Примітка 1.1. Загальна інформація про діяльність банку.
Банк в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", "Про цінні папери і фондову біржу", “Про Національний банк України”, іншими законодавчими та підзаконними актами України, нормативно-правовими актами Національного банку України та Статутом банку, внутрішніми нормативними документами.
Банк проводить банківські операції, передбачені Статутом банку, на підставі банківської ліцензії №210 від 26 грудня 2003 року, наданої Національним банком України.
Станом на 31 грудня 2006 року банк має сім функціонуючих відділень: 5 у м. Києві та Київській області, Регіональне управління ТОВ “Комерційний банк ”Даніель” у м. Хмельницький, Відділення “Регіональне управління ТОВ “ Комерційний банк ”Даніель” у м. Дніпропетровську.
Примітка 1.2. Основи облікової політики та складання звітності.
Облікова політика Банку викладена у “Положенні ТОВ “Комерційний банк “Даніель” про облікову політику”, затвердженому Протоколом №170 від 22.03.2006. Це Положення встановлює принципи, методи і процедури, що використовуються Банком для складання та подання фінансової звітності. Положення розроблене відповідно до законодавчих актів України та нормативних документів Національного банку України, міжнародних та національних стандартів бухгалтерського обліку, внутрішніх документів, що визначають діяльність банку.
Облікова політика - це один із основних внутрішніх документів Банку, головною задачею якого є повна регламентація прийомів та методів бухгалтерського обліку, технологій обробки облікової інформації та документообороту, що застосовуються на практиці в Банку.
Основні принципи облікової політики є невід`ємною частиною загальної облікової політики банку. Інші нормативні документи Банку (положення, інструкції та технологічні карти) деталізують та в окремих моментах доповнюють основні принципи облікової роботи Банку.
Схеми документообороту, технологія обробки інформації, види бухгалтерських проводок викладені у внутрішніх положеннях, технологічних картках, які є самостійними документами. Внутрішні нормативні документи є складовою частиною загальної облікової політики Банку.
Метою облікової політики Банку є методологічне обґрунтування і визначення порядку оцінки статей балансу Банку та основних принципів ведення бухгалтерського обліку.
У межах чинного законодавства, нормативних документів Національного банку України та банківської ліцензії облікова політика визначає: - основні принципи ведення бухгалтерського обліку та формування статей звітності; - єдині методи оцінки активів, зобов`язань та інших статей балансу; - порядок нарахування доходів за кожним фінансовим інструментом, віднесення їх на рахунки прострочених, критерії визнання активів сумнівними чи безнадійними до отримання; - порядок створення та використання спеціальних резервів; - вимоги та вказівки щодо обліку і контролю окремих операцій, тощо.
Основними принципами облікової політики Банку, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність є: · повне висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків; · превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою; · автономність - активи та зобов’язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов’язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв’язку з цим, особисте майно та зобов’язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку; · обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов’язання та/або витрати - не занижуватимуться; · безперервність-оцінка активів банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в майбутньому; · нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; · послідовність-постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах; · історична (фактична) собівартість - активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов’язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, переоцінюються у разі зміни офіційного курсу на звітну дату.
Основним принципом оцінки окремих активів і зобов’язань є те, що вони обліковуються пріоритетно за історичною вартістю - вартістю їх придбання чи виникнення.
Активи Банку поділяються на: І) монетарні (каса–наявні кошти в національній та іноземній валютах, що знаходяться у касі Банку; заборгованість банків; кошти на кореспондентських рахунках - безготівкові кошти в національній та іноземній валютах на рахунках, що відкриті в інших банках; кредити - кошти, надані клієнтам у тимчасове використання на умовах терміновості, повернення та платності; дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами та за фінансовими операціями Банку; витрати майбутніх періодів за операціями з клієнтами та за фінансовими операціями Банку; нараховані доходи). ІІ) немонетарні (необоротні активи - основні засоби та нематеріальні активи, які можуть бути придбані або створені Банком самостійно; малоцінні необоротні матеріальні активи; малоцінні швидкозношувані предмети; дебіторська заборгованість за господарськими операціями Банку; витрати майбутніх періодів за господарськими операціями Банку.
Зобов’язання Банку включають: І) рахунки клієнтів: поточні рахунки-зобов’язання за коштами клієнтів на вимогу, вклади (депозити) юридичних і фізичних осіб; ІІ) кредити отримані; ІІІ) доходи майбутніх періодів; ІV) нараховані проценти та комісії до сплати; V) кредиторську заборгованість за господарськими операціями.
Всі активи та зобов’язання враховуються за історичною вартістю, крім цінних паперів (вартість яких коригується на дату балансу за їх ринковою вартістю) та основних засобів. Приведення вартості активів у відповідність із ринковою здійснюється шляхом їх переоцінки.
Переоцінка необоротних активів для цілей бухгалтерського обліку здійснюється згідно із Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, та „Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України”, затвердженої постановою Правління НБУ від 20.12.2004 року № 480. За принципом обачності активи і зобов’язання оцінюються та відображаються в обліку таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу установи, на наступні звітні періоди. З огляду на цей принцип, переоцінка активів проводиться, якщо залишкова вартість об’єкта суттєво (більш ніж на 10% від балансової вартості) відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.
Керівництво Банку аналізує облікову політику, а також систему внутрішніх контролів, що направлені на запобігання ризиків підготовки неправильної звітності Банком та інших ризиків, притаманних банківській діяльності. Керівництво вважає, що існуюча система внутрішніх контролів та менеджменту відповідає обсягу та специфіці операцій, що проводяться Банком.
Примітка 1.3. Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок.
Банком протягом звітного року у зв’язку зі зміною нормативно-правових актів НБУ, які вступили в силу протягом 2006 року та необхідністю більш детального визначення окремих аспектів обліку операційної роботи банку, було внесено зміни в Положення “Про облікову політику”.
В розділ 10 “Порядок формування та зберігання первинних документів, облікових регістрів і звітів” внесено зміни щодо звіряння та формування бухгалтерських документів банка, в тому числі порядок їх формування в окремі зшиви касових документів, меморіальних документів в національній та іноземній валютах. Визначено етапи порядку формування загальних зшивів меморіальних документів в національній та іноземній валютах.
В розділ 15 “Коригуючи проводки” внесено зміни щодо визначення критеріїв суттєвості суми коригування фінансових звітів.
В розділ 17 “Порядок обліку основних засобів, нематеріальних активів та нарахування амортизації” у відповідності до вимог Інструкції “Про бухгалтерський облік основних засобів і нематеріальних активів банків України”, затвердженої Постановою Правління НБУ від 20.12.2005 року № 480. Були внесені зміни щодо класифікації об`єктів основних засобів за групами встановленими Інструкцією № 480. Внесені зміни щодо вартісних ознак предметів, які входять до складу необоротних матеріальних активів банку.
В розділ 19 “Облік запасів” внесені зміни, згідно “Інструкції з бухгалтерського обліку запасів матеріальних цінностей банків України” затверджену Постановою Правління НБУ від 10.12.2004р. № 625. Внесені зміни щодо видачі та списання матеріальних цінностей банку з підзвіту матеріально відповідальних працівників банку.
В розділ 22 “Облік цінних паперів, вкладень банку та методи визначення їх вартості” внесено зміни щодо використання “Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України”, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 03.10.05 N 358.
В розділ 24 “Фонди та резерви” внесено зміни щодо здійснення банком бухгалтерського обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами, порядку визнання такої заборгованості безнадійною та процедури її списання. Також внесено зміни щодо формування резерву за операціями з цінними паперами.
В розділ 25 “Облік доходів та витрат” внесено зміни згідно до вимог Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ від 18.06.03. № 255 в частині розрахунку та обліку ефективної ставки відсотка. Визначено випадки, коли банком не застосовується метод ефективної ставки відсотка.
В розділ 27 “Кредитні та депозитні операції” внесено зміни щодо бухгалтерського обліку урахування векселів.
Перелічені зміни не призвели до зміни методів обліку операцій банку, оскільки вони зумовлені необхідністю більш детального визначення окремих аспектів обліково-операційної роботи банку, удосконаленням організаційної структури Банку та систем управління, а також впровадженням нових нормативно-правових актів НБУ.
При формуванні річної фінансової звітності за 2006 рік, в режимі місячних коригуючих проводок за грудень банком були зроблені наступні коригуючи проводки:
Дт 6204 |
Кт 3801 |
0,18 |
Переоцінка |
Дт 3801 |
Кт 6204 |
56,02 |
Переоцінка |
Дт 2627 |
Кт 6040 |
5,14 |
Нарахування доходу за кредитними операціями |
Дт 3690 |
Кт 7706 |
36212,92 |
Формування резервів за зобов`язаннями |
Дт 7706 |
Кт 3690 |
2520,41 |
Формування резервів за зобов`язаннями |
Дт 2607 |
Кт 6020 |
5426,00 |
Нарахування доходу за кредитними операціями |
Дт 7706 |
Кт 3801 |
45606,50 |
Формування резервів за зобов`язаннями |
Дт 3801 |
Кт 7702 |
395264,37 |
Формування резервів за кредитними операціями |
Дт 7702 |
Кт 3801 |
373559,85 |
Формування резервів за кредитними операціями |
Дт 7720 |
Кт 2490 |
473,63 |
Формування резервів за сумнівними доходами |
Дт 7720 |
Кт 3599 |
3357,25 |
Формування резервів за сумнівними доходами |
Дт 2236 |
Кт 3801 |
9867,92 |
Амортизація дисконту за кредитними операціями |
Дт 3801 |
Кт 7720 |
48031,21 |
Формування резервів за сумнівними доходами |
Дт 7702 |
Кт 2401 |
8327,63 |
Формування резервів за кредитними операціями |
Дт 2401 |
Кт 7702 |
7000,83 |
Формування резервів за кредитними операціями |
Дт 7701 |
Кт 3801 |
4928,50 |
Формування резерву за коррахунками |
Дт 2490 |
Кт 7720 |
241431,71 |
Формування резервів за сумнівними доходами |
Дт 3599 |
Кт 7720 |
8757,80 |
Формування резервів за сумнівними доходами |
Дт 2400 |
Кт 7702 |
676443,22 |
Формування резервів за кредитними операціями |
Дт 7720 |
Кт 3801 |
18506,39 |
Формування резервів за сумнівними доходами |
Дт 1591 |
Кт 7701 |
30300,00 |
Формування резерву за коррахунками |
Дт 7702 |
Кт 2400 |
807188,50 |
Формування резервів за кредитними операціями |
Дт 3620 |
Кт 3520 |
178679,00 |
Нарахування податку на прибуток |
Дт 7900 |
Кт 3620 |
350234,14 |
Нарахування податку на прибуток |
Всього: |
3252179,12 |
|
А також згорнуті залишки та обороти по закриттю 6 і 7 класів на балансовий рахунок 5040 “Прибуток звітного року, що очікує затвердження”. В результаті проведення вищезазначених коригуючих проводок прибуток звітного року, що очікує затвердження склав 3119 тис.грн. (рядок 30 Додатку 3 “Баланс ТОВ “Комерційний банк “Даніель” на 31 грудня 2006 року”)
Виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах, не проводилось.
Примітка 1.4. Іноземна валюта.
Під час відображення операцій з іноземною валютою, за балансовими рахунками Банком використовувались наступні курси: а) за офіційним валютним курсом на дату валютування відображалась іноземна валюта в подвійній оцінці за номіналом та в гривневому еквіваленті (доходи та витрати, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунку, куплена-продана іноземна валюта, тощо); б) за ринковим курсом гривні відображались в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривні; в) за офіційним валютним курсом гривні відображались на дату нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті.
В звіті “Баланс” станом на кінець дня 31 грудня 2006 року активи та зобов’язання в іноземній валюті відображені за офіційним курсом гривні до іноземних валют доведених Національним Банком України службовим розпорядженням №417/507 від 29.12.2006р. Залишки по рахунках в іноземній валюті обліковувались в балансі на звітну дату по офіційному курсу гривні до іноземних валют за наступними валютами: долари США, російські рублі, євро.
Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної валюти) усіх монетарних статей в іноземній валюті здійснювались Банком під час кожної зміни офіційного валютного курсу. При цьому до монетарних статей відносились статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. До немонетарних статей відносились інші, ніж монетарні статті балансу.
Бухгалтерські проводки за обмінними операціями здійснювались з використанням технічних рахунків, які не несуть економічного навантаження і використовується для технічного здійснення операцій – № 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів” та № 3801 “Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів”.
Наприкінці кожного операційного дня суми в гривневому еквіваленті на технічних рахунках 3800 та 3801 дорівнювали один одному.
Різниця між сумами залишків у відповідній іноземній валюті за аналітичними рахунками 3800 (за офіційним курсом) та 3801 (за курсами договорів) того самого коду іноземної валюти відображались на відповідному аналітичному рахунку балансового рахунку №6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”, з розподіленням на реалізований та нереалізований результат.
Формування фінансової звітності здійснювалось без урахування залишків за технічними рахунками 3800 та 3801.
Для переоцінки позабалансових операцій в іноземній валюті використовувався технічний рахунок 9920 “Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами”.
Політика керівництва Банку щодо ризику збитків внаслідок зміни курсу іноземної валюти виражена у заходах, спрямованих на мінімізацію зазначеного ризику: - щоденне вивчення попиту та пропозиції готівкової валюти, аналіз змін валютних курсів, встановлених Національним банком України і ринкових валютних курсів та встановлення таких курсів купівлі-продажу валюти, які сприяють мінімізації ризику збитків; - щоденний аналіз відкритих валютних позицій, прогнозування та аналіз грошових потоків в іноземній валюті, прийняття рішення щодо купівлі/продажу іноземної валюти, в т.ч. за рахунок відкритої валютної позиції банку, планування зміни обсягів та строків утримання відкритих валютних позицій (“закриття” позицій) в подальшому; - щоденний розрахунок середньозважених валютних курсів відкритих валютних позицій, постійний аналіз динаміки змін вартості ВВП; - ведення обліку торгового результату валютообмінних операцій; - встановлення внутрішньобанківських лімітів відкритих валютних позицій; - аналіз обсягу та структури балансових та позабалансових статей, які підлягають переоцінці в зв’язку зі змінами поточного валютного курсу та строкового валютного курсу, балансування активів і зобов’язань за видами валют і строками.
Примітка 1.5. Доходи та витрати.
Бухгалтерський облік доходів та витрат Банку здійснювався у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Доходи”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99р. №290, Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ від 18.06.2003р. №255 зі змінами та інших нормативно-правових актів НБУ.
Для обліку доходів та витрат Банк застосовував принципи бухгалтерського обліку: - нарахування та відповідності доходів і витрат - відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів і витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів та порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійсненні для отримання цих доходів, з метою визначення фінансового результату звітного періоду. - обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати зниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів Банку.
Доходи і витрати що виникають у результаті операцій, визначаються договором між її учасниками або іншими документами, оформленими згідно вимог чинного законодавства України.
Доход Банку визначався та оцінювався в момент збільшення активу або зменшення зобов’язання, що обумовлювало ріст власного капіталу при умові, що фінансовий результат операцій досить точно оцінений. Усі доходи, що відносились до звітного періоду відображались в цьому ж періоді незалежно від того, коли отримані кошти.
Отримані доходи, які відносяться до майбутніх періодів, обліковувались Банком як відстрочені (балансовий рахунок №3600 “Доходи майбутніх періодів”).
Витрати звітного періоду визнавались і оцінювались в момент зменшення активу, або збільшення зобов’язання, що приводило до зменшення власного капіталу при умові, що ці витрати досить точно оцінені. Витрати що відносились до звітного періоду відображались в цьому ж періоді, незалежно від того, коли сплачені кошти.
Здійснені витрати та платежі, які належали до майбутніх періодів, обліковувались, як відстрочені витрати (балансовий рахунок №3500 “Витрати майбутніх періодів”).
Облік доходів та витрат здійснювався наростаючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками доходів та витрат закрились в кінці року в кореспонденції з рахунками капіталу Банку.
Нарахування процентів та прирівняних до них комісій, здійснювалось Банком щомісячно, незалежно від періодичності розрахунків. Нарахування доходів (витрат) здійснювалось також на дату оформлення документа, який підтверджував надання послуги.
Банк обліковував окремі доходи за касовим методом, згідно з яким облік доходів здійснювався в момент їх надходження, а не в момент виникнення-принцип обережності.
За касовим методом враховувались окремі комісійні доходи Банку.
Нараховані доходи обліковувались на рахунках нарахованих доходів до строку їх погашення, а при несвоєчасному погашенні боржником заборгованості переносились на рахунки прострочених нарахованих доходів.
Для розрахунку процентних доходів (витрат) Банк використовував метод “факт/факт” (фактична кількість днів у місяці та році) для операцій в національній валюті та метод “факт/360” для операцій в іноземній валюті.
Нарахування процентних витрат за вкладними операціями юридичних та фізичних осіб Банк здійснював на підставі укладених договорів з оформленням відомостей нарахування відсотків. При розрахунку відсотків за вкладними операціями Банк не враховував перший та останній дні строку договору. При нарахуванні процентів за звітний місяць останній календарний день місяця Банк включав до розрахунку, крім випадків, коли звітна дата була датою закінчення договору.
Нарахування процентних доходів за кредитними операціями юридичних та фізичних осіб Банк здійснював на підставі укладених договорів з оформленням відомостей нарахування відсотків. При розрахунку відсотків банк не враховував останній день строку кредитного договору.
Нарахування відсотків за міжбанківськими кредитами (депозитами), в т.ч. кредитами овернайт Банк здійснював відповідно до умов, визначених в договорах, так за кредитами овернайт в національній валюті нарахування відсотків здійснювалось за фактичну кількість днів користування міжбанківським кредитом з дати зарахування коштів на рахунок позичальника до дати повернення з розрахунку факт/факт, за кредитами овернайт в іноземній валюті нарахування відсотків здійснювалось за фактичну кількість днів користування міжбанківським кредитом з дати зарахування коштів на рахунок позичальника до дати повернення з розрахунку факт/360, за короткостроковими кредитами в національній валюті нарахування відсотків здійснювалось за фактичну кількість днів користування міжбанківським кредитом з дати зарахування коштів на рахунок позичальника до дати повернення з розрахунку факт/факт, за короткостроковими кредитами в іноземній валюті нарахування відсотків здійснювалось за фактичну кількість днів користування міжбанківським кредитом з дати зарахування коштів на рахунок позичальника до дати повернення з розрахунку факт/360. При розрахунку відсотків за коштами на кореспондентських рахунках дата початку і закінчення договору вважалась за один день.
Комісійні доходи за обслуговування поточних рахунків клієнтів Банк списував самостійно, у розмірі, передбаченому тарифним пакетом, що обрав клієнт. Відповідно до умов договорів банківського рахунку списання здійснювалось Банком протягом 3-х останніх днів поточного місяця за розрахунковий період. Процентні витрати за залишками на поточних рахунках клієнтів Банк нараховував та сплачував відповідно до умов договорів та в залежності від розміру середньоденних залишків коштів на їх поточних рахунках за розрахунковий період. Нарахування та сплата здійснювалась Банком протягом 3-х останніх банківських днів поточного місяця.
Облік нарахування процентних доходів (витрат) здійснювався щомісячно (окрім нарахування відсотків по кредитах “овердрафт”, “овернайт” (щоденно)) в останні три робочі дні місяця та акумулювався на окремому аналітичному рахунку нарахованих відсотків.
Нарахування й отримання доходів та нарахування й оплата витрат в іноземній валюті відображались за рахунком в іноземній валюті з використанням рахунку 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти”.
Доходи і витрати в іноземній валюті відображались за рахунками “Доходи” і “Витрати” за офіційним курсом, що діяв на дату їх нарахування.
Фінансовий результат від операцій з іноземною валютою відображався за балансовим рахунком 6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”. Банк здійснював на окремому аналітичному рахунку облік реалізованого результату від торгівлі іноземною валютою.
Станом на 31 грудня 2006 року банком отримано (нараховано) доходів на суму 39 816 тис.грн. Суттєвою статтею доходу банку є суми процентного доходу, які становлять 69,8 % від загальної суми доходу; комісійний доход та результат від торговельних операцій складають відповідно 22,08% та 7,43%; інші доходи складають 0,69%.
Станом на 31 грудня 2006 року віднесено на витрати 36697 тис.грн. В статтях витрат банку питома вага процентних витрат складає 43,74% загальної суми витрат, загальноадміністративні витрати становлять 35,83%; інші операційні витрати складають 3,53%, комісійні витрати – 1,72%.
Примітка 1.6. Цінні папери у торговому портфелі банку.
Протягом 2006 року банк здійснював операції з купівлі – продажу облігацій внутрішньої державної позики та акцій – цінні папери обліковувались в торговому портфелі банку, були придбані для перепродажу з метою отримання прибутку від коливань їх ціни.
Придбані цінні папери первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю. Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю. На дату балансу вона визначається за даними останнього, у звітному періоді, офіційного котирування на організаційно оформленому ринку. Разом з тим, ринкова вартість цінних паперів, що перебувають в обігу більше ніж на одному офіційно оформленому ринку, під час розрахунку справедливої вартості, оцінюється за найменшим з останніх котирувань, визначених на кожному з ринків. Сума збільшення або зменшення балансової вартості таких цінних паперів на дату балансу відображається за аналітичним рахунком балансового рахунку 6203.
На кінець 2006 року торговий портфель банку складає 9897 тис.грн.
Примітка 1.7. Цінні папери в портфелі банку на продаж.
Визначення справедливої вартості цінних паперів на дату балансу.
Для цінного папера справедливою вартістю є одне з таких значень на активному ринку цього цінного папера (подібного фінансового інструменту): - середньозважене котирування цінного папера за останні п’ять робочих днів місяця на організаційно оформленому біржовому ринку. Перевагу банк надає біржовим повідомленням ВАТ “Київська міжнародна фондова біржа” в якій банк являється учасником саморегулівної організації, а також Українській міжнародній фондовій біржі та ПФТС. - середньозважене котирування цінного папера на організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів за останні п’ять робочих днів місяця.
Якщо котирування ринкових цін на цінні папери є недоступним, то для визначення справедливої вартості застосовується один із таких методів: - посилання на ринкову ціну подібної фінансової інвестиції на активному ринку; - аналіз дисконтованих грошових потоків. Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, банк використовує ставку дисконту, яка дорівнює діючий нормі прибутковості фінансових інструментів, що мають в основному такі самі умови та характеристики.
Посилання на ціну фінансової інвестиції (подібної фінансової інвестиції) на неорганізованому ринку, якщо таке посилання підтверджене документарно (виконані комерційні та комісійні договори купівлі-продажу цінних паперів), при цьому кількість таких договорів повинно бути не менше ніж 2 (два). Ця методика застосовується лише для цінних паперів, які знаходяться в портфелі банку та відповідають класу не нижче ніж В. Для визначення справедливої вартості банк визначає середню величину доходності цінних паперів в наданих договорах, та на її основі визначає котировку цінних паперів в портфелі банку, якщо котировка цінних паперів вище або дорівнює балансовій вартості, то вони обліковуються за справедливою вартістю без дооцінки.
Одним з документів, на підставі якого банк визначає справедливу вартість цінних паперів являється: - біржове повідомлення; - повідомлення ПФТС про угоди, зафіксовані в системі; - повідомлення будь-якого Торговця про укладені угоди з купівлі-продажу цінних паперів на біржовому чи позабіржовому ринку за останні п’ять робочих днів місяця; - роздрукована інформація з сайту ПФТС, чи інших бірж; - копії договорів, укладених на купівлю продаж цінних паперів на неоформленому позабіржовому ринку.
Протягом 2006 року банк здійснював операції з купівлі – продажу цінних паперів акцій українських емітентів які обліковуються в портфелі банку на продаж.
Портфель цінних паперів на продаж на кінець року складає - 17438 тис. грн.
Цінних паперів в портфелі банку на продаж, які є об’єктом операцій репо, немає.
Примітка 1.8. Цінні папери в портфелі банку до погашення.
В 2006 році цінні папери в портфель банку до погашення не купувались.
Примітка 1.9. Операції репо.
Операції РЕПО складаються з двох частин, при яких укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений термін за заздалегідь обумовленою ціною.
За своєю економічною суттю операція РЕПО – це кредитна операція, в якій цінні папери використовуються як забезпечення.
У 2006 році операції РЕПО не проводилися.
Примітка 1.10. Кредити та резерви під кредитні ризики.
ТОВ “Комерційний банк “Даніель” здійснює кредитні операції на підставі нормативно-правових актів НБУ, Статуту та внутрішніх нормативних документів банку.
Кредити у Балансі банку відображаються як різниця між сумою основного боргу і резерву на потенційні збитки. Станом на кінець дня 31 грудня 2006 року кредитний портфель ТОВ “Комерційний банк “Даніель” становив 213370 тис.грн.
Сума коштів в інших банках за вирахуванням резерву (розмір резерву –7 тис.грн.) станом на кінець дня 31 грудня 2006 року складає 34710 тис.грн..
Резерви для покриття кредитного ризику формуються банком у відповідності з “Положенням про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, затвердженого постановою Правління НБУ від 06.06.2000 року №279 із змінами та внутрішніми положеннями. Станом на кінець дня 31 грудня 2006 року резерви під стандартну та нестандартну кредитну заборгованість сформовані в повному обсязі та становлять 4517 тис.грн..
Чистий кредитний портфель Банку (за мінусом резерву) станом на 31 грудня 2006 року становив 208853 тис. грн.
Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності.
До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать: - строкові депозити, які розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними; - кредити, які надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними; - рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими операціями; - кошти, що надані суб’єктам господарської діяльності за операціями репо; - кредити, що надані у формі врахування векселів, та сумнівна заборгованість за ними; - кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями, за експортно-імпортними операціями, у поточну діяльність, в інвестиційну діяльність; - сумнівна заборгованість за кредитами, що надані суб’єктам господарської діяльності; - кредити, які надані центральним і місцевим органам державного управління, та сумнівна заборгованість за цими кредитами; - кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, які надані фізичним особам; - сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам; - кредити овердрафт, які надані суб’єктам господарювання та фізичним особам; - гарантії, акцепти та авалі, що надані банкам; - сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам; - гарантії та авалі, що надані клієнтам; - сумнівні гарантії, що надані банкам та клієнтам; - зобов’язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам.
Станом на кінець дня 31 грудня 2006 року банком сформовано резерв за позабалансовими зобов’язаннями в сумі 610 тис.грн., який обліковується на рахунку 3690.
З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банк здійснює класифікацію кредитного портфелю за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: “стандартна”, “під контролем”, “субстандартна”, “сумнівна”, “безнадійна”.
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.
Банк створює та формує резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.
Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями.
Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість.
Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.
Банк здійснює розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення). Формування резервів банк здійснює щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру його доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним.
Створення резерву під нестандартну заборгованість за кредитами здійснюється відповідно до вимог Національного банку України. Кредити, які визнаються безнадійними згідно з нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, є складовою частиною нестандартних кредитів.
Джерелом відшкодування безнадійної заборгованості за нарахованими доходами є резерв під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами. Резерв для відшкодування можливих втрат за нарахованими доходами банку створюється банком щомісячно за доходами, що прострочені більше 31 дня у розмірі 100% від нарахованих доходів у останній день місяця виникнення 31-го дня прострочення.
Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням Кредитного комітету затвердженого рішенням Правління та Спостережної Ради банку.
Списання безнадійної заборгованості за кредитними операціями можливе за таких умов: - здійснення банком, комплексу вичерпних заходів щодо стягнення такої заборгованості, але це не забезпечило повного погашення боргу; - наявності сформованого резерву на відшкодування втрат за кредитними операціями або прибутку.
Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в розмірі, передбаченому кредитним договором. Проценти нараховуються на календарну кількість днів. Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на позичковому рахунку. При визначенні кількості днів користування кредитом дата видачі та дата погашення кредиту рахуються як один день (враховується перший день користування кредитом і не враховується останній день користування кредитом). При нарахуванні процентів застосовується метод "факт/факт", коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці (30, 31 чи 28 (29) днів) та у році (365 або 366 днів). Нараховані проценти відображаються в балансі банку в тому ж періоді, за який вони нараховані. Для нарахування процентів сума залишку заборгованості помножується на кількість днів в періоді, за який нараховуються проценти, помножується на процентну ставку, зазначену в договорі, та ділиться на фактичну кількість днів у році:
П = СК * ПС * КД : 365 (366) |
де, П - сума нарахованих процентів; СК - сума залишку заборгованості за кредитом; КД - кількість днів в періоді, за який нараховуються проценти; ПС - процентна ставка, обумовлена кредитним договором.
У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені кредитним договором строки, суми непогашених у строк платежів перераховуються на рахунок прострочених кредитів на наступний день після встановленого угодою терміну.
На залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості у розмірі, визначеному умовами кредитного договору.
Простроченими вважаються проценти, що не сплачені протягом одного календарного дня після обумовленого кредитною угодою строку і відображаються в обліку за рахунками прострочених нарахованих доходів. Якщо з моменту прострочення терміну сплати процентів за користування кредитом минуло більше 31 дня, такі проценти вважаються сумнівними щодо отримання та переносяться на рахунки 2480 "Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами".
Під сумнівну заборгованість за нарахованими процентами по кредитних операціях здійснюється формування резерву в обсязі 100% від суми такої заборгованості. У разі визнання нарахованих процентних доходів за кредитними операціями безнадійними щодо отримання, вони списуються за рішенням Кредитного комітету, затвердженого рішенням Правління банку та Спостережною Радою за рахунок створеного резерву та відображаються за дебетом позабалансових рахунків групи 960 "Не сплачені в строк доходи" до часу надходження в порядку відшкодування або до закінчення строку позовної давності.
При отриманні банком платежу як погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентами по кредитних операціях, що обліковувалися за позабалансовими рахунками 9601, отримані суми зараховуються на зменшення витрат банку по формуванню резервів під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами (кредит рахунку 7720, за умови використання резерву та погашення суми заборгованості протягом одного року), або на кредит рахунку 6717 "Повернення раніше списаних безнадійних процентних доходів минулих років” (при погашенні заборгованості в наступних роках після використання резерву). Одночасно на суму отриманого платежу виконується проводка за кредитом позабалансового рахунку 9601.
Списання за рахунок резервів безнадійної заборгованості за нарахованими доходами здійснюється одночасно зі списанням безнадійної заборгованості за кредитом.
Протягом 2006 року банком не проводилось списання кредитної заборгованості та нарахованих до отримання процентів за рахунок резерву.
Примітка 1.11. Враховані векселі.
При проведенні операцій з врахування векселів банк керується своєю кредитною політикою. Рішення щодо можливості прийняття до врахування векселів (відмови у врахуванні) приймається кредитним комітетом банку. Банком встановлюються ставка врахування, а також можуть встановлюватись ліміти з врахування векселів щодо окремих пред'явників та/або платників за векселями. Рішення щодо врахування конкретних векселів приймається на підставі проведеної юридичної та фінансової експертизи емітентів (пред’явників) векселів. Фінансовий стан емітентів (пред’явників) визначається банком на дату придбання цінних паперів на підставі відповідної фінансової звітності, а також щоквартально.
З моменту придбання, Банк щомісячно нараховує процентні доходи та амортизує дисконт чи премію по врахованих векселях прямолінійним методом.
По таких векселях банк створює резерв, як за кредитними операціями, згідно «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затвердженого Постановою Правління НБУ від 06.07.2000 № 279. При цьому для визначення категорії врахованого векселя банк використовує внутрішню Методику про оцінку фінансового стану позичальника.
Доходи за врахованими векселями обліковуються на балансовому рахунку № 6022 “Процентні доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями суб’єктам господарювання”.
Станом на кінець дня 31 грудня 2006 року частка врахованих векселів в структурі кредитного портфелю банку складає 15 110 тис. грн.
Примітка 1.12. Нематеріальні активи.
Нематеріальні активи – це активи, що не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються банком з метою використання у своїй діяльності більше ніж один рік, в адміністративних цілях або надання в лізинг іншим особам.
Нематеріальні активи обліковуються на балансі банку за їх первісною вартістю, яка включає в собі всі витрати, що пов‘язані з придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням їх в експлуатацію.
Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об`єкт нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта нематеріальних активів. Амортизація нематеріальних активів здійснюється за прямолінійним методом.
За 2006 рік амортизація нематеріальних активів склала 38 тис. грн. та відображена на рахунку 7423.
Перегляд методу амортизації нематеріальних активів та норм їх амортизації протягом 2006 року банк не проводив.
Переоцінка первісної вартості нематеріальних активів в 2006 році не відбувалась.
Перегляд терміну корисного використання нематеріальних активів протягом 2006 року банком не проводився.
Станом на кінець дня 31 грудня 2006 року на балансі ТОВ "Комерційний банк “Даніель" знаходяться права на користування програмним забезпеченням, щодо яких є обмеження на право користування, вартість яких складає 199 тис. грн. (первісна вартість становить 256 тис. грн.).
Станом на кінець дня 31 грудня 2006 року на балансі банку відсутні нематеріальні активи які оформлені у заставу.
Інформація за рухом нематеріальних активів протягом 2006 року викладена в таблиці 9.2 «Нематеріальні активи» примітки 9 до Звіту «Баланс».
Примітка 1.13. Основні засоби.
Основні засоби обліковуються на балансі банку за їх первісною вартістю, яка включає всі витрати, що пов‘язані з придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням їх в експлуатацію. Первісна вартість основних засобів , що обліковуються на балансі банку збільшується на вартість витрат таких як модернізація, модифікація, доустаткування, реконструкція та інше, які призводять до збільшення економічних вигод банку що очікуються у майбутньому від використання об’єктів основних засобів. При цьому залишкова вартість основних засобів банку зменшується при частковій ліквідації об’єкта основних засобів.
Амортизація основних засобів здійснюється щомісяця за прямолінійним методом, виходячи з норм їх корисного використання.
За 2006 рік амортизація основних засобів склала 864 тис. грн., та відображена на рахунку 7423.
Протягом 2006 року банк не здійснював перегляд методу амортизації основних засобів.
Норми амортизації, діапазон строків корисного використання та ліквідаційна вартість основних засобів зазначені в таблиці 1. |