"Набрались кредитів, як собаки бліх"

В умовах світової фінансової кризи найбільшою загрозою для банків є масове неповернення кредитів, особливо іпотечних. І хоча банківський сектор в Україні вже не так лихоманить, як на початку осені, аналітики переконані, що хвиля неповернень кредитів ще попереду, адже українці стали більше платити за газ, продукти, споживчі товари та проїзд, однак доходи середньостатистичного громадянина в кращому випадку не збільшилися, а в гіршому взагалі впали до нуля - дається в знаки масове звільнення. Тож платити банкам буде просто нічим.

Кияни все більше звикають жити у борг, абсолютно не задумуючись про перспективи. До цього нас привчає активна рекламна політика банків, що гарантує чи не всі земні блага тут одразу, маючи мінімальний пакет документів - паспорт та ідентифікаційний код. "Безвідсоткові" кредити безпосередньо в магазині, "дешева" іпотека та кредити на авто... Але українські банки зіткнулися з тією ж проблемою, що й усі інші світові фінансові посередники - як об’єктивно оцінити шанси на повернення кредиту?

У розвинених країнах практикують так звані єдині бюро кредитних історій, що зберігають інформацію про всіх клієнтів усіх банків. В Україні ж вони існують окремо у кожному банку, і ділитися ними з конкурентами ніхто поки що не збирається. Тому ризик "нарватися" на аферистів чи просто недобросовісних боржників у кожного банку дуже великий.

Крім того, у жовтні відбулося значне подорожчання кредитів для клієнтів банків. За теорією ризикології, з моменту подорожчання виплат із кредитів за дорогими кредитами (кредити на авто та іпотека) відраховують інтервал у три місяці до початку масових відмов сплачувати кредити. Тож, за прогнозами ризикологів, уже в січні люди почнуть не платити за кредитами.

"Хрещатик" поцікавився у киян, що взяли кредит на авто, чи зіткнулися вони з підняттям ставок на кредити. Виявилося, що не лише справді мають платити більше, а й думають над тим, аби не виплачувати взагалі.

"Мені надіслали листа з банку, де повідомили, що ставку за кредитом підвищують з 12 % на 16 %. Я був просто обурений, але виявилося, що в моєму договорі така дурість таки прописана. Поки що я сплачую за старим графіком, якщо справді підвищать, то перестану платити взагалі, адже грошей таких немає. Вони (банки.- "Хрещатик") набрались тих кредитів, як собаки бліх. Якщо їх не повертатимуть, то вони збанкрутують. Шкода і їх, і машину, але тут уже обирати - хліб або комфорт",- говорить Дмитро Поневренко, PR-менеджер одного з рекламних агентств Києва.

Аналітики називають ще кілька причин можливого масового неповернення кредитів: неконтрольовані стрибки долара, девальвація національної валюти, непомірна інфляція (що вже досягла позначки 22 %, замороження зарплат через безробіття, що збільшується катастрофічними темпами.

Девальвація гривні (до 7 гривень за американський долар з відкатом на позначку 5,8 грн/$) призвела до подорожчання обслуговування кредитів у доларах на 13 %. Найбільше постраждали ті, хто взяв кредити за курсом 4,6 гривні за долар. Для них куплені автомобілі та квартири одразу подорожчали в гривнях на 26 %. За словами фінансового директора компанії "Простобанк Консалтинг" Олександра Сєдих, якщо клієнт банку влітку платив щомісяця 1500 грн, то тепер через курс він сплачує 2200 грн.

Але нічого, якось би українці викрутилися, якби не одне але - все це відбувається на фоні світової економічної кризи, через яку реальні доходи населення або замерзли на нинішньому рівні, або зникли взагалі, адже щодня з’являються нові повідомлення про зупинки виробництв, відпустки за свій рахунок і скорочення робочого дня. Зрозуміло, якщо таке відбувається чи не в усіх компаніях, то звільнені, особливо фінансисти, навряд чи швидко знайдуть собі роботу. А ще рік тому багато хто з них брав кредити, впевнено дивлячись у майбутнє. Тепер вони гризтимуть нігті й думатимуть про те, як повернути кредит, який при цьому ще й подорожчав. "Чимало людей не будуть платити принципово",- додає пан Сєдих.

Особлива зона ризику - споживчі кредити через незабезпеченість і видачу їх "кому завгодно" та дорогі іпотечні кредити, адже їх сплачувати справді й так було тяжко. А тепер стане нереально. Враховуючи, що найбільший відсоток кредитного портфеля (до 60 % більшості банків, особливо тих, що кредитують на місцях (банки "Дельта", "Альфа" та інші), складають саме споживчі кредити, можна вважати, що саме ці банки й опиняються в зоні ризику.

Ймовірний обсяг неповернень кредитів аналітики оцінюють приблизно в 27-30 %, хоча банки цю цифру свідомо занижують. Хоча експерти погоджуються, що за умови продуманої політики уряду та ефективного використання наданого Україні кредиту Міжнародного валютного фонду такої сумної статистики можна буде уникнути.

Однак якщо така ситуація справді настане, то очікувати падіння ставок 100 % не варто. По-перше, ризиковість кредитів зросте, а отже, й плата за ризик у ставці на кредити також. На думку Олександра Сєдих, "якщо таке станеться, то в банків просто не буде достатньо грошей й вони змушені як мінімум тримати ставки, а то й підвищувати їх".

З ним погоджується й директор аналітичного департаменту компанії "ПРО-Консалтинг" Олександр Соколов. "Швидше за все, ставки не зміняться. Хіба що зросте вартість споживчих кредитів на товари та готівкові кредити, адже вони найбільш ризикові. Але максимум відсотків на 10, бо далі нема куди",- запевняє він.

Офіційний курс гривні щодо іноземних валют

Офіційні курси банківських металів за 10 тройських унцій

Стан міжбанківського кредитного ринку

Основні фондові індекси