Докорінні економічні трансформації в Україні, що тривають вже понад десятиріччя, нерозривно пов’язані з істотними зрушеннями у зайнятості, трудових відносинах і соціально-економічному складі населення, кардинальними змінами “соціально-демографічного” портрету українського суспільства. Дослідження змін у соціально-демографічному складі населення, спричинених переходом до ринкових відносин є на сьогодні надзвичайно актуальним і має непересічну практичну значущість у контексті вирішення проблем становлення “середнього класу”, подолання бідності, соціальної відчуженості та тенденцій маргіналізації населення, формування соціальної бази для подальшого системного реформування, мобілізації творчих, дієздатних верств населення як активної сили створення ефективної економіки. Відтворення соціально-демографічної картини сучасного українського суспільства, чітка та достатньо конкретизована характеристика населення як суб'єкта соціально-трудових відносин – необхідна передумова для формування науково обгрунтованої, виваженої соціальної політики, досягнення й закріплення позитивних змін у соціально-економічному складі населення, успіхів на шляху розбудови повноцінного громадянського суспільства.
"Ексклюзивну" можливість розглянути відображення суспільних трансформацій останнього десятиріччя крізь призму соціально-демографічної будови суспільства надають матеріали першого Всеукраїнського перепису населення, адже лише перепис є єдиним джерелом статистичної інформації, що необхідна для вичерпної соціально-економічної характеристики населення.
Як один з найважливіших критеріїв соціально-економічної диференціації населення виступає позиція індивідів у сфері зайнятості. Розгалужена програма статистичного спостереження зайнятості у рамках перепису населення дозволяє проаналізувати сучасні соціально-демографічні особливості зайнятості населення, його розподілу за видами діяльності, статусом зайнятості, професійною належністю та джерелами засобів існування.