|
Угода
про розподіл виробничих стосунків
і гарантій незалежності редакційної політики
Львів, 21 лютого 2006 року
Відповідно до положень Конституції України, Кодексу законів про працю, Закону України “Про інформацію”, Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) України”, Закону України “Про підприємництво”, а також:
- виходячи з загальних принципів регулювання підприємницької діяльності та права власників самостійно встановлювати виробничі стосунки;
- враховуючи право журналістів на незалежність своєї діяльності та обов’язок дотримуватися стандартів професійної етики;
- необхідності захисту редакційної незалежності, як гарантії для кінцевих користувачів в отриманні всебічної, неупередженої та достовірної інформації.
ТзОВ “Львівська газета” – засновник і видавець “Львівської газети” – в особі генерального директора Андрія Білоуса з однієї сторони і трудовий колектив “Львівської газети” в особі голови осередку Незалежної медіа-профспілки України у “Львівській газеті” Оксани Форостини з іншої сторони, які разом називаються Сторони Угоди,
уклали цю Угоду про наступне:
- Ця Угода, а також “Засади редакційної політики”, які є частиною Угоди, є документами, що регулюють творчі та виробничі умови праці редакційного персоналу.
- Дія Угоди та “Засад редакційної політики” не обмежена терміном. Засновник і видавець „Львівської Газети” залишає за собою право вносити зміни до “Засад редакційної політики”, попередивши колектив редакції про такі зміни не менш ніж за два місяці.
- Відповідно до своїх прав, власник встановлює “Засади редакційної політики”, які визначають направленість редакційної політики та виробничі стосунки під час збору, обробки та розповсюдження інформації, підготовленої редакцією.
- Редакція, у тому числі редактор (головний редактор), його помічники та заступники, редактори відділів, випускові та інші редактори, журналісти, коректори, фотожурналісти, верстальники, дизайнери й інші працівники, що належать до редакційного персоналу, – діє самостійно, відповідно до штатних обов’язків її працівників, цієї Угоди та “Засад редакційної політики”;
- Угоду укладено публічно. Жоден із пунктів Угоди, а також жоден Додаток до Угоди, не становить комерційної таємниці. “Засади” є відкритим для публічного доступу документом. Текст “Засад” розміщується на мережевій сторінці “Львівської газети”.
- Жодні зміни до положень “Засад” не можуть бути приховані від громадськості.
Загальні положення:
а) Засновник і видавець “Львівської газети” довіряє працівникам редакції в їхніх професійних якостях і зобов’язується не втручатись у виробничий процес редакції інакше, ніж через внесення змін до “Засад редакційної політики” або шляхом встановлення чітких фінансових показників. Під втручанням також розуміється і нав’язування тем для висвітлення, а також заборону на теми чи особи;
б) Працівники редакції поважають права видавця на ефективне управління підприємством і зобов’язуються не зловживати своєю незалежністю;
в) Редакція (в особі головного редактора) зобов’язується інформувати засновника і видавця про події чи теми, що безпосередньо стосуються його інтересів. У висвітлені таких тем журналісти гарантують власникові або уповноваженим ним особам можливість оприлюднити свою позицію.
8. Обов’язки видавця:
а) Засновник і видавець зобов’язується утримуватися від спроб впливати на зміст редакційної політики іншими засобами, ніж визначено в цій Угоді;
б) Не пізніш ніж за місяць до початку виборчої кампанії засновник і видавець “Львівської газети” та трудовий колектив підписують Додаток до цієї Угоди, яким регламентують висвітлення виборів у “Львівській газеті”.
9. Обов’язки головного редактора:
а) Головний редактор (шеф-редактор) керує редакцією і відповідає перед видавцем за дотримання “Засад редакційної політики”. Головний редактор відповідає за зміст інформації, її повноту, достовірність і збалансованість. Головний редактор має бути вільним від будь-яких зобов’язань перед третіми особами, які можуть поставити під сумнів дотримання ним цієї Угоди та “Засад редакційної політики”;
б) У разі членства в політичній партії або будь-яких громадських організаціях, головний редактор (шеф-редактор) зобов’язаний повідомити про це власника та журналістів упродовж місяця від дня набуття такого членства;
в) Головний редактор (шеф-редактор) має всіма доступними засобами захищати від третіх осіб редакційну незалежність, визначену цією Угодою та “Засадами редакційної політики”;
г) У разі незгоди з “Засадами редакційної політики” або зміною власних поглядів, головний редактор (шеф-редактор) має повідомити про це видавця негайно.
- Обов’язки штатних працівників редакції:
а) Редактори, журналісти, коректори, верстальники, дизайнери й інші працівники редакції мають дотримуватися “Засад редакційної політики” та викладених у них етичних стандартів. Не допускається зловживання редакційною незалежністю з метою отримання додаткових доходів, не передбачених угодами з редакцією;
б) У разі конфлікту інтересів при підготовці інформації для розповсюдження, працівник редакції має негайно повідомити про це головного редактора або уповноважену ним особу з числа штатних працівників редакції.
- Вирішення спорів:
а) У разі виникнення конфлікту інтересів Сторони зобов’язуються вирішувати їх винятково шляхом переговорів. У такому разі працівники редакції або діючі на підприємстві профспілкові організації мають сформувати відповідне представництво для переговорів;
б) У разі неможливості вирішення конфлікту в межах існуючих “Засад редакційної політики”, власник зобов’язаний внести зміни до “Засад редакційної політики” відповідно до вимог цієї Угоди.
12. Ця угода встановлює, що зміни редакційної політики в частині політичного або ідеологічного спрямування засобу масової інформації прирівнюються за своїми виробничими наслідками до зміни умов праці.
13. У разі суттєвих змін редакційної політики без згоди колективу редакції або уповноваженого профспілкового органу, в тому числі через зміну власника засобу масової інформації, працівники редакції отримують право на звільнення з формулюванням “зміна умов праці”. При цьому всім працівникам, які звільняються через зазначені підстави, виплачують компенсацію у розмірі двох місячних зарплат, а також компенсацію за стаж роботи у виданні, розмір якої встановлюють шляхом переговорів із профспілковою організацією.
ЗАСАДИ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ “Львівської газети”
1. ПРІОРИТЕТИ І ЦІННОСТІ “Львівської газети”
1.1. “Львівська газета” сповідує демократичні цінності.
1.2. “Львівська газета” вважає своїм пріоритетом захист прав людини, передбачених Конституцією України.
1.3. У питаннях, які є суперечливими, “Львівська газета” керується пріоритетом свободи слова та прав людини.
1.4. “Львівська газета” керується стандартами новинної журналістики у висвітленні політичних, культурних, релігійних, соціальних, мінжнародних та інших конфліктних чи конкурентних ситуацій.
1.5. “Львівська газета” не приховує від громадян інформацію про ті чи інші порушення законодавства з боку представників усіх гілок влади та місцевого самоврядування.
2. МІСІЯ “Львівської газети”
2.1.“Львівська газета” позиціонує себе “якісним” виданням, вкладаючи в це означення: широкий тематичний діапазон, наявність репортажів і журналістських розслідувань, увагу до редакційної сторінки, дотримання високих журналістських стандартів, утримання від гонитви за сенсаційністю на користь виваженому та ґрунтовному вивченню суспільних подій та явищ, безперервний іспит на відповідність етичним засадам кожного працівника редакції. “Газета” висвітлює не лише місцеві, а й загальноукраїнські та світові події.
2.2. “Львівська газета” має репутацію авторитетного українського видання з високим індексом цитованості. Адміністрація, шеф-редактор, головний редактор, редакційна колегія, журналісти, технічні працівники “Газети” вважають своїм пріоритетом зберігати цю репутацію.
2.3. “Львівська газета” поважає інтелектуальний рівень своїх читачів, уникає навмисного спрощення, узагальнень, моралізаторства.
2.4.“Львівська газета” ставить собі високу планку та постійно працює над поліпшенням якості матеріалів, нарощує кадровий потенціал, розширює мережу кореспондентів, збільшує матеріальну базу.
3. ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ
3.1. Будь-яка інформація повинна безумовно відповідати таким стандартам новинної журналістики, як оперативність, точність, достовірність, збалансованість, відокремлення фактів від коментарів та оцінок, повнота, чіткість висловлювання, що покликана запобігти подвійному прочитанню і затемненню сенсу (чіткість передбачає виклад розмовною мовою, просту побудову речень, уникаючи спеціальної термінології, арго, канцелярської лексики, надмірної образності).
3.2. Коментар має подаватися окремо від новин.
3.3. Факти повинні точно відповідати реальним подіям чи даним. Будь-які висловлювання повинні цитуватися або переказуватися без спотворення первинного змісту.
3.4. Журналісти “Газети” докладають максимум зусиль для перевірки кожної інформації. Кожен співробітник редакції може бути цілком незалежним додатковим "контролером точності" і докласти власної ініціативи до уточнення будь-якої інформації, яку редакція готує до оприлюднення. Повідомляти про подію, яку не бачили на власні очі журналісти “Газети”, про факти, відомі лише зі слів сторонньої особи, слід лише перевіривши їх щонайменше ще у двох джерелах інформації.
3.5. Особливо ретельно слід перевіряти: повідомлення про лихо з людськими жертвами, кількість жертв, постраждалими і зниклими безвісти в частині їхньої кількості, повідомлення про смерть конкретної людини, про списки загиблих або зниклих безвісти, імена, прізвища й особові назви, цифри, особливо коли вони є принциповою частиною новини, виключні поняття, тобто все, що починається зі слів “уперше”, “востаннє”, “безпрецедентно”, “найбільший”, “найменший” тощо.
3.6. Імена та власні назви ретельно перевіряються в довідниках, словниках, базах даних, у картах чи атласах. Якщо така перевірка є неможливою, слід консультуватися з фахівцями в певній галузі.
3.7. Цитування:
3.7.1. Висловлювання мають відтворюватися якомога точніше і в контексті.
3.7.2. Пряме посилання на джерело висловлювання обов’язкове вже в першому або другому реченні.
3.7.3. При використанні давніших висловлювань обов’язково вказувати точну дату (наприклад, “як коментував “Газеті” пан NN 12 серпня минулого року...”).
3.7.4. Цитуючи висловлювання, не зафіксовані безпосередньо журналістами “Газети”, посилання і на першоджерело, і на джерело інформації, є обов’язковим.
3.8. Джерела інформації:
3.8.1. На джерела інформації слід посилатися чітко і недвозначно.
3.8.2. Журналіст має право не розкривати своїх джерел інформації. Інформацію з посиланням на анонімне джерело можна подавати, коли вона є суспільно значимою, джерело є безумовно компетентним стосовно характеру інформації, редакція переконана в добросовісності джерела, джерело з вагомих причин не хоче, щоб його ім’я було оприлюднене.
3.8.3. Формулювати посилання на анонімне джерело слід якомога конкретніше: якщо джерело просить не посилатися на нього, зазначати: “джерела у... (мерії, податковій тощо)”. Якщо джерелом інформації є посадова особа, яка просить не повідомляти місце праці, можна зазначити: “з офіційних джерел”.
3.8.4. Посилатися на анонімні джерела можна лише тоді, коли повідомляється про факти чи події, але не можна цього робити, повідомляючи про коментарі чи думки.
3.8.5. Джерела інформації, зокрема інформації аґенцій, інтернет-видань, інших ЗМІ, мають бути чітко зазначені.
3.8.6. Інформацію, отриману від співробітників прес-служб, прес-секретарів, речників, які уповноважені робити заяви від органів влади, установ, організацій, партій, рухів, парламентських фракцій і груп, окремих народних депутатів чи політиків, розцінюють як їхню офіційну позицію. Таку інформацію оприлюднюють із обов’язковим зазначенням джерела, яке несе відповідальність за її точність.
3.9. Основною формою подачі новин є т.зв. “перевернута піраміда” (найважливіші факти йдуть на початку повідомлення). Перша частина новини має містити відповіді на такі питання: що сталося? (або що сказав?), хто скоїв? (або хто сказав?), де сталося? (або де сказав?), коли сталося? (або коли сказав?), як сталося? (або за яких обставин було сказано?), чому сталося? (або чому сказав?)
3.10. При підготовці до друку інтерв’ю журналіст “Газети” має перевірити точність цитат і контексту, прискіпливо перевірити точність цитат з інших джерел, узгодити текст з об’єктом інтерв’ю з метою авторизації.
3.11. Узгоджуючи текст з особою, яка дала коментар, журналіст “Газети” надає респондентові тільки його цитати, а не весь текст.
3.12. Оприлюднення соціологічних опитувань:
3.12.1. Подаючи дані соціологічних досліджень, “Газета” має вказати: точну назву соціологічної служби, яка проводила дослідження, замовника дослідження (якщо такий є), термін, географію і спосіб проведення дослідження, кількість опитаних і вказівки на репрезентативність (кого ці опитані представляють), точне формулювання запитання, на яке відповідали респонденти, всі вагомі позиції відповідей, відсоток статистичної похибки, за необхідності – контекст, який міг мати вплив на думку громади чи окремих груп.
3.12.2. “Газета” усвідомлює свою відповідальність, обираючи результати соціологічних досліджень тих чи інших організацій, і докладає максимум зусиль, аби переконатися в авторитетності цих джерел.
3.13. Збалансованість інформації:
3.13.1. Збалансованість інформації передбачає висвітлення всіх точок зору. Це є необхідним мінімумом. Бажаним є наявність точки зору “золотого свідка”, незаангажованого експерта. Збалансована подача інформації – це не лише викладення позицій всіх Сторін конфлікту чи всіх точок зору на неоднозначне питання, але, якщо це необхідно, і аргументація цих позицій Сторонами.
3.13.2. Якщо якась зі сторін конфлікту відмовляється від коментаря, про це, заздалегідь попередивши респондента, слід вказати в матеріалі із зазначенням точної причини відмови.
3.13.3. Висвітлення позицій сторін конфлікту має бути повним та аргументованим. Якщо журналіст змушений суттєво скорочувати пряму мову сторін, він повинен знайти найчіткіше висловлювання від кожної сторони.
3.13.4. “Газета” в обов’язковому порядку надає слово особам, яких було публічно звинувачено на сторінках “Львівської газети”.
3.14. Відстороненість:
3.14.1. В інформаційних повідомленнях журналіст “Газети” не коментує факти, про які він інформує читача.
3.14.2. При доборі експертів для коментування тих чи інших подій і явищ журналіст “Газети” докладає максимум зусиль, аби переконатися у його незаангажованості.
4. РЕКЛАМА
4.1. Реклама та власні матеріали “Львівської Газети” чітко розмежовані.
4.2. Редакція “Львівської Газети” несе моральну відповідальність за зміст рекламних оголошень.
4.3. Оплачені промоційні матеріали графічно відділяються від редакційних і публікуються під рубриками “Реклама”, “На правах реклами”, а також під рубриками, зазначеними у вихідних даних газети для матералів, що публікуються на комерційних умовах.
4.4. Редакція “Газети” усвідомлює, що написання оплачених промоційних матеріалів шкодить професійній репутації журналіста “Львівської Газети”. Журналісти “Газети” уникають написання таких матеріалів, а редакція та відділ реклами роблять усе можли ве, аби розміщувати готові тексти, отримані від рекламодавця, або ж вдається до послуг копірайтерів. Ніхто не може змусити журналіста “Газети” до написання рекламних матеріалів.
4.5. Адміністрація та відділ реклами не мають права втручатися в роботу журналістів, репортерів та інших працівників, які зайняті у підготовці новин. Дотримання журналістських стандартів є пріоритетом, навіть коли це не збігається з комерційними інтересами “Газети”.
5. ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЖУРНАЛІСТА “Львівської газети”
5.1. Журналісти “Львівської газети” дотримуються “Етичного кодексу українського журналіста”, етичні засади журналіста “Львівської газети” узгоджуються з “Кодексом”, відповідають духові “Мюнхенської декларації обов’язків і прав журналістів”, а саме:
5.1.1. Право на інформацію, свободу висловлювань і критику є одним з основних прав людини.
5.1.2. Відповідальність журналістів перед суспільством первинна порівняно з будь-якою іншою, зокрема стосовно своїх роботодавців та органів державної влади.
5.1.3. Журналіст несе відповідальність перед своєю аудиторією та перед громадською думкою загалом.
5.1.4. Журналіст несе відповідальність перед своїми джерелами інформації та особами, про яких він говорить.
5.1.5. Журналіст несе відповідальність перед своїми колегами по редакції та по цеху.
5.1.6. Журналіст несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
5.2. “Львівська газета” вважає неприпустимою публікацію висловлювань, які можна охарактеризувати як ксенофобські та антисемітські.
5.3. “Львівська газета” уникає висловлювань, які можуть ставити під сумнів рівність усіх людей від народження, незалежно від національності, віросповідання, раси, громадянства, статі.
5.4. “Львівська газета” уникає висловлювань, які можуть бути образливими щодо людей іншої національності, віросповідання, раси, сексуальної орієнтації, а також людей з особливими потребами.
5.5. “Львівська газета” акцентує рівноправність чоловіків і жінок у політичній, громадській, інтелектуальній, діловій сферах. Двозначні висловлювання щодо статі неприпустимі.
5.6. Журналіст “Львівської Газети” зобов’язаний:
5.6.1. Шанувати істину, з огляду на право суспільства її знати, попри будь-які можливі наслідки для нього самого.
5.6.2. Захищати свободу інформації, коментарю та критики.
5.6.3. Публікувати лише ту інформацію, походження якої відоме, чи, в іншому разі, супроводжувати її необхідними примітками; не приховувати важливої інформації та не спотворювати тексти та документи.
5.6.4. Не вдаватися до нечесних методів задля отримання інформації, фотографій або документів.
5.6.5. Поважати приватне життя людей.
5.6.6. Виправляти будь-яку опубліковану інформацію, якщо вона виявиться неточною.
5.6.7. Зберігати професійну таємницю та не розголошувати джерело відомостей, одержаних конфіденційно.
5.6.8. Ніколи не поєднувати професію журналіста зі справою рекламіста чи пропагандиста; не приймати жодних прямих чи непрямих вказівок від рекламодавців.
5.6.9. Протистояти будь-якому тискові та приймати редакційні директиви тільки відповідальних представників редакції – головного редактора, керівника свого відділу, членів редколегії.
5.6.10. Забороняється плагіат, наклеп, необґрунтовані звинувачення, приховування інформації, отримування будь-якого зиску від публікації.
5.7. Журналіст “Львівської Газети” має право:
5.7.1. Обстоювати своє право на вільний доступ до всіх інформаційних джерел та право вільного розслідування всіх фактів, які стосуються суспільного життя. Таємниця державних і приватних справ у цьому разі може бути протиставлена журналістам тільки як виняток і на підставі чітко висловлених мотивів.
5.7.2. Відкидати будь-яке підпорядкування, що суперечить “Засадам редакційної політики “Львівської газети”.
5.7.3. Журналіста не можуть змусити виконувати свої професійні дії або висловлювати думку, коли це суперечить його переконанням чи сумлінню.
5.8. Журналіст “Львівської газети” не приймає грошових премій, подарунків, інших форм матеріального заохочення від будь-яких осіб, які прямо чи опосередковано можуть бути пов’язані з його професійною діяльністю.
5.9. За можливості журналіст “Львівської газети” оплачує рахунок у ресторані чи кав’ярні не тільки за себе, а й за ньюзмейкера.
5.10. Редакція та адміністрація “Львівської газети” робить усе можливе, аби уникнути оплати витрат на відрядження журналістів зацікавленими особами з-поза меж редакції.
5.11. Представницькі витрати журналіста “Львівської газети” можуть покриватися редакцією відповідно до представлених рахунків і за розпорядженням головного редактора, або компенсуватися надбавкою до заробітної плати. Форму компенсації встановлюють шляхом переговорів із профспілковою організацією.
5.12. Журналіст “Львівської Газети” уникає фуршетів, бенкетів, корпоративних свят, якщо вони прямо чи опосередковано пов’язані з його роботою і можуть вплинути на незаангажованість журналіста.
5.13. Журналіст “Львівської Газети” не приймає нагород, відзнак, звань від органів державної влади та місцевого самоврядування, державних установ, політичних об’єднань і партій.
Підписали:
Від ТзОВ “Львівська газета” – генеральний директор ТзОВ “Львівська газета”
Андрій Білоус
Шеф-редактор “Львівської газети”
Олег Онисько
Головний редактор “Львівської газети”
Андрій Павлишин
Від трудового колективу – голова комітету первинного осередку Незалежної медіа-профспілки у “Львівській газеті”
Оксана Форостина
| 