This version of the page http://www.zvukraine.lviv.mobi/?cat=33 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-11-19. The original page over time could change.
“За вільну Україну плюс” » Постаті

Сторінки і рубрики

  • pro et contra (63)
  • Абзац! (1)
  • Без рубрики (14)
  • Бойківщина (234)
  • Будьте здорові! (248)
  • Геополітика (3)
  • Героям-слава! (8)
  • Гумор (19)
  • Діалоги (16)
  • Державотворення (14)
  • Дзвінниця (4)
  • Етнокорені (9)
  • Жидобухгатрерія "помаранчевої революції" (2)
  • Книжкова полиця (10)
  • Курс невідомої історії (57)
  • Львівська сторінка (131)
  • Міжнаціональні стосунки (18)
  • Мандрівки (9)
  • Меридіан (57)
  • Навколо спорту (5)
  • Огляд редакційної пошти (1)
  • Освіта (22)
  • Після виборів (3)
  • Перехрестя (20)
  • Постаті (17)
  • Постпомаранчева Україна (36)
  • Релігія і життя (110)
  • Свята і будні (10)
  • Сторінка семіта (96)
  • Суспільство (169)
  • Таке життя (11)
  • Тема (20)
  • Технології (4)
  • Українська філософія (5)
  • Цікавий світ (191)
  • Як це було (23)

Архіви

  • Листопад 2008
  • Жовтень 2008
  • Вересень 2008
  • Серпень 2008
  • Липень 2008
  • Червень 2008
  • Травень 2008
  • Квітень 2008
  • Березень 2008
  • Лютий 2008
  • Січень 2008
  • Грудень 2007
  • Листопад 2007
  • Жовтень 2007
  • Вересень 2007

Календар

Листопад 2008
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Жов    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Meta

  • Реєстрація
  • Вхід
  • Entries RSS
  • RSS - стрічка коментарів
  • WordPress.org

Коментарі

  • Іванна Дашко на ЗА МАМИНІ ГІРКІ ЗАРОБІТКИ НІКОЛИ НЕ ПРОБАЧУ УКРАЇНСЬКИХ ЧИНОВНИКІВ
  • Dekor на ПІД КОВДРОЮ ВЛАДИ
  • PandaKungFu на НЕЗГАСИМА СВІЧКА
  • ABCmicro на НАЦІОНАЛЬНЕ НАДБАННЯ УКРАЇНИ
  • Potap White на НЕЗГАСИМА СВІЧКА

Пошук

Друзі

  • Західна інформаційна корпорація
  • Сайт благодійної програми "Андріана та друзі дітям Львівщини"

Свіже

  • МИНУЛЕ – ПАМ’ЯТАТИ, МАЙБУТНЄ – БУДУВАТИ РАЗОМ
  • СТАВРОПІГІЯ ВІДСТОЯЛА УКРАЇНСТВО – УКРАЇНСТВО МАЄ ПІДТРИМАТИ СТАВРОПІГІЮ!
  • У СКВЕРІ ПОСТАНЕ КАПЛИЧКА
  • ЛЬВІВ’ЯНИ ОЦІНЯТЬ МІСЬКОГО ГОЛОВУ І ДЕПУТАТІВ
  • ВІДГУКНІТЬСЯ, ДІТИ МИРОСЛАВИ!
  • «Я ПЛЮЮ НА КОМУНІСТІВ»
  • І ПІСНЯ – НА ПОВЕН ГОЛОС!
  • БЕЗ ПРАВИ НА ПРОЩУ ТА ЗАБУТТЯ
  • МІЛЕДІ Ю
  • ТУТ НАРОДЖУЮТЬСЯ НАУКОВЦІ (Частина 1)
У Львові побачив світ перший том із серії «Українська світлина: професіонали і аматори». На 216 сторінках крейдованого паперу формату А4 вміщено більше як три сотні чорно-білих і кольорових фотографій 23-ох авторів з України і США, виконаних різними техніками в різних жанрах. Упорядник та видавець – ПП Богдан Вовк, високоякісний повноколірний друк – друкарні «Укрпол» (м. Стрий), ламіновані палітурки – видавництва «Коло» (м. Дрогобич), гуртовим покупцям – суттєві знижки. Наклад видання обмежений.

Довідки – телефонами: 8 067 255 84 93, 8 (032) 294 92 75. Адреса – м. Львів, вул. Роксоляни, 57/64, інд. 79052. Email: zvu_plus@bigmir.net

«У СУХОДОЛІ, ПРОШУ ПАНІ…»

18.09.2008

(до 90 роковин від дня народження Івана Керницького)
Появився на світ Іван Керницький (а власне про нього піде мова) у селі Суходолі на Бібреччині. Про місце свого народження згадує з гумором. «З тим Суходолом, – писав він, – я мав потім тяжку неприємність у народній школі, бо коли, наприклад, учителька питала мене: «Де ти, Івасю, народився?», я відповідав: «У Суходолі, прошу пані», то мої шкільні колеги показували на мене пальцем і глумились з мене: «О, о, дивись, це той, що народився в стодолі…». Читати повністю… »

Рубрика: •Постаті | Коментарів немає »

ПОШАНУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

28.08.2008

Виставка Народного художника України Івана Самотоса, розгорнута в Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького, пропонує увазі глядача доробок зрілого скульптора, творчість якого помітною сторінкою увійшла як в історію української культури, де посідає чільне місце, так і в контекст європейської, – розповідає афішка, присвячена цій події.
Ювіляр, як усі могли переконатися, увійшов у зрілі літа сповненим нових задумів, з виробленою впізнаваною творчою манерою, відзначений багатьма нагородами. Особливо плідними і, головне, суголосними з мелодіями Самотосової душі, є останні два десятиліття, коли митець разом з багатьма земляками позбувся ідеологічних стереотипів минулого, породжених тоталітарною системою. Свідченням цього є пам’ятники В.Чорноволу у Львові, жертвам Замарстинівської в’зниці, на честь 2000-ліття Христа у Дрогобичі, воякам УНР в м. Везін-Шалет у Франції і т.п. Понад 50 скульптурних творів Іван Самотос передав безкоштовно школам, військовим частинам, державним установам. Читати повністю… »

Рубрика: •Постаті | Коментарів немає »

ДЕМАТЕРІАЛІЗАЦІЯ МАТЕРІЇ,

31.07.2008

АБО СКЛЯНІ ЗГУСТКИ ДУХУ АНДРІЯ БОКОТЕЯ
«Художник Андрій Бокотей малює вогнем і повітрям. Він кидає в склолаву таємничі сполуки, підхоплює розпечену масу і має секунди, щоб заволодіти моментом, розкидати пливкі акценти, акварельні лінії, сонячні соковиті плями, додати графічний штрих. Дотик майстра – і народжується коло найповнішого червоного кольору, розцвітає оксамитова квітка найглибшої чорноти, гарячий жовтий струмінь підсилює пронизливість клаптика синього, загадковим ієрогліфом постає свавільний розчерк. Далі вже стихія склотворення доводить до завершення кольорову композицію. Враз відступає вогонь, повітря остуджує ще мить тому текучу тугу скломасу. Застигають химерні фігурки – ще недавно вихлюпи рідкого скла, і на очах перетворюються на кришталь. У прозорих кулях завмирають предмети, несподівані своїм іншим, відгородженим скляною сферою, життям. Читати повністю… »

Рубрика: •Постаті | Коментарів немає »

ХУДОЖНИК, ЯКИЙ РОБИТЬ НАС ЩАСЛИВИМИ

17.04.2008

Юрій Скорупський походить з Рава-Руської. Вчився в Училищі художньої різьби на дереві у Львівському інституті ужиткового і декоративного мистецтва, де й створив мистецьке товариство «Доля», зумівши об’єднати талановитих митців різного віку різних мистецьких напрямків. Його вчителями були Михайло Ткаченко, Петро Кравченко, Юрій Скандаков. Читати повністю… »

Рубрика: •Постаті | Коментарів немає »

«І ПІСНЯ В МЕНІ, І ВЕСНА…»

27.03.2008

До Львівської Опери чверть століття тому його запросили не випадково. Мав гарний драматичний баритон, за плечима чималий досвід концертної діяльності. Нині народний артист України Степан Степан є провідним солістом у колективі. Його ставлення до роботи можна проілюструвати одним лише вчинком – коли він сам на власних плечах витягнув надзвичайно важку партію Набукко. Читати повністю… »

Рубрика: •Постаті | Коментарів немає »

ДІМ З НЕБА, ГІР І СВОБОДИ, ЯКИЙ ЗБУДУВАЛА ГАЛИНА ЛЕВИЦЬКА

29.02.2008

Нехай пробачить український патріарх поетичного цеху, яку так шанує ювілярка жорсткого журналістського слова, за переспів у заголовку із її золотих рядків. Мабуть, це такий часовий порив, дух львівської непроминулої молодечої снаги, відчуття столичного лукавства привело нас, віншувальників колеги-ювілярки Галини, до образу того дому, в якому живе й її круто замішане на правді журналістське слово.

Живе в полоні незнищенної карпатської чистоти. Як гори, як полонини, як струмки-потічки. Все написане Галиною Левицькою для українських видань в Україні й поза її межами відлунює точними оцінками, глибокою аналітикою, неповторною метафорою.

Для кожного з нас — її читачів, а водночас і колег, залишається щось у пам’яті як енергетичний файл, що ніколи й за жодних обставин не зникне в просторі і часі. Я дістаю там джерело, ні, — силу оборони рідної мови. Сьогодні всі пишуть про те, як через неточний переклад перекрутили Європейську Хартію мов. А в той час, коли «спритники» від політики робили так без угоди з власною совістю, або ж через її відсутність, лише Галя першою дізналася, дослідила, відчула, що мовна похибка веде до антинаціонального потрактування європейського документа — закону. Серед української влади, котра вважає, що вона — еліта нації, чи то політична еліта, узвичаєно після офіційної (протокольної) натужної української літературної вимови переходити на російську з відвертим кобиляцько-фастівським акцентом. А хтось їм те забороняє? Таки-так, сказали б в Одесі — є одна журналістка настільки незаангажована, що може делікатно й настирливо застерегти не знущатися з чужої і своєї не цуратися. Читати повністю… »

Рубрика: •Постаті | 1 Коментар »

НАЩАДОК ГЕРМАНА ГЕРІНГА

05.02.2008

дотримується кашруту і шабату

49-річний фізіотерапевт, нащадок Германа Герінга, правої руки Адольфа Гітлера, носить кіпу, а на шиї — підвіску із зіркою Давида. Його виховували в презирстві до жидів, але він прийняв їхню віру. І хоча формально в іудаїзм він ще не навернувся, усе ж дотримується кашруту і шабату та вивчає іврит, пише religionplanet.ru.

Через прізвище я відчував себе проклятим. Тепер я відчуваю себе благословенним, — говорить Матіас Герінг. В жидівському ресторані в Базелі Герінг з ентузіазмом говорить про Ізраїль. Там я відчуваю себе як вдома, — каже він. — Ізраїльтяни такі доброзичливі. Навіть коли чують моє прізвище. Так, вони говорять, що дуже вдячні, що я так вчинив.

За словами Герінга, який носить прізвище колишнього глави люфтваффе, що вчинив суїцид в Нюрнберзі за кілька годин до призначеної страти, його дитинство заледве чи можна назвати щасливим. Його прапрадід і дідусь Германа Герінга були братами, і цього вистачило, щоб після падіння Третього рейху на родичів Герінга навалилися проблеми.

Над моїми братами, сестрами і наді мною нещадно знущалися, — згадує він. Його батько, військовий лікар, був захоплений в полон радянськими військовими, але повернувся на батьківщину все з тими ж незмінними антисемітськими поглядами. Коли наставали важкі часи, розповідає Матіас, батьки говорили нам: ви цього й цього не отримаєте тому, що всі наші гроші пішли до жидів. Читати повністю… »

Рубрика: •Постаті | Коментарів немає »

Кандидат в президенти РФ Богданов підтвердив, що він масон

05.02.2008

Кандидат в президенти РФ, лідер Демократичної партії Росії Андрій Богданов пишається своїм членством в масонській ложі.

«Чому нібито належу?» — перепитав А. Богданов журналістів, коли йому поставили запитання, чи вийде він з масонської ложі, до якої він нібито належить, якщо його виберуть президентом Росії. «Я пишаюся, що я належу і очолюю велику масонську ложу Росії, в якій свого часу перебували Суворов, Кутузов, Пушкін», — підкреслив А. Богданов.

При цьому він відзначив, що «в масонів не прийнято обговорювати політику, релігію». «Тому, якщо ви хочете запитати мене про масонів, я можу дати докладне інтерв’ю про це окремо, але якщо ми говоримо про політику, то цієї теми не торкаємося», — наводить слова А. Богданова портал «Інтерфакс-релігія.

Рубрика: •Постаті | Коментарів немає »

Юрій Шухевич: НІХТО НЕ ДАВАВ ПРИСЯГУ НА ВІРНІСТЬ НІМЕЧЧИНІ

27.01.2008

C сыном командующего УПА, украинским националистом по духу и крови, мы общались и по-русски, и по-украински — не специально. Просто так получилось. А еще мы с ним договорились: во-первых, не пытаться друг друга обратить в свою веру, во-вторых, разговор в газете передать без «купюр».

— Я вам скажу так, — ответил он, — лише одна людина з українців у той час була нагороджена залізним німецьким хрестом. То був Юрко Лопатинський.

— За що ж йому відзнака?

— В 41-му році, під Вінницею, коли Червона Армія наступала, німець, офіцер, розгубився, а Юрко Лопатинський взяв командування на себе. І відбив атаку. За що й дістав залізний хрест другого ступеня.

— А Шухевич?

— А Шухевич не отримував від німців ніяких нагород. Слухайте, є архів вермахту у місті Фрайбурґу. Там все написано. І українців там нема. Окрім одного. Так що мій батько ніколи не був відзначений німецькою бойовою нагородою, тим більш — з рук Гітлера! До речі, усіх відзначених хрестом німецьких вояків протягом 1939—1945 років було трохи більше, як півтора мільйона.

— Але я бачила портрети Шухевича — з нагородами, з хрестами. Може, художник щось сам «домалював»? Нагороди були?

— Так. Від Української головної визвольної Ради.

— Хрести?

— Один хрест «За заслуги», другий — «Бойової заслуги» першого ступеня.

— Хто вручав?

— Так званий парламент України. І ще батькові дали медаль «За боротьбу в особливо важких умовах». Це був десь 45-й чи 46-й рік.

— Але звідки ж тоді взялися твердження про «хрести від німців»?

— А звідки взялася леґенда, що в 47-му році на п’ятиріччя УПА мойому батькові принесли до хати, де він наймав кімнату, п’ять дитячих голівок і отако їх настромили попід вікнами?

Ще одну історію вам розкажу. Є таке містечко — Острожець на Львівщині. Там був великий маєток, і на подвір’ї — колодязь. У маєтку розташувався гарнізон енкаведистів. Тіла ж тих, кого вбивали у бою, звозили на подвір’я. Показували родичам, щоб впізнавали. Читати повністю… »

Рубрика: •Постаті | Коментарів немає »

70-РІЧНИЙ ВАСИЛЬ СТУС

27.01.2008

повернувся до Львова в усних спогадах сучасників 

«Недоля вже нитку сурову снує,/ а згадую знову і знову/ в каміння вмуроване серце твоє,/ незнаний, незвіданий Львове» – немов у рефрен рядків вірша Василя Стуса згадували у Львові їхнього автора сучасники. Живими в тих спогадах поставали поряд із поетом незабутні В’ячеслав Чорновіл, Олена Антонів, Михайло Осадчий, Ірина Сеник, Іван Світличний та інші українські «шістдесятники».

Меморіальний вечір, приурочений до 70-річчя від дня народження Василя Стуса у Львівській обласній бібліотеці для дітей, на жаль, не зафільмував жоден із телеканалів, позбавивши змоги багатьох людей долучитися до нечисленної аудиторії, яка пом’янула у Львові одного із найвизначніших поетів України, що помер у карцері радянської тюрми на Уралі в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року.

Вірші Василя Стуса декламувала на бібліотечному вшануванні ювілею поета львівська літераторка й акторка Ірина Вовк, а письменниця Героїня Світу Ірина Калинець ілюструвала ними спогади свої та своїх посестер про зустрічі із Стусом. Люба Сорока, скульпторка і керамістка Марія Савка-Качмар, ткаля Стефанія Шабатура, дружина Івана Геля п. Марія й дружина Миколи Гориня п. Дарія з-поміж інших випадків згадували участь Василя Стуса у спільній коляді у Львові 1972 року напередодні масових арештів української інтелігенції. Читати повністю… »

Рубрика: •Постаті | Коментарів немає »

« Раніше

Загрузка...