплата винагороди матерям, яким вищу ступінь відзнаки – звання „Мать-героиня”  присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР згідно із законодавчими актами про державні нагороди СРСР колишнього Радянського Союзу, зазначеним вище Указом не передбачена.

 

У яких випадках до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення? А.КУШНІР, Кролевецький район.

Статтею 147 КЗпП України передбачені стягнення за порушення трудової дисципліни. До працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Згідно із статтею 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, які є вищими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачений статтею 149 КЗпП України. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до статті 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Як працівник може поновити свої порушені трудові права, зокрема поновитися на роботі?

У разі порушення прав працівника їх поновлення може бути здійснено особою, що їх порушила. Тому працівник за поновленням порушених прав в першу чергу може звернутися безпосередньо до роботодавця. Відмова роботодавця поновити порушені права працівника є ознакою трудового спору. Механізм вирішення трудових спорів визначений главою XV КЗпП України. Відповідно до статті 232 КЗпП України трудові спори працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору розглядаються лише у судовому порядку. У справах про звільнення працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (стаття 233 КЗпП України).

Згідно із статтею 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин зазначеного строку суд може його поновити.

Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 передбачено, що при розгляді трудових спорів позивачі звільняються від сплати державного мита.

Водночас працівник може звернутися до відповідної територіальної державної інспекції праці з метою проведення перевірки додержання законодавства про працю на підприємстві, адміністрацією якого порушуються його трудові права. За результатами перевірки у разі виявлення порушень законодавства про працю інспектором вноситься роботодавцю припис на їх усунення та стосовно відповідної посадової особи складається та передається на розгляд суду протокол про притягнення її до адміністративної відповідальності. Слід зазначити, що механізм примусового виконання припису відсутній. Тому, враховуючи викладене, оскільки, відповідно до статті 12 Закону України "Про звернення громадян", його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений трудовим законодавством, то посадові особи органів виконавчої влади, у т.ч. Мінпраці та Держнаглядпраці, при розгляді звернень громадян, які містять ознаки трудового спору, не мають повноважень щодо забезпечення поновлення порушеного трудового права. Поновлення порушених прав працівників можливе лише у судовому порядку.

 
Україна, 40030, м. Суми,
пл. Незалежності, 2,
тел. 8(0542) 63-27-04
E-mail: media@state-gov.sumy.ua