Народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів Олена Лукаш відповіла на запитання кореспондента «Era-fm».

- Пані Олено, сьогодні нарешті Верховна Рада запрацювала. Наскільки ефективно чи неефективно – це вже Ви поясните. Чи Парламент таки розпочав рятувати Україну від економічної кризи?

- Вперше сьогодні в Парламенті було визнано наявність політичної кризи і економічної також і взято на себе відповідальність за наслідки вирішення такої політичної кризи. Нагадаю, ким - президентською командою і командою уряду. Дуже шкода, що так пізно, адже ще 9 місяців тому можна було побачити, що криза наближається. Але шлях здолає той, хто йде. Добре, що хоч помітили.

- А чому не помітили так вчасно? У нас в понеділок народний депутат від «НУ-НС» казав, що немає в Україні економічної кризи, вона є у світі, а в Україні ще поки немає. Так вона є, ця криза чи її немає, і якщо є, то де?

- Вперше криза, я вважаю, є у свідомості нашої владної коаліції Бо я так думаю, що їх життя і життя простих людей, як дві паралельні прямі, які ніколи не перетинаються. Тому стільки місяців не помічати ті об’єктивні процеси, які відбувалися в нашій економіці, які свідчили про негаразди, які нас очікують, ігнорувати наші зауваження як опозиції, ігнорувати міжнародні світові агенції, які попереджали про погіршення наших рейтингів. І зараз зробити повісткою дня тільки кризу, навіть не запропонувавши ефективних шляхів її вирішення, вибачте, це криза свідомості. От як на мене, то в першу чергу.

- Можливо, тіньовий уряд в особі ПР так само не дуже ефективні пропонував методи або стабілізації економічної ситуації? Уряд же не дослуховувався до вас, значить якась мотивація була? Чому вас ігнорували?

- Це, мабуть, запитання до уряду. Знаєте, деякі слухають, а деякі чують. А наслідки, вибачте, на громадянах України.

- Верховна Рада також голосувала і за ваш законопроект про внесення змін до закону про вибори. 222 народних депутатів проголосували, тобто не прийнято було рішення. От як ви сприйняли те, що ваш законопроект не пройшов? І нагадайте, що ж конкретно ви там пропонували? Від чого, так би мовити, Парламент відмовився?

- Насправді сьогодні Парламент відмовився від регулювання певних виборчих недоліків, які заважали зберегти голос кожного виборця і ставили під сумнів майбутній результат майбутніх виборів. Ну, наприклад, всім відомо, що для того, щоб унеможливити голосування за відсутніх, Парламент колись запропонував норму, що Державна прикордонна служба надає відомості про відсутніх. Депутати хотіли як краще, але сталося не так, як гадалося. І насправді Державна прикордонна служба надала відомості про тих, хто завжди буває в країні і часто мігрує всередині країни, наприклад, з Донецька в Київ, з Києва у Львів. Але дані про відсутніх два, три, чотири роки поспіль в Україні Державна прикордонна служба не надала.

Також, наприклад, у моєму законі я пропонувала прибрати так званий виборчий поріг 50%. Норма виписана таким чином, що якщо на дільницю чи в округ, чи в єдиний загальнонаціональний округ держави Україна прийде менше, ніж 50% виборців, то 50% голосів тих громадян, які проголосували, будуть скасовані, а вибори будуть визнані такими, що не відбулись. Гроші будуть потрачено марно. І найцікавіше, що закон передбачає, що через два місяці ми знову почнемо ці вибори.

Дуже багато технічних недоречностей, не політичних, а технічних було в тому законі. Ми пересвідчились в тому, що вони є такими на практиці, і я намагалася всього-на-всього встановити чесні правила гри для тих, хто хоче ініціювати вибори. Бо для мене головним було питання до наших опонентів: „Ви хочете дострокових виборів, ви їх ініціюєте, ви розвалили все – владні структури, коаліцію в Парламенті, - все, що могли, ви знищили. Ви хочете взяти гроші з бюджету, так хоч встановите чесні правила, за якими ви витратите ці кошти”.

- Значить, це невигідно - встановлювати чесні правила тим, хто хоче вибори?

- Абсолютно точно. Внаслідок того, що я почула в Парламенті, я зрозуміла, що правила сьогодні нікому не потрібні.

- Пані Олено, в мене виникає сумнів, що ті, хто пропонував ті вибори, хочуть цих виборів. Немає дати, все у такому підвішеному стані. Якщо йдемо на вибори, то треба, щоб всі туди йшли і щоб чітко знали правила, от як ви щойно сказали. Ще невідомо, чи будуть ці вибори. Сьогодні говорять про те, що коаліція може створитися в Парламенті на базі, знову ж таки, ПР і БЮТ. Ну, скільки ж можна? Будуть вибори, не будуть, будуть, не будуть… А як же людям? Як вони потім до владних структур будуть ставитися, в тому числі до нашого Парламенту?

- Насправді більшість наших виборців вважають, що неможливо вирішити економічну кризу без вирішення політичної кризи. І це так насправді. А що стосується відносин між «НУ-НС» і БЮТ, їх відповідальності, то я завжди згадую шекспірівське «чума на оба ваших дома». Вони ніколи не домовляться, а їх існування, їх життєдіяльність - це суттєва криза, яка, я нагадаю, не виникла вчора. Вона виникла в 2004-му під час незаконного третього туру, потім вона вилилася у відставку уряду в 2005-му. І на сьогодні ми живемо в перманентній кризі тільки завдяки їх діяльності.

- Тобто Президента і прем’єра?

- І їх команд. Знаєте, я для себе їх не розрізняю. Я громадянка України, і для мене вони - це влада, яка має ресурси.

- А з іншого боку, і Президент, і прем’єр хочуть бути наступним президентом. Невже ж Віктор Янукович не хоче бути Президентом?

- Справа не в тому, хто чого хоче. Справа в реальному стані економіки, політики…

- Так от від цього, хто що хоче, то воно все це так і відбувається в політиці в будь-якому випадку.

- Країна не може жити чужими «хотелками»…

- Але живе ж…

- Шкода, що живе.

- Що робити, щоб не жила? Що міняти?

- Знаєте, як кажуть мудрі люди, є два виходи з такої ситуації – вибори чи вили. Це каже народ.

- Ну, наскільки я чув, ПР не дуже підтримувала саму ідею виборів, але ви потім погодилися, оскільки, мабуть, зрозуміли, що іншого виходу немає. Так, пані Олено?

- ПР визначилася для себе: це не наша війна і не наша гра. Ми зобов’язані, в першу чергу, дати свої пропозиції, щоб під час того, хто з’ясовував кому і коли призначати вибори і які знищувати суди, хоча б хтось задумався про правила гри на цих виборах. По-друге, ми зобов‘язані забезпечити країну економічними законопроектами. І по-третє, ми наполягаємо на тому, щоб і те, і інше було проголосоване.

- Останнім часом ми спостерігаємо, що між БЮТ і „НУ-НС” особливої політичної або якої завгодно любові немає. Але і між ПР і БЮТ ніколи такої любові не спостерігалося. Все ж таки цікаво, а що ж вас так об’єднало 2 вересня і об’єднувало впродовж тижня, що ви так злагоджено голосували?

- Насправді нас об’єднав порядок денний і спільне його бачення. Скажу особисто за себе: мені, наприклад, було дуже важливо, щоб був проголосований закон про референдум. Це ненормально, що 17 років у державі народ не може ініціювати проведення референдуму. Дуже багато різних нормативно-правових актів були, нам здавалося, запорукою того, що ми нарешті опануємо певний шлях і розвиток держави. І хоча ми не є коаліціантами, не маємо спільної ідеології, але насправді добрі речі об’єднують. І ми чомусь вирішили, що так і буде, почали голосувати. І коли всі наші добрі напрацювання були знищені одного дня одним спільним голосуванням вже БЮТ із „НУ-НС”, насправді ми зрозуміли, що БЮТ - це політична сила, з якою неможливо домовлятися. Отже, нам потрібно шукати власний, тільки свій шлях. Але якщо в нас буде можливість ще раз проголосувати за закон про державну службу, де зобов’язати всіх знати не тільки державну мову, але й російську, ми це ще раз зробимо.

- З приводу голосування в першому читанні президентського антикризового законопроекту. Пані Олено, поясніть, будь ласка, що це за законопроект? І якщо це буде закон, кому від цього буде добре? Чи стане краще від цього нашим людям?

- Я вважаю, що цей законопроект не припинить кризу і ніяким чином її не зменшить. Що стосується наших громадян, він цю кризу поглибить і збільшить. Вирішує він насправді тільки одне питання – можливість реального отримання кредиту МВФ для України. Але якщо комусь здається, що цей кредит буде спрямований на розвиток реального сектору економіки, на підтримання соціально незахищених верств населення чи виробництва, то ці особи дуже помиляються. Насправді ці кошти, які стануть боргом України, будуть спрямовані на обслуговування зовнішнього боргу України. Для громадян України це буде абсолютно віртуальна сума і абсолютно віртуальна допомога.

Чому ми не голосували за це? По-перше, ми не вважаємо за можливе зменшувати соціальні гарантії. На сьогодні, ви знаєте, БЮТ і „НУ-НС” визначили, що на підвищення рівня життя, на прирівняння мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму треба накласти мораторій, тобто не підвищувати зарплату, не перераховувати прожитковий мінімум і таке інше. Крім того, є багато інших суттєвих зауважень до цього законопроекту. Ну, наприклад, для мене абсолютна загадка – чому «Укрексімбанк» купує „Промінвестбанк” і чому за мільярд? Це дуже нагадує корупцію і чистий лобізм: так колись зник банк «Україна» разом із державними коштами. А автор законопроекту – Президент. І в той час він теж мав відношення до банку «Україна». Я нікого ні в чому не звинувачую, але в мене внутрішньо є певні побоювання, певні запитання. До того ж, МВФ не вирішить проблеми української економіки. Україна просто прийме на себе борги наших комерційних банків перед закордонними інвесторами та майже вдвічі збільшить свій зовнішній борг. Насправді, для людей і для реального сектору економіки цей закон майже нічого не вирішує. Але у ньому закладено декілька непоганих норм. Наприклад, можливість не сплачувати ПДВ сільгоспвиробнику і таке інше, але захисту реального сектору економіки в цьому законі немає, а права громадян він звузить, зменшить і погіршить.

- Тобто ви не голосували за цей законопроект принципово ідейно, а не тому, що це був законопроект Президента?

- Коли палає хата, не може йти мова про жодну ідеологію. Але є різниця, коли при цьому хтось намагається прибігти з відром води, а хтось тягне через вікно шкатулку з коштовностями. Кожен визначається зі своїм вибором. Ми, наприклад, казали, що не можна зменшувати соціальні стандарти, не можна ставити Україну в залежність від МВФ. Які ще, окрім цих економічних гарантій і зобов’язань, у нас будуть зобов‘язання перед МВФ? Майже всі держави потерпають від економічної кризи. Але тільки чотири країни звернулися за допомогою МВФ. Це такі розвинуті і самостійні в політичному сенсі країни в лапках, як Угорщина, Ісландія, Албанія і Україна. Отже, в мене є багато запитань з цього приводу.

- Пані Олено, чи будуть дострокові вибори? Що ви з цього приводу думаєте?

- Насправді запитання не до мене. Зі свого боку я як народний депутат буду намагатися, щоб існувало законодавче підґрунтя для таких виборів, існували законодавчі можливості для їх проведення і для того, щоб під час з’ясування чи будуть вони, чи не будуть, не забували про саме головне – про громадян.

- Пані Олено, от ви сказали про людей, які за кордоном перебувають, які дійсно працюють там роками. Говорять про п’ять мільйонів таких наших громадян. Це, вибачте, серйозний відсоток - десь 11-12% виборців, навіть за умов, якщо не кожен прийде. То це нормально можна сфальсифікувати вибори, якщо захотіти, правда?

- Я вам більше скажу. Ви зараз підняли дуже серйозну проблему. Різні експерти по-різному вираховують цифру відсутніх в Україні – від 2,5 до 5 мільйонів. Я займалася цим питанням особисто і хочу сказати, що це дійсно проблема, бо відбувається голосування за відсутніх. Ми знаємо, що в певному селі, наприклад, майже всі мешканці - заробітчани, які залишили батьківщину, але при цьому явка виборців в цьому селі - 90%. Таке відбувається, і це, безумовно, фальсифікація, порушення виборчого законодавства. Але згідно діючому закону ми повинні – увага! – використовувати списки виборців, складені станом на 2006 рік. Оцю недоречність я і намагалася виправити. Мене ж при цьому звинуватили в тому, що я лобіюю інтереси Нацбанку, фальсифікую вибори і знищую навіть думку про державний реєстр виборців. Ви мене вибачте, але таке відчуття, що ніхто навіть не задумався, за якими списками виборців ми будемо голосувати.

- Пані Олена, от сьогодні Віктор Ющенко був у Донецьку. Він сказав, що дату він чітко скаже лише тоді, коли Верховна Рада ухвалить рішення про виділення коштів на вибори. Я так дивлюсь, що Парламент фінансувати вибори не поспішає?

- Не поспішає. Причому особливо не поспішає фракція тої партії, де Президент є почесним головою. Тобто їм краще між собою розібратися, а нам не витрачати на це час, бо це дійсно і смішно, і важко, і нудно. Інколи огидно згадувати рихлу масу, яка жодним чином не може мобілізуватися навіть під час такої кризи, яка сьогодні є в державі.

- Пані Олена, я хотів би, щоб ви пояснили такий момент. От в БЮТ наголошують, що в Парламенті триває процес створення поіменної коаліції. От поіменна – що це таке? Це знову буде, як колись голосували, бюлетені демонстрували? Як це може бути?

- Різноманіття думок, яке демонструють наші колеги з БЮТ та „НУ-НС”, деякі лікарі називають дебютом шизофренії. Я абсолютно точно пам’ятаю, що декілька місяців тому представники так званої демократичної коаліції стверджували, що суб’єктами формування коаліції можуть виступати тільки фракції. У зв’язку з цим вони спрямували своє подання до Конституційного Суду і отримали відповідне рішення. Отримавши рішення, що суб’єктами формування коаліції можуть бути виключно фракції, тепер вони стверджують, що суб’єктами формування коаліції можуть бути виключно народні депутати України. Отже, вони просто не знають, яким чином оформити і виправдати свої бажання.