16 вересня 2008 року

Св. свящмуч. Антима Нікомидійського.
Преп. Теоктиста.

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів
• Прохання про молитву

Святий Антим

Святий Антим був висвячений 293 року на єпископа Нікомидії. Після того, як хтось зірвав зі стіни наказ імператора Максимівна про переслідування християн, погани ув'язнювали правовірних і змушували їх приносити жертви поганським божкам. Антим, як добрий пастир, скріплював своїх переслідуваних овечок у вірності Христові аж до кінця. Коли ідолопоклонники і його ув'язнили, він мужньо визнав свою віру в Христа і прославив Його мученицькою смертю 303 року, підставивши голову під сокиру поганських мучителів.

Святий Теоктист

Одного дня застукав до монастирської брами самітний юнак. Походив він з вірменського міста Єраполя й називався Теоктист. Полюбивши всім серцем Бога, він утік з дому своїх батьків і в святій тишині монастиря хотів раз на завжди розпрощатися з світом, що був повний нагод до нарушення Господнього закону. Ігумен монастиря зрозумів молодого Теоктиста і прийняв його між монаше братство, щоб дати побожному юнакові можливість посвятитися геть чисто Богу на службу.

З Єрусалиму, повний побожних думок про Господні дії, пішов Теоктист у пустиню над Мертвим морем, де була лавра Фаран, повна розкинених келій пустельників, з однією спільною для всіх церквою. В цій пустині він замешкав в одній пустій печері, в сусідстві св. Євтимія Великого. Познайомившись із преподобним Євтимієм, Теоктист став його учнем, одержав від нього монаше постриження і обидва вже спільно вправлялися в чеснотах.

Коли св. Теоктистові було 84 роки, об'явив Бог св. Євтимієві, що його перший учень, преподобний о. Теоктист, має перейти до вічної слави. Св. Євтимій зараз поспішив до св. Теоктиста, який на руках свого вчителя віддав Богу свою праведну душу 3 вересня 446 року. На його похороні був присутній також єрусалимський патріарх Анастасій.

2 послання ап. Павла до Коринтян 12, 20-13, 2

Браття, боюся, що, коли прийду, не застану вас такими, як хочу, та що ви не застанете мене таким, якби хотіли; щоб не було між вами суперечок, заздрощів, гніву, сварок, обмов, нашептів, зарозумілости, безладдя, щоб коли знову прийду, мій Бог задля вас не принизив мене і щоб я оплакував тих багатьох, які раніше згрішили і не покаялись у нечистоті, розпусті та в безсоромності, яких були допустилися. Оце втретє йду до вас. Кожна справа вирішиться за словом двох або трьох свідків. Я вже перед тим сказав і ще раз повторюю, як за моєї другої присутности, так і тепер у відсутності; як прийду знову, не пощаджу тих, які раніш згрішили, і всіх інших.

Євангеліє від Марка 4, 24-34

Сказав Господь: Вважайте, що чуєте. Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам. Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, візьмуть і те, що має. І сказав їм: Із Царством Небесним воно так, як з чоловіком, що кидає насіння в землю: чи спить він, чи встає, чи то вночі, чи вдень, насіння це кільчиться й росте. А як — він сам не знає. Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю. А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали. І мовив: До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його представимо? Воно — немов гірчичне зерно, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі. А як посіяне зійде, стає більшим від усякої городини і пускає таке велике віття, що птаство небесне може сховатися в його тіні. І багатьма такими притчами Він проповідував їм слово, наскільки вони могли зрозуміти. Без притчі не говорив Він їм; на самоті ж пояснював усе Своїм учням.

Офіційна резолюція

Президент найбільшої у світі банківської корпорації потра­пив до лікарні. Один із віце-президентів прийшов від­відати його з таким повідомленням: «Я передаю Вам найкращі вітання від нашого Правління керівників та побажання, аби Ви виздоровіли і жили ще до ста літ. Це офіційна резолюція, затверджена більшістю у кількості п'ятнадцяти осіб проти шести, а також двох, які утри­малися».

Чи коли-небудь ми перестанемо підпалювати вогонь, підливати воду і додавати кольорів троянді?

Ентоні де Мелло "Молитва жаби", том 1 - Свічадо, 1999

Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї, і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за здоров'я та благословення для Ольги, Романа, Марії, Дмитра, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї;
- за Боже благословення для Руслана і Лесі.

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).