Всього лиш трохи більше року минуло з тих пір, як ТІК влаштував позитивний вибух своїм дебютним альбомом, після чого мав дуже щільний графік виступів всією країною – прийшла швидка і практично всенародна популярність. Але при цьому, як не дивно, гурт віднаходив час і для роботи над новим матеріалом – і, судячи з якості нового альбому, ставився до цієї роботи уважно, відповідально. Таке, погодьтеся, мало кому під силу.

Отже, криза другого альбому успішно минула – та й чи була вона? Перше, що кидається в очі – зміна загального настрою. Перша платівка була просякнута добрим, усміхненим, але сумом. Друга ж платівка – зовсім інша справа. "Ти любиш бренді-колу, а я люблю вино, і значить нам не бути разом все одно"...

Стосовно текстів: тут вже якщо і є сум, то його вдало закамуфльовано усмішкою настільки широкою, що за нею видно лише тридцять два зуби, здатні лускати будь-які проблеми, як "сємачки". Хоча... Приємно бачити, що і в нових піснях вистачає рядків, які мають всі шанси стати частиною розмовного фольклору.

Стосовно музики: вона теж змінилася. Стала більш насиченою, багатошаровою, збагатилася виразним, але ненав’язливим електронним начинням. Як наслідок, кожен трек звучить об’ємно, яскраво, сонячно – не випадково поліграфію прикрашає безліч соняшників. Альбом сміється і мружиться так, що неможливо втримати усмішки у відповідь.

Джерело: http://www.umka.com.ua/