|
Мапа сайту
|
Укр
Рус
Eng
|
PDA
 |
|
|
|
|||
|
|
Головна
НовиниIнтерв'ю14.07.2008 15:23
Йозеф Кірхенгаст, Der Standard
Україна за рівні правила гри
- Пане Президенте, разом з прем'єр-міністром Юлією Тимошенко Ви символізуєте Помаранчеву революцію в Україні кінця 2004 року, за якою з великою симпатією спостерігали і в Австрії. Згідно з опитуваннями багато українців розчаровані політичним розвитком країни, який відбувся з того часу. Що залишилось від революції? - Сьогодні Україна відома в цілому світі. Цим ми завдячуємо демократичному розвиткові. Нині відбуваються нормальні політичні процеси, що не означає, що ці процеси не є складними. Головне, що сьогодні ми в змозі кожен виклик сприйняти демократично. - Що це означає? - Дострокові парламентські вибори вісім місяців тому були вперше визнані чесними та демократичними і східними, і західноєвропейськими експертами. Багатьом країнам Європи знадобились десятиліття, щоб дійти так далеко. Ми маємо свободу преси і думки, у нас вільні журналісти. Цим ми завдячуємо демократії і команді, яку я привів. Крім того, маємо унікальний економічний розвиток - зростання складає від 7,5 до 8,2 відсотків. За останні три роки заробітна платня зросла на 70 відсотків. Впродовж останніх 12 місяців в економіку України влилось 10 мільярдів доларів іноземних інвестицій. Подібного розвитку раніше не було. - Україна прагне вступити в ЄС. Чому вона не подає офіційної заявки? - Протягом останніх двох років у політиці європейської інтеграції ми досягли більше, ніж за 17 років (з часу проголошення незалежності України - ред.). зараз ми ведемо переговори з ЄС щодо нової поглибленої угоди, в якій повинна бути передбачена політична асоціація. Ми розпочали переговори про створення Зони вільної торгівлі з ЄС і намагаємось гармонізувати нашу енергетичну систему з ЄСівською. Звичайно, ми хочемо використати цей діалог, щоб в кінцевому результаті прийти до повноцінного членства. Але ми чітко дотримуємось процедури, яку нам запропонували наші партнери з ЄС. Ми в односторонньому порядку скасували візи для в'їзду в Україну. Підготовка до чемпіонату з футболу «Євро 2012» (разом з Польщею - ред.) є відповідальним завданням. Кожен з цих проектів є вкладом до нашої європейської інтеграції. - В ЄС неохоче ставляться до розширення. Як політик повинен пояснити своїм виборцям, що вступ України до ЄС буде для Союзу позитивним? - Остання хвиля розширення охопила дванадцять країн. Чи позначилось це негативно на житті пересічного австрійця? Думаю, що ні. Побоювання, які існували на початку, вже забуті. Як Європа може впоратись з економічними, соціальними, без пековими і гуманітарними викликами сьогодення? Як можна посилити вагу Європи і досягти того, щоб вона говорила в один голос? Є лише один шлях: глибша інтеграція і вищий ступінь солідарності. - Ключовим питанням для України, як одного з найважливіших транзитерів Європи, є енергетична політика... - Як ми можемо вибудувати міцну газову політику у Європі? Ми повинні об'єднати всі наші можливості - від виробника, транзитера і до розподільчих мереж. Якщо Україна приєднає свою електросистему до європейської мережі - Австрія від цього тільки виграє. Так само, як і від приєднання 7500-кілометрового газопроводу, який проходить територією України. Шість років тому в Україні працювало кілька десятків спільних підприємств з австрійським капіталом. Сьогодні їх близько 400. Яке повітряне сполучення з Відня впродовж останніх років розвивалось найдинамічніше? Сполучення з Києвом. - Чого очікує Київ від ЄС у короткій та середньостроковій перспективі? - Україна не потребує додаткових ресурсів від ЄС, вона потребує рівних правил гри і однакових можливостей. Тоді ми разом виграємо. Я дуже вдячний Федеральному президентові Фішеру і Федеральному канцлеру Ґузенбауеру за їх чітку і однозначну підтримку євроінтеграційних прагнень моєї країни. Така позиція робить честь прогресивно налаштованим європейцям. - Зовсім іншим, ніж до європейської інтеграції, щодо якої в країні існує консенсус, є, згідно з опитуваннями, ставлення населення до вступу до НАТО, до якого Ви також прагнете. Більшість населення проти. Як Ви хочете це змінити? - У XX столітті ми шість разів проголошували незалежність і п'ять разів її втрачали. З однієї причини: у нас не було міжнародних гарантій. Не погоджусь з тим, що більша частина населення виступає проти НАТО. Таких результатів опитування немає. Три роки «за» висловились 17 відсотків населення, а рік тому - 32%. Два місяці тому, після засідання парламенту, присвяченому цій темі, 36 % були «за» і близько 28% - «проти». Ще третина не визначилась. Ця частина потребує додаткової інформації. Сьогодні йдеться не про вступ до НАТО. А про приєднання до Плану дій щодо членства. Його ми хочемо використати як плацдарм для широкої дискусії. Після цього народ повинен демократично прийняти рішення шляхом референдуму. - У випадку вступу України в НАТО Росія погрожує контрзаходами. - Наше наближення до НАТО не спрямоване проти когось. Однією з фундаментальних основ суверенної держави є право визначати і втілювати власну політику у сфері безпеки. І цим правом ми користуємось. - У 2004 році, коли Ви були кандидатом у президенти, Вас було отруєно діокcином, як згодом було встановлено. Австрія відіграла важливу роль у Вашій долі, адже після замаху Ви багато разів лікувались у Відні. Як Ви почуваєтеся зараз? - Зараз я почуваюсь так само добре, як і в серпні 2004 року, до замаху. - Вам відому замовники замаху? - Так, відомі. - Чому Ви їх не називаєте? - Ведеться розслідування. Службовці, які його ведуть, працюють по 15 годин щодня. До досудового слідства повинні бути залучені люди, які мають відношення до організаторів вечері, під час якої мене отруїли. Цих троє осіб перебувають в Росії і наразі мають російське громадянство. Україна направила офіційні запити щодо їх екстрадиції. Зараз тривають переговори на найвищому рівні щодо їх екстрадиції. Ці люди дуже добре знають, чому вони в Росії. Без залучення їх до розслідування нам буде дуже складно поставити у ньому остаточну крапку. Я думаю, що Росія виконає свої зобов'язання, які випливають з двосторонньої угоди про правову допомогу.Версiя для друку |
Офіційні документи |
|||
|
|
|
|
Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Секретаріату Президента України. 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11. Довідкова Секретаріату Президента України – (044) 255-73-33 |