Боєчко Федір Федорович

 Доктор наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України.
У 1999 році нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси»  I ступеня за вагомий внесок у розвиток науково дослідницької роботи в місті, виховання молодого покоління, розбудову Черкаського державного  університету, активну громадську діяльність.
               
Біографічна довідка:
Народився Федір Боєчко 13 травня 1934 року в с. Семаківці Коломийського району Івано-Франківської області. Після закінчення у 1957 році Чернівецького державного університету працював  в  школі Кельминецького району Чернівецької області. У 1960 році закінчивши аспіранту викладав в Уманському педагогічному інституті. З 1979 року працював на посаді ректора Черкаського педагогічного інституту, а згодом Черкаського державного університету.

За час заняття науково-дослідною роботою опублікував понад 100 наукових праць, 18 підручників, посібників і методичних для учителів, студентів та учнів.

Гук Іван Тимофійович

 Заслужений лікар України, лікар-уролог обласної лікарні.
У 1999 році Іван Гук нагороджений пам’ятним  знаком III ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за високу професійну майстерність, постійний творчий пошук, чуйність, відданість обраній справі, за тисячі врятованих життів.

Біографічна довідка:
Народився Іван Гук 26 листопада 1935 року в с. Калагорлівка Гримайлівського р-ну Тернопільської області. У 1958 році закінчив Івано-Франківський медичний інститут. З 1960 року працював лікарем-урологом  в Черкаській міській лікарні № 1, а з 1964 року був завідувачем урологічного відділення. За час роботи у відділенні освоїв та впровадив новітні технології в лікуванні урологічних хвороб. За його участю було впроваджено 15 нових методів діагностування та лікування, проведено 15 000 оперативних втручань, підготовлено більше 10 лікарів-урологів. Іван Гук написав 4 наукових праці, підготував 21 лекцію, багато медичних рекомендацій для лікарів-урологів міста.

Нагороджений у 1983 році медаллю «За доблестный труд», а у 1986 році орденом «Знак пошани». У 1995 році присвоєно почесне звання Заслуженого лікаря України.

Жаботинський Володимир Петрович

 Академік Академії будівництва України, директор обласного комунального підприємства «Готельний комплекс «Дніпро»
У 2008 році нагороджено пам’ятним знаком III ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за вагомий внесок у запровадження новітніх форм і передових технологій організації праці в готельному виробництві міста, розвиток галузі туризму, багаторічну благодійну діяльність високий професіоналізм, активну громадську позицію.

Біографічна довідка:
Народився Володимир Жаботинський 05 червня 1948 року в с. Журавка Червоноармійського району Донецької області. Понад 20 років очолює готельне підприємство «Дніпро» знане не лише в Україні, а й поза її межами. Готельний комплекс визнано найкращім об’єктом благоустрою, санітарного стану та озеленення міста. У 2003 році його визнано переможцем першого всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» у номінації «Послуги», а у 2004 році готельний комплекс став переможцем обласного конкурсу на звання «Кращий роботодавець року».
Плідна діяльність Володимира Жаботинського відзначена присудженням почесного звання «Заслужений працівник сфери послуг України», «Почесний працівник житлово-комунального господарства», «Почесний працівник туризму України». Обрано членом правління Асоціації готельних об’єднань і готелів України, нагороджено почесними грамотами Професійної спілки працівників державних установ України, Державного комітету країни з питань регуляторної політики та підприємництва. За значний внесок у розвиток підприємництва, захист інтересів вітчизняного виробництва нагороджено золотим знаком Української спілки промисловців  і підприємців.

Задорожній Федір Авксентійович

Визначний  громадський та політичний діяч Черкащини.
У 2000 році нагороджений пам’ятним знаком III ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за розвиток соціальної інфраструктури  та благоустрій міста, відданість обраній справі, активну громадську діяльність.<

Біографічні дані:
Народився Федір Задорожній 24 лютого 1918 року в с. Штерівка Краснолучинського району, Луганської області. Закінчив Ленінградський інститут механізації і електричного господарства. Воював на фронтах Великої Вітчизняної війни, після поранення  відроджував промисловість Донбасу.
У 1959 році приїхав у Черкаси де проводив реконструкцію і будівництво підприємств міста та Черкаської області. У 1963 році був обраний головою Черкаського міськвиконкому, а у 1965 році назначений завідуючим Черкаським облкомунгоспом. Вся інфраструктура міста побудована під його керівництвом. В короткі строки було проведено газ, розширено систему водопостачання, побудовано очисні споруди, заасфальтована значна частина шляхів, тротуарів та вулиць міста, побудовано нову систему каналізації, теплову мережу ТЕЦ, проведено освітлення вулиць і провулків міста, здано в експлуатацію першу чергу міського тролейбусного руху, завершено будівництво залізничного та річкового вокзалів, упорядковано набережну Дніпра, побудовано човникові пристані, проведено озеленення міста.
Федір Задорожній нагороджений Орденом «Вітчизняної війни I ступеня», «Знаком Пошани», «За відвагу», «За героическую оборону Заполярья», «За трудовое  отличие, «За успехи в народном хозяйстве».

Іваненко Володимир Григорович

 Багаторазовий чемпіон та рекордсмен Європи та Світу з пауерліфтингу.
 У 2007 році нагороджений почесним знаком I ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за  вагомий внесок у розвиток фізкультури та спорту України і міста Черкаси, активну громадську позицію.

Біографічна довідка:
Народився Володимир Іваненко 1 січня 1955 року в Райваттальській с/р, Республіці Карелія, Куркійського району, Російської Федерації.
У 1979 році став майстром спорту СРСР з боротьби дзю-до, а у 1983 році виборов звання майстра спорту СРСР з боротьби самбо. Заслуженого майстра спорту України з пауерліфтингу отримав у 1996 році. За підсумками 2000 року увійшов до десятки кращих спортсменів України серед усіх видів спорту.      
Багаторазовий чемпіон та рекордсмен Європи та Світу з пауерліфтингу, майстер спорту СРСР, заслужений майстер спорту України, президент Черкаської обласної Федерації пауерліфтингу України, президента обласної Федерації більярдного спорту, голова комітету ветеранів у раді Федерації пауерліфтингу України, депутат Верховної Ради України.

Кириченко Раїса Опанасівна

 Народна артистка України, Герой України, лауреат Державної премії України ім.. Т.Г. Шевченка, повний кавалер орденів «Княгині Ольги», кавалер ордену «Миколи Чудотворця».
У 2005 році посмертно нагороджено пам’ятним знаком I ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за багаторічну плідну працю із відродження і пропаганди української народної пісні, вагомий внесок у розвиток культури і вокального мистецтва України і Черкащині, за неповторний голос та виконавську майстерність, що увійшли до золотого фонду національного мистецтва, пісні які стали візитною карткою України.

Біографічна довідка:
Народилась Раїса Кириченко 14 листопада 1943 року в с. Землянки Глобенського району Полтавської області. Працювала в колгоспі, потім на Кременчуцькому автозаводі контролером, де заочно закінчила десятирічку. Не отримала спеціальної музичної освіти, лише у 80-х роках закінчила Харківський інститут мистецтв.
З 1962 року по 1968 рік солістка Полтавської, Житомирської, Херсонської філармоній. З 1968 року по 1985 рік солістка Черкаського народного хору та Черкаської філармонії. З 1985 -солістка Полтавської філармонії.
Виступала в країнах Європи, Алжирі, Тунісі, на Філіппінах, в Монголії, Австралії, Канаді. З 1986 року працювала з власною групою «Чураївна». Член Комітету Національних премій України ім. Т.Шевченка (09.1999-10.2001). Народна артистка УРСР (1979), лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1986).

Кубилькін Артем Юрійович

Учень 10-Д класу Черкаської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 33 ім. В. Симоненка.
У 1999 році посмертно нагороджений пам’ятним знаком I ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за мужність і героїзм, здатність пожертвувати собою заради життя інших виявлені при рятуванні потопаючої учениці 9 класу Черкаської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 3 8 червня 1998 року.

Біографічна довідка:
Народився Артем Кубилькін 21 лютого 1982 року в м. Черкаси. Навчався в Черкаській загальноосвітній школі I-III ступенів № 33 ім. В. Симоненка. Свого єдиного сина батьки виховали чесним і порядним, доброзичливим і благородним, готовим прийти на допомогу іншим. Артем займався спортом, музикою, добре навчався в школі і мріяв про професію юриста.

Лутак Іван Кіндратович

 Визначний громадський та політичний діяч Черкащини. Голова виконкому Черкаської обласної Ради депутатів трудящих у 1954-1961 роках.
У 1999 році нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» I ступеня за значний внесок у розбудову міста Черкаси, розвиток промисловості, відданість справі.

Біографічна довідка:
Народився Іван Лутак 1919 року в с. Комарівці на Київщині. 1937 року вступив до Київського сільськогосподарського інституту. На початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років був евакуйований і 1942 року закінчив Казахський сільськогосподарський інститут та Військову академію хімічного захисту Московського військового округу.
Воював на Центральному, Білоруському, І-му Українському фронтах. Визволяв від гітлерівських загарбників Рівненщину, Волинь, Львівщину.
У 1954-1961 роках  був головою виконкому Черкаської обласної Ради депутатів трудящих. У 1961 року  обраний першим секретарем Кримського обкому, а у 1967 року обирається  другим секретарем ЦК Компартії України. Потім із січня 1976 до вересня 1988 років працює першим секретарем Черкаського обкому Компартії України
Нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни, Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, "За заслуги", Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. 1988 року йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Малишев Ігор Михайлович

 Воїн-інтернаціоналіст, заступник голови обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану.
У 2001 році посмертно нагороджений пам’ятним знаком Ш ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за активну громадську позицію, вагомий внесок у становлення міської та обласної організацій Спілки  ветеранів Афганістану, безпосередню участь у прийнятті та реалізації в м. Черкаси програми будівництва та забезпечення житлом ветеранів війни в Афганістані.

Біографічна довідка:
Народився Ігор Малишев 20 червня 1961 року в с. Кікнур Кіровської області.  З 1980 по 1982 роки проходив дійсну військову службу в  Республіці Афганістан. Повернувшись розпочав працювати токарем на заводі «Фото прилад», та заочно навчатися в Київському політехнічному інституті. З 1991 по 1998 роки був головою Черкаської Спілки ветеранів Афганістану, заступником голови обласної організації УСВА.
З 1998 року до остатнього дня свого життя працював у відділі у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів міськвиконкому. При його безпосередній участі у 1992 році в місті була прийнята програма будівництва. Двічі обирався депутатом Черкаської міської ради у 1994 та 1998 роках.

Матющенко Діана Григорівна

Заслужений працівник культури.
У 2001 році нагороджена пам’ятним знаком III ступеня «За заслуги перед містом» за багаторічну плідну працю по відродженню і пропаганді української народної пісні, велику благодійну діяльність, порофесійну майстерність та всенародне визнання, за вагомий внесок у розвиток культури і вокального мистецтва України та Черкащини.

Біографічні дані:
Народилась 16 квітня 1947 року в с. Заруддя Кременчуцького району Полтавської області. Закінчивши у 1966 році Кременчуцьке медичне училище вступила до Учбової студії з підготовки акторських кадрів при Державному Академічному заслуженому українському народному хорі ім. Г. Верьовки де навчалась з 1968 р. по 1970 р. З 1970 року солістка-вокалістка Черкаського заслуженого українського народного хору, Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок» Житомирської філармонії, ансамблю «Росава» Черкаської Філармонії, Вінницької філармонії. З 1971 року виступає як професійна співачка в дуеті з Василем Матюшенком. За багато років творчої діяльності дует Матющенків став своєрідною музичною візиткою Шевченкового краю.

Матющенко Василь Панасович

 Заслужений працівник культури.
У 2001 році нагороджений пам’ятним знаком III ступеня «За заслуги перед містом» за багаторічну плідну працю по відродженню і пропаганді української народної пісні, велику благодійну діяльність, професійну майстерність та всенародне визнання, за вагомий внесок у розвиток культури і вокального мистецтва України та Черкащини.

Біографічна довідка:
Народився Василь Матюшенко 26 лютого 1936 року. Після служби в Збройних Силах  з 1959 року працював завідуючим клубом с.Балашки Тальнівського району Черкаською області. По закінченні Канівського училища  культури вступив до Черкаського державного педагогічного інституту який закінчив у 1969 році.
З 1970 року соліст-вокаліст Черкаського заслуженого українського народного хору, Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок» Житомирської філармонії, ансамблю «Росава» Черкаської Філармонії, Вінницької філармонії. З 1971 року  виступає як професійна співак в дуеті з Діаною Матющенко. За багато років творчої діяльності дует Матющенків став своєрідною музичною візиткою Шевченкового краю.

Михайленко Раїса Ісаївна

 Ветеран галузі культури, громадський діяч міста.
 У 2002 році нагороджена пам’ятним знаком III ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за  багаторічну плідну працю на ниві культури, вагомий внесок у розвиток культури та духовності міста, активну громадську позицію.

Біографічна довідка:
Народилась 25 травня 1926 року в м. Ленінград. Свою діяльність на Черкащині розпочала у 1953 році директором Корсунь-Шевченківського Будинку піонерів. За добросовісну працю їй було вручено Почесний знак ЦК ВЛКСМ. У 60-ті роки очолювала Черкаський районний відділ культури, організувала роботу хорових колективів, обиралась депутатом міської та районної рад.
У 1970-1980-ті роки була директором Черкаського Українського народного хору, працювала директором обласного театру ляльок, завідуючою юнацької бібліотеки. Перебуваючи на пенсі продовжувала працювати. Була культорганізатором у Соснівському територіальному центрі, головою Сосновської ради ветеранів війни та праці, відповідальним секретарем міської жіночої ради. Саме за її ініціативи проводяться зустрічі багатодітних родин, ділових жінок, міські та районні конкурси «Жінка року».
Нагороджена  медаллю «За доблестный труд», має відзнаку Президента України – медаль «Захисник Вітчизни».

Нарбут Данило Георгійович

Народний художник України, лауреат премії імені Т.Г. Шевченка в галузі образотворчого мистецтва.
У 1998 році Данило Нарбут посмертно нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» Першого ступеня за неоціненний вклад митця у відродження духовності України, визнаний авторитет в сценічно-декоративному мистецтві, вагому культурну спадщину видатного майстра пензля для нащадків багатьох поколінь Черкащини, який був взірцем патріотичного ставлення до рідного міста.

Біографічна довідка:
Народився Данило Нарбут 9 (22) січня 1916 року у м. Петроград. У 1935 р. закінчив курси театральних художників у м. Ленінграді.
Працював
– декоратором Київського театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка,
– художником та головним художником драматичних театрів у містах Росії та України,
– до виходу на пенсію працював головним художником Черкаського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.
За час роботи в театрах України оформив сотні вистав української театральної класики, п’єс вітчизняної та зарубіжної драматургії. Створив ряд значних живописних полотен «Козак Мамай», «Квіти України», серії, присвяченої Київській Русі («Торговисько біля Софіївських воріт», «Диво – Софія Київська», «Лядські ворота»), картини «Вибори кошового», «Страшний суд», «Покрова Пресвятої Богородиці», портрети гетьманів України та сподвижників Б. Хмельницького.
Помер 3 березня 1998 р., похований у Черкасах.

Негода Микола Феодосійович

Видатний письменник, лауреат літературно-публіцистичної премії імені В. Симоненка, талановитий митець.
У 1998 році Микола Негода нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» другого ступеня – за значний художньо-публіцистичний доробок, за творчі здобутки поета шевченківської тематики, поета-пісняра, автора пісні-реквієму «Степом, степом…»

Біографічна довідка:
Народився 1928 року. У 1956 році закінчив Київський літературний інститут. Після навчання повернувся до Черкас.
Досвід роботи:
– очолював обласне літературне об’єднання та редагував альманах «Дніпрові зорі»,
– у 1956 р. став членом Спілки письменників,
– був відповідальним секретарем Черкаської організації СПУ.
У творчому доробку митця: збірка поем і віршів «»Чорний біль», драма «Гетьман», нарис «Данило Нарбут», книжка оповідок-бувальщин «Пиріжки з пасльоном», роман «Отаман Мамай», пісні «Степом, степом…», «Діброва зелена», «Летіли дві чайки», «Земле моя, земле», «Тарасова верба», «Чигиринська дума» та інші.
Збірка «Чорний біль» та драма «Гетьман» відзначені літературно-публіцистичною премією ім. В.Симоненка.

Павловська Ольга Петрівна

 Народна артистка України.
 У 1999 році нагороджена пам’ятним знаком II ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за  вагомий внесок у національну мистецьку спадщину, розвиток культури і мистецтва рідного краю, благодійну діяльність.

Біографічна довідка:
Народилась Ольга Павловська 1 червня 1939 року в с. Лебединці Андрушовського району Житомирської області. У 1962 році закінчила Житомирське музичне училище. У 1965 році її було запрошено солісткою Черкаського державного заслуженого українського народного хору. У 1969 році присвоєно звання Заслуженої артистки України, а у 1977 році почесне звання «Народної артистки України». На протязі своєї творчої діяльності Ольга Павловська  виступала на концертних майданчиках  колишнього Радянського союзу та закордонних країн, дала безліч шефських  концертів.                         
За вагомий внесок у національну мистецьку спадщину  у 1999 році вручено відзнаку Президента України Орден «За заслуги» III ступеня.

Пашкевич Анатолій Максимович

Народний артист України
У 2003 році нагороджений пам’ятним знаком II ступеня «За заслуги перед містом» за багаторічну плідну працю по відродженню і пропаганді української народної пісні, вагомий внесок  у розвиток культури і вокального мистецтва України і Черкащини, велику благодійну діяльність. Професійну майстерність та всенародне визнання, активну громадянську  позицію.

Біографічні дані:
Народився Анатолій Пашкевич 11 лютого 1938 року в с. Довбиш, Барановського району Житомирської області. В галузі культури розпочав свою трудову діяльність у 1955 році на посаді директора Барановського районного будинку культури. З 1965 року працював в Черкаській обласній філармонії хормейстером Черкаського народного хору. Будучи  талановитою людиною Анатолій Пашкевич проявив себе як композитор. Його пісні «Мамина вишня, «Синові», «Степом, степом» увійшли в золотий фонд пісенної скарбниці. У 1969 році призначений художнім керівником Черкаського державного українського народного хору. Працював в м. Києві та Луцьку, а з 1989 року призначений керівником Чернігівського українського народного хору. 
За свою творчу діяльність Анатолію Пашкевичу  у 1978 році присвоєно почесне звання заслуженого артиста України, а у 1985 році Указом Верховної Ради Української РСР удостоєно почесного звання Народного артиста України, у 1988 році нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, у 1998 році  вручено Відзнаку Президента України Орден «За заслуги» Ш ступеня.

Сасим Олександр Іванович

 Народний лікар України,  хірург Черкаської обласної лікарні.
У 1998 році Олександр Сасім нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» Другого ступеня за активну громадську позицію, відданість обраній справі, високу професійну майстерність, за тисячі врятованих життів.

Біографічна довідка:
Народився Олександр Сасім 2 вересня 1925 року в м. Конотоп Сумської області. Воював на фронтах Великої Вітчизняної війни, має нагороди, серед яких орден «Великої Вітчизняної війни I ступеня» та  медаль «За відвагу». У 1955 році закінчив Київський медичний інститут. У 1985 році присвоєно звання Народний лікар України, а в 1995 році нагороджений Почесною відзнакою Президента України.
За час роботи вніс значний вклад у розвиток хірургічної служби області: один з ініціаторів організації спеціалізованих хірургічних центрів: опікового, торакального, проктологічного, дитячої та судинної хірургії. Один з перших в області здійснював органозбережуючі операції. Активно впроваджує в практику сучасні досягнення медичної  науки.

Симоненко Василь Андрійович

Поет, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка
У 2008 році посмертно нагороджений пам’ятним знаком I ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за вагомий внесок у розбудову духовності обласного центру й непроминущий вплив на розвиток української літератури.

Біографічна довідка:
Народився 8 січня 1935 року в с. Бієвці Лубенського району Полтавської області. У 1957 році закінчивши факультет журналістики Київського університету  почав працювати в обласній газеті «Черкаська Правда» і «Молодь Черкащини», пізніше кореспондентом «Робітничої Газети». Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963). 
Тематично його поезії становили сатиру на радянський лад, зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства, викриття радянської деспотії тощо. Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї батьківщини України.
За визначенням критики Василь Симоненко увійшов в історію української літератури як визначальна постать боротьби за державну і культурну суверенність України,
В Черкасах існує Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка. Також в 1965 році на громадських засадах створено музей в селі Біївці в хаті де народився поет.

Соса Павло Петрович

Історик, краєзнавець.
У 1999 році нагороджений пам’ятним знаком ІІІ ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за вагомий внесок у дослідження історії міста Черкаси, краєзнавства та активну громадську діяльність.

Біографічні дані:
Народився Павло Соса 20 грудня в с. Жовнине Чорнобаівського району Черкаської області. Закінчив Київський державний  університет ім.. Т.Г. Шевченка.
25 років трудового життя віддав розвитку музейної мережі на Черкащини. Був автором багатьох музейних експозицій, брав участь у створенні обласного краєзнавчого музею, музею Михайла Старицького в с. Калищинцях, літературно-меморіального музею Т.Г. Шевченка в селі Шевченкове Звенигородського району, музею художника Івана Падалки у Драбові, експозиції виставки музею Б. Хмельницького в Чигирині.
Історик, краєзнавець, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії ім. М. Максимовича. Один із засновників та співавторів  першого видання збірника «Краєзнавство Черкащини».  
Нагороджений медалями «Ветеран Труда», «За доблеснтный труд в Великой Отечественной войне», чисельними почесними грамотами.

Владика Софроній (Дмитро Савич Дмитрук)

Архієпископ Черкаський і Канівський.
У 1999 році нагороджений пам’ятним знаком III ступеня «За заслуги перед містом» за особисті заслуги у відродженні духовності, будівництво храмів на Черкащині, благодійну, гуманістичну та громадську діяльність.
Біографічна довідка:
Архієпископ Софроній   народився 15 лютого 1940 року в  селі Мнишин Гощанського району Рівненської області. По закінченні в 1957 році середньої школи, працював на будівництві, а з 1960 проходив службу в лавах Радянської армії. Після служби вступив до Московської Духовної семінарії, а по закінченні в 1966 до Московської Духовної академії. Академію закінчив зi званням кандидата богослов’я і 24 листопада 1968 року посвячений у дьякона.
У 1970 і по 1972 роки залишається при Московській академії професорським стипендіатом, несе послуг викладача Духовної академії, співробітника Церковно - археологічного кабінету та старшого екскурсовода.
12 квітня 1971 року прийняв чернечий постриг, 7 січня 1973 року возведений в ієромонаха, а в 1977 в сан ігумена.
З 1974 по 1979 роки викладає в Московської Духовної академії і семінарії.
В жовтні 1979 року призначений настоятелем храму Різдва Пресвятої Богородиці села Старий Коврій Чорнобаївського району Черкаської області. З 1980 в храмі Різдва Пресвятої Богородиці міста Черкас, 1987 році настоятель Преображенської церкви міста Городище Черкаської області. У 1989 році в храмі міста Борисполя, благочинним округа.
Хіротонія – 9 серпня 1992 року і з цього року перебуває на Черкаській кафедрі.

Строгецький Сергій Василійович

Мешканець міста Черкаси.
 У 1999 році нагороджений пам’ятним знаком III ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за високу громадську позицію, мужність, здатність пожертвувати собою заради життя інших проявлені при рятуванні дітей на Дніпрі в лютому 1998 року.

Тканко Олександр Васильович

Герой Радянського Союзу
У 2000 році нагороджений пам’ятним знаком II ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за вагомий внесок у розвиток освіти міста, виховання молодого покоління та активну громадську діяльність.

Біографічні дані:
Народився Олександр Тканко на Черкащині 23 грудня 1916 року. Здобув професію педагога. На Волині очолював педагогічне училище. За вдалі дії на переправі Дніпра при визволенні Києва Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 січня 1944 року Олександру Тканку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Після війни Народна рада Закарпатської України доручила Тканку керувати щойно створеними міліцією і народною дружиною. Згодом він очолив обласне управління внутрішніх справ.
Пізніше Олександр Тканко здійснив свою давню мрію – працювати на ниві освіти і науки. Довгі роки був ректором Черкаського педагогічного інституту.