Аналітика

• Всі статті
• Тема ЗАХІД
• Тема ЛЬВІВ
• Тема тижня
• Трибуна

• 

  Василь Богачук: До Верховної Ради соціалісти Тернопільщини сподіваються набрати 15-20% голосів, до місцевих рад – усі 30%

  25Грудня 2005

  Соціалістична партія України має сталий авторитет на Тернопільщині. Первинні осередки СПУ особливо сильні на півночі області – у Кременецькому, Шумському та інших районах, і, звичайно, у Тернополі. Останнім часом, головно завдяки чисельним соціальним добрим справам СПУ, партія набирає ваги і у центральних районах області, зокрема, Теребовлянському.
• 

  Володимир Бондар: Мало видань намагаються аналізувати, думати, мати сміливість писати те, про що інші не пишуть

  25Грудня 2005

  Скандал із прослуховуванням кабінетів у Луцькій мерії, суди з журналістами, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, розвиток футболу і театру, аеропорт, газові проблеми, плани на вибори та Новорічні свята, — все це спеціально для Західної інформаційної корпорації погодився прокоментувати голова Волинської ОДА Володимир Бондар.
• 

  Рівненський аеропорт можуть продати за одну копійку. Але за однієї умови...

  23Грудня 2005

  Схоже, що питання продажу Рівненського аеропорту знову набуває актуальності. Вперше про це почали говорити навесні. Тоді, ніби, якась структура виявила бажання придбати об’єкт. Сесія обласної ради (аеропорт є комунальною власністю області), навіть згоду дала на продаж. Після цього бажання стати власником летовища в покупця відпало. З якої причини — пояснити ніхто не може.
• 

  За останні 4 роки Господарський суд Тернопільської області стягнув до Держбюджету та державних позабюджетних фондів понад 25 млн. гривень

  22Грудня 2005

  Минулого тижня в Україні відзначали професійне свято працівників суду. Думками про історію розвитку та день сьогоднішній господарського суду Тернопільської області поділився із власним кореспондентом Західної інформаційної корпорації голова господарського суду Тернопільщини Юрій Левандовський.
• 

  НРУ: нові перспективи старої партії

  22Грудня 2005

  Народний рух України є найстарішою політичною силою на Львівщині. Проте, сьогоднішня політична ситуація в Україні ще зовсім нещодавно ставила перед партією практично одне завдання – не марґіналізуватися, якщо не національному, то, принаймні, на місцевому рівні. Особливо критично ця ситуація виглядала, якщо враховувати, що НРУ організаційно є найбільш розвинутою та чисельною партією в області.
• 

  Межа року

  21Грудня 2005

  Сьогодні я хотів би трохи поміркувати разом з вами про неначе б то просте поняття і почуття радости. Може комусь ця тема видасться дивною цієї пори, посеред Ночі Року. Тай настрій у суспільстві не найбільш радісний. Воно, як і рік тому, огорнуте тривогою.
• 

  «Нашоукраїнці» йдуть відкрито, підставляючись під обстріл критики

  20Грудня 2005

  Міжпартійний з’їзд виборчого блоку політичних партій «Наша Україна», що відбувся у неділю, 18 грудня, в Києві, особливих сюрпризів не приніс. Водночас деякі штрихи, зокрема щодо головного питання — висування кандидатів у народні депутати України від блоку, простіше кажучи, списку, виявилися несподіваними.
• 

  Залишитися вибраним серед покликаних

  20Грудня 2005

  Браві депутати Львівської обласної ради, котрі звикли завше і в усьому бути першими, подавати приклад всій державі, на останньому засіданні сесії ради, м’яко кажучи, «приїхали»: за зняття з себе депутатської недоторканності проголосувало лише 37 «відважних».
• 

  З початком наступного року випускники ПТУ та ВНЗ матимуть право на законних підставах вимагати першого робочого місця

  18Грудня 2005

  З 1 січня 2006 року набуває чинності Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійну-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю». Наразі невідомо, як саме цей закон працюватиме. Однак є сподівання, що він не залишиться «паперовим закон».
• 

  Інтелектуал і влада

  18Грудня 2005

  Тема «інтелектуал і влада» належить до тих великих питань, на які немає, та й не може бути відповіді, як її немає на питання селянське чи єврейське. Спроби їх «остаточного розв’язання», як знаємо з історії Голокосту й Голодомору, насправді нічого не розв’язують. Вони не знімають самого питання, а лише переводять його в іншу площину політичних практик й інтелектуальних дискусій.