Я розумію, чому  відбувається видача російських паспортів - значна кількість українців стурбовані тією політикою, яка проводиться офіційним Києвом щодо прискореної інтеграції до ЄС та НАТО.

Має бути дуже ґрунтовний аналіз, щоб якогось романтизму рожевого не існувало: давайте ми все попідписуємо, поприймаємо і потім - хоч трава не рости... Ну і звичайно потрібно чітко бачити пріоритети розвитку країни в цілому.

Дуже радий, що працюватиму в Україні упродовж цього особливо відповідального етапу її відносин з Європейським Союзом. Це також час великих викликів, з якими зустрівся сьогодні український народ.

Розпорошення сил дипломатів для виконання наперед нездійсненних “інновацій”, чехарда з послами, незрозумілі спроби витрачання коштів на покращення іміджу України, як майбутнього члена НАТО, не змогли дати ніякої доданої вартості у зовнішній політиці...

У нас немає креативної політики європейської, ми діємо стереотипами, ми діємо часто, в риториці “чорно-білій” чи в риториці “холодної війни”, ми не вибудовуємо довірливих стосунків, а якщо вони в нас з’являються, часто втрачаємо їх на рівні керівників держави...

Особисто я не вірю, що Україні дадуть можливість залишатися повністю нейтральною державою. Ми ж усі бачимо, що у вас там відбувається – як її тягнуть в НАТО. Навіть якщо ви захочете, думаю, вам не дадуть залишитися повністю нейтральними.

Прагматична Європа, вшановуючи минуле, не забуває про найголовніше – необхідність працювати заради майбутнього. Тому величезні зусилля українських дипломатів задля визнання Голодомору геноцидом сприймаються, переважно, як намір потім вимагати компенсації від Росії.

Володимир Огризко, як кажуть джерела в МЗС, особисто вимагає, щоб на кожну заяву з боку Росії лунала відповідна заява з української сторони... Наскільки ця тактика корисна в сучасних умовах і чи сприятиме вона нормальному діалогу?

Експерти зауважують, що у перший рік урядування можна провести найбільше реформ, оскільки виборці в цей період з розумінням можуть поставитись навіть до непопулярних кроків з надією на позитивні зміни в майбутньому.

Серед основних “за” поновлення переговорів – питання економічні: великі обсяги торгівлі, залежність ЄС від російських енергоресурсів, а також і те, що Росія тримає значну частину своїх золотовалютних резервів у євро.

Жоден з наших партнерів не дає як кажуть “ламаного шилінгу” за те, що в грудні Україна отримує ПДЧ. Нульові ставки... Внутрішньополітична ситуація в Україні дає нашим партнерам повне моральне право говорити, що немає навіть кому давати ПДЧ.

Я неодноразово наполягав, щоб МНС мало більше повноважень щодо запобігання надзвичайним ситуаціям... Кілька днів тому Верховна Рада ухвалила  відповідні зміни до закону... А Мінтранс заявляє,  що до себе контролерів не пустить. Дивна позиція...

Чергове голосування принесло новий сюрприз – його результати не з’явилися на табло Асамблеї, хоча й були зафіксовані комп’ютерною системою. Здавалося, що “рука Москви” дотягнулася і до технічних служб ПАРЄ в намаганні зірвати голосування за резолюцію.

“А хто безпосередньо пише доповідь на четвер? – Чесно сказати, не знаю, - Справа в тому, що я був разом з доповідачем в Москві, і раптом бачу в проекті доповіді слова, яких ми не чули там, – Ну, Секретаріат тут ні до чого, адже він пише в цілому проект документу, а політичні установки виходять саме від доповідача”.

Навряд чи ПАРЄ вирішиться відмовити російському парламенту у праві голосу, незалежно від дня голосування за проект резолюції: по-перше, Росія – найбільший донор Ради Європи; по-друге, позбавлення повноважень автоматично зменшує можливості для будь-якого діалогу у майбутньому.

Лоббістська активність стосовно пріоритетів європейської і євроатлантичної інтеграції України, яка фактично є і формуванням позитивного іміджу країни за кордоном, є необхідною, але, нажаль, вона  не така потужна, як хотілося б.

Останні події навколо розгляду питання щодо Голодомору на Генеральній Асамблеї ООН знову, вже вкотре продемонстрували неготовність української держави відстоювати навіть ті питання, які вважаються пріоритетними у зовнішній політиці.

Спір щодо розмежування морських кордонів із Румунією видається просто легким непорозумінням... Від дружби та підтримки Румунії Україна виграє набагато більше, ніж від кількох зайвих квадратних кілометрів континентального шельфу.

Прийняття України і Грузії до ЄС стане найкращою альтернативою до небезпечного членства цих непередбачуваних країн в НАТО – переконує в The Telegraph колишній міністр закордонних справ Великобританії Малколм Ріфкінд.

В Міжнародному суді ООН відбувся перший раунд усних слухань у справі про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон між Україною та Румунією...

Економічні й політичні проблеми України не важчі, ніж в інших східноєвропейських державах, які вже є членами ЄС...

Україна, держава із 46-мільйонним населенням, затиснута між ЄС та Росією, сподівалася, що серпневий напад Росії на Грузію та подальша спроба розділити колишню радянську республіку могли б підштовхнути ЄС до того, щоб зробити значно більші кроки назустріч Україні.

Про цьогорічний самміт Україна-ЄС до цього часу вже було сказано багато чого. Хтось запевняє, що цей самміт мав би стати проривним у двосторонніх відносинах, якби не чергова політична криза у Верховній Раді...

Не чужими проблемами, а власними звершеннями відкривають двері до ЄС" - про це йдеться у статті Представника України при ЄС Андрія Веселовського в статті для "Дзеркала тижня".

Із початком конфлікту у Грузії кількість українців, які підтримують вступ України до НАТО, значно зросла. Що стосується антинатовських мітингів у Криму, то ми встановили, що їхні учасники оплачуються переважно з-за кордону...

«Дайте українцям надію на членство в ЄС – і це допоможе вирішити країні багато внутрішніх проблем!» - про це йдеться в редакційному матеріалі британської Financial Times.

Україна почала привертати до себе увагу... Саміт ЄС-Україна, який відбудеться 9 вересня в місті Евіан, організовується «дуже своєчасно» для того, щоб попередити Москву...

Країни ШОС залишили Росію на самоті. Про партнерство з Росією вже ніхто в Європі не говорить... Косово не може служити прикладом, тому що там не було іншого виходу...