Чого чекати від бюджету-2009?

Головна інформація для громадськості, яку повідомила Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко: у 2009 році до видаткової частини зведеного бюджету додасться ще 100 мільярдів гривень. Видатки, скажімо, для Міністерства культури і туризму збільшаться на 62 відсотки, для Міністерства сім’ї, молоді та спорту — майже наполовину, Міністерства внутрішніх справ — на 38 відсотків, Міносвіти і науки — на 34, Міністерства охорони здоров’я — на 29, а Мінпраці та соціальної політики — на 21.

Приємним подарунком до нового року стане збільшення витрат на оплату праці на 34,3 відсотка порівняно з бюджетом-2008. Це, зокрема, пов’язано з упровадженням третього етапу єдиної тарифної сітки, що «вирівняє» міжпосадові (міжкваліфікаційні) співвідношення в оплаті праці працівників бюджетної сфери. Як повідомляється, кошти залучать за рахунок збільшення надходжень від податку на додану вартість увезених на територію України товарів.

Прем’єр-міністр акцентувала увагу на тому, що подальший розвиток вугільної галузі має забезпечити енергетичну незалежність держави. У 2009 році майже у два рази збільшено державну підтримку цієї сфери, що становить 14,8 мільярда гривень.

Установлено державну підтримку вугледобувних підприємств та видобутку кам’яного вугілля через часткове покриття витрат із собівартості продукції, а також здешевлення кредитів на технічне переоснащення та капітальний ремонт обладнання тощо.

Із прийняттям змін до Бюджетного кодексу України видатки зведеного бюджету розподілятимуться між центральним та місцевими бюджетами за принципом 50 на 50. Так, місцевим бюджетам пропоновано передати одну з ключових субвенцій — на соціально-економічний розвиток. Наприклад, частина податку на прибуток підприємств залишатиметься на місцях для фінансування програм підготовки до Євро-2012, зокрема на ремонт доріг. Додаткові фінансові ресурси місцеві бюджети отримають від сплати за патенти на АЗС та розширення об’єктів бази оподаткування за рахунок ринкових зборів і податків із власників автотранспорту.

Ми попросили народних депутатів прокоментувати, яка «природа» додаткових 100 мільярдів гривень до зведеного бюджету та чи є, на їхню думку, реальним прогнозований показник інфляції на 2009 рік у розмірі 9,5 відсотка. Члени бюджетного комітету також розповіли про роботу над головним фінансовим документом країни.

Володимир МакеЄнко, Партія регіонів:

— Думаю, що на початку грудня Верховна Рада затвердить бюджет на 2009 рік. Нині створено робочі групи, комітет працює з міністерствами, відомствами, місцевими радами, головами облдержадміністрацій. Після опрацювання пропозицій готуватимемо збалансований і, звичайно, реальний документ. Незважаючи на політичні події, у новий рік ми зобов’язані увійти з бюджетом. Так само, як зробили це торік після важких дочасних виборів.

Ксенія ЛЯпІна, «НУ—НС»:

– Постає запитання — чому ж таке величезне зростання доходів саме від митників? На експорті вони тільки ПДВ повертають, отже, основні статті надходжень — імпорт. Бюджет наступного року показує, що ця складова і далі збільшуватиметься порівняно з власним виробництвом і експортом. Зважаючи на й так негативне торговельне сальдо, це, м’яко кажучи, неадекватно.

Вважаю, що за нинішніх обставин усі сили потрібно кинути на допомогу вітчизняному виробнику-експортеру. Без підтримки він на іноземні ринки не вийде — немає, наприклад, інфраструктури — маркетингової, збутової.

Украй важливо реформувати систему радянської сертифікації, акредитувати наші лабораторії за європейським принципом, щоб наші сертифікати визнавали в Європі.

Катерина Ващук, Блок Литвина:

— На запитання, чи можливо за один рік збільшити бюджет на задекларовану прем’єром суму, відповім: дуже складно! Це реально лише за абсолютно чесної роботи усіх органів виконавчої влади. Але ж сьогодні, за офіційною(!) статистикою, третина економіки перебуває в тіні, і без суттєвих змін податкового законодавства нічого не зміниться.

Надзвичайно добре, що частину коштів пропонують залишати місцевим бюджетам. Місцеві органи влади будуть зацікавлені в тому, щоб статті надходжень виконувалися у повному обсязі, адже ці кошти залишатимуться в регіоні.

Якщо взяти до уваги сьогоднішню світову фінансову кризу, то важко повірити, що нам удасться втримати інфляцію на рівні 10 відсотків.

Олександр ОмельЧенко, «НУ—НС»:

— У всьому цивілізованому світі, у пострадянських Білорусі чи Росії, країнах Прибалтики місцеві бюджети у загальнодержавному зведеному бюджеті становлять близько 50 відсотків. Україна уже 10 років не може подолати бар’єр 40 відсотків і топчеться на 34—37 пунктах.

Комітет з питань місцевого самоврядування вважає, що в держбюджеті необхідно обов’язково передбачити фінансування Загальнодержавної програми реформування житлово-комунального господарства, реалізації пілотних проектів з енергозберігаючих заходів у житлових та адміністративних будівлях, розроблення Національної стратегії теплозабезпечення України тощо.

Євген КирильЧук, БЮТ:

– Відповідно до процедури після прийняття проекту бюджету до розгляду вже почали працювати робочі групи. Я, наприклад, опікуюся питаннями дохідної частини, внутрішніх і зовнішніх боргів. Співпрацюємо із  міністерствами й відомствами — головними розпорядниками кредитів. Усі пропозиції та зауваження ми зведемо разом і розглянемо на засіданні комітету, що передуватиме першому читанню. Після цього Кабмін, враховуючи думку народних депутатів, готує проект бюджету до наступного читання. Як правило, до цього моменту 90 відсотків позицій узгоджено, а решта знову вноситься для третього читання. 

Прийняття змін до Бюджетного кодексу — це збільшення кисню для місцевих бюджетів, місцевих рад. Для прикладу, половина коштів, що відраховувалися на боротьбу із забрудненням навколишнього середовища, залишатиметься на місцях так само, як і 10 відсотків податку на прибуток.

Збільшення наступного бюджету на 100 мільярдів гривень пояснюється зростанням ВВП. Передбачається, що цього року його величина становитиме трильйон гривень, а на наступний прогнозуємо вже трильйон і двісті двадцять мільярдів. Із тридцяти відсотків ВВП формується бюджет, через це уряд заклав значні кошти на розвиток галузей. І це не лише кошти податкової чи митниці. Вважаю, що показник інфляції 9,5 відсотка навіть зависокий. Про цьогорічні 30 відсотків говорили багато, а Державне управління статистики показало менш як 14 за останні вісім місяців, до того ж улітку три місяці поспіль спостерігалася дефляція 0,1 відсотка.

Олександр Пеклушенко, Партія регіонів:

— Щоб відповісти на запитання про 100-мільярдне збільшення бюджету на наступний рік, потрібно мати ясну картину економіки, фінансів та бюджетної сфери. Я впевнений, що вони у дуже складному стані. Не випадково Мінекономіки не публікує інформацію за жодною із галузей у натуральних показниках, наприклад, із виробництва цегли чи цементу у будівельній галузі. Акцент робиться на інфляційну складову. Насправді,  маючи приріст у цифрах, одержуємо мінус у реальній економіці. І це може засвідчити не інтуїція, не Прем’єр-міністр, а аналіз ситуації. Тому Партія регіонів вимагає звіту Кабміну про фінанси, стан реальної економіки, бюджет. З огляду на це можна оцінювати й говорити про державний кошторис наступного року.

Стосовно прогнозованого показника інфляції — це, м’яко кажучи, нереальна цифра. Думаю, 2008 рік ми закінчимо з показником не менш як 15—17 відсотків. А, зважаючи на світову та й власні кризи, запропонований Кабміном прогноз не  є реалістичним.

Підготував Олексій Сищук.
Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.