3 жовтня в межах Lviv Fashion Week у Львові відбулася прес-конференція з відомим на пострадянському просторі російським кутюр’є, художником, поетом, президентом Московського дому моди, заслуженим діячем мистецтв РФ, модельєром В’ячеславом Зайцевим. Свого часу його називали «радянським Карденом», «червоним Діором».

Цього року модельєр відсвяткував свій ювілей, йому виповнилося 70 років, однак його щирості і бажанню творити позаздрять чимало початківців і не тільки, бо він дасть фору багатьом.

Приїхав В'ячеслав Зайцев до Львова на неповних півтори доби, зізнався, що з собою, окрім костюма, взяв шарф та прикраси. Отже, до розмови...

Про Львів

- Жінки у Львові «абалдєнні», в них проглядається європейський стиль. Останній раз я був у Львові в 1987 році, коли на велотреці СКА радянським жінкам розповідав, як малюватися та одягатися.

Про «Л'Ореаль»

- У «Л'Ореалі» я відбувся. Відколи створив духи «Маруся» (названі на честь внучки і мами), які випустила французька фірма «Л'Ореаль», я достатньо заробляю. До 60 років я жив у злиднях. У Л'Ореалі «Маруся» - це другі парфуми за продажами. Хоча зараз у мене не такий прибуток, який був на початках, але ці духи досі користуються попитом без всілякої реклами. У «Марусі» підібрана дуже вдала ароматична композиція.

Про зраду і помилки

- Мене не раз зраджували. Але я постійно повторюю свої помилки. Дуже часто мене обманювали. Але проходив певний час, і я знову починав цій людині вірити, хоча розумів, що вона вже раз мене зрадила. Бувало таке, коли я перший підходив до людини і казав «Здрастуйте!», а пізніше казав собі: «Що ж я роблю, ми ж з ним розійшлися».

Про розпорядок дня і відпочинок

- Щодня я прокидаюся о 4.20, хоча раніше вставав о 4.30. Лягаю спати о 12-й ночі. Єдине місце, де я відсипаюся, - це Париж. Люблю самотність. Я втомлююсь від надміру людей, тому в своєму чотириповерховому будинку, що розташований геть у лісі, почуваюся достатньо комфортно. Живу один. Мені потрібен спокій. Я радий, що можу прокинутися в самотності.

Про музику

- Музика дуже важлива в моєму житті. 25 років я сам підбирав для своїх спектаклів (мається на увазі театр Зайцева - ZAXID.NET) музику. Під музику я прокидаюся і лягаю спати під музику. Дуже люблю класику. Особливо Чайковського. Під класику добре розслаблятися. Також люблю старий джаз, такий душевний старий джаз. Один із улюблених - Сінатра.

Про музей

- Я в музей передав понад 1 000 речей. Нехай люди радіють. Мені приємно, що в рідному Іваново зробили музей мого імені.

«Модний вирок»

- Так приємно, коли після телепередачі люди виходять радісні. Я радий, що є така передача, яка приносить стільки щастя. Сльози радості виступають, коли людина дивиться в дзеркало і дуріє від своєї краси.

Про одяг

- Я дуже люблю купувати одяг на секонд-хендах, особливо в Парижі. На жаль, у нас немає гарного секонд-хенду. І я не вірю, що з одягом, який належав іншій людині, передається й енергетика тієї людини, але впевнений, що якщо людина вбирається без смаку, це впливає на її здоров'я.

Щодо модних колекцій. Є колекції суто рекламні, а є такі, що багато чого можуть розповісти про нові віяння. Я люблю працювати з клієнтами. Коли костюм створюється індивідуально, не суто по фігурі людини, а й за її характером, тоді в одязі видно: живе душа. І тому для мене одяг «от кутюр» - це, передусім, клієнти. Все, що зшито індивідуально, на мою думку, і є «от кутюр». Не просто зшито вручну, а зшито для певної особистості. Я переконаний, що служити людині - це щастя: бачити радість цієї людини, яка отримала задоволення від того, що ти створив. А ширвжиток, він залишається ширвжитком, навіть якщо він дорого коштує. На жаль, ширвжиток диктує свідомість. Зараз мода для багатьох - бізнес. А в одязі повинна бути душа. Приємно, що є люди, які прагнуть до краси, і їх стає все більше й більше. Це тішить.

Про можливості Сходу

- Я був вражений їхньою технологією. Ми старомодні в порівнянні з Азією. Зараз проходить цікава міграція моди. Місто, де народилася і живе мода, - це, безумовно, Париж, але нові технології і нове бачення зараз є в Індії, Китаї, Японії, Кореї. Я був просто вражений, коли побачив їхні останні колекції. Їхнє мислення зовсім не схоже на наше, також у них кращі технології, цікаві творчі розробки. Те, що роблять в Європі, зараз є старомодним у порівнянні з тим, що роблять на Сході.

Про себе і про жінок

- Я людина, що закохана у свою професію. Трудоголік. Однак я щаслива людина. І на вулиці, зустрівши жінку, яка одягнена чи намальована не так, як їй пасує, можу про це їй повідомити. Але роблю це професійно, з позитивом, бо щиро хочу, щоб вона виглядала краще. Головне в житті - це любов. Це таке щастя, коли тебе люблять, і ти любиш. А в одязі для мене головне - відчуття смаку та міри.

У мене було багато жінок. Всі вони були гарними, але не відчували цього. Чи не в кожної були комплекси. В радянські часи краса була незатребуваною. А жінка завжди повинна бути ідеалом краси, навіть вдома, на кухні.

Довідка ZAXID.NET

В'ячеслав Зайцев - дизайнер одягу, модельєр.

Народився 2 березня 1938 року в Іваново.

У 1956 р. закінчив Івановський хіміко-технологічний технікум, отримав кваліфікацію художника з розпису тканин. Пізніше з відзнакою закінчив Московський текстильний інститут.

У 1980 р. створює костюми для учасників московської Олімпіади.

У 1982 р. відкриває Дім моди «Слава».

У 1988 р. В'ячеслав Зайцев показує свою колекцію в Парижі, яка викликала в столиці моди фурор. Отримує звання почесного громадянина Парижа.

У 1989 о. - показ колекції В'ячеслава Зайцева в Японії, котра приносить йому звання «Модельєра світу».

У 1992 р. - видавництво «Імідж» видає його книгу графіки і віршів «Я всем обязан провиденью».

Філіал світового лідера косметики фірма «Л'Ореаль» запустила у виробництво перші парфуми російського модельєра «Маруся», а потім нову лінію проекту Зайцева «Маруся» - креми, лосьйони, дезодоранти, мило.

Аліна Небельмес  ZAXID.NET

Iм'я*
Вiдгук*
Код*