Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про портові збори"

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Вигідне географічне положення України на шляху основних транзитних потоків між Європою та Азією, наявність незамерзаючих чорноморських портів у широтних та меридіональних напрямах зумовлює її роль в забезпеченні євроазіатських зв’язків.

Вдосконалення водної транспортної системи України і реалізація її транзитного потенціалу – одні з ключових ланок розвитку економіки України.

Одним із елементів програми по створенню національної мережі міжнародних транспортних коридорів і її інтеграції в транспортну систему країн Європи, Азії, Балтійського і Чорноморського регіонів є реалізація проекту „Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море”.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2003 № 598-р затверджене техніко-економічне обґрунтування будівництва глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 283-р затверджений робочий проект та титул будови "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. I етап".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 № 351-р був затверджений робочий проект "Створення глибоководного суднового ходу р.Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток", рекомендований Центральною службою Укрінвестекспертизи Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Відсутність можливості судноплавства на українській частині дельти Дунаю призвело до негативних наслідків: транспортно-комунікаційної   ізольованості Придунайського регіону України, неповноцінному використанню можливостей завантаження промислово-транспортних комплексів Придунав’я, Дніпро-Бузького регіону, Керченської протоки та Азовського моря, що потягло за собою недоотримання доходів від перевантажувальних робіт, портових зборів та інших доходів.

До того ж, відсутність виходу до Чорного море через українську частину Придунав’я негативно вплинуло на рівень конкурентоспроможності в Дунайському регіону, а саме: призвело до монополізації зі сторони Румунії сегменту ринку послуг судноплавних каналів.

Відновлення судноплавства на української частині дельти Дунаю каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре)було здійснено з квітня 2007 року.  

Розвиток ринку послуг судноплавного каналу в української частині дельти Дунаю знаходиться в безпосередній залежності від економічних і політичних, правових, технічних чинників, рівня та інтенсивності судноплавства на Дунаї. Безпосередньо на можливість і рівень надання послуг каналу впливає технічний стан каналу і системи безпеки.          

Відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Розмір портових зборів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544 “Про портові збори”. Розмір канального збору за проходження глибоководного суднового ходу (далі - ГСХ) „Дунай               - Чорне море” зазначеною Постановою на теперішній час не передбачений. 

Канальний збір – це цільовий портовий збір. Відповідно доПорядку обліку та використання коштів від портових зборів, затвердженого наказом  Міністерства транспорту України від 25.08.2004 №783, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2004 за №1100/9699, кошти від канального збору використовуються:

-  на утримання, обслуговування, ремонт та забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах загальнодержавного значення, очищення їх від наносів і підтримку їхніх габаритів у межах паспортних значень;

- на днопоглиблювальні роботи, пов'язані з підтримкою та/або поліпшенням проектних глибин на каналах; 

- на утримання, обслуговування та ремонт засобів навігаційного обладнання на каналах; 

- на будівництво (придбання, виготовлення), модернізацію, реконструкцію каналів тощо.

Таким чином, з огляду на заплановане закінчення будівництва ГСХ „Дунай-Чорне море” до кінця 2008 року, відсутність тарифно-цінової бази (нормативного врегулювання порядку стягнення і розміру канального збору) унеможливлює окупність капітальних вкладень на будівництво каналу та утримання, обслуговування, ремонт та забезпечення безпеки судноплавства на судноплавному шляху загальнодержавного значення, очищення його від наносів і підтримку характеристик у межах паспортних значень. 

 

2. Визначення цілей державного регулювання.

Метою запропонованого проекту «Про внесення змін до Положення про портові збори» є удосконалення тарифно-цінової політики у морської галузі, розвитку транспортної інфраструктури міжнародного значення, що сприятиме реалізації державної політики щодо ефективного транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, залучення транзитних потоків країн Європи та Азії через територію України, збільшення надходжень до Державного бюджету.

Проектом передбачається внесення змін до Положення про портові збори в частині доповнень щодо розміру ставки канального збору за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре).

 

3. Визначення та оцінка усіх альтернативних способів досягнення зазначених цілей з аргументацією переваг обраного способу.

Одним з альтернативних способів є залишення Положення про портові збори без запропонованих змін з одночасним отриманням  дотацій з державного бюджету на підтримання паспортних характеристики ГСХ „Дунай-Чорне море” з метою виконання функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства. Капітальні інвестиції у подальший розвиток ГСХ „Дунай-Чорне море” також здійснюватимуться у подальшому за рахунок державного бюджету. Проте, такий спосіб буде суперечити постанові Кабінету Міністрів України від 25.09.2006 № 1359 “Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008-2010 роки”, якою визначено, що для збереження бюджету збалансованим необхідно відмовитися від практики прийняття законів, що призводять до виникнення додаткових бюджетних зобов'язань або втрат доходів бюджету у поточному році та наступних роках без обґрунтування їх фінансового забезпечення.

Запропонований проектом спосіб відповідає вимогам статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України, згідно якої розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544 затверджено Положення про портові збори, яким визначено ставки портових зборів (у тому числі  канального), які справляються із суден, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором, та порядок їх справляння.

Прийняття акта дозволить удосконалити тарифно-цінову політику морською галузі, сприяти розвитку транспортної інфраструктури міжнародного значення, що сприятиме реалізації державної політики щодо ефективного транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків

Таким чином, запропонований проектом спосіб є найбільш прийнятним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. 

 

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Проектом регуляторного акта, що пропонується, передбачається внесення змін доПоложення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544.

Запропонованим проектом передбачається внесення змін до Положення про портові збори щодо розміру ставки канального збору за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре).

Розмір тарифу, що пропонується, вже був передбачений робочим проектом "Створення глибоководного суднового ходу р.Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток", затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 № 351-р та зведеним комплексним висновком від 26.10.2006 №116/04 Центральної служби Укрінвестекспертизи Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Зазначений розмір тарифу враховує отримання доходу для відповідної окупності капітальних вкладень на будівництво каналу (12 років згідно робочому проекту) та можливість проведення необхідних  днопоглиблювальних робіт, пов'язаних з підтримкою та/або поліпшенням проектних глибин на каналі, що забезпечить безпечне судноплавство у сполученні р. Дунай-Чорне море на українській частині дельти Дунаю суден типу ріка-море та морських суден.

Тарифи за проходження по Сулінському каналу, що є основним конкурентом в сегменті послуг судноплавних каналів Придунав’я, складають для завантажених морських суден 1,51 дол. США за нетто-регістрову тону, для баластних суден - 0,83 дол. США за нетто-регістрову тону.

Сума витрат по канальному збору, що сплачується судновласниками при проходженні Сулінським каналом значно перевищує суму, розраховану виходячи із запропонованого тарифу канального збору за проходження ГСХ „Дунай-Чорне море”. Тобто запропонований рівень тарифу буде сприятиме підвищенню конкурентоспроможності транспортних послуг.

Таким чином, встановлення зазначеного тарифу сприятиме розвитку судноплавства на української частини дельти ріки Дунай, що, в свою чергу, потягне позитивні соціальні наслідки для України в цілому та, зокрема, для Придунайського регіону.

 

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Оцінка впливу основних зовнішніх факторів на дію акта:

Зовнішні фактори, що впливають на дію акта, відсутні.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта.

Акт забезпечить надходження коштів від проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), що сприятиме реалізації державної політики щодо ефективного транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, залучення транзитних потоків країн Європи та Азії через територію України, збільшення надходжень до Державного бюджету. Запровадження зазначеного законопроекту забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей. Можливість впровадження та виконання вимог акта оцінюється як висока.

 Характеристика механізму компенсації можливої шкоди  в разі настання очікуваних наслідків дії акта.

Внесення змін до Положення про портові збори щодо розміру ставки канального збору за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), виключає настання будь-якої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта

Періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта.

Державний контроль та нагляд за додержанням вимог акта здійснюватиме контрольно-ревізійне управління Міністерства транспорту та зв’язку України згідно із планом перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, підпорядкованих Мінтрансзв’язку.

 

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

До сфери впливу запропонованого регуляторного акта відносяться інтереси держави, громадян та інтереси суб’єктів господарювання, на які поширюється дія Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544.

Вплив на кожну наведену вище сферу у разі прийняття запропонованого регуляторного акту приведений у нижченаведеної таблиці:

 

Об’єкт впливу	Витрати	Вигоди
Держава	Додаткових витрат не потребує	Забезпечення міжнародних зобов’я-зань з безпеки мореплавства. Залучення транзитних потоків через територію України. Поступове збільшення надходжень до Державного бюджету України.
Громадяни	Додаткових витрат не потребують	Підвищення рівня безпеки життє-діяльності та позитивні соціальні наслідки у результаті розвитку інфраструктури, пов’язаної з наданням транспортних послуг
Суб’єкти господарювання	Зменшення витрат по виходу судна по р. Дунай до Чорного моря	Отримання конкурентноспромож-ного виходу суден до Чорного моря каналом, розташованим на українській частині р. Дунай. Зменшення витрат, пов’язаних зі сплатою портових зборів.   Підвищення безпеки мореплавства і перевезення вантажів.  Створюють-ся можливості щодо збільшення обсягів вантажопереробки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Встановлення зазначеного розміру канального збору за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре) забезпечить отримання тільки за рахунок канального збору додаткового доходу біля 3,29 млн. грн. у 2008 році з відповідним збільшенням обсягів платежів до Державного бюджету України.

Вдосконалення тарифно-цінової політики надасть можливість для утримання в належному стані шляху загальнодержавного значення, створення безаварійних умов для плаваючих засобів, розбудові міжнародного транспортного коридору №7 шляхом забезпечення безпечного судноплавства у сполученні р. Дунай-Чорне море на українській частині дельти Дунаю. Зазначене, в свою чергу, сприятиме ефективному транспортному забезпеченню зовнішньоекономічних зв'язків, залученню транзитних потоків країн Європи та Азії через територію України.

Таким чином, економічний ефект від прийняття зазначеного регуляторного акта є позитивним та впровадження регуляторного акта є доцільним.

 

7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного  акта

Передбачається, що регуляторний акт набере чинності відповідно до законодавства. При цьому термін чинності регуляторного акта необмежений. Зміна строку дії можлива в разі зміни правових актів, що регулюють зазначені питання.

 

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Показниками результативності запровадження проекту регуляторного  акту є:

- підвищення рівня безпеки судноплавства в зоні відповідальності України; 

- запобігання додаткових витрат з Державного бюджету на фінансування заходів з безпеки мореплавства;

- збільшення фактичних доходів державних установ і підприємств від портових зборів та транспортних послуг;

- збільшення відрахувань до Державного бюджету України на 1,4 млн.грн. у 2008 році;

- забезпечення проектних глибин на судноплавному шляху, придбання сучасного навігаційного обладнання.

- розвиток судноплавства на української частини дельти ріки Дунай, що, в свою чергу, потягне позитивні соціальні наслідки для України в цілому та, зокрема, для Придунайського регіону.

  - дія акта поширюється на всіх суб’єктів господарювання, на яких поширюються обов’язки щодо сплати цільових портових зборів у морських портах України.

  - зазначений акт не призведе до збільшення часу, що витрачатиметься суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта.

  - зазначений акт не призведе до збільшення коштів, що витрачатиметься суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта, тому що на сьогоднішній день відповідно до наказуМіністерства транспорту та зв’язку України від 24.04.2007 №338 „Про затвердження тимчасового порядку щодо стягнення канального та лоцманського зборів під час проходження суднами траси глибоководного суднового ходу "р. Дунай - Чорне море"” розрахунки зі сплати канального збору за проходження суднами морським підхідним каналом в усті гирла Бистре (ГСХ „Дунай-Чорне море”) здійснюються відповідно до умов та за ставками, що передбачені пунктом 18 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 №1544, за прохід каналом Прорва. Зазначена ставка складає для суден закордонного плавання – 0,14 дол. США за 1 куб.м., 0,014 дол. США за 1 куб.м. – для суден каботажного плавання

  - рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта є високим: проект акта опублікований на сайті Мінтрансзв’язку.

 

 

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності, а також терміни проведення аналізу результативності

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись базовим, повторним та періодичним відстеженням.

Для проведення відстеження будуть використовуватись показники, наведені у попередньому розділі, зокрема, обсяги надходжень сум канального збору, відрахування до Державного бюджету України, обсяги капітальних інвестицій в судноплавний шлях, навігаційне обладнання.

Базове відстеження результативності акта здійснюватиметься з моменту набуття чинності зазначеного акта протягом першого календарного року.

Повторне відстеження здійснюватиметься протягом другого календарного року з дня набрання чинності акта.

Періодичне відстеження буде здійснюватися щорічно, починаючи з дня закінчення повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися за показниками результативності шляхом аналізу статистичних даних, отриманих Державним департаментом морського і річкового транспорту від державних підприємств і установ морського транспорту:

щоквартальний моніторинг обсягів надходжень канального збору та його використання;

щоквартальний моніторинг обсягів відрахувань до Державного бюджету України;

щоквартальний моніторинг обсягів капітальних інвестицій, що здійснюватимуться за рахунок канального збору в інфраструктуру безпеки мореплавства.  

   

Міністр транспорту та зв’язку України                                                                   Йосип Вінський

 

“_____”_________2008 р.

Версія для друку Додати в обране