Кибернетика
...Повірте мені, усе
відбулося зовсім зненацька, а може бути,
навіть випадково. Я давно хотів поїхати на Новомосковський
хімічний комбінат.
Розташовано він недалеко від столиці й користується доброю славою.
І
раптом надстрокове відрядження:
напишіть про
кібернетика на
комбінаті...
І я поїхав знайомитися з
автоматизацією на підприємстві.
Завод уразив мене. Він стояв
гігантськ і величний, піднявши до неба
величезні колони й стрімкі клинки своїх
труб. Над трубами, які,
як мені здавалося, упиралися в хмари, полоскалися в небі
русяві дими, і були
вони немов непокірливий чуб
велетня на вітрі. Гігант
був напружений і,
здавалося, тремтів від внутрішньої, що клекотала в
ньому сили. Зовсім зненацька
знайомий образ промайнув у моїй голові:
"Але ж гігант дуже схожий на
могутнього Лаокоона, обплутаного зміями".
Так, дійсно
вся заводська
територія
була обплетена
трубопроводами. Вони зв'язали просторі цехи,
перетнули заводські проїзди,
простягнулися до глухо, що зітхає будинку, компресорної.
Олексій Акимов
- молодий інженер - робить із
мною екскурсію по
заводської території.
- И все це
за чотири роки,- говорить він,
помітно пишаючись "своїм"
комбінатом.- Ви розумієте? За чотири роки ми зробили більше, ніж за
чверть
століття існування заводу. А наша бригада монтажників - того
ж Прокопенко
або Івана Ковалькова... От це були хлопці!
На запаморочливій висоті
прокладали вони труби. Ми їх так і називали асами монтажу. А
скільки таких
хлопців на комбінаті!.. Ми входимо в цех. Побудоване, як елінг для
літака,
приміщення вражає уяву стриманою тишею й
відсутністю людей. Два
людини сидять перед тріпотливими стрілками приладів. І все. А
десь там, в
надрах сталевих резервуарів, у спрямовані в небо, немов
ракети, колонах
реакторів, відбуваються вулканічні по
своєму розмаху реакції. Високі
температури, величезні тиски.
Немов розплавлена магма,
рухаються по трубопроводах
розчини. Вони
змішуються, вступають у реакції й знову випадають,
як сніг, як бавовна, на
дно охолоджених резервуарів.
- Ви дивуєтеся, що отут
мало людей? - зі стриманою посмішкою говорить
Акимов.- У нас скрізь
так. Хімія... Два хлопці
в цеху, а продукції
напрацьовують за добру тисячу.
- Це й називається - висока
продуктивність праці?
- А як же
інакше? Ми ж хіміки! Не зрячи нас, хіміків, називають людьми
професії майбутнього.
...Ми в будинку
компресорної. Зливаючись у напіврозмите коло, беззвучно
обертаються маховики компресорів.
- Тут одержують
рідке повітря,- пояснює Акимов.- И як ви думаєте,
для чого? З нього роблять хліб. Не вірите? Можу розповісти, як це
робиться.
Виступав у
нас недавно приїжджий цирк.
Народу набралося в Палаці
культури - не проб'єшся.
Виходить на сцену веселий
парубок,
фокусник, і починає таке показувати - очам своїм не віриш. Те в нього з
повітря на долоню кулька падає, то колода карт, те запалена цигарка.
Після
спектаклю хлопці оточили артиста
й запитують: "Як це ви з повітря
запалену цигарку дістаєте?" Той пояснює... А хлопці
йому: "Ми хліб з
повітря робити навчилися - виходить,
а от запалені цигарки поки що не
виходять".
Тепер уже
артист дивується,- із захопленням
продовжує розповідати
Акимов.- "Як це хліб з повітря?" Вони йому пояснюють:
"Справа в
тому, що компресорний цех - це
тільки частина величезного
виробництва азотних добрив. У свій час азот називали мертвим
газом, а
він, виявляється, саме самий
що ні на є живий. Стискають повітря,
розділяють його на кисень і азот. І пускають азот у виробництво".
Це
ж Прянишников
сказала: "Якби не
вода, азот самий
могутній",- продовжує увлеченно розповідати
Акимов.- Ми з нього
аміачні добрива робимо - аміачну селітру й аміачну воду. От
чому
і говоримо: "Хліб з повітря". Адже добрива на полях - перша
справа. Однак
ми з вами забовталися,- затурбувався Акимов.- Вас,
імовірно, найбільше
зацікавить Центральний пост керування? Сьогодні
кібернетика пішла в хід
почище хімії.
[...]
Начало
в конец списка [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161]