ДУХОВНІ І ПОЛІТИЧНІ ВИКЛИКИ НА 2008-й

Україна вже має за собою новорічне та Різдвяні свята. В українському варіанті — це майже десяток вільних від роботи днів (встановлених ще урядом Віктора Януковича) для ряду галузей, що без сумніву впливає на стан економіки. На такі розкоші можуть собі дозволити дуже багаті держави, вже не вперше наголошують економісти, підраховуючи втрати від довгого простою.

Проте не лише економічно Україна втрачає від таких простоїв. Це робиться й задля того, щоб на зимові вихідні люд розлетівся по закордонних та вітчизняних курортах, щоб у очах загалу применшити і родинний вимір, і релігійний зміст свята Різдва Христового. Незважаючи на високі слова, сказані у привітаннях з нагоди Різдва багатьма і правлячими, і опозиційними політиками, в Україні під впливом телевізійних маніпуляцій Різдвяне свято щораз більше стає «фольклорно довільним днем». Судячи з репертуару телебачення, який подавався українцям у період між Новим роком і Різдвом, усі гейби забули, що для християн — це час посту і підготовки до великого релігійного свята. Тому не випадково серед українців, які розуміють цей вимір проблеми, зростає кількість прихильників переходу України на святкування за новим стилем. Хоча, розуміють вони, до того часу, поки частина Церкви в Україні залежатиме від Москви, такий перехід є неможливим. Читати повністю… »

Нещодавно в мережі Інтернет (за адресою http://www.maidan.org.ua/static/mai/1192428837.html) з’явилася стаття такого собі Олександра Северина під доволі гучною назвою “Дефеноменізація “Свободи”, що позиціонувалася як своєрідна репліка на статтю Богдана Червака “Феномен “Свободи”, опубліковану раніше. Спробуємо стисло проаналізувати і прокоментувати деякі основні положення статті пана Северина.

Як відомо, псевдонаукова термінологія – перша ознака відсутності власної оригінальної думки та вияв бажання видати свої хворобливі фантазії за результати наукового опрацювання проблеми. Простим прикладом такої термінології є вигадане автором слово “дефеноменізація” для позначення підсумку власних розумових зусиль, спрямованих на доведення тези, начебто ніякого феномену “Свободи” немає і бути не може. Якщо бути точним та цитувати автора, то зміст його рефлексій зводиться до наступного осяяння: що таке ВО “Свобода” він не розуміє, проте це не страшно, бо “насправді пояснити дуже просто: жодного феномену нема”. Непогано було б повторювати цю мантру подумки та вголос кількасот разів на день для терапевтичного ефекту, щоб позбутися фантомних фобій та не продукувати намарне інформаційні шуми. Окремо слід сказати про словниковий запас автора статті. Як і ведеться серед космополітів, де треба і де не треба туляться іншомовні слова. Воно й не дивно – таку засміченість мови плутають із широкою освіченістю. Ось і пан Северин не вирізнився оригінальністю. До того ж, тут не йдеться про традиційну наукову термінологію, яка природньо рясніє запозиченнями з чужоземних мов. Особливо милозвучними для толерантних політичних українців, напевно, є словосполучення на зразок “ургентні обставини” та “гандикап”. Це зовсім не заперечує використання лексики іншого штибу. Трапляються навіть такі перлини, як “фігня” та “політблядство”. Що ж, окремі представники так званої “мислячої інтелігенції” інколи полюбляють похизуватися своєю близькістю до народу – ось тільки чомусь замість традиційної української народної культури їх надихають не найкращі зразки російського пролетарського сленгу. Читати повністю… »

Дивні діла твої, Богине-політико! Береш ти людські душі, перемішуєш докупи, а відтак роз’єднуєш та розфарбовуєш у різні барви, і то так, що й утямити інколи годі – де чорне, де біле, а де й кольорове. Приміром, у селі Кнісело на благословенній Жидачівщині. До виборів увесь люд знав куди проходить водорозділ між добром і злом. Цьому немало сприяли й місцеві рухівці – зокрема, голова осередку Григорій Каралюс та активістка Ярослава Герич. На роль патріотів тут традиційно призначали самих себе, ну а вже усіляких донбасівських русскоязичників чи, тим паче, рожевих морозівців-запроданців – до яких завгодно песиголовців, лиш не до правдивих українців.

Але настали вибори, і ошелешений люд побачив іншу веселку. Виявляється, голова дільничної виборчої комісії Григорій Каралюс – зовсім ніякий не рухівець, а правдивий соціаліст, його ж бойова помічниця-заступниця Ярослава Герич – також уже не під рухівським знаменом ходить, лиш під біло-голубим, регіональним…

Ми в редакції, за доброю порадою Пруткова, очам своїм не повірили, та документ – річ уперта. То й для вас, любі читачі, подаємо копію, абисте глянули власними очима. Хто вміє бачити – зрозуміє.

Дільниця №71

Львівська обл.,Жидачівський р-н, с. Кнісело, вул. Микулінського, 2 (приміщення сільради), тел. 69178

Звичайна виборча дільниця — Мала

Каралюс Григорій Антонович Голова Фракція СПУ 81716, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Кнісело; пенсіонер; не має

Герич Ярослава Петрівна Заступник Фракція Партії регіонів 81716, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Кнісело; пенсіонер; не має

Гаркала Галина Андріївна Секретар Фракція “НАША УКРАЇНА” 81716, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Кнісело; загальноосвітня середня школа; вчитель

Кравець Олег Петрович Член ДВК Фракція “Блок Юлії Тимошенко” 81716, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Кнісело;

Маркович Ярослав Володимирович Член ДВК Фракція СПУ 81716, Львівськаобл., Жидачівський р-н, с.Кнісело; пенсіонер; не має

Ошуст Євген Ілліч Член ДВК Фракція Партії регіонів 81716, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Кнісело; загальноосвітня середня школа; вчитель

Поглод Ольга Богданівна Член ДВК Фракція “Блок Юлії Тимошенко” 81714, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Орішківці; ПАФ “Кнісело”; рахівник

Федоришин Іванна Іванівна Член ДВК Фракція “НАША УКРАЇНА” 81716, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Кнісело; тимчасово не працює; не має

Дулько Мирон Васильович Член ДВК Від ОВК 81716, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Кнісело; тимчасово не працює, не має

Разом: 9