Стат ті

Розмови груповиків на чемпіонатах світу, крім виконання фігур по програмі, майже завжди стосувалися і питань проведення рекордних спроб. Усім відомо, що нині жодна країна не набере необхідної кількості спортсменів високого класу, щоб перебити існуючі рекорди в груповій акробатиці. Уже багато років зусилля спортсменів різних країн поєднуються, і тільки в такий спосіб можна встановити новий рекорд. Незважаючи на те, що радянські груповики стали першими рекордсменами світу в 1973 році, утворивши"зірку"з 12 чоловік, але через негативне відношення керівників спорту до групової акробатики, наша команда потрапила тільки на п'ятий чемпіонат світу. Знадобилося ще кілька років, і тільки після кількаразового виграшу призових місць, російські спортсмени завоювали визнання світової еліти по груповій акробатиці. Їх стали запрошувати на різні міжнародні зустрічі по утворенню великих формацій. Два роки тому в Братиславі наші хлопці складали уже свій російський блок у рекордній фігурі 216. Там і народилася ідея про проведення наступної зустрічі в Росії. Я відразу підтримав її. Разом з Бєлоглазовим і Шекавцом стали прикидати наші можливості. Цю ідею підтримали і командуючий Повітряно-десантних військ генерал-полковник Євгеній Миколайович Подколзін, і його заступник Віктор Андрійович Сорокін. Потім одержали підтримку тодішнього міністра оборони Павла Грачова. Однак бюрократія ще така велика в нашій країні, що всі папери десь застрягли і важко було знайти кінці. Я зрозумів, якщо не вийти на Президента країни, справа може завалитися. В усьому світі вже були пророблена велика робота з визначення досвідчених парашутистів, їх набору до складу збірної світу, і якщо ми не виконаємо свою ділянку роботи, то не оберемся ганьби.

Фонд виступив прямим ініціатором цієї зустрічі, тим більше, що нам хотілося привернути увагу керівництва країни і громадськості до нестатків інвалідів по соціальній реабілітації і розвитку фізкультури і спорту серед людей з фізичними недоліками. Ми вирішили запросити в Анапу і парашутистів-інвалідів. От з такою програмою Фонд звернувся до Бориса Миколайовича Єльцина і він підтримав нас.

Президент Російського суспільного фонду інвалідів військової служби Валерій Радчіков, генеральний директор фонду Олексій Вуколов, голова оргкомітету генерал-лейтенант Віктор Сорокін.

Відповідно до вказівки Президента Росії глава Уряду В. С. Черномирдін доручив Міністерству оборони, Мінсоцзахисту, РОСТО разом з Російським суспільним фондом інвалідів військової служби й інших зацікавлених організацій представити в Уряд пропозиції по підготовці і проведенню Міжнародних змагань по програмі "Стрибок-300".

Після цього при підготовці документів для Уряду довелося погодити їх із главами різних міністерств і відомств. Потім вийшло Розпорядження Голови Уряду Російської Федерації Віктора Черномирдіна, Вказівка міністра оборони. Був створений оргкомітет, головою якого став заступник командуючого ВДВ Віктор Сорокін, а безпосереднє керівництво і контроль над усіма службами було покладено на командуючого ВДВ Євгенія Подколзіна.

До початку змагань залишався неповний місяць. І безліч невирішених питань: від прийому гостей, оформлення віз, організації перельоту в Анапу, придбання палива, кисневого спорядження, уточнення умов проживання і забезпечення учасників, устаткування місця змагань до організації стрибків. На Фонд лягло саме важке - фінансове забезпечення зустрічі, організація стрибків для інвалідів і проведення Міжнародної конференції "Роль фізкультури і спорту в процесі медико-соціальної реабілітації інвалідів". Здійснити цю всю підготовку нам треба було буквально за лічені дні. І здійснили! Підготувалися. Усі служби працювали по своїх напрямках. Основна робота по підготовці місця змагань лягла на військову частину ВДВ під безпосереднім керівництвом заступника командуючого ВДВ В.Сорокіна, який особисто перевіряв усе на місці.